Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 20.11.2023 – CWBS

Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 20.11.2023 – CWBS
  • Американські санкції щодо М.Додіка та його політичного оточення

У чорному списку США опинилися міністр промисловості та енергетики РС Петар Джокич, член виконкому правлячої СНСД і бізнесмен Саво Цвєтінович, а також голова представництва РС у Москві Душко Перович. 

Вашингтон дав пояснення через своє посольство в Сараєво: «Ті, хто забезпечує російський вплив у Боснії та Герцеговині через нелегальний бізнес і торгівлю впливом, бере участь у корупції чи підриває Дейтонську мирну угоду, продовжуватимуть стикатися з наслідками». 

Президент Республіки Сербської Мілорад Додік очікувано заявив, що санкції щодо високопосадовців і лідерів партій, що входять до складу уряду в РС, є спробою обезголовити народ РС. «Корупція, недотримання Дейтонської мирної угоди, злочинність – ось деякі з пояснень, до яких жодного разу не було додано жодних доказів. США не вимагають доказів, достатньо позначити ціль для судження. І, нарешті, санкції за лобіювання зустрічей з президентом РФ, а це вже гра відкритих карт», – сказав Додік. Все, що вони роблять, вважає Додік, насправді роблять через відомі зв’язки між російським і сербським народами. 

Член президії Боснії та Герцеговини Желька Цвіянович прокоментувала запровадження санкцій. Вона сказала, що «пояснення Міністерства фінансів США щодо введення санкцій проти міністра енергетики та гірничодобувної промисловості РС Петара Джокича, є обурливим. Цвіянович каже, що вона вражена причиною санкцій щодо Джокича, а саме підписанням контракту з представником уряду Хорватії у 2017 році щодо чогось, що стосується розвитку та захисту економічного потенціалу суб’єкта господарювання на території РС. Начебто, «що це суперечить Дейтонській угоді», але у 2017 році ви підписуєте контракт, а в 2023 році на вас накладають санкції, тому дійсно що щось суперечить Дейтонській угоді», – заявила Ж.Цвіянович.

Лідер сербських правих Міша Вачич, коментуючи в Белграді санкції, накладені на нього Америкою, сказав, що це велика честь бути в одному списку з президентом РС Милорадом Додіком і колишнім головою Безпеково-інформаційної  агенції Александром Вуліним. «Всіх справжніх сербів засудили не тільки вороги сербів, Республіки Сербської та Сербії, але й вороги людства», – заявив Вачич. 

Таким чином, санкції США були застосовані не тільки до політиків, але і бізнесменів, що допомагали клану М.Додіка незаконно наживатися, використовуючи важелі впливу у владі в Республіці Сербській. Наприклад, Душко Перович протягом багатьох років був основним зв’язковим Додіка з Росією. Це людина, яка пов’язувала  президента РС безпосередньо з Володимиром Путіним. Перович – багаторічний керівник представництва РС у Москві. Він також був посередником у співпраці уряду РС з відомим російським мільярдером. В 2014 році Перович привів до М.Додіка  мільярдера Рашида Сердарова, з яким він був у близькому контакті, щоб домовитися про будівництво ГЕС «Мрсово». Незважаючи на те, що Перович був службовцем уряду РС, він працював у двох компаніях згаданого російського мільярдера одночасно, коли Сердаров знаходився в процесі укладення вигідної з урядом РС угоди. Також цікаво, що міністр енергетики РС П.Джокич, який потрапив під американські санкції, є лідером соціалістичної партії РС, яка є коаліційним партнером СНСД. Він у 2017 р. підписав угоди не з хорватською стороною, як зазначає Ж.Цвіянович, а з двома китайськими компаніями на будівництво ТЕЦ «Гацко-2» вартістю півмільярди євро. Для масштабів Республіки Сербської це була найбільша інвестиція за весь час існування ентитету. Цей енергетичний об’єкт мав був бути зданий в експлуатацію ще в 2022 році, та його завершенню не видно і краю. Хоча були висловлені пояснення щодо скорочення робіт з-за пандемії ковіду, та очевидно, що хтось таки незаконно привласнив величезні кошти з будівництва, що зупинилося. Так що американське міністерство фінансів ставить під санкції осіб з бізнес середовища президента РС, для скорочення отримання незаконних прибутків М.Додіка та його близького оточення.

