- Політична криза в Хорватії
Президент Хорватії Зоран Міланович оголосив, що на парламентських виборах, призначених на 17 квітня, він буде балотуватися як лідер списку опозиційної Соціал-демократичної партії (SDP) і кандидат в прем’єр-міністри, залишаючись одночасно на президентській посаді.
Втім, аналізуючи ситуацію, Конституційний суд Хорватії дійшов висновку, що діючий президент не може брати участь у політичній діяльності будь-якої політичної партії. Якщо ж він вирішить балотуватися, то має подати заяву про відставку. У такому випадку обов’язки тимчасового президента держави бере на себе голова хорватського Сабору (парламенту).
Коментуючи позицію Конституційного суду, Міланович назвав авторів цього рішення гангстерами і заявив, що «це чистий путч». Він наголосив, що не збирається йти у відставку з поста президента.
Прем’єр-міністр Андрей Пленкович, який є лідером правлячої партії Хорватський демократичний союз (HDZ) розцінив дії та заяви Соціал-демократичної партії та президента Мілановича як спробу «міні-державного перевороту».
Нинішня політична криза в Хорватії є найгострішою за останні роки, з непрогнозованими наслідками. Головна небезпека – дискредитація державних інституцій Хорватії, падіння довіри до всіх політичних сил та політиків, хаотизація суспільно-політичного життя. З врахуванням того, що хорвати, які живуть в Боснії і Герцеговині, здебільшого є громадянами Хорватії, беруть участь в виборах і орієнтуються на Загреб в своїй політичній діяльності, то нестабільність в Хорватії неодмінно вплине і на сусідню Боснію і Герцеговину.
- США запровадили санкції проти кандидата в президенти та екс-прокурора Північної Македонії та екс-мера Косово
Державний департамент США оголосив про запровадження санкцій проти колишнього спеціального головного прокурора Північної Македонії Катиці Яневої, діючого мера Карпоша (Північна Македонія) та одного з кандидатів у президенти країни Стевчо Якимовського та колишнього мера Качаника (Косово) Джабіра Жарку. Дії цих осіб підірвали верховенство права та віру громадськості в демократичні інститути та суспільні процеси, зазначається в офіційному повідомленні.
Підпали під дію санкції також найближчі родичі підсанкційних осіб.
Згідно із відомостями Держдепу, Джанева використовувала свій політичний вплив і офіційну владу для отримання особистої вигоди, Якимовський та Жарку з вигодою для себе використовували службове становище, втручаючись в процеси закупівель.
Санкції ще раз підтверджують відданість США підтримці верховенства права та зміцненню демократичних інститутів на Балканах, підкреслює Держдеп.
Кандидат у президенти, лідер партії ГРОМ (Громадянський варіант для Македонії) Стевчо Якимовський заявив, що здивований рішенням Держдепартаменту включити його до т.зв. «чорного списку», але це не вплине негативно на його виборчу кампанію, навпаки, стане для нього ще більшою мотивацією.
Як зазначають експерти, потрапляння Якимовського під санкції в передвиборчий період не матиме прямих наслідків, оскільки закон Північної Македонії про обмежувальні заходи щодо осіб з іноземних «чорних списків», досі не прийнятий.
- ЄС може не відкрити в найближчий час переговори про вступ з Боснією і Герцеговиною
Кілька країн ЄС, зокрема Нідерланди та Данія, заявили про неготовність Європейської Ради відкрити переговори про вступ із Боснією і Герцеговиною, як це напередодні рекомендувала Європейська комісія.
За даними медіа, представники кількох країн-членів Європейського Союзу попросили надати роз’яснення щодо напрочуд позитивного звіту Єврокомісії щодо євроінтеграційних зусиль БіГ.
Дипломати, які незгодні із баченням ЄК щодо негайного відкриття повноцінних переговорів щодо членства Боснії і Герцеговини в ЄС, пропонують компроміс за прикладом рішення Європейської Ради для України та Молдови в грудні минулого року, який полягає у висуванні певних умов для офіційного початку переговорного процесу. «Ми не збираємося починати справжні переговори, якщо не буде нових реформ», — сказав один із дипломатичних представників країни ЄС, повідомляє Politico.
Затримка з євроінтеграцією може загрожувати зростанням євроскептицизму в БіГ. З іншого боку, у багатьох спостерігачів викликають подив позитивні висновки Єврокомісії щодо БіГ в умовах радикально проросійських дій та заяв керівників Республіки Сербської.
- Сербія готується скупати військові заводи в Республіки Сербський для запуску виробництва дронів?
Спікер Палати народів Парламентської скупщини Боснії і Герцеговини Кемаль Адемович, подав запит до Конституційного суду Боснії і Герцеговини щодо перевірки конституційності Закону про виробництво зброї та військової техніки Республіки Сербської.
