Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 24.06.2024 – CWBS

Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 24.06.2024 – CWBS
  • В Північній Македонії затверджено новий уряд

Парламент Північної Македонії 23 червня проголосував за новий уряд на чолі з прем’єр-міністром Крістіаном Міцкоскі, лідером партії ВМРО-ДПМНЕ, що перемогла на виборах.

Міцкоскі наголосив, що уряд залишатиметься відданим європейській інтеграції та працюватиме над гармонізацією політики з європейськими стандартами, просуваючи мету повноправного членства в Європейському Союзі.

«Ми продовжуємо стояти разом з нашими партнерами з ЄС і разом будемо гармонізувати спільну зовнішню політику з ЄС. Підтримка України в самообороні та захисті її суверенітету та територіальної цілісності продовжується», – наголосив він.

Під час присяги лідер ВМРО-ДПМНЕ використав конституційну назву країни – Республіка Північна Македонія. “Я буду говорити ганебний прикметник під час присяги, тому що це нагадує мені про ганьбу, яку ви принесли моїй країні, моїй родині, моїм ненародженим онукам. Я буду робити все, що можу, поки я живий, щоб виправити цю несправедливість. На жаль, я безсилий у цей момент, як людина, я буду змушений капітулювати перед вами”, – заявив Міцкоскі в своєму виступі у парламенті.

Він також оголосив, що не допустить компромісів, які вимагає від Скоп’є Софія (зокрема, йдеться про внесення до Конституції Північної Македонії згадки болгар як державотворчого народу). “Такий болгарський диктат за цих умов не пройде, і не буде жодних конституційних змін, поки я тут”, – підкреслив Міцкоскі.

З огляду на позицію нового македонського уряду, можна чекати продовження блокування євроінтеграції Північної Македонії з боку Болгарії.

  • Сербія постачає зброю Україні через треті країни

Експорт боєприпасів із Сербії в Україну через треті країни становить близько €800 млн. з моменту повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, стверджує Financial Times.

“Так, ми експортуємо наші боєприпаси. Ми не можемо експортувати їх в Україну чи Росію. Але ми мали багато контрактів з американцями, іспанцями, чехами та іншими. Що вони зрештою з цим зроблять – це їхня справа”, – сказав президент Сербії Александар Вучич в інтерв’ю FT. Водночас Вучич наголосив, що Сербія не займає нічий бік у війні між Росією та Україною, а продаж боєприпасів – “частина економічного відродження” країни.

Російські та сербські прокремлівські експерти оцінили публікацію FT як «провокацію», мета якої – посіяти недовіру між Москвою і Белградом, спровокувати напругу в двосторонніх відносинах.

Офіційний Кремль не став різко реагувати на статтю FT, лише попередив, що Росія буде розбиратися в даних щодо поставок зброї Белградом Києву. Про це, зокрема, 24 червня заявив речник Кремля Дмітрій Песков.

  • Вучич прогнозує загострення геополітичної кризи в найближчі місяці

Президент Сербії Александар Вучич вважає, що наразі світ потерпає від найбільшої геополітичної кризи з часів Другої світової війни і що ситуація загостриться в найближчі місяці.

Звертаючись до громадян ввечері 24 червня, Вучич, зокрема, заявив: «Я очікую, що ситуація загостриться найближчими місяцями і зіткнеться з дуже серйозними наслідками, я говорю про Європу та світ». За його словами, він очікує великих потрясінь на ринку всього – від енергоносіїв до продуктів харчування, не тільки в Сербії, а й у всьому світі. «Ми повинні бути твердо налаштовані виконувати свою роботу найкращим чином, зберігати мир, забезпечувати економічне зростання», – сказав президент Сербії.

За його словами, у першому кварталі Сербія мала найвищий темп зростання в Європі – 4,7 відсотка.

Під час свого звернення Вучич розказав про кілька економічних проєктів, зокрема, про випуск нової моделі автомобіля на заводі в Крагуєваці разом із італійською компанією, про плани із видобутку літію, про можливість побудови малих модульних атомних станцій та про підготовку до Всесвітньої виставки ЕКСПО – 2027, яка пройде в Белграді. На його думку, ЕКСПО стане ключовим і поворотним моментом для розвитку Сербії.

