- Косово припинило діяльність сербських паралельних структур, викликавши обурення Белграду, Вашингтону та Брюсселя
Влада Косова на початку лютого оголосила про закриття трьох т. зв. паралельних сербських структур. В селі Гораждевац установа діяла як паралельний муніципалітет Печ, в селі Осоян як паралельний муніципалітет Істок, у селі Видан’є як паралельний муніципалітет Кліна. Структури, створені косовськими сербами за підтримки офіційного Белграда, звинуватили у вчиненні кримінальних злочинів підробки документів та розповсюдженні неправдивої інформації. Поліція Косово провела обшук у приміщеннях установ і повідомила, що на деяких документах був логотип уряду Сербії, окрім того, було знайдено документацію паралельних владних структур, незаконних з точки зору офіційної Приштини. Було вилучено численні документи, очільників паралельних структур було затримано “для проведення інформаційних бесід”.
«Епоха беззаконня закінчилася, і єдиною інституцією Сербії в Республіці Косово буде її посольство в Приштині», — заявив міністр внутрішніх справ Косова Джелал Свечла.
Наприкінці січня міністр місцевого самоврядування Косова Ельберт Краснічі повідомив про закриття ще одної паралельної сербської структури в муніципалітеті Драгаш, яка видавала сербські документи громадянам чотирьох муніципалітетів південного регіону Косово.
Партія косовських сербів “Сербський список” (Srpska Lista), коментуючи закриття сербських установ, закликала Белград домагатися втручання Європейського Союзу та місії НАТО в Косово KFOR, щоб запобігти «зведенню рахунків» прем’єр-міністра Косова Альбіна Курті з сербською громадою. «Дії Приштини слід розглядати як дії окупантів і ніяк інакше», – заявила Srpska Lista.
Управління у справах Косова і Метохії уряду Сербії назвало операцію поліції Косово “незаконною та насильницькою акцією”. Відомство заявило, що “вторгнення озброєних членів косовської поліції до тимчасової влади муніципалітетів Печ (у Гораждеваці), Істок (у місті Осояне) та Кліна (у селі Видан’є) є продовженням етнічної чистки та винищення Серби в Косово і Метохії, під безпосереднім керівництвом Альбіна Курті, і прямо на очах у всієї міжнародної спільноти”.
Американський посол в Приштині Джеф Ховенір звинуватив уряд Косово в «невиправданому підвищенні етнічної напруженості».
Європейський Союз висловив серйозне занепокоєння операціями спеціальної поліції в офісах установ, якими керує Сербія. Як зазначив Петер Стано, речник служби із закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу, “раптове закриття цих офісів матиме негативний вплив на повсякденне життя та умови життя спільнот косовських сербів, оскільки це обмежить їхній доступ до основних соціальних послуг через очевидну відсутність альтернатив на даний момент”. Передбачається, що статус цих структур буде вирішено в рамках діалогу за сприяння ЄС у зв’язку зі створенням Асоціації муніципалітетів з сербською більшістю, наголошується в заяві. Європейський Союз закликав Косово “уникати односторонніх дій, які можуть підвищити напруженість, і вирішувати ці проблеми через Діалог за сприяння ЄС”.
Реакція міжнародної спільноти демонструє, що нинішня політика косовського уряду під керівництвом Курті не знаходить підтримки у західних партнерів Косово. Вашингтон та Брюссель не готові до безумовної підтримки Приштини і будуть тиснути на косовську владу для досягнення компромісних рішень в рамках діалогу під егідою ЄС. В той же час, Курті та його команда рішуче налаштовані продовжувати політику розбудови державності Косово за рахунок зменшення влади Сербії над населеними сербами районами Косово.
- Західні союзники Косова закликали косовську владу відкласти запровадження євро та заборону динара.
Йдеться про рішення Центрального банку Косова щодо виключного використання з 1 лютого для готівкових операцій євро та заборону використання сербського динара.
Як відомо, Косово в односторонньому порядку прийняло євро в 2002 році. В той же час Сербія, яка вважає Косово своєю територією, фінансує в динарах сербські установи в Косово та виплачує в соціальні виплати косовським сербам. До 1 лютого серби в Косово могли без перешкод здійснювати платежі, в тому числі готівкові, в динарах, та знімати динари зі своїх рахунків в сербських банках в Косово. Це стало неможливим після запровадження офіційною Приштиною нових правил використання євро.
Спочатку посли Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії та США, а потім і Європейський Союз висловили стурбованість негативним впливом цього рішення на повсякденне життя сербів у Косово. Дипломати та офіційні представники закликали до тривалого перехідного періоду та попросили надати громадськості більше інформації щодо нововведення.
