- Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Боснія і Герцеговина приєдналися до європейських санкцій
Країни-кандидати на вступ до ЄС Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Боснія і Герцеговина, а також Україна та Республіка Молдова продовжили санкції проти осіб та установ, діяльність яких підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Ці країни приєдналися до відповідного рішення Ради ЄС від 12 березня 2024 року, яким було продовжено санкційний режим, який передбачає обмеження на поїздки для фізичних осіб, заморожування активів та заборону на надання коштів фізичним та юридичним особам, ще на шість місяців до 15 вересня 2024 року.
Сербія, хоча теж є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, не підтримала рішення Ради ЄС. Таким чином Белград продовжив свою політику відмови від приєднання до європейських санкцій, пов’язаних з агресією Росії проти України, незважаючи на чіткі сигнали з Брюсселю про необхідність узгодження сербської зовнішньої політики та політики безпеки з позицією Європейського Союзу.
Президент Сербії Александар Вучич 11 квітня черговий раз заявив, що Сербія не буде вводити санкції проти Росії і ніхто не може змусити її це зробити. “Позиція Сербії щодо запровадження санкцій проти Росії залишається такою ж, якою вона була через вісім днів після початку конфлікту в Україні. Іншими словами, санкції проти Росії не будуть запроваджені”, – сказав він.
- Сербія намагається зберегти хороші відносини з Францією
Президент Сербії Александар Вучич 8-9 квітня перебував з дводенним візитом у Франції, де зустрівся в Єлисейському палаці з президентом Франції Еммануелем Макроном.
Після зустрічі у допису в Instagram Вучич висловив сподівання, що Франція надасть підтримку Сербії в усіх сферах, насамперед коли йдеться про європейський шлях Сербії та діалог із Приштиною.
Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що майбутнє Сербії в Європейському Союзі. “Франція віддана європейському майбутньому Сербії, майбутньому, яке пишеться зараз», – написав Макрон за підсумками зустрічі в мережі Х сербською кирилицею, щоб підкреслити своє хороше ставлення до Сербії та сербів.
В той же час, президент Франції в своєму зверненні перед зустріччю із сербським колегою підкреслив: “Важливо, щоб Сербія продовжувала конкретизувати свій вибір, узгоджуючи свої погляди з європейськими, і в цьому сенсі я нагадую вам зустріч у Тирані та зустріч із президентом України Володимиром Зеленським”. Таким чином Макрон нагадав Вучичу про необхідність дотримуватися спільної з ЄС зовнішньої політики та політики безпеки в контексті війни Росії проти України.
Напередодні зустрічі президент Сербії зазначав, що хотів би поговорити з французьким колегою про очікуваний вступ Косова до Ради Європи, але цю тему учасники зустрічі не коментували.
Натомість після переговорів в Парижі Вучич заявив, що Сербія і Франція досягли домовленості про закупівлю Белградом винищувачів Rafale. За його словами, підписання контракту можна очікувати приблизно через два місяці за присутності президента Франції, тобто наразі існує тільки ймовірність підписання такої угоди.
Візит Вучича свідчить про намагання сербського лідера зберегти взаємовигідні контакти з традиційними союзниками Сербії в Західній Європі. Втім, це завдання чим далі, тим складніше – через небажання Белграда приєднуватися до європейських санкцій проти РФ та конфронтацію із західними країнами через можливе членство Косово в Раді Європи та ухвалення резолюції щодо Сребрениці на Генеральній Асамблеї ООН.
- У відповідь на Резолюцію щодо Сребрениці Сербія розкаже про геноцид сербів у Другій світовій війні
Напередодні розгляду Генеральною Асамблеєю ООН резолюції про геноцид у Сребрениці керівництво Сербії оголосило, якою може бути відповідь Белграда на це рішення.
Зокрема, як заявив 14 квітня президент Сербії Александар Вучич, в разі ухвалення резолюції щодо Сребрениці, Сербія подаватиме на розгляд ГА ООН резолюцію щодо «геноциду сербів» під час Другої світової війні – у Крагуєваці, Кралєво та Яїнцах (Сербія), а також в Ясеноваці (Хорватія). «Там десь у 90 разів більше людей загинуло, ніж у Сребрениці», – сказав він. Вучич підкреслив, що в запропонованої резолюції не буде згадуватися, про кого йдеться. «Ми ніде не згадуватимемо німців», – заявив, зокрема, він.