  • Візит генерального секретаря НАТО до країн західних Балкан

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг розпочав своє турне країнами Західних Балкан з візиту в Боснію і Герцеговину, де він мав зустрічі з членами президії БіГ, а потім з високим представником міжнародної спільноти в БіГ Крістіаном Шмідтом та головою Ради міністрів БіГ Боряною Крішто. У штаб-квартирі НАТО в Сараєво Столтенберг провів зустрічі з військовими керівниками та представниками міжнародного співтовариства в країні. Звідти перша особа Альянсу вирушить до Приштини для зустрічей із президентом Косово Вьосою Османі та прем’єр-міністром Альбіном Курті. Столтенберг також відвідає командування збройних сил НАТО в Косово, де зустрінеться з командувачем КФОР генерал-майором Озканом Улуташем і директором консультативної групи зв’язку Альянсу бригадним генералом Крістіаном Людевігом фон Хаммерштайном, а також звернеться до солдатів, які беруть участь у місії. Днем пізніше Єнс Столтенберг перебуватиме в Белграді, де заплановані зустрічі з президентом Сербії Александром Вучичем і прем’єр-міністеркою Аною Брнабіч. Він також зустрінеться з сербськими вченими, які представлять технологію, розроблену в контексті проектів НАТО «Наука заради миру та безпеки». Північна Македонія стане останнім етапом візиту генсека НАТО до країн Західних Балкан. Там він зустрінеться з главою держави Стево Пендаровскі та спікером парламенту Талатом Джафері, а також виступить перед депутатами в парламенті. Також запланована зустріч з прем’єр-міністром Дімітаром Ковачевським, після чого вони зустрінуться з лідерами країн-членів НАТО з регіону – президентом Хорватії Зораном Мілановичем і прем’єр-міністрами Албанії Еді Рамою, Словенії Робертом Голобом і Чорногорії Мілойко Спаїчем. 

Можемо прогнозувати, що візит очільника НАТО до регіону західних Балкан не є випадковим. Адже дуже загострилася ситуація в Боснії і Герцеговині через провокативні виступи президента Республіки Сербської М.Додіка, який закликає до відокремлення РС та створення спільної сербської держави у складі Сербії, Республіки Сербської та Чорногорії, при чому мається на увазі, що і північ Косова також буде у складі цього новоутворення. Тому першим пунктом такого знакового візиту стала Боснія і Герцеговина, де в Сараєво генеральний секретар НАТО дав сигнал, що Альянс жодним чином не толеруватиме сепаратистську політику М.Додіка. Це також сигнал офіційній Баня-Луці, що у випадку продовження політики сецесії, офіційний Брюссель буде жорстко реагувати, так що важко буде дочекатися підтримки з Москви, оскільки регіон західних Балкан офіційні Вашингтон та Брюссель вважають зоною свого впливу і не терпітимуть російське втручання через прокремлівську політику президента РС та націоналістичних сил в самій Сербії. Цей сигнал буде особисто донесено і в Белграді до президента Александра Вучича. Сербії краще сконцентруватися на реалізації євроінтеграційного курсу, ніж підтримувати промосковські дії радикальних політиків. До закінчення парламентських виборів європейська спільнота ще толеруватиме антикосовську риторику в інформаційному полі Сербії, та потім правлячій політичній еліті прийдеться визначитися щодо визнання офіційної Приштини де-факто, інакше буде жорстка реакція Євросоюзу, який очевидно підтримає і НАТО. Загострення ситуації по лінії Боснія-Герцеговина – Косово не дасть нічого хорошого для майбутнього сербського народу. Сербія оточена країнами НАТО – Румунією, Болгарією, Північною Македонією, Хорватією, Чорногорією та Угорщиною. Хоча дві останні виступають за тісні стосунки з Белградом, це зовсім не значить, що вони толеруватимуть велико-сербську політику, якщо її засудить Брюссель. Реалізація проєкту створення великої Сербії означає велику війну на західних Балканах, яка не в інтересах жодного народу країн цього регіону. Тому НАТО очевидно легше завчасно знешкодити провокаторів можливої війни, чим чекати реального збройного конфлікту. Зустріч Генсека НАТО з очільниками країн-членів НАТО країн регіону буде пов’язана з обговоренням безпекової ситуації на західних Балканах та готовності до спільних дій у разі надзвичайних подій. 

  • Щодо заклику президента України бути пильними до подій на Балканах

Голова комітету у справах зовнішньої політики британського парламенту Алісія Кернс відреагувала на слова президента України Володимира Зеленського, який заявив, що Балканам необхідно приділити особливу увагу.  «Зверніть увагу на Балкани, повірте, ми отримуємо інформацію, що у Росії великі плани. Близький Схід і ще один відволікаючий фактор — Балкани. Якщо країни Заходу та інші країни світу нічого не зроблять, там знову буде вибух», – заявив Володимир Зеленський. Кернс нагадала, що вона неодноразово попереджала, що «ми повинні знайти нашу опору на Балканах і не повторювати невдач у запобіганні конфліктів. Балкани – це наш двір, і ми несемо історичну відповідальність за регіон. Я попереджала у червні про те, що ми можемо побачити серйозні події в Косово, але це не було сприйнято. На жаль, мої хвилювання виправдалися», – зазначила британська парламентарка.

