Заяви генерального секретаря НАТО на саміті у Скоп’є

Заяви генерального секретаря НАТО на саміті у Скоп’є

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг заявив у Скоп’є, що регіон Західних Балкан має стратегічне значення для Алянсу, але є причини для занепокоєння. Глава НАТО зазначив, що під час свого візиту до Сараєво, Приштини та Белграду він чітко дав зрозуміти, що стабільність на Західних Балканах залежить від того, чи всі сторони оберуть діалог і дипломатію замість конфлікту і хаосу. Після відвідин Боснії і Герцеговини, Косова та Сербії глава НАТО прибув у Північну Македонію, де разом із прем’єр-міністром Дімітаром Ковачевським організував неформальний саміт лідерів країн-членів НАТО, в якому взяли участь президент Хорватії Зоран Міланович, прем’єр-міністр Албанії Еді Рама та прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч за присутності прем’єр-міністра Словенії Голоба. Столтенберг підкреслив, що вони обговорили спільні виклики безпеці на Західних Балканах. «Цей регіон має стратегічне значення для НАТО, але є причини для занепокоєння. Ми бачимо сепаратистські загрози в Боснії та Герцеговині, крихку ситуацію з безпекою в Косово та зупинку нормалізації між Белградом і Приштиною. Крім того, авторитарні держави, такі як Росія, прагнуть підірвати наші демократії шляхом кібернетичних та гібридних загроз”, – підкреслив Столтенберг. 

Бачення ситуації офіційним Брюсселем зрозуміле: припинення сепаратистської риторики сприятиме стабільності та уможливить реформи в Боснії та Герцеговині. Поновлення участі в діалозі, якому сприяє ЄС, має важливе значення для шляху Белграда та Приштини до миру та стабільності. Нещодавні пропозиції щодо створення Союзу сербських муніципалітетів у Косово можуть стати важливим кроком вперед. «Настав час подолати регіональні конфлікти, які продовжуються тривалий час», – наголосив Столтенберг, додавши, що не бачить жодної безпосередньої військової загрози з боку Росії проти будь-якого союзника по НАТО чи регіону. «Але, звісно, ​​ми залишаємось обережними, уважно спостерігаємо за тим, що робить РФ, і ми залишатимемося єдиними», – відповів Столтенберг на запитання журналіста, коментуючи заяву президента України Володимира Зеленського про те, що є інформація, що у Росії є план військової дестабілізації на Балканах.  Генеральний секретар НАТО нагадав, що у цьому регіоні НАТО має військову присутність у складі КФОР, штаб-квартиру в Сараєво та офіс у Белграді, і Альянс готовий швидко активізуватись і зробити все можливе, щоб захистити будь-якого союзника від будь-якої загрози. Крім того, Столтенберг нагадав, що Альянс продовжує повторювати Росії про те, що вона має утриматися від агресивних дій проти своїх сусідів і припинити загарбницьку війну проти України. Вона повинна поважати міжнародне право, тому що кожна нація має право обирати свій власний шлях. Однією з причин того, що президент Росії Путін пішов війною проти України, на думку очільника НАТО, було те, що він не хотів, щоб Україна приєдналася до Альянсу, щоб НАТО гарантував, що не буде подальшого розширення і вивів всі свої сили зі свого східного флангу. Але Путін отримує прямо протилежне. НАТО стає більшим, присутність у східній частині Альянсу зростає, також з’явилися нові члени НАТО – Фінляндія та Швеція. Це серйозна стратегічна поразка президента Путіна, яка показує, що напасти на Україну було великою помилкою. «Я хочу, щоб ми й надалі підтримували Україну. З боку Німеччини та США також були заяви про посилення військової підтримки Україні. І ми продовжимо залишатися там, щоб захищати Україну та її право на самооборону від російської агресії», – підкреслив глава НАТО.

