Після річних дебатів щодо періоду, коли в країні розпочнеться процедура внесення змін до конституції, з якими болгари також мають бути включені до основного закону як народ Македонії, відбулася парламентська сесія щодо цього питання. Пропозицію про приєднання до поправки до Конституції Македонії, за пропозицією уряду, було поставлено до порядку денного та отримано підтримку 70 депутатів, але враховуючи, що поправки можуть бути внесені більшістю у дві третини, це означає, що уряд все ще не має 10 депутатів для просування конституційних змін і намагатиметься досягти необхідної більшості в наступний період.
Першим перед депутатами виступив прем’єр-міністр Дімітар Ковачевський, який пояснив необхідність змін до Конституції.. Він знову закликав прийняти поправки щодо вступу Македонії до ЄС, якщо країна хоче стати повноправним членом Союзу до 2030 року, зазначивши що пропозиція про внесення змін до Конституції написана в Скоп’є, на основі французької угоди 2022 року та підтримана ЄС і НАТО. Він згадав, що головна опозиційна в країні партія ВМРО-ДПМНЕ та її партнери лякають народ катастрофами, а йдеться лише про додавання до конституції нових народів Північної Македонії. Конституційні поправки не загрожують жодному питанню ідентичності македонців – підкреслив Ковачевський, уточнивши, що настав день, коли буде видно, хто за ЄС, а хто ні. Він також пояснив, чому Македонія повинна йти шляхом до ЄС, зазначивши, що нового вето не буде. Ніяких нових вимог немає, а двосторонні питання не є перешкодою і не будуть надалі пов’язані з виконанням спільних стандартів. З цією метою Республіка Північна Македонія зробила відповідні конституційні поправки, щоб включити до Конституції громадян, які проживають у ній та є частиною інших націй. Він запропонував, щоб крім македонського народу, а також громадян Республіки Північна Македонія, які є частиною албанського, турецького, власького, сербського, ромського та боснійського народів, слід додати громадян, які є частиною болгарського, хорватського, чорногорського, словенського, єврейського та єгипетського народів.
Після виступу прем’єр-міністра відбулися дебати. «Ми не можемо зробити каталог із преамбули Конституції, дорога до Брюсселя для Македонії не повинна проходити через Софію, ми захищаємо і повинні захищати Копенгагенські критерії, тому що якщо ми приймемо шлях до ЄС з особливими критеріями та прецедентами, то це буде матиме наслідки для наступних країн-кандидатів. Замість конституційних поправок ми повинні говорити про дострокові вибори, тому що цей уряд повністю делегітимований», – заявила депутат від опозиційної ВМРО-ДПМНЕ Гордана Сіляновська. Вона говорила про право на невтручання у внутрішні справи, яке також є європейським правом, посилаючись на принципи Хартії ЄС, які його гарантують, а також захист прав національних меншин, культурної спадщини та етнічної ідентичності.
Координатор парламентської групи правлячої СДСМ Йован Мітрескі заявив, що конституційні зміни нічим не загрожують, але відкривають шлях до ЄС. «Держава має рухатися вперед. Членство в ЄС як стратегічна мета, що залишилася після незалежності, була поставлена не випадково. Після 17 років у приймальні, 11 років ізоляції, минулого року ми почали переговори з ЄС. З ухваленням конституційних поправок ми продовжуємо європейський шлях, це історична можливість, для якої ми маємо потужну підтримку наших партнерів США та ЄС», – сказав Мітрескі.
Президент Асамблеї Північної Македонії Тальят Джафері перервав засідання, присвячене конституційним поправкам, і запропонував провести його в інший час. Це сталося після завершення дебатів. Координатор парламентської групи ВМРО-ДПМНЕ Нікола Міцевскі попросив Джафері не закривати засідання, а негайно поставити на голосування необхідність внесення змін до Конституції.
Однак, правляча коаліція в ході дебатів відчула, що у неї нема необхідних дві третини голосів депутатів, щоб прийняти поправки до конституції і вирішила перенести голосування на пізніше. Якщо за час до голосування таки не вдасться знайти консенсус з опозицією і поправки до конституції країни не будуть прийняті, як зобов’язання Скоп’є перед Брюсселем щодо подальшого руху щодо членства в Євросоюзі, то очевидно це спровокує кризу, виходом з якої, скоріше за все, стане проведення дострокових парламентських виборів. Такий сценарій якраз відповідав би інтересам опозиційних партій, які вважають, що мають непогані шанси на перемогу. Можна прогнозувати, що у випадку їх можливої перемоги, вони таки змінять свою позицію щодо внесення змін до конституції, але вже їх урядова коаліція продовжить шлях до вступу країни до ЄС.
Останній розвиток подій був темою розмови на зустрічі під час Афінського саміту ЄС-Західні Балкани прем’єр-міністра Північної Македонії Дімітара Ковачевског та Голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. На зустрічі обговорювалася важливість успішного завершення процесу конституційних поправок для подальшого євроінтеграційного процесу. Було ще раз підкреслено, що для членства Македонії в Союзі важливо не упустити цю можливість. Таким чином, офіційний Брюссель дав повно підтримку діям македонської влади щодо внесення конституційних правок, проте, чи це вплине на зміну позиції опозиції залишається дуже сумнівним.
