Європейська Комісія 8 листопада опублікувала звіти за 2023 рік для десяти країн-кандидатів і потенційних кандидатів, у тому числі для шести держав Західних Балкан (ЗБ). Пропонуємо короткий аналіз звітів по кожній з 6 країн – Албанії, Боснії і Герцеговині, Косово, Північній Македонії, Сербії та Чорногорії.
Але спочатку два зауваження.
Перше. Для країн ЗБ буде вкрай важко виконати всі умови євроінтеграції, а реальне досягнення критеріїв вступу до 2030 року «може стати нездоланним викликом». Тому рішення про приєднання до Євросоюзу буде, скоріш всього, більш політичним, ніж технічним.
Друге. Найбільш вживаними оцінками у звітах є терміни «в цілому», «помірний», «деякий прогрес» та «здебільшого відповідає». Не буде помилкою твердження, що такі розмиті оцінки маскують стурбованість та критичне ставлення Брюсселю до реальних оцінок виконаної роботи.
Стисло представляємо лише деякі ключові висновки звітів по кожній країні.
Албанія
Які досягнення? Країна демонструє помірний прогрес та стабільний, але повільний рух до мети – членство в Євросоюзі. Вона послідовно підтримує спільну зовнішню та безпекову політику Євросоюзу (CFSP) і приєдналася до антиросійських санкцій, послідовно реформує законодавство у відповідності до Aquis communiciare та судову систему. В звіті констатується, що управління міграцією у значній мірі узгоджено з ЄС. А в галузі переходу до ринкової економіки досягнуто середній і хороший рівень підготовки та певний прогрес у реалізації більшості рекомендацій Євросоюзу з цього питання.
Які проблеми та завдання? У звіті відмічається деяке уповільнення переговорного процесу. Євросоюз турбує недостатня боротьби з корупцією, збереження обмежень свободи слова та умов роботи громадянського суспільства, використання «адміністративного ресурсу» під час виборів. Незважаючи на помірний прогрес, фінансовий контроль та протидія організованому криміналу потребує покращення, оскільки країна залишається важливою ланкою на шляху наркотиків до Європи. Нагальним є забезпечення фундаментальних прав людини та національних меншин, зокрема, грецької. Забезпечення верховенства права, відмічається у доповіді, має стати одним з важливих пріоритетів процесу євроінтеграції.
Дослідницька група «Європейська ініціатива стабільності» (ЄІС), оцінила рівень готовності Албанії до членства в ЄС в 1,6 бали, за шкалою від 0 до 4 балів. Албанські аналітики вважають набуття членства в ЄС до 2030 року важким завданням, яке потребує величезних зусиль всього суспільства та фінансової допомоги. З таким висновком погоджується й глава уряду Еді Рама.
Боснія і Герцеговина
Які досягнення? У цілому досягнень небагато. Держава, як і Україна, отримала у цьому році статус країни-кандидата щодо членства в Євросоюзі. Вдалося досягти певного прогресу щодо узгодження з CFSP, чому намагається завадити президент Республіки Сербської М.Додік, нав’язуючи БіГ нейтральний статус. Звіт, серед іншого, відмічає, що вперше за останні роки вдалося швидко сформувати діючий Уряд та досягти деякого прогресу у реформуванні державного управління. Схвалено проекти низки законів, що є обов’язковою умовою для відкриття переговорів щодо вступу до Євросоюзу.
Які проблеми та завдання? Хоча БіГ отримала статус країни-кандидата, технічно вона є неготовою до початку переговорів. Проблем перед владою та політикумом забагато, звіт вказує на більшість з них. Зокрема, відмічається невідкладна необхідність реформування Конституції та виборчого закону, досягнення примирення, наближення до норм ЄС забезпечення прав людини, свободи висловлювання думок та свободи ЗМІ. Звіт вказує на відсутність результатів у боротьбі з корупцією та організованим криміналом. Системні недоліки у співробітництві силових та спеціальних служб створюють загрозу безпеці держави. Звіт констатує, що в БіГ почався перехід до ринкової економіки, але влада недостатньо зробила для покращення якості життя в країні. Відзначається погане функціонування судової системи, що унеможливлює забезпечення верховенства права. Сепаратистські та авторитарні заходи Республіки Сербської, не відповідають шляху до ЄС та уповільнюють позитивну динаміку євроінтеграції попередніх років.