На саміті прем’єр-міністр Ковачевський підкреслив, що Північна Македонія та інші країни-члени НАТО борються проти російського впливу в регіоні. «Ми країна НАТО, і я запевняю вас, що інституції виконують свою роботу. І не забуваймо, що всі суб’єкти та політичні актори зобов’язані робити внесок у загальний мир і стабільність», -зазначив він. Безумовно, вплив третіх країн, у тому числі вплив Росії, в регіоні є, і вони завжди можуть знайти своїх однодумців, у тих чи інших політичних партіях чи організаціях. «Однак вони навіть близько не мають те, чим володіють наші інституції, чим володіють країни-члени НАТО і чим володіють наші служби безпеки, щоб не мали можливість будь-яким чином дестабілізувати нашу країну і регіон», – наголосив Ковачевський.

Однак прем’єр-міністр Албанії Еді Рама не був прибічником думки, що ситуація на Західних Балканах контрольована та звернувся з проханням направити додаткові війська НАТО в Косово. Він вважає, що саме це гарантуватиме безпеку та недоторканність Косова. Рама нагадав, що незважаючи на посилення закликів до збільшення військ, які повинні гарантувати стабільність і абсолютну недоторканність Косова, стався трагічний акт, який слід розглядати як попередження, а не спорадичний випадок, і який не повинен повторитися ні за яких обставин, – сказав Рама, додавши, що кордон між Косово та Сербією вийшов з-під контролю та використовується для торгівлі зброєю та наркотиками. А те, що відбулося в Баньскій тільки вказує на високий ризик дестабілізації та ескалації ситуації: 

Треба зазначити, що загалом на саміті обговорювалися виклики, пов’язані з регіональною безпекою на Західних Балканах. Вони дійсно великі. Всі учасники заходу були однієї і тієї ж думки, що найбільше турбує ситуація в Боснії і Герцеговині та Косово. Якщо в БіГ це діяльність президента Республіки Сербської Милорада Додіка, яка направлена на дезінтеграцію країни та реалізацію політики сецесіонізму, то в Косово, це ситуація на півночі країни, де компактно проживає сербська меншина, через яку радикальні сили намагаються створити конфлікт на міжнаціональному підґрунті з метою його загострення та переростання у велику війну між Сербією та Косово. Цей сценарій, по великому рахунку, не потрібний ні Белграду, ні Приштині.  Але у збройному конфлікті дуже зацікавлена Москва, яка через свій вплив на шовіністично налаштованих сербських політиків та проросійські громадські організації намагається створити загострення ситуації та її ескалації за допомогою застосування зброї. Кремль мріє про ще один конфлікт у центрі Європи, який за бажаним сценарієм має перерости у широку війну. Це значно відволіче увагу та ресурси НАТО та Євросоюзу, і питання російської агресії проти України не буде єдиним головним на порядку денному безпекової ситуації в Європі. Певним тараном у руйнування системи безпеки в регіоні виступає Республіка Сербська, точніше її президент та його політичні поплічники. Москва бажає створення в регіоні дестабілізуючої вилки – Боснія і Герцеговина – північне Косово. Хоча генеральний секретар НАТО не бачить небезпеки прямого збройного конфлікту в регіоні, та це більше слова до заспокоєння громадської думки. Події в Ізраїлі показують, що удар може бути нанесений терористами швидко, неочікувано та  боляче для другої сторони. Його не змогли розгледіти всесвітньо відомі ізраїльські спецслужби та розвідувальні органи країн-членів НАТО. Президент України просто звернув увагу міжнародного співтовариства до болючих проблем регіону. Набагато легше вжити превентивних кроків, в тому числі на прохання албанського прем’єра Е.Рами значно посилити військову присутність Альянсу в Косово, ніж потім втихомирювати ситуацію дипломатичними та політичними заходами. Коли прикордонний конфлікт переросте у збройний, тоді його загасити буде досить складно. Вся історія регіону Західних Балкан цьому тільки підтвердження.