«Європейська інтеграція та членство в Європейському Союзі є національним інтересом і стратегічним визначенням Республіки Сербія», – підкреслюється на сайті сербського Міністерства закордонних справ. Але в реальності переговори про вступ практично зупинилися.
Фактор 24.02.2022
29 квітня 2008 року Сербія підписала Угоду про стабілізацію та асоціацію (SAA) з Європейським Союзом. Документ набув чинності 1 вересня 2013 року. Офіційну заявку на членство в ЄС Сербія подала 22 грудня 2009 року; отримала статус кандидата 1 березня 2012 року. Рішення Європейської Ради про відкриття переговорів про вступ було ухвалено 28 червня 2013 року. Фактичним початком переговорного процесу стало перше засідання Міжурядової конференції 21 січня 2014 року.
У ході переговорного процесу між Республікою Сербія та Європейським Союзом було відкрито 22 розділи – з 35-ти, які об’єднані у шість кластерів – два з яких були тимчасово закриті.
Дата проведення останнього раунду переговорів між ЄС і Сербією, тобто Міжурядової конференції – грудень 2021 року. З того часу, тобто протягом останніх більш ніж двох років не було відкрито жодного розділу переговорів. Причина – відмова Белграда від підтримки зовнішньополітичного та безпекового курсу ЄС, більш конкретно – небажання сербської влади приєднуватися до європейських санкцій, які були запроваджені через агресію Росії проти України.
Треба зазначити, що Белград не приєднувався до обмежувальних заходів Євросоюзу і до того, ще після анексії Росією Криму в 2014 році, але це практично не заважало переговорному процесу та відкриттю чергових розділів. Втім, після повномасштабної російської агресії проти України на початку 2022 року ЄС змінив своє ставлення до безпекових та зовнішньополітичних питань, зробив їх пріоритетними. Після чого на ухиляння Сербії від запровадження санкцій проти РФ припинили закривати очі.
Вже більш ніж два з роки євроінтеграція Сербії перебуває в стані стагнації, і останнє рішення ЄС щодо запровадження нового плану розвитку та євроінтеграції Західних Балкан продемонструвало, що позитивних зрушень для Белграда в найближчий час не передбачається.
Шість мільярдів євро, але…
24 квітня Європейський парламент проголосував за План зростання для Західних Балкан, який передбачає фінансування у розмірі шість мільярдів євро, з яких два мільярди будуть надаватися у формі грантів, а решта чотири мільярди у вигляді позик. Новий документ має доповнити існуючі фінансові інструменти передвступної допомоги. Реалізація Плану, за задумом ЄС. має подвоїти економіку країн регіону в найближчі десять років. Втім, метою Європейського Союзу є не тільки стимулювання економічного зростання в шести країнах регіону, але і сприяння процесу реформ. Таким чином ЄС розраховує допомогти країнам Західних Балкан якомога швидше підготуватися до приєднання.
Згідно з Планом, країни регіону повинні будуть відповідати низці не дуже простих критеріїв, щоб скористатися пакетом фінансової допомоги. Основні вимоги, які однаково дійсні для всіх країн, стосуються верховенства права, поваги до принципів демократії, інституційних реформ і вжиття необхідних заходів для забезпечення контролю, щоб кошти не використовувалися не за призначенням, не було зловживань, крадіжок чи корупції.
Ще однією умовою є необхідність дотримання країнами-кандидатами повного узгодження своєї політики із зовнішньою і безпековою політикою ЄС, включаючи запровадження обмежувальних заходів проти Росії в зв’язку з її нападом на Україну.
Таким чином, збереження нинішньої багатовекторної зовнішньої і безпекової політики офіційного Белграда, яка виключає приєднання до європейських санкцій стосовно РФ, але натомість передбачає підтримку дружніх відносин з Москвою, означає продовження «заморозки» євроінтеграції Сербії.
Змінити цю ситуацію і розблокувати переговори Белграда та Брюсселя може
- Кардинальна зміна політики Європейського Союзу щодо РФ і, відповідно, зняття санкцій, чого можна очікувати
- після завершення гарячої стадії війни в Україні,
- внаслідок зміни керівництва ЄС на радикально проросійське.
- Самостійна відмова сербського керівництва від дружби з Москвою.
Очевидно, що жоден з цих варіантів не здається реалістичним у найближчий час.
«Dogodine u Prizrenu»
Втім, санкції проти Росії не єдиний бар’єр на шляху Сербії до ЄС.
Для Сербії існує ще одна особлива умова, яка пов’язана з прогресом у процесі нормалізації відносин з Косово.