Закон, прийнятий Народною скупщиною Республіки Сербської 22 грудня 2023 року і набув чинності 12 січня 2024 року, передбачає, що дозволи на виробництво та капітальний ремонт озброєння та військової техніки надаються Республікою Сербською. Таким чином, зазначає Адемович, Закон про виробництво зброї та військової техніки в Республіці Сербській порушує Конституцію Боснії і Герцеговини, де записано, що подібні дозволи видаються Міністерством зовнішньої торгівлі та економічних відносин Боснії і Герцеговини, а не урядом окремого ентитета БіГ, яким є Республіка Сербська.
В той же час, місцеві спостерігачі вказують ще на одну спірну норму нового Закону.
Ухвалений Народною скупщиною Республіки Сербської закон дозволяє іноземним компаніям мати у власності 49% акцій військових заводів РС, тоді як діючим Законом про виробництво зброї та військової техніки Боснії і Герцеговини не дозволяється продаж іноземним структурам підприємств спеціалізованої (оборонної) галузі.
Причиною ухвалення нового Закону Республікою Сербською, за даними медіа, є підготовка до продажу компаніям з Сербії підприємств ОРАО (Бієліна) (капітальний ремонт турбореактивних двигунів), «Космос» (Баня Лука) (капітальний ремонт радіолокаційних та ракетних систем) та Завода двигунів спеціального призначення (Пале). Зацікавленість Сербії в цих підприємствах повязують із задекларованими президентом Александаром Вучичем планами масового виробництва дронів.
- Представники Сербії, Боснії і Герцеговини (Республіки Сербської) та Чорногорії спостерігали за виборами в Росії
На виборах президента РФ делегацію «міжнародних спостерігачів» із Сербії очолював голова Сербської народної партії, екс-міністр уряду Сербії Ненад Попович.
Серед спостерігачів були секретар соціально-економічної ради Сербії, екс-міністр Душен Петрович та член міської ради міста Ніш Ненад Станкович. Депутат міського парламенту міста Ніш, екс-депутат Народної скупщини Республіки Сербія Мілош Банджур був в окупованому Росією Севастополі, керівник белградського видання «Російський експрес» Горан Шимпрага був у окупованих Росією районах Запорізькій області.
В ролі спостерігачів за виборами у Росії виступали троє представників Боснії і Герцеговини (Республіки Сербської).
Це Мірослав Вуїчич, депутат Палати представників парламенту Боснії і Герцеговини, Срджан Мазаліца, депутат Народної Скупщини Республіки Сербської та радник голови Народної Скупщини Республіки Сербської Сініша Відович.
Всі троє є членами партій правлячої коаліції в Республіці Сербської – Вуїчич і Мазаліца з Союзу незалежних соціал-демократів (SNSD) (лідер Мілорад Додік), а Відович є членом партії «Єдина Сербська».
Від Чорногорії виконував роль “міжнародного спостерігача” на виборах президента Росії генеральний секретар партії “Вільна Чорногорія” і депутат міської ради Подгориці Бобан Радович. Коментуючи цю інформацію, лідер цієї партії та Голова служби у справах громадян чорногорської столиці Владислав Дайкович заявив журналістам, що не бачить у цьому нічого суперечливого.
Найбільш скандальною є поїздка до Росії політика з Чорногорії. Якщо Сербію та Республіки Сербську (БіГ) представляли відомі проросійські діячи, то Чорногорію – представник правлячої коаліції, яка позиціонує себе як прозахідна. Представники партії “Вільна Чорногорія” входили до списку правлячого “Руху Європа зараз” (Pokret Evropa sad) на останніх місцевих виборах в Чорногорії.
Ситуація із «спостерігачем на виборах» в РФ від правлячої в Чорногорії коаліції ще раз ставить питання щодо прийнятності участі у владі в Чорногорії, країні НАТО, прокремлівських політичних сил.
- В Чорногорії найнижча підтримка суспільством членства в НАТО
В Чорногорії найнижча підтримка суспільством членства в НАТО і найбільша кількість громадян, що підтримують вихід з Альянсу серед всіх країн блоку. Про це свідчать результати опитувань громадської думки, опубліковані в черговому щорічному звіті НАТО за 2023 рік.
У разі призначення референдуму щодо членства в НАТО 46% респондентів проголосували б за те, щоб залишитися в НАТО, 44% — проти, а 10% не визначилися.
Порівняно з попереднім звітом кількість тих, хто виступає за вихід з НАТО, зросла на 12%, а кількість прихильників Альянсу зменшилася на 2%. Якщо порівняти дані останніх п’яти звітів, то виходить, що підтримка членства в НАТО в Чорногорії ніколи не була нижчою, ніж минулого року, одночасно і опозиція до членства в Альянсі ніколи не була більшою.
В жодній іншій державі-члені НАТО підтримка членства не є нижчою 50% і лише в Чорногорії частка противників участі в Альянсі перевищує 35%.
Як відомо, Чорногорія стала членом НАТО 5 червня 2017 року.
Міністр оборони Чорногорії Драган Крапович сказав, що відомство детально проаналізує останні дослідження щодо підтримки громадянами членства в НАТО та відповідно скоригує комунікаційну стратегію.
Опозиція наголошує, що падіння довіри до НАТО є результатом діяльності в Чорногорії антизахідних, проросійських партій, які є членами правлячої коаліції.