***

Очевидно, що на тлі глобальних потрясінь та складних питань, що стоять перед офіційним Белградом, сербський президент намагається сфокусувати увагу людей на більш сприятливої для нього темі економічного зростання.

  • Спека спричинила блекаут на Західних Балканах

Майже вся територія Чорногорії, частина Хорватії, Боснії і Герцеговини та Албанії були знеструмлені кілька годин 21 червня через збій регіональній системи електропередачі.

В Чорногорії була зафіксована пожежа на високовольтній лінії електропередач у важкодоступній місцевості біля кордону з Боснією і Герцеговиною, але неясно, чи могло це бути причиною збою системи. Також стався збій на інтерконекторі між Албанією та Грецією, що могло спричинити каскадні проблеми в енергосистемах регіону.

Через добу після колапсу енергосистеми постачання споживачів у всіх чотирьох країнах нормалізовано, але одна теплоелектростанція в Боснії і Герцеговині ще не працює.

За загальними оцінками, які озвучило, зокрема, Міністерство енергетики Чорногорії, збій стався в результаті великого навантаження на мережу через раптове збільшення споживання електроенергії через високу температуру та теплове перевантаження самої системи.

  • Суд Чорногорії знов розгляне справу про «державний переворот»

Спеціальна прокуратура Чорногорії фактично підтвердила попередній вирок суду першої інстанції і запропонувала суду призначити покарання організаторам спроби державного перевороту в Чорногорії 2016 року у вигляді різних термінів ув’язнення.

Суд Чорногорії вже виносив рішення по справі «державного перевороту», підтвердивши тодішнє обвинувачення Спеціальної прокуратури.

У вироку чорногорського суду 2019 року зазначалося, що двоє росіян (агентів російських спецслужб) організували злочинну організацію та завербували громадян Сербії та Чорногорії з метою насильницького повалення

влади та оголошення перемоги проросійського “Демократичного фронту” на парламентських виборах 2016 року за для запобігання вступу Чорногорії до НАТО. Зловмисники планували в день парламентських виборів 16 жовтня 2016 року силою захопити парламент Чорногорії, а також викрасти і вбити тодішнього прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича.

У 2021 році Апеляційний суд Чорногорії, скасував вирок першої інстанції через «порушення норм кримінального провадження”. Вердикт було винесено після зміни влади в країні і входженню до урядової коаліції представників «Демократичного фронту», фігурантів справи про державний переворот.

В представленому прокуратурою оновленому обвинуваченні змінено деякі формулювання, але правова кваліфікація злочинних дій залишилася без змін.

Новий вирок у справі про “державний переворот” суд оголосить 12 липня.

Серед обвинувачених – спікер парламенту Чорногорії Андрія Мандич, який в 2016 році був одним з лідерів «Демократичного фронту».

  • Суд Косово виніс вирок в справі про напад на KFOR в травні минулого року

Суд у Приштині засудив серба Ненада Орловича до 15 місяців ув’язнення та штрафу в розмірі 12 тис. євро, визнавши його винним у нападі на військовослужбовців місії НАТО в Косово, KFOR. Вирок суду набув чинності негайно, оскільки він став результатом угоди про визнання провини.

Напад місцевих сербів на солдат KFOR стався в травні минулого року на півночі Косово, у Звечані. В результаті суточок постраждало близько 93 миротворців НАТО, деякі з них отримали серйозні травми.

Напад на KFOR стався після того, як косовська поліція допомогла новим албанським мерам увійти в муніципальні будівлі, проти чого виступило місцеве сербське населення, яке не визнало результатів місцевих виборів, які вони бойкотували.

Через рік після тих подій, місія НАТО в Косово звернулася з проханням притягнути до відповідальності винних у нападі на KFOR під час протесту в Звечані. Керівництво НАТО неодноразово нагадувало на необхідність покарання нападників.