Політики БіГ, побачили лише відкриті двері до ЄС, але не кроки, які треба вжити. Тому головним критерієм початку переговорів щодо вступу в ЄС залишається, як і раніше, виконання БіГ 14 пріоритетів, які були поставлені перед країною у травні 2019 року, без чого членство БіГ в Євросоюзі залишиться лише проєктом.
Косово подало офіційну заявку на членство в ЄС лише в грудні 2022 року й оцінок ЄІС ще немає.
Які досягнення? За короткий період Косово досягло обмеженого прогресу майже по всім кластерам процесу євроінтеграції, при цьому вона – єдина країна регіону, яка не є кандидатом.
Найбільших успіхів, відмічається у звіті, вдалося досягнути у здійсненні реформи виборчого процесу, забезпеченні основних прав людини, управлінні міграцією. Косово намагається виконувати всі вимоги CFSP, нормалізуючи відносини з сусідніми країнами (за виключенням Сербії) та підтримуючи антиросійські санкції. Створено законодавчу базу для проведення ефективної боротьби проти корупції та організованого криміналу (хоча їх імплементація визнана недостатньою). У контексті економічних критеріїв, Косово досягло певного прогресу та перебуває між ранньою стадією та певним рівнем підготовки розвитку ринкової економіки. Досягнуто певний прогрес у галузі управління фінансами, енергетиці, сільського господарства, збільшення кількості офіційно працевлаштованих громадян.
Які проблеми та завдання? Головною проблемою на шляху євроінтеграції є неврегульованість відносин між Белградом та Приштиною, відсутність прогресу в імплементації досягнутих домовленостей, що унеможливлює початок вступних перегорів. Звіт вказує на існування розриву між формуванням законодавчої бази боротьби з корупцією та криміналом й обмеженою їх практичною реалізацією. Потребують реформування державне та місцеве управління, судова система. На черзі – покращення адміністративних можливостей та координації для ефективного впровадження Aquis communiciare.
Північна Македонія
Які досягнення? В звіті вітається відданість Північної Македонії реформуванню країни. Певного прогресу досягнуто у сфері правосуддя, безпеки, включаючи боротьбу з організованою злочинністю, тероризмом, управління міграцією. Що стосується політичних критеріїв, Північна Македонія продовжує свої зусилля у зміцненні демократії, правова база залишається сприятливою для проведення демократичних виборів. Успішно просувається процес Aquis communiciare, а органи влади демонструють налаштованість на його скоріше завершення. Країна повністю відповідає нормам CFSP. Правова база щодо захисту основних прав частково узгоджена зі стандартами та нормами ЄС, створено сприятливе середовище для діяльності організацій громадянського суспільства. Північна Македонія залишається помірно готовою до реформи державного управління. Що стосується економічних критеріїв, вона досягла певного прогресу та знаходиться на хорошому рівні підготовки до розвитку функціонуючої ринкової економіки.
Які проблеми та завдання? Занепокоєння викликає відсутність прогресу щодо реформування судової системи. У запобіганні та боротьбі з корупцією прогресу не було, констатується у звіті. Північна Македонія знаходиться між деяким і помірним рівнем підготовки у сфері свободи слова, а прогрес є обмеженим. Як й у реформування державного управління.
Влада в Скоп’є, відмічають в Єврокомісії, демонструє високий рівень налаштованості на євроінтеграцію, але реформи потрібно прискорити. Згідно з методикою ЄІС Північна Македонія отримала 2 бали.
Сербія
Які досягнення? У контексті політичних критеріїв відмічається, що до сформованої у серпні 2022 року Скупщини увійшли опозиційні партії, які навіть бойкотували вибори у 2020 році. Проте політична поляризація продовжує поглиблюватися, особливо після трагічних розстрілів учнів у школі та перехожих у травні 2023 року. В доповіді підтримується реформування судової системи, що посилює її незалежність. В галузі реформи державного управління досягнуто обмеженого прогресу, завдяки розвитку електронних послуг, політики електронного урядування та започаткування навчальних курсів для держслужбовців. Обмеженого прогресу досягнуто у боротьбі з корупцією та організованим криміналом, забезпеченні свободи слова та вираження поглядів. Щодо економічних критеріїв то, Сербія знаходиться на хорошому рівні підготовки та досягла певного прогресу в розвитку ринкової економіки.
