- В Північної Македонії новий президент, що не визнає нову назву країни
Новим президентом Північної Македонії стала Гордана Сіляновська-Давкова, яку висунула опозиційна партія ВМРО-ДПМНЕ.
Стево Пендаровський, який балотувався з посади президента від правлячого Соціал-демократичного союзу Македонії (СДСМ), з розгромним результатом програв другий тур виборів, що відбувся 8 травня.
За Пендаровського проголосувало 29%, за СІляновську-Давкову – 65%.
Представниця ВМРО-ДПМНЕ Гордана Сіляновська Давкова 12 травня склала присягу як президент країни, яку вона назвала «Македонія», незважаючи на те, що в офіційному тексті країна згадується як «Північна Македонія».
Назва «Македонія» була змінена на “Північну Македонію” згідно домовленостями між Скоп’є та Афінами, зафіксованими в Преспанської угоді. Після перейменування колишньої югославської республіки Македонія Греція розблокувала її вступ до НАТО та ЄС.
ВМРО-ДПМНЕ та нинішня президент країни СІляновська-Давкова виступали проти перейменування та не використовують оновлену назву.
Позиція нової влади Північної Македонії вже призвела до ускладнень у відносинах із Грецією.
Після інциденту на інавгурації, Міністерство закордонних справ Греції офіційно заявило, що подальший прогрес у двосторонніх відносинах з Північною Македонією, а також європейський курс цієї країни залежать від повного виконання Преспанської угоди та, зокрема, використання конституційної назви країни.
- Переможець парламентських виборів в Північної Македонії розпочав переговори про створення урядової коаліції
Патріотична коаліція на чолі з ВМРО-ДПМНЕ стала лідером за результатами парламентських виборів в Північної Македонії. За цю політичну силу проголосувало 43,2% виборців, що взяли участь в голосуванні. ВМРО-ДПМНЕ отримає в новому парламенті 58 мандатів зі 120.
«Європейський фронт» (створений на основі учасника правлячої коаліції, албанського Демократичного союзу за інтеграцію, DUI) отримав 13,8% і може розраховувати на 19 депутатів.
Правлячий Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ) (15,4%) отримає лише 18 мандатів.
Опозиційна коаліція опозиційних албанських партій ВЛЕН (ВРЕДІ) – 10,7% та 13 мандатів.
Проросійська партія “Левіца” – 6,8% та 6 мандатів.
Лівопатріотичний рух “ЗНАМ За нашу Македонію” – 5,6% та 6.
Партія ВРМО-ДПМНЕ, яка перемогла на парламентських виборах в Північної Македонії 8 травня, та албанська опозиційна коаліція VLEN (ВРЕДИ) вже досягли згоди щодо основних принципів формування урядової коаліції, серед яких і європейська інтеграція.
Втім, задеклароване небажання ВМРО-ДПМНЕ виконувати раніше досягнуті заради євроінтеграції домовленості із Грецією та Болгаріє можуть зупинити євроінтеграцію країни.
- Сербія і Китай домовилися про розширення стратегічного партнерства
Президенти Сербії та Китайської Народної Республіки Александар Вучич і Сі Цзіньпін підписали в Белграді Спільну заяву двох країн про поглиблення та розширення всебічного стратегічного партнерства та побудову спільноти Сербії та Китаю зі спільним майбутнім у новій епосі.
«Республіка Сербія і Китайська Народна Республіка переходять від стратегічних відносин, до яких нам вдалося підняти наші двосторонні відносини, до спільного майбутнього наших двох країн. Це найвища форма співпраці між двома країнами», – заявив Вучич після підписання документу.
Після підписання Спільної заяви двох країн члени делегацій Сербії та Китаю обмінялися 28 документами, меморандумами про співпрацю та взаєморозуміння у сферах інфраструктури, торгівлі, науки, екології, технологій, культури, спорту, інформації.
Особливу увагу сторони приділили публічним заявам про повагу до суверенітету обох країн. Вучич заявив, що Белград підтримує принцип Єдиного Китаю, тоді як Сі Цзіньпін заявив, що Китай поважає територіальну цілісність Сербії і виступає за збереження Косово в межах Сербії.