В свою чергу президент Сербії Александар Вучич оголосив, що Сербія подасть запит на екстрене засідання Ради Безпеки ООН у відповідь на рішення Косова щодо використання євро та заборони сербського динара.
Зрозуміло, що заміщення динара євро є частиною політики зміцнення незалежності Косово від Сербії, яку проводить уряд Альбіна Курті. Втім, подібні кроки не знаходять підтримки на Заході. ЄС та США не хочуть ескалації конфлікту між Приштиною та Белградом і намагаються вмовити косовську владу до компромісних кроків. Насамперед, йдеться про втілення у життя раніше досягнутої в рамках діалогу за посередництва ЄС домовленості щодо створення Асоціації муніципалітетів з сербською більшістю, тобто надання особливого статусу регіонам з переважно сербським населенням на півночі Косова.
- Косово та Туреччина підписали військову угоду
Міністри оборони Косово і Туреччини Еюп Македонсі і Яшар Гюлер підписали рамкову військову угоду.
Угода передбачає поглиблення військового співробітництва: співпрацю у галузі освіти, проведення навчань, обмін військовослужбовцями, турецькі інвестиції в оборонну промисловість Косово, лікування співробітників Сил безпеки Косово у Туреччині.
Македонсі, який перебував в Туреччині з делегацією Міноборони та Сил безпеки Косова, зазначив, що метою військової співпраці між Приштиною та Анкарою є «спільне сприяння підтримці миру та стабільності в регіоні та за його межами». В той же час аналітики стверджують: угода свідчить про те, що косовська влада бачить в Туреччині альтернативного Заходу союзника, який готовий підтримати процес державотворення у військової сфері, насамперед, перетворення Сил безпеки Косово в справжню армію.
Міністр оборони Сербії Мілош Вучевич, коментуючи домовленості Приштини та Анкари, заявив, що Республіка Сербія матиме адекватну відповідь на підписання військової угоди між Туреччиною та Косово.
Реакція Белграда прогнозована і означатиме подальшу мілітаризацію регіону.
- Сербія зміцнює «концепцію тотальної оборони»
До кінця року Збройні сили Сербії зможуть придбати велику кількість безпілотників-камікадзе вітчизняного виробництва, переконаний президент Сербії Александар Вучич. В ході брифінгу за результатами аналізу стану Збройних сил Сербії за 2023 рік та огляду зброї та військової техніки, Вучич також розказав про оснащення ударних дронів боєприпасами більшого калібру та анонсував поставку з Російської Федерації «важливої системи», яка використовується для радіоелектронної боротьби.
За словами сербського президента, Сербія має зміцнити «концепцію так званої тотальної оборони». «Ми маємо бути готові, ми нікому не загрожуємо, ми захищаємо країну та стримуємо потенційних агресорів», – наголосив Вучич.
Присутній на заході президент Республіки Сербської Мілорад Додік в своєму виступі підкреслив: «Сербський народ вірить у мир і в Республіку Сербську, він вірить у Сербію, ми раді кожному прогресу, який демонструє Сербія, і її здатності захистити свою територіальну цілісність і свободу сербського народу”.
Присутність на заході президента Республіки Сербської, що є частиною Боснії і Герцеговини, та його заяви, є демонстрацією того, що оборонна стратегія Белграда включає захист не тільки держави Сербії, але і етнічних сербів, які переважно є громадянами Сербії, в регіоні, насамперед, в БіГ.
- НАТО засвідчило підтримку Боснії і Герцеговини
Весь склад Північноатлантичної ради (NAC) на чолі із заступником Генерального секретаря НАТО Мірчею Джоане перебував з дводенним робочим візитом у Боснії і Герцеговини. Візит членів вищого політичного органу НАТО відбувся візит вперше з 2010 року і був розцінений місцевими прозападними політиками як демонстрація Альянсом підтримки БіГ у той час, коли в світі лунають прогнози про можливу дестабілізацію Західних Балкан, якщо російська агресія проти України не буде зупинена.
Заступник Генсека НАТО в ході візиту підкреслив: “БіГ є довгостроковим і близьким партнером НАТО. Сьогодні ми обговорювали безпекову ситуацію у вашій країні, наслідки для стабільності в ширшому регіоні, тому що те, що відбувається в БіГ, є важливим для безпеки Західних Балкан, і те, що відбувається на Західних Балканах, важливо для всіх нас у Європі. НАТО рішуче підтримує суверенітет і територіальну цілісність БіГ. Сепаратистська політика, розкольницька риторика підривають стабільність і перешкоджають реформам. Усі політичні лідери повинні працювати разом, щоб зберегти єдність і захистити державні інституції».