Фактично, йдеться про те, що офіційний Белград започаткував кампанію «розмивання» теми Сребрениці за допомогою привертання уваги до страждань сербів під час Другої світової війни.
Кампанія отримала розвиток того ж дня, коли перший віце-прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Івиця Дачич повідомив, що Сербія направить Хорватії протест через те, що хорватська поліція не дозволила сербському міністру у справах діаспори здійснити (незапланований) візит до колишнього табору Другої світової війни в Ясеноваці. Дачич в офіційній заяві підкреслив, що «це не інцидент, це офіційна політика Хорватії, політика заперечення злочинів і геноциду проти сербського народу”.
- Додік погрожує відокремленням Республіки Сербської
Якщо резолюція щодо Сребрениці буде прийнята на Генеральної асамблеї ООН, Республіка Сербська не бачить сенсу залишатися в Боснії і Герцеговині, заявив президент Республіки Сербської Мілорад Додік після зустрічі державного керівництва Сербії та керівників Республіки Сербської. “Ми не бачимо ніякого сенсу залишатися в Боснії і Герцеговині як невід’ємна частина Боснії і Герцеговини. Ми будемо шукати і врегулювувати наш статус таким чином, щоб ми могли спробувати продовжувати самостійно”, – сказав він.
Посольство США в Боснії і Герцеговині після заяви Додіка оголосило, що президент Республіки Сербської помиляється, якщо вважає, що США залишаться осторонь, поки він реалізує свою сепаратистську програму та штовхає Боснію і Герцеговину до конфлікту. «Будь-яка спроба суб’єкта або будь-якої іншої субдержавної одиниці відокремитися є антидейтонською акцією, яка не буде толеруватися», – наголошується в заяві.
Втім, наразі невідомо про намір керівництва Республіки Сербської відмовитися від планів фактичного відокремлення від БіГ. Першим кроком має стати рішення про вихід з установ Боснії і Герцеговини та ухвалення власного закону РС про вибори.
- Угорщина не підтримає резолюцію щодо Сребрениці та вступ Косова до Ради Європи
Угорщина голосуватиме проти членства Косова в Раді Європи в Комітеті міністрів РЄ і не підтримає резолюцію щодо визнання геноциду в Сребрениці в Генеральній Асамблеї ООН.
Про це стало відомо з допису міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто в соціальних мережах після телефонної розмови, що відбулася 13 квітня між ним і главою МЗС та виконуючим обов’язки прем’єр-міністра Сербії Івицею Дачичем.
«Угорщина зацікавлена в успіху діалогу Белград-Приштина, але в той же час ми бачимо, що постійне прагнення Косово приєднатися до міжнародних організацій не сприяє цьому процесу. Тому я ще раз підтвердив своєму колезі, що Угорщина не підтримуватиме заявки Косова на членство в міжнародних організаціях, поки система відносин Белград-Приштина не досягне точки спокою.
Таким чином, Угорщина проголосує проти членства Косово в РЄ у Комітеті міністрів Ради Європи, і ми не підтримаємо жодну пропозицію в ООН, яка призведе до подальшої ескалації напруженості між країнами Західних Балкан», – повідомив Сіярто.
Позиція Угорщини щодо цих двох питань є продовженням політики особливих відносин Будапешта та Белграда. Маючи союзника в ЄС, Сербія може відчувати себе більш впевнено, проводячи політику, що протирічить офіційної позиції Європейського Союзу.
- Приштина попереджає про військову загрозу збоку Сербії
Прем’єр-міністр Косово Альбін Курті попередив, що Сербія будує бази навколо косовського кордону, за допомогою яких планує атакувати Косово.
Про це він розказав в нещодавньому інтерв’ю британському виданню The Telegraph.
