Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 19.02.2024 – CWBS

Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 19.02.2024 – CWBS
  • Президент Республіки Сербської Мілорад Додік зустрівся з очільником Білорусі Олександром Лукашенком.

Зустріч Додіка та Лукашенка відбулася в рамках дводенного офіційного візиту делегації Республіки Сербської до Білорусі. Метою поїздки визначено налагодження кращого співробітництва в багатьох сферах, серед яких наука та освіта, охорона здоров’я, промисловість, сільське господарство.

Лукашенко, вітаючи Додіка у Палаці незалежності в Мінську, підкреслив: “Ви повинні знати головне: якщо вам підходить щось у плані технологій, інших питань, у сільському господарстві, промисловості, охороні здоров’я, ми завжди раді надати вам допомогу та підтримку”.

Очільник Білорусі зазначив, що уважно спостерігає за ситуацією на Балканах. “Знаєте стосунки, які у нас вибудовуються з Боснією і Герцеговиною. Знаємо, що вам там часом непросто. Але ви мужньо боретесь. Ми це вітаємо. Тільки мужність, стійкість та сила сьогодні, на жаль, можуть визначати майбутнє тієї чи іншої країни, області, району, території. Думаю, що ви стійко тримаєтеся там, репрезентуючи інтереси православних людей. Людей, що довіряють та вірять вам. Ми в цьому плані на вашій стороні, і ви можете розраховувати на нас”, – сказав він.

Медіа РС наголошують, що контактам між офіційними Баня Лукою та Мінськом сприяла позиція Республіки Сербської, яка виступає проти введення санкцій Боснії і Герцеговини проти Білорусі. “До Білорусі західні країни поставилися несправедливо і піддали санкціям. Республіка Сербська, яка входить до складу БіГ, не дозволила БіГ офіційно запровадити санкції проти Білорусі”, – наголосив з цього приводу Додік.

Зовнішньополітичні контакти президента Республіки Сербської мають продемонструвати солідарність РС з офіційним Мінськом і є свого роду викликом санкційній політиці Заходу відносно білоруського керівництва та відносно лідерів боснійських сербів.

Після зустрічі з Олександром Лукашенко Мілорад Додік “через два-три дні” збирається зустрітися з Володимиром Путіним, що стане продовженням цього антизахідного курсу.

  • У Північній Македонії офіційно оголошено вибори президента та парламенту

Голова Зборів (парламенту) Північної Македонії Йован Мітрескі оголосив президентські та парламентські вибори.

Перший тур президентських виборів заплановано на 24 квітня. Другий тур буде проводитися разом із парламентськими – 8 травня.

Президентська кампанія розпочнеться 4 квітня, парламентська – 18 квітня.

Організацією виборчого процесу буде опікуватися технічний уряд на чолі із екс-спікером парламенту Талатом Джафері, сформований за 100 днів до виборів.

Останні соціологічні дослідження віддають перевагу опозиційним силам, прогнозуючи їм успіх на виборах. Причиною є незадоволення громадян курсом, яким розвивається країна.

В середині лютого були оприлюднені результати опитування в двох виборчих округах. На питання «Як ви вважаєте, у якому напрямку рухається Македонія?» понад 60% респондентів відповіли “в неправильному”.

  • Державний секретар США Ентоні Блінкен здійснив візит до Албанії.

Глава американської дипломатії провів переговори з албанським прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою, президентом Байрамом Бегаєм та взяв участь в молодіжному форумі.

В рамках візиту було підписано два меморандуми: про взаєморозуміння щодо протидії дезінформації та розширення програми Фулбрайта для албанців.

Візит збігся із закінченням місії Албанії в Раді Безпеки як тимчасового члена та відбувся незадовго до того, як в Тірані має пройти саміт Україна – Південно-Східна Європа.

Відзначаючи «надзвичайне партнерство» між країнами, Блінкен високо оцінив позицію Албанії щодо захисту українського суверенітету та її роль голови Ради Безпеки ООН у 2023 році, назвавши Тірану «ключовим партнером для стабільності на Західних Балканах і твердим союзником у підтримці України суверенітет і територіальну цілісність».

Експерти однозначно оцінили візит, як демонстрацію того, що США вважають Албанію ключовим партнером на Західних Балканах і важливим елементом підтримки України в її протистояння російської агресії.

  • Нормалізація відносин між Косово та Сербією – запорука миру на Західних Балканах, вважає Боррель

“Стійкої стабільності та миру в регіоні (Західних Балкан) можна досягти лише шляхом нормалізації відносин між Косово та Сербією. Шлях до цього веде через діалог за сприяння ЄС”.

Про це написав в мережі Х Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики та безпеки Жосеп Боррель після окремих зустрічей з президентом Сербії Александаром Вучичем та прем’єр-міністром Косово Альбіном Курті в рамках Мюнхенської конференції з безпеки.

В зустрічах також брав участь представник ЄС з питань діалогу між Белградом и Приштиною Мірослав Лайчак.

Спільних підсумкових заяв не було. Зустрічі можна оцінити як інформаційні, спрямовані на обмін поглядами на поточну ситуацію та планування подальших кроків в рамках діалога під егідою ЄС.

  • Чорногорія готова поглиблювати співпрацю з Сербією у військовій сфері

Після співпраці в рамках НАТО та шляху до Європейського Союзу, третім пріоритетом для Чорногорії є регіональна співпраця, зокрема відносини з Сербією як дружньою країною.

Про це в інтерв’ю сербському телебаченню, РТС, заявив міністр оборони Чорногорії Драган Крапович після зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО у Брюсселі.

“Сербія не є членом НАТО, у неї є свій нейтральний шлях. Ми поважаємо ці рішення і у відповідь очікуємо, що рішення Чорногорії будуть поважатися. І зі свого боку я абсолютно готовий до поглиблення співпраці в кількох сферах. Це, насамперед, військова медицина, AБХO (атомно-біолого-хімічна оборона) та деякі інші сфери”, – зазначив очільник чорногорського оборонного відомства.

Драган Крапович є заступником голови партії “Демократична Чорногорія” (“Демократи”). Партію вважають проєвропейською та помірковано просербською одночасно.

Заява міністра від “Демократів” сербському РТС може розглядатися як спроба налагодити точкову співпрацю із Сербією із військових питань таким чином, щоб це не поставило під загрозу євроатлантичний вибір Чорногорії.

  • Сербія придбала нове російське озброєння

З нагоди святкування Дня державності Республіки Сербія (15 лютого) президент Республіки та Верховний головнокомандувач Александар Вучич, разом із військовим керівництвом, відвідав експозицію озброєння та військової техніки збройних сил Сербії у фортеці міста Ніш. На виставці громадськості вперше була представлена російська станція радіоелектронної боротьби з безпілотниками Repellent, яка нещодавно була придбана для потреб Збройних сил Сербії.

Repellent здатний виявляти мініатюрні повітряні цілі (БПЛА-“комари”) на відстані більше 35 км і глушити на відстані < 2,5 км.

Наземну систему радіоелектронної боротьби Сербія отримала від Росії декілька місяців тому. Як вважають військові експерти, доставка комплексу РЕБ до Сербії відбувалася через повітряний простір країн, які наклали санкції на РФ.