Північна Македонія на геополітичному роздоріжжі

Північна Македонія на геополітичному роздоріжжі

Парламентські та президентські вибори, які пройдуть у Північній Македонії 24 квітня та 8 травня, є, фактично, референдумом щодо майбутнього курсу країни. Подальша євроінтеграція, надійне членство в Північноатлантичному альянсі, стабільні відносини із сусідніми Грецією і Болгарією – все залежить від рішення виборців. І прогнози наразі не є оптимістичними.

За останніми даними соціологічних досліджень, опозиційна кандидат Гордана Сіляновська-Давкова від ВМРО-ДПМНЕ (повна назва – Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія македонської національної єдності, македонською – Внатрешна Македонска Револуционерна Организација — Демократска Партија за Македонско Национално Единство) випереджає Стево Пендаровського, діючого президента та кандидата від СДСМ (повна назва – Соціал-демократичний союз Македонії, македонською – Социјалдемократски сојуз на Македонија), а ВМРО-ДПМНЕ випереджає СДСМ. Результати опитувань свідчать: вірогідність зміни влади в Північної Македонії є, а, значить, можлива корекція подальшого напрямку розвитку країни.

Відразу зазначимо: ВМРО-ДПМНЕ не позиціонує себе як антиєвропейська або антиєвроатлантична політична сила. Її кандидати не закликають негайно вийти з НАТО, не заявляють, що Європейський Союз – це зло. Єдине, що пропонує партія – не йти на нові поступки, пов’язані з євроінтеграцією, поставити на паузу виконання вже досягнутих домовленостей, і там, де це можливо, саботувати попередні компромісні рішення, на які Скоп’є погодилося свого часу заради вступу до Північноатлантичного альянсу. В основі цієї позиції ВМРО-ДПМНЕ – ставка на захист македонської національної ідентичності, ба більше – національної гордості.

Елементами цієї політики, насамперед є відстоювання право на назву «Македонія», від якого країна відмовилася за наполяганням Греції, підписавши Преспанську угоду, завдяки чому було розблоковано вступ колишньої югославської республіки до НАТО, та відмова від внесення змін до Конституції, на які влада на чолі із СДСМ погодилася, щоб подолати вето Болгарії на початок переговорів про вступ до ЄС (йдеться, зокрема, про внесення до Преамбули Основного закону згадки про болгарську національну меншину, визначення болгарського народу як державотворчого).

В ході передвиборчих дебатів лідер ВМРО-ДПМНЕ Христіан Міцкоскі заявив, що в разі обрання прем’єр-міністром він називатиме країну виключно як «Македонія», незважаючи на Преспанську угоду. «Для мене Македонія є і залишиться Македонією. Мої предки пишалися б мною за те, що я роблю для свого народу та своєї країни», – підкреслив Міцкоскі.

Це висловлювання не є юридично зобов’язуючою заявою, але є фактично анонсом зміни політичного курсу, який може призвести, зрештою, і до правових наслідків, і до оновленню суперечок із Грецією, і до проблем у відносинах всередині НАТО. (Показово, що цитуються висловлювання Міцкоцкі саме грецькі медіа).

Позицію щодо іншого питання – внесення змін до Конституції – сформулював віце-президент ВМРО-ДПМНЕ Александар Ніколоські.

«Конституційних змін під диктовку Болгарії ніколи не буде», 0 заявив він в інтерв’ю македонському телебаченню.

«У 2024 році, після 35 років поступок на різних підставах, людям набридло поступатися, і вони більше не хочуть поступатися. Ми відчуваємо ці сигнали, коли зустрічаємося з людьми …Отже, якщо Болгарія хоче будувати добросусідські відносини, вони повинні бути на рівноправних, паритетних засадах і це має бути вулиця з двостороннім рухом. Якщо вони думають, що будуть нас шантажувати, то принаймні у ВМРО-ДПМНЕ шантаж не проходить», – наголосив політик.

«Я хочу завтра мати можливість пройти вулицею з високо піднятою головою, і я не вважаю, що поступатися – це спосіб вести політику», – підкреслив він.

Кандидат в президенти ВМРО-ДПМНЕ Гордана Сіляновська-Давкова теж робить заяви в дусі політики партії. Владних політиків вона звинувачує в тому, що вони «забрали наше ім’я, поставили під загрозу нашу ідентичність, стирають нашу історію»…

Патріотична позиція ВМРО ДПМНЕ симпатична виборцям, про що свідчать опитування. Але безпосереднім наслідком втілення такої політики практично зі стовідсотковою вірогідністю стане зупинка євроінтеграції через вето Болгарії. Можна сперечатися про справедливість болгарських вимог, але такою є реальність, в який живе Північна Македонія.

Учасники виборчих перегонів від влади наголошують, що відмова від просування до ЄС призведе навіть не до стагнації та ізоляції, а до розвороту країни на Схід, якому не завадить навіть членство в НАТО. «Чим менше ЄС на Балканах, тим більше Росії. Якщо залишити вакуум у стратегічному сенсі, то інші заповнять його», – наголошував в недавньому інтерв’ю президент Пендаровські.

