Лідери Західних Балкан і європейські офіційні особи зібралися на саміт, організований в Греції з нагоди 20-ї річниці саміту Європейський Союз – Західні Балкани та ухвалення Салонікської декларації, де говорилося про перспективу членства в ЄС усіх країн регіону. У заході взяли участь президенти Сербії Александар Вучич, Молдови Майя Санду, Чорногорії Яків Мілатович, прем’єр-міністри Греції Кіріакос Міцотакіс, Румунії Іон-Марсел Чолаку, Північної Македонії Дімітар Ковачевскі, Болгарії Ніколай Денков, Хорватії Андрей Пленкович, голова Ради міністрів Боснії і Герцеговини Боряна Крісто, прем’єр-міністр Косово Альбін Курті, президент України Володимир Зеленський, а також голова Європейської ради Шарль Мішель і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
На зустрічі в Афінах йшлося про розширення ЄС і європейське майбутнє регіону, а також про війну в Україні. Було узгоджено і ухвалено Декларацію про підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах та наголошено, що Західні Балкани, Україна та Молдова мають спільну європейську спадщину, історію та майбутнє. В тексті з восьми пунктів зокрема зазначено, що вторгнення Росії в Україну є поворотним моментом для Європи, що створює новий рівень усвідомлення єдності та спільного майбутнього в межах ЄС. Перед викликом російської агресії висловлюється непохитна підтримка незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Були висловлені підтримка та вдячність Президенту України Володимиру Зеленському за його наполегливі зусилля, спрямовані на встановлення принципів миру у його Формулі миру відповідно до Статуту ООН. Було зазначено, що не може бути безкарності за воєнні злочини та інші звірства і всі винні мають бути притягнуті до відповідальності. Учасники саміту констатували, що двадцять років тому саміт у Салоніках визнав, що Західні Балкани належать до Європейського Союзу, а ескалація агресивної війни проти України виявила нагальну потребу в сильному, стійкому та всеосяжному ЄС. Західні Балкани, Україна та Молдова географічно прилеглі до держав-членів ЄС, мають спільну європейську спадщину, історію та майбутнє, визначене спільними можливостями й викликами. Важливо, щоб всі вони були прийняті як повноправні члени європейської сім’ї. Було підкреслено необхідність активізації процесу розширення, який був би таким, що заслуговує на довіру і готовність підтримувати Україну та Молдову у процесі вступу до ЄС.
Через спротив президента Сербії у підсумковій Декларації не було прийнято положення про введення санкцій проти Росії.
У межах саміту Президент Володимир Зеленський провів зустріч із Головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, висловивши подяку за зусилля, спрямовані на нормалізацію експорту й транзиту української аграрної продукції. Сторони також обговорили альтернативні маршрути для «зернового коридору» після блокування Росією Чорноморської зернової ініціативи, зокрема, через дунайські та адріатичні порти Хорватії. Особливу увагу було звернуто на безпекові та фінансові аспекти, питання страхування кораблів. Володимир Зеленський подякував за черговий транш допомоги обсягом 1,5 млрд євро. Лідери оцінили прогрес України у виконанні семи рекомендацій Європейської комісії та подальші кроки в цьому напрямі. Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн скоординували позиції щодо Формули миру та підготовки Глобального саміту миру.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Прем’єр-міністром Болгарії Ніколаєм Денковим, подякувавши за всебічну підтримку України в боротьбі з російським агресором, зокрема за нещодавні рішення болгарського уряду про надання оборонної підтримки. Було обговорено співпрацю держав задля гарантування сталої безпеки в Чорному морі та функціонування «зернового коридору» альтернативними шляхами. В.Зеленський подякував за підтримку Української формули миру й готовність болгарської сторони взяти участь у реалізації її конкретних пунктів, а також приєднання Болгарії до Спільної декларації про підтримку України, ухваленої країнами G7 на Вільнюському саміті НАТО.
Президент України В.Зеленський провів також зустріч із Президентом Сербії Александром Вучичем. Сторони відзначили, що взаємна підтримка територіальної цілісності й суверенітету є важливою частиною партнерства України та Сербії. Володимир Зеленський поінформував про ситуацію на полі бою та дії української армії. Лідери обговорили питання регіональної безпеки, двосторонніх відносин і перспектив їхнього розвитку. Окремо президенти приділили увагу спільним викликам на шляху України та Сербії до членства у Європейському Союзі. Володимир Зеленський висловив подяку за гуманітарну допомогу, що Сербія надає українському народу, запропонувавши сербській стороні підтримати Українську формулу миру та взяти участь у третьому саміті міжнародної Кримської платформи 23 серпня поточного року. «У мене була чесна, відкрита, дружня, конструктивна та чесна розмова з президентом України Володимиром Зеленським», – сказав президент Сербії Александар Вучич. За його словами, Зеленський запитав, що думають люди в Сербії. «Я говорив про те, що сталося в 1999 році, підтверджуючи, що Сербія підтримує територіальну цілісність України і продовжуватиме це робити», — сказав Вучич. Він додав, що обговорювали різні форми співпраці, тому що Україна, хоч і перебуває у стані війни, має думати про те, як відновити країну. А.Вучич пояснив у розмові ситуацію щодо Косова, зазначивши, що не думає, що зміниться позиція України щодо територіальної цілісності Сербії, яка підтримала Україну на її європейському шляху.
Президент України В.Зеленський провів зустріч із Президентом Греції Катеріною Сакелларопулу, обговоривши поточний стан справ на передовій і безпекову ситуацію в регіоні з огляду на продовження російської агресії проти України. Він висловив сподівання на долучення Греції до відновлення постраждалих регіонів України, особливо Одеси. Президент України провів також зустріч із Прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. «Сьогодні ми маємо важливий результат для авіаційної коаліції – Греція візьме участь у тренуванні наших пілотів на F-16», – сказав Глава Української держави. Він також відзначив важливість того, що грецькі компанії готові брати участь у транспортуванні українського зерна.