Передбачалося, що Вучич і Сі Цзіньпін відзначать 25-ту річницю бомбардування НАТО посольства Китаю в Белграді, але цю тему лідери оминули.
Також не було публічної інформації щодо переговорів про закупівлю Сербією китайської зброї, хоча раніше Белград анонсував продовження співпраці з Пекіном в оборонної сфері.
- Сербія повертає посла до України
Про це оголосив президент Сербії Александар Вучич 13 травня, після зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
«Посол Сербії найближчим часом повернеться до виконання обов’язків у Києві» – написав Вучич в соцмережах.
Кулеба разом із дружиною президента України Оленою Зеленською перебував з візитом у Белграді 12-13 травня. Це був перший візит високопосадовця України до Сербії з початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Президент Сербії та глава МЗС України, за словами Вучича, «домовилися про покращення двосторонніх відносин, з особливим бажанням найближчим часом організувати економічний форум між бізнесменами двох країн».
В мережі Х український міністр після зустрічі з прем’єр-міністром Сербії Мілошем Вучивичем повідомив про домовленості щодо проведення першого з 2013 року засідання Міжурядової українсько-сербської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва.
Вучич також зазначив, що обговорив із міністром Кулебою «проблеми, з якими стикається Сербія, особливо на міжнародному рівні». Це може означати, що справжньою метою переговорів в Белграді була спроба переконати Київ не підтримувати рішення, які для Сербії зараз є найбільшим викликом: це вступ Косова до Ради Європи та ухвалення Резолюції щодо геноциду в Сребрениці на Генеральній асамблеї ООН.
- В Хорватії створено правоконсервативну урядову коаліцію
Діючий прем’єр-міністр Хорватії та голова партії HDZ Андрей Пленкович передав президенту Зорану Мілановичу підписи депутатів парламенту, необхідні для отримання мандату на формування нового уряду.
Лідеру HDZ вдалося зібрати 78 підписів (необхідно 76).
61 підпис поставили представники HDZ, 12 – «Вітчизняного руху» (Domovinski pokret), чотири – представники національних меншин (окрім сербів) та ще один депутат.
Перше засідання Хорватського сабору (парламенту) заплановано на 16 травня.
Хоча Пленкович має залишитися на посаді, новий хорватський уряд буде проводити більш правоконсервативну політику, через участь в урядової коаліції «Вітчизняного руху».
- Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама зустрівся із албанською діаспорою в Афінах
Албано-грецькі відносини та необхідність їх покращення не лише на користь двох країн, а й для всього регіону були в фокусі довгої промови, яку прем’єр-міністр Албанії Еді Рама виголосив 12 травня в Афінах перед кількома тисячами албанської діаспори. Рама, зокрема, сказав, що албанці та греки повинні рухатися вперед як рівні, залишивши позаду минуле та проблеми, які, за його словами, викликані переважно політикою. «Албанія не має жодних претензій до Греції, крім взаємної поваги та турботи про співвітчизників, які живуть у наших двох країнах, а також взаємних дружби та добросусідства», підкреслюючи, що його країна «бачить Грецію як природного стратегічного партнера”, підкреслив він.
Зустріч в Афінах є першою з туру кількома європейськими містами, де Рама планує зустрілися зі співвітчизниками, які проживають за межами Албанії.
Візиту прем’єр-міністра Албанії до Греції передували гострі дебати в грецькій політиці. Опозиція розцінила його зустріч з албанськими іммігрантами як “провокацію”, а прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс назвав її “непотрібною”.
Візит Еді Рами, який був оголошений приватним, проходив на тлі погіршення грецько-албанських відносин через ув’язнення етнічного грека, обраного мера албанського міста Хімара Фреді Белері, якого звинуватили в підкупі голосів на виборах. Афіни вважають дворічний вирок Белері порушенням прав представника грецької меншини Албанії.
Судовий вирок Белері викликав обурення Греції, яка заявила про намір заблокувати переговори про вступ Албанії до ЄС, якщо вона не поважатиме прав обраного мера Хімари. Крім того, у квітні грецька влада оголосила, що Белері, який перебуває у в’язниці, буде кандидатом на виборах до Європейського парламенту 9 червня від правлячої партії «Нова демократія».