Коментуючи заяву президента України Володимира Зеленського про те, що він володіє інформацією про те, що Росія прагне спровокувати конфлікт на Балканах, військовий аналітик Александар Радич заявив, що «Балкани розділені, є серйозні проблеми, ми успадкували війни 1990-х років, які були вирішені тимчасовими заходами, жоден з яких не був суттєвим. Звичайно, в інтересах Росії досягти деякого полегшення свого становища шляхом дестабілізації Балкан». У Москві дехто міг лише бажати хаосу на Балканах, оскільки це значною мірою залучило б сили НАТО, але це зайняло б західні країни в політичному, дипломатичному, розвідувальному та, нарешті, військовому планах, оскільки їм доведеться мати справу з проблемами саме тут. «Звичайно, якщо розкидати суперника на кілька різних проблем у різних точках, з якими він стикається, це завжди приносить користь іншій стороні, так було завжди», – підсумував Радіч.

Заява президента України навряд чи є неочікуваною для тих, хто глибоко в темі проблематики регіону західних Балкан, тому що саме ця частина півострова є турбулентною. Правда були і скептичні вислови щодо заяви Володимира Зеленського, мовляв український президент перебільшує небезпеку розростання конфлікту, адже все що відбувається знаходиться під контролем. Начебто драматизація ситуації йде від особистого сприйняття Києвом Росії як ворога власної держави, що переломлюється і на інші регіони. Та не даремно саме зараз сюди прибув генеральний секретар НАТО і не з метою відвідання місць культурної спадщини. Ситуація йде у напрямку ескалації, і головним локомотивом руйнування територіальної цілісності виступає президент Республіки Сербської, який став виконавцем волі Кремля щодо створення збройного конфлікту через ідею формування спільної держави для всіх сербів в регіоні. Гра на патріотичних почуттях Мілорада Додіка, виглядає, щедро оплачується Кремлем, проте президент РС маскується за націоналістичними гаслами, не забуваючи про свій власний бізнес інтерес. Крім того, Балкани завжди були «пороховим погребом Європи». Про це знають багато поколінь політиків та аналітиків. Події останніх півтора століть тільки підтверджують цю кваліфікацію регіону.

Самозаспокоєння не є тим ключем, що може закрити ворота конфлікту в регіоні, а тільки ще раз може стати черговим кривавим сюрпризом, що не раз ставався на теренах західних Балкан, і був провісником великих воєн.  

  • Хорватія відзначила 32-у річницю Вуковарської трагедії

Хорватія відзначила 32-у річницю страждань Вуковара під час останньої війни, коли після майже тримісячної облоги та важких боїв Югославська народна армія (ЮНА) та сербські паравійськові формування захопили місто, що мало  результатом сотні вбитих і поранених з обох сторін. Трагічну подію відзначили ходою колони пам’яті вулицями Вуковара. Багато десятків тисяч громадян з усієї Хорватії гідно та спокійно пройшли вулицями міста на честь жертв Вуковара у Вітчизняній війні. Цього разу їх було 150 тисяч. Відбулося покладання вінків до пам’ятника на Меморіальному кладовищі жертв Вітчизняної війни від державної та інших делегацій Хорватії. У 1991 році з серпня по 18 листопада Вуковар 87 днів перебував в облозі. За даними госпіталю Вуковара, під час тримісячної облоги загинуло 1624 людини і понад 2500 були поранені. Близько 5000 людей були вивезені в табори до Сербії, а майже 22000 хорватів та представників інших національностей були вигнані з міста та своїх домівок. Близько 300 осіб до цього дня вважаються зниклими безвісти.

Денис Бечірович, член президії БіГ, також був присутній на церемонії разом з делегацією. Бечірович приєднався до колони пам’яті, яка пройшла ходою від госпіталю Вуковара до Меморіального кладовища жертв Вітчизняної війни, а колону очолювали президент Хорватії З.Міланович, прем’єр-міністр РХ А.Пленкович, голова парламенту Г.Яндрокович і мер міста Вуковар І.Пенава.

Треба нагадати, події  у Вуковарі стали трагічною сторінкою історії Вітчизняної війни в Хорватії 1991-95 років. Територія міста була повернута в державно-правове поле Хорватії лише 15 січня 1998 року в результаті мирної реінтеграції регіону східної Славонії та західного Срему за посередництва ООН та провідних країн міжнародної спільноти в результаті досягнутих Ердутських домовленостей в листопаді 1995 р. Це був чи не єдиний в історії ООН позитивний приклад вирішення питання повернення тимчасово окупованих територій мирним шляхом. Між тим, події, пов’язані із захистом Вуковару в 1991 р. дозволили Хорватії та її військам на певний період зупинити просування частин Югославської народної армії. Час, що було виграно, пішов на організацію системного опору велико сербській агресії та зміцнення збройних сил Хорватії,  які після цих трагічних подій фактично вже не губили жодної частини своєї території в результаті бойових зіткнень з підрозділами ЮНА та пара мілітарних сербських збройних формувань. Створена в 1991 році так звана «Республіка Сербська Країна» проіснувала до середини-кінця 1995 року та зникла в результаті визвольних операцій хорватської армії. Хорватський досвід мирної реінтеграції тимчасово окупованих територій країни може бути за певних обставин використаний офіційним Києвом при поверненні частини захоплених російською армією територій України.