Президент В.Зеленський провів зустріч із Прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем, подякувавши за підготовку нового оборонного пакету для України. Україна готова й надалі залишатися гарантом глобальної продовольчої безпеки й зацікавлена в пошуку нових шляхів постачання продовольства на світові ринки, одним із яких може стати Хорватія. Хорватська сторона підтвердила готовність надавати порти на Дунаї та в Адріатичному морі для транспортування українського зерна. Президент України наголосив на важливості хорватського досвіду у сфері гуманітарного розмінування й подякував за практичну допомогу та лідерство Хорватії щодо розмінування українських територій. Було відзначено важливість проведення Міжнародної донорської конференції з гуманітарного розмінування, яка відбудеться в жовтні у Загребі.
На полях саміту Президент Володимир Зеленський провів зустріч із Прем’єр-міністром Республіки Північна Македонія Димитаром Ковачевським, подякувавши за незмінну й принципову підтримку територіальної цілісності й суверенітету України, оборонну підтримку, зокрема підготовку нового пакету допомоги. Сторони обговорили розвиток подальшої співпраці між державами у сфері оборони. Лідери зазначили, що інтеграція у Європейський Союз є спільною метою двох країн, і погодилися координувати зусилля на цьому шляху.
У межах участі в саміті в Афінах Президент Володимир Зеленський провів переговори з Президентом Республіки Молдова Маєю Санду. Глави держав торкнулися актуальних питань двосторонньої співпраці, регіональної безпеки, спільної протидії агресивній політиці Кремля та російському гібридному впливу. Сторони обговорили взаємодію двох країн у створенні альтернативних маршрутів експорту українського збіжжя після блокування Росією Чорноморської зернової ініціативи. Президенти також зупинилися на важливому питанні інтеграції України й Молдови у Європейський Союз і спільних викликах на цьому шляху. Володимир Зеленський і Мая Санду обговорили участь Молдови у третьому саміті міжнародної Кримської платформи у Києві 23 серпня.
У межах саміту Президент Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Чорногорії Яковом Мілатовичем, подякувавши за гуманітарну, військову та політичну підтримку з боку Чорногорії під час повномасштабної російської агресії, підтримку на українському шляху до НАТО та за приєднання до Спільної декларації про безпекові гарантії, ухваленої на саміті НАТО у Вільнюсі лідерами G7. Сторони обговорили підтримку з боку Чорногорії в реалізації Української формули миру та подальші кроки з підготовки до Глобального саміту миру та майбутню участь Якова Мілатовича в онлайн-режимі у третьому саміті Кримської платформи 23 серпня поточного року.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час розмови з президентом Сербії Александром Вучичем звернула увагу на необхідність «конструктивного підходу для деескалації ситуації на півночі Косова». Фон дер Ляєн згадала про “прогрес Сербії на шляху до Європейського Союзу” і оцінила, що “тісніша інтеграція ЄС і Західних Балкан є життєво важливою, особливо з огляду на війну Росії проти України. Фон дер Ляєн також розмовляла з прем’єром Косово Альбіном Курті про «необхідність деескалації напруженості на півночі Косово», важливість «повторної участі в діалозі (з Белградом) під егідою Європейського Союзу та про реалізацію «угоди про нормалізацію відносин між Косово та Сербією».
Президент Сербії заявив в Афінах, що прем’єр-міністр Північної Македонії Дмітар Ковачевський різко відреагував на те, що зробив прем’єр-міністр Косова Альбін Курті в Тетово. «Я мав тривалу розмову з Ковачевським і вибачився за все, якщо хтось колись сказав щось погане про Північну Македонію», – зазначив Вучич, мабуть, маючи на увазі заяву міністра оборони Мілоша Вучевича, який сказав, що Чорногорія та Північна Македонія помилялися щодо Сербії визнавши Косово, і що це є втручанням у внутрішні справи Сербії, і що це дасть зворотний ефект.
Таким чином, саміт ЄС-Західні Балкани за участі України та Молдови мав важливе значення в контексті підтвердження перспективи членства усіх зазначених країн в Євросоюзі. Висловлена учасниками саміту у спільній заяві підтримка боротьби України проти російської агресії засвідчила єдність у загальній європейській політиці щодо Російської Федерації, яка намагається внести розкол в загальноєвропейську позицію щодо засудження російської загарбницької політики, яка рушить основи європейської та світової безпеки.
Всупереч деяким прогнозам ескалації ситуації з боку Сербії на саміті не трапилось, не зважаючи на дещо критичну позицію А. Вучіча щодо запрошення України до участі в цьому форматі. За виключенням очікуваної відмови від підтримки антиросійських санкцій, президент Сербії публічно продемонстрував прихильність до проєвропейського політичного курсу у частині, що стосується підтримки територіальної цілісності України, засудження агресії Росії проти України та необхідності притягнення до відповідальності військових злочинців. Всупереч попереднім заявам А. Вучіча щодо можливої пріоритетності вступу Сербії у БРІКС, схоже, ЄС зберігає свій вплив на країну, не зважаючи на її наближеність до Росії. Вірогідно, позиція Греції та України щодо невизнання Косово все ще відіграє важливу роль у рішеннях Сербії на міжнародних майданчиках.
Проведені в рамках саміту двосторонні зустрічі засвідчили ефективність і дієвість площадки зібрання в Афінах та налаштованість усіх учасників зустрічі на найвищому рівні до конструктивного та плідного діалогу з усього спектру євроінтеграційних, безпекових та двосторонніх питань.