Точніше, ця умова стосується як Белграда, так і Приштини, але Косово все ще залишається потенційним кандидатом на вступ до ЄС, тоді як Сербія вже знаходиться в процесі вступу, тому вага цієї вимоги є різною для двох сторін.
Сербсько-косовський діалог за посередництва Європейського Союзу триває понад 10 років. Передбачалося, що проривом стануть домовленості, досягнуті на трьохсторонній зустрічі представників Белграда, Приштини та ЄС в Брюсселі 27 лютого 2023 р. та в Охриді 18 березня 2023 р..- Угода про шлях до нормалізації відносин між Косово та Сербією та Імплементаційний Додаток до Угоди.
Але позитивних зрушень не сталося. Навпаки – збройні зіткнення у вересні минулого року на півночі Косово, у Баньській, призвели до регресу в діалозі і зробили актуальним вже не стільки питання налагодження відносин Белграда та Приштини, як питання попередження поновлення бойових дій в регіоні.
Для стимулювання процесу нормалізації Євросоюз вирішив жорстко прив’язати євроінтеграцію до виконання досягнутих в процесі діалогу домовленостей.
Для Косово головною вимогою, яка випливає з Угоди та Додатку, є створення Асоціації сербських муніципалітетів (ЗСО).
Сербія, згідно домовленостей, має не виступати проти членства Косово в будь-якій міжнародній організації (фактично, це стосується і нинішнього процесу вступу Косова до Ради Європи).
Від обох сторін вимагається також взаємне визнання документів та національних символів, включаючи паспорти, дипломи, номерні знаки та митні позначки. (Що в Сербії назвали де-факто визнанням «фейкової держави Косово»).
На відміну від усіх інших угод в рамках діалогу Белграда та Приштини під егідою ЄС, ці домовленості тепер є обов’язковими.
Міністри закордонних справ країн-членів Європейського Союзу на цьому тижні прийняли поправки до розділу 35 у переговорах про вступ із Сербією і прямим текстом записали в переговорні рамки, що “Сербія повинна повністю виконати свої зобов’язання, що випливають з Угоди про шлях до нормалізації відносин з Косово, відповідно до Додатку про імплементацію, узгодженого 18 березня”.
35 розділ, разом із розділами 23 і 24 про верховенство права, має особливу вагу в переговорах про членство. Відповідно до рамок переговорів, відсутність прогресу в цих сферах може уповільнити або зупинити прогрес у всіх інших розділах переговорів.
«Putuj Evropo…»
Час маневрування і імітації завершився.
Приштина має нарешті створити ЗСО, або хоча б продемонструвати реальний прогрес в цьому питанні.
А ось Сербія… Сербія має дати знак, що змирилася з втратою Косово і визнати, хоча б символічно чи не в неповній мірі, незалежність свого колишнього автономного краю.
Втім, з огляду на настрої в суспільстві, цей бар’єр на шляху до ЄС Сербії подолати буде надзвичайно важко – якщо взагалі можливо.
І не тільки тому, що до цього ментально не готові сербські громадяни і, відповідно, влада, що орієнтується на електорат. Суттєвим фактором стало втручання Росії, яка в останні роки вклала багато сил та ресурсів в гібридну активність, яка передбачала роздмухування радикальних настроїв в Сербії, насамперед, щодо Косова. Це і поширення в публічному просторі наративів про повернення краю силовим шляхом; і неформальна підтримка радикалів, що тиснули і тиснуть на офіційний Белград, вимагаючи «не допустити зради»; і офіційна підтримка керівництва Сербії в його намірах не йти на компроміси щодо косовському питанню… Окремий трек – взаємодія російської та сербської православних церков.
Росія, фактично, виступила співавтором нинішньої політики Белграда щодо Приштини, що полягає у категоричної відмові Сербії від поступок Косову, які можуть бути розцінені як його де-факто визнання.
Останні рішення ЄС щодо включення питання нормалізації відносин між Белградом та Приштиною до переліку однієї з ключових умов для євроінтеграції Сербії змушують Белград або змінити свою поточну політику щодо Косова, або відмовитися від вступу до ЄС в найближчий перспективі. Але активність та заяви президента Сербії Александара Вучича та його команди кажуть про те, що Белград наразі не готовий до зміни своєї політики і щодо Косова, і щодо санкцій проти РФ. Для Сербії це означитиме зупинку на шляху до ЄС, і, якщо не кінець мрій про європейську Сербію, то переміщення їх в далеку комору. Putuj Evropo, nemoj više čekati na nas… А ось Росія зможе відсвяткувати гібридну перемогу в її уявному протистоянні із Заходом на «європейському фронті».