Міністр закордонних справ (попереднього і нинішнього технічного уряду) та кандидат в президенти від «Європейського фронту» на чолі з Демократичним союзом за інтеграцію (македонською Демократска унија за интеграција, скорочено ДУИ) Буяр Османі нагадує:

«Російський посол у Подгориці чітко висловив позицію, що членство в Євросоюзі вже вважається загрозою національній безпеці Росії. Це серйозна «зміна» у ставленні Російської Федерації щодо членства країни в Євросоюзі.

І коли ви бачите партії в Республіці Північна Македонія та політиків, які відкрито змовляються блокувати процес європейської інтеграції, підриваючи Преспанську угоду, Угоду з Болгарією, Рамкову угоду [Охридську угоду], тоді вам стає зрозуміло, що Російська Федерація знайшла елементи в країни, які хочуть перешкодити європейській інтеграції країни, оскільки, на їхню думку, це становить загрозу національній безпеці».

Посилаючись на «інформацію, якою володіє НАТО», він наголошує: «Є глибока залученість Російської Федерації у внутрішню політичну та інституційну систему. Центри сильного впливу вже створені в регіоні, але також і в нашій країні. Вони мають сильний вплив на політичні партії, РФ має сильний вплив на кандидатів у президенти».

Раніше офіційні представники НАТО попереджали про російське втручання у виборчу кампанію у Північної Македонії. В середині лютого, виступаючи в середу перед підкомітетом Європейського парламенту з безпеки та оборони, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане висловив стурбованість тим, що відбувається з точки зору дезінформації та гібридних спроб Росії вплинути на парламентські та президентські вибори в Північній Македонії. «Це викликає у нас велику стурбованість. Ми бачимо, як грають регіональні гравці, а також ми бачимо, як грають російські гравці», — сказав він.

Гібридність, прихованість та опосередкованість втручання во внутрішні справи стало специфікою російського методу на цьому етапі. Відкритого російського лобіювання, як це було кілька років тому, коли Александар Дугін навіть проводив в Скоп’є спільну з македонськими політиками конференцію “Стратегічний союз Республіки Македонія з Росією і членство в Євразійському економічному союзі”, сьогодні не відбувається. Пендаровський пояснює зміну російських методів так: «Через цю велику катастрофу, яка сталася з вторгненням в Україну, Росія не повністю зосереджена на Балканах, тому що вона всі ресурси сконцентрувала на Україні…, і не була настільки присутньою на Балканах в останні два роки, як це було. Але тому є так звані регіональні проксі, які працюють напряму замість росіян».

Міністр внутрішніх справ нинішнього технічного уряду та член ВМРО-ДПМНЕ Панче Тошковські категорично відкидає звинувачення у російському впливі на свою партію. В інтерв’ю «Радіо Вільна Європа» він заявив, що вважає «абсолютно несерйозними», «крайнім політиканством, а також політичними зловживаннями» постійні звинувачення з боку СДСМ і ДУИ в тому, що його партія виступає проти ЄС.

«ВМРО ДПМНЕ є першою партією, яка чітко і чітко визначила у своєму статуті, де вона бачить себе і де вона бачить державу, і це, звісно, як частину європейської сім’ї і частину НАТО і ніщо інше, – сказав Тошковські.

Але проблема в тому, що на всьому європейському та євроінтеграційному шляху, який призвів до зміни назви колишньої югославської республіки та забезпечив їй членство в НАТО, політики з середовища ВРМО-ДПМНЕ, що обіймали найвищі державні посади, категорично виступали проти будь-яких компромісів заради вступу до НАТО та ЄС, роблячи приєднання до цих структур неможливим. І весь час таку позицію відкрито, на офіційному рівні підтримувала Росія.

Коли угода з Грецією ще обговорювалася, в 2018-му році тодішній президент Македонії Георге Іванов (представник ВМРО-ДПМНЕ обіймав цю посаду 10 років, з 12 травня 2009 р. до 12 травня 2019 р.) в своєму виступі в Генеральній Асамблеї ООН заявив: зміна назви Македонії – це «пастка» і «грубе порушення суверенітету». В російському Міністерстві закордонних справ у негайно підтримали таку заяву, зазначивши, що Преспанська угода «суперечить міжнародному праву і конституції Македонії, про що неодноразово наголошував президент Македонії Георге Іванов, в тому числі з зали Генасамблеї ООН». Тоді РФ навіть погрожувала застосувати своє право вето в Раді безпеки ООН, щоб заборонити Македонії змінити назву згідно з угодою з Грецією. Але зрештою росіяни програли – ВМРО-ДПМНЕ втратила владу, перейменування відбулося, країна вступила в НАТО.

Тепер історія пішла на друге коло, але вже зі вступом до ЄС. Патріотична позиція ВМРО-ДПМНЕ, цілком доречна та позитивна в інших геополітичних умовах, сьогодні може привести Північну Македонію в ситуацію зупинки євроінтеграції, конфронтації із Заходом та в обійми Москви, навіть якщо це не є і ніколи не було метою цієї партії і цих політиків.