Курті показав журналістам аерофотознімки, на яких зображено 41 військову базу в Сербії, які, за його словами, були стратегічно розташовані як для «захисту Белграда, так і для нападу на Косово». Інше зображення показує 48 сербських передових оперативних баз, розташованих уздовж 381-кілометрового кордону з Косово. «Вони [Сербія] чекають нагоди, щоб напасти на нас», — сказав прем’єр Косова.
На цьому тижні міністр оборони Косова Еюп Македонці попросив НАТО серйозно поставитися до розміщення сербських військових військ біля кордону з Косово. Під час зустрічей у Генеральному штабі НАТО Македонці заявив, що розміщення сербських військ навколо кордону з Косово «становить постійну загрозу стабільності Західних Балкан».
Президент Сербії Александар Вучич регулярно спростовує всі звинувачення Приштини. Втім, в Приштині впевнені – нинішнє керівництво Сербії є російським «проксі», і в інтересах Кремля, щоб Сербія напала на Косово, оскільки це відверне увагу від її війни в Україні.
- Чорногорія планує навчати українських військових
Чорногорія має намір приєднатися до Місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM), залучивши до трьох військовослужбовців, які братимуть участь у навчанні українських військових, повідомило Міністерство оборони Чорногорії.
Як зазначається, міністерство нещодавно схвалило участь у цій місії. «Наразі ми перебуваємо на етапі імплементації національних процедур, результатом яких має стати ухвалення парламентського рішення про участь військовослужбовців збройних сил Чорногорії в цій місії», – заявили в Міноборони. Остаточне рішення про використання підрозділів армії в міжнародних силах має ухвалити Скупщина Чорногорії за поданням Ради з оборони і безпеки.
Якщо анонсоване рішення буде ухвалене, воно буде мати, насамперед, важливе символічне значення – продемонструє збереження Подгорицею узгодженого з ЄС курсу в області зовнішньої політики та безпеки незважаючи на присутність в правлячої коаліції проросійських сил.
- В Чорногорії затримано колишнього спецпрокурора, що вів справу про спробу державного перевороту
За наказом спеціальної прокуратури Чорногорії 14 квітня були заарештовані колишній головний спецпрокурор Мілівоє Катнич через підстави підозри у скоєнні злочинних дій зі створення злочинної організації та зловживання службовим становищем.
Катнич був головним спецпрокурором з 2015 року до 2022 року. Його відправили у відставку через півтора року після зміни влади в Чорногорії, коли Демократична партія соціалістів (DPS) після тридцяти років правління перейшла в опозицію після виборів 30 серпня 2020 року. Катнич був головним обвинувачем у справі про спробу державного перевороту у 2016 році в організації якого обвинувачували агентів російських спецслужб та громадян Сербії, в тому числі, колишніх працівників силових відомств, а також лідерів проросійського Демократичного фронту – нинішнього спікера парламенту Чорногорії Андрію Мандича і депутата Мілана Кнежевича – голову Демократичної народної партії, що входить до нинішньої правлячої коаліції Чорногорії. Вироком першої інстанції всі вони були засуджені до кількох років позбавлення волі, але після зміни влади Апеляційний суд повернув справу на повторний розгляд.
Нинішня влада наголошує – затримання Катнича, як і інших колишніх високопосадовців – це боротьба проти криміналу. Прем’єр-міністр Мілойко Спаїч наголосив, що дії Спеціальної прокуратури свідчать про “ступінь проникнення організованої злочинності в інститути системи, які були створені за часів колишньої влади”.
Втім, опозиційна Демократична партія соціалістів наголосила, що дії Спецпрокуратури «є продовженням «практики реваншизму», яка триває з 30 серпня 2020 року і має на меті за будь-яку ціну криміналізувати попередню владу для того, щоб, окрім нанесення політичної шкоди, знищити обвинувальний акту у справі про державний переворот.
Наразі справа про спробу вчинення держперевороту знаходиться на повторному розгляду в суді, і після затримання колишнього головного обвинувача та висунення кримінальних звинувачень ще кільком екс-працівникам правоохоронних органів, перспектива винесення вироків є невизначеною.
