Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 22.04.2024 – CWBS

Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 22.04.2024 – CWBS
  • Парламентська Асамблея Ради Європи підтримала вступ Косово до РЄ.

131 депутат ПАРЄ проголосував «за», 29 були «проти» та 11 утрималися.

Проти голосували депутати від Сербії, а також більшість депутатів від Іспанії, Кіпру та Угорщини. Тим часом більшість депутатів від Греції, яка не визнає Косово, проголосували за.

Висновок та рекомендацію щодо прийому Косово до РЄ підготувала представник Греції Дора Бакояніс. Депутати від Сербії подали кілька поправок, які були відхилені. Депутати з Італії та Угорщини також подали дві поправки, які наголошували на необхідності значного прогресу у створенні Асоціації сербських муніципалітетів як попередньої умови для членства Косова. Ці поправки також були відхилені.

Остаточне рішення щодо членства Косова має ухвалити Комітет міністрів РЄ. Засідання Комітету заплановане на 16 і 17 травня. Передбачається, що деякі європейські країни можуть вимагати від Косова продемонструвати прогрес у створенні Асоціації сербських муніципалітетів перед тим, як Комітет міністрів РЄ ухвалить остаточне рішення.

  • Правляча партія перемагає на парламентських виборах в Хорватії.

За попередніми результатами, після обробки даних з майже всіх виборчих дільниць, правляча партія HDZ отримає 61 мандат в Хорватському саборі, SDP – 42, Domovinski pokret – 14, Most – 11, Možemo! – 10, IDS — 2, Nezavisna platforma Sjever -2, коаліція Fokus/Republika – 1.

Голосування відбулося 17 квітня.

Голова HDZ Андрей Пленкович 21 квітня оголосив, що з понеділка, 22 квітня, почнуться переговори про формування нового уряду.

«Меседж виборів полягає в тому, що HDZ зі своїми партнерами є відносним переможцем. Ми знову сформуємо уряд. З понеділка ми почнемо подальші переговори з усіма, хто готовий, відповідно до довіри, яку вони отримали від виборців», – сказав Пленкович. Він сказав, що вже є контакти з «Вітчизняним рухом» (Domovinski pokret), і вони будуть вести переговори цього тижня.

Якщо коаліція правоцентристської HDZ та правого Domovinski pokret буде створена, політика Загреба стане більш правою, більш орієнтованої на захист інтересів Хорватії та хорватів. Насамперед, можна очікувати посилення протидії незаконної міграції, відмови від частини європейських програм в сфері гендерної політики, більш активного захисту та просування хорватської культури, скорочення співпраці із сербською меншиною та менш активної участі Хорватії в ініціативах, спрямованих на військову допомогу Україні.

  • Республіка Сербська (БіГ) ухвалила власний виборчий закон

Народна Скупщина Республіки Сербської (НСРС) на позачерговому засіданні в ніч на 19 квітня ухвалила закон про вибори. Прийнятий закон передбачає, що вибори до органів влади в Республіці Сербської будуть проводитися не державними інституціями Боснії і Герцеговини, а виборчими комісіями, призначеними владою Республіки Сербської.

Республіканська виборча комісія РС, як планується, візьме на себе роль Центральної виборчої комісії Боснії і Герцеговини в організації виборів у Республіці Сербської.

Місія ОБСЄ в Боснії і Герцеговині в коментарі журналістам підкреслила, що «створення або доручення організації та проведення виборів будь-якому органу, окрім Центральної виборчої комісії, є порушенням конституційного ладу Боснії і Герцеговини, а отже, Дейтонської мирної угоди». Представництво ОБСЄ в БіГ звернулося до Народної Скупщини Республіки Сербської з проханням відкликати прийнятий закон про вибори.

Ухвалення закону про вибори Республіки Сербської, як раніше анонсував президент Республіки Сербської Мілорад Додік, мало стати відповіддю на внесення Високим представником Крістіаном Шмідтом змін до закону про вибори Боснії і Герцеговини. Втім, в зв’язку з останніми подіями навколо запланованого розгляду на Генеральній Асамблеї ООН резолюції щодо Сребрениці, прийняття виборчого закону РС стало частиною більш ширшого протесту Республіки Сербської проти всіх «західних ініціатив» та демонстрацією серйозності намірів щодо відокремлення від БіГ.

  • Провалився референдум щодо усунення мерів-албанців на півночі Косово.

Для відсторонення керівників чотирьох північних муніципалітетів необхідно було отримати підтримку 50 відсотків виборців плюс один голос, але в голосуванні взяли участь лише 253 з 46 556 зареєстрованих виборців.

Керівники північних районів Косово, Косовської Митровиці, Лепосавича, Зубіного Потока та Звечана були обрані 23 квітня минулого року, на виборах, в яких взяли участь 3,5% виборців. Місцеві серби виступили з ініціативою відсторонення нелегітимних, на їхню думку, очільників чотирьох муніципалітетів, організувавши в січні цього року підписання та подачу відповідної петиції. Втім, коли влада Косово організувала референдум щодо відсторонення мерів на півночі, провідна партія косовських сербів, Сербський список, закликала до бойкоту голосування.

Бойкот референдуму показав, що серби на півночі Косово, за підтримки Белграда, продовжують відкидати співпрацю з офіційної Приштиною. Постійна напруга у відносинах між косовськими сербами і владою Косово, між Белградом та Приштиною, призводить до деградації процесу врегулювання та до погіршення безпекової ситуації в регіоні.

  • Уряд Албанії має намір реанімувати заводи із виробництва зброї

Відновити виробничі потужності комуністичної епохи Тирана планує шляхом залучення іноземних інвесторів через державно-приватне партнерство, повідомив міністр оборони Ніко Пелеші.

Він зазначив, що Албанія але має «непрацюючу колишню військову промисловість”, і уряд має намір відновити цей сектор, розвивати нові кластери, щоб задовольнити зростаючі потреби ринку, який, «на жаль», зростає через конфлікти. Міністр наголосив, що албанський уряд відкритий та чекає пропозицій від міжнародних та місцевих гравців.

В своєму виступі глава Міноборони згадав три об’єкта військової промисловості – підземний завод в Полічані, фабрика вибухівки біля Ельбасану та комбінат в Грамші.

Три об’єкти були побудовані в 1962 році. З реструктуризацією албанських збройних сил після падіння комуністичного режиму в 1990 році попит на продукцію заводів різко впав, що призвело до припинення виробництва. Наразі виробнича база цих підприємств практично зруйнована, що ускладнює реалізацію планів албанського уряду.