Які проблеми та завдання? Протягом багатьох років Сербія була лідером євроінтеграції у регіоні, а у 2014 році розпочала переговори про вступ та закрила два переговорних кластера. Проте через вісім років цей процес значно сповільнився. Найбільшими проблемами залишаються небажання ввести санкції проти Росії, неврегульованість відносин між Белградом та Приштиною, загравання з Китаєм. Звіт вказує на необхідність покращення відповідності Сербії вимогам CFSP та демонстрації серйозної налаштованості на нормалізацію відносин із Косово. Необхідні подальші зусилля для забезпечення системної та справжньої співпраці між урядом та громадянським суспільством. Випадки погроз, залякувань, ненависті та насильства щодо журналістів залишаються серйозним викликом. Нагальною необхідністю є завершення процесу вступу до СОТ.
Балансування керівництва країни між Заходом та Сходом свідчить про його небажання виконувати умови, необхідні для набуття членства в Євросоюзі. Збереження подібної суперечливої позиції ставить під сумнів здатність Сербії повернутися до динамічної роботи в контексті євроінтеграції. ЄІС оцінила у 2 бали євроінтеграційну готовність Сербії.
Чорногорія
Які досягнення? За політичними критеріями звітний період відзначався конфронтаційним протистоянням, наслідком чого стало фактичне призупинення шляху євроінтеграції та блокування політичної системи.
Вибори всіх рівнів (місцеві, парламентські, президентські), які відбулися у звітній період, оцінені як мирні та конкурентні, незважаючи на деякі процедурні недоліки. У сфері забезпечення основних прав законодавча та інституційна база в основному створена. Визнається та підтримується владою роль громадянського суспільства. Однак правова та інституційна база, що регулює співпрацю вимагає подальшого розвитку. У контексті виконання економічних критеріїв, Чорногорія досягла обмеженого прогресу та помірно підготовлена до розвитку функціонуючої ринкової економіки, що забезпечило високі темпи економічного зростання у звітному періоді. Звіт відмічає прогрес щодо статистичної методології та передачі даних до Євростату та створення стратегічної основи фінансового контролю. Обмежений прогрес досягнуто у сферах реформи державного управління та забезпечення свободи слова. Країна відповідає принципам CFSP, успішно розвиваються відносини з сусідніми країнами.
Які проблеми та завдання? Найскладнішими проблемами залишаються забезпечення верховенства права та реформа правосуддя, в яких, на думку Комісії, не досягнуто жодного прогресу. Посилення адміністративної спроможності застосовувати Aquis communiciare залишається важливим викликом для Чорногорії, включаючи нагальну потребу повторно модернізувати функціональну переговорну структуру. Найбільш уразливі групи суспільства (роми, ашкеназі та єгиптяни, особи з обмеженими можливостями, ЛГБТ) продовжували зазнавати дискримінації. Потрібна результативна боротьба з корупцією.
Головним викликом для Чорногорії є повернення позитивної динаміки реформування країни та лідируючих позицій у регіоні в контексті євроінтеграції. Чорногорія отримує від ЄІС 2,1 балів.
Загальні висновки
1. Рейтинг держав Західних Балкан щодо їх євроінтеграційних досягнень виглядає наступним чином: Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Албанія.
БіГ так і не почала переговірний процес, а Косово ще не отримало статусу країни-кандидата, проте вже почало процес реформ.
2. До досягнень, які характерні більшості країн регіону, можна віднести: додержання принципів спільної зовнішньої та безпекової політики; перехід до ринкової економіки; управління процесами міграції; реалізація Aquis communiciare; збільшення ролі громадянського суспільства.
3. Для країн регіону найбільш болючими залишаються наступні проблеми: недостатня боротьба з корупцією та організованим криміналом; вкрай повільне реформування судової системи; нездатність забезпечити верховенство права; державний контроль над ЗМІ та обмеження свобод журналістів; дискримінація за національною та релігійною ознаками.