Після зустрічі з делегацією Альянсу боснійський член Президії БіГ Денис Бечірович зазначив, що всі члени Північноатлантичної ради заявили про свою підтримку БіГ, її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, і “чітко сказали, що засуджують будь-які заклики до відділення».
Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Ельмедін Конакович підкреслив, що засідання NAC у Сараєво було подією виняткової важливості. «Це важливий і політичний, і будь-який інший меседж тим, хто ззовні, з якихось міжнародних кіл, претендує на контроль над цією частиною Європи, і особливо тим всередині, хто, можливо, думатиме про якісь негативні кроки в найближчий період», – сказав він.
Тим часом російські пропагандистські медіа, що транслюються сербською мовою, заявили, що темою обговорення на зустрічах із делегацією НАТО, було «дисциплінування Республіки Сербської».
Як відомо, проросійський президент РС Мілорад Додік неодноразово робив заяви про можливий розпад Боснії і Герцеговини і плани щодо відділення Республіки Сербської.
- Боснія і Герцеговина та НАТО: співпраця, але не інтеграція
Наближення до членства в НАТО залишається ключовим зовнішньополітичним пріоритетом для Боснії і Герцеговині. Таку заяву зробив боснійський член Президії БіГ Денис Бечірович після зустрічі керівництва Боснії і Герцеговини з членами Північноатлантичної ради (NAC), які перебували з візитом у БіГ. Бечірович, за його словами, попросив членів NAC прискорити вступ Боснії і Герцеговини до НАТО, посилаючись на те, що проросійські політики БіГ, насамперед, лідер боснійських сербів Мілорад Додик, загрожують миру в регіоні. За словами боснійського члена Президії, БіГ ухвалені всі необхідні закони для євроатлантичної інтеграції, і країна наразі не є нейтральною.
Заяву Бечіровича розкритикували політичні представники боснійських сербів та посольство Росії в Боснії і Герцеговині.
Президент Республіки Сербської Мілорад Додік написав у мережі Х, що у БіГ є спільна зовнішньополітична політика, яка узгоджується на рівні Республіки Сербської та Федерації Боснії і Герцеговини, нагадавши, що Народна скупштина Республіки Сербської висловила свою негативну думку щодо інтеграції в НАТО. Він наголосив, що Бечірович не може говорити від імені громадян і народів БіГ, якщо він вважає, що Республіка Сербська знаходиться в БіГ, В іншому своєму виступі, на зібранні своєї партії, Додік підкреслив: “Ми не за вступ до НАТО, але ми за співпрацю”.
Зазначимо, що повне членство в Альянсі є метою, зафіксованою в чинному законі про оборону від 2005 року. У 2010 році, після офіційного звернення влади БіГ, Боснію і Герцеговину запросили приєднатися до Плану дій щодо членства (ПДЧ). У 2019 році Народна скупштина Республіки Сербської ухвалила документ, в якому підтримала співпрацю НАТО, але виступила проти вступу до Альянсу. У тому ж році БіГ затвердила свою першу “Програму реформ” – фактично, йдеться про стандартний документ НАТО для виконання ПДЧ, “Річна національна програма” (ANP), але назва була змінена на вимогу представників боснійських сербів, які вважають, що з такою назвою документ вже не є кроком до вступу до Альянсу.
Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Ельмедін Конакович вважає що наразі БіГ немає чіткого плану євроатлантичної інтеграції, і співпраця не є повноцінною заміною членства в Альянсі.
«Сьогодні, як ніколи, я шкодую про рішення попередньої влади перевести БіГ з чітко визначеного шляху повноправного членства в НАТО на шлях співпраці з НАТО. Співпраця з НАТО є дуже важливою, можливо, вирішальною для БіГ, і помилка в тому, що ми не маємо чітко визначеного шляху, незважаючи на те, що ми ухвалили закони, які це гарантують”, – заявив Конакович після зустрічі з представниками НАТО.
- Белград відправив послом у Подгорицю колишнього керівника спецслужб
Новий посол Сербії в Чорногорії Небойша Родич офіційно вступив на посаду 2 лютого, після вручення вірчих грамот президенту Чорногорії Якову Мілатовичу в резиденції в Цетинє.
Попередні три роки Сербія не мала посла в Чорногорії, після того, як у листопаді 2020 року колишня влада Демократичної партії соціалістів Міло Джукановича вислала тодішнього сербського посла Владіміра Божовича за порушення Віденської конвенції.
Експерти звернули увагу, що бекграунд нового посла Сербії може бути демонстрацією бажання Белграду посилити свій вплив в Чорногорії – з 2012 по 2013 рік Небойша Родич обіймав посаду директора Безпеково-інформаційного агентства (Служби безпеки) Сербії, а у 2014 році був міністром оборони.
