- Єврорада дала «зелене світло» початку переговорів Боснії і Герцеговини та ЄС
Європейська Рада погодилася із рекомендацією Європейської комісії та підтримала відкриття переговорів про вступ з Боснією і Герцеговиною. В резолюції Євроради зазначається, що наступний крок – затвердження переговорної рамки, фактичний старт переговорів – буде здійснено, коли БіГ виконає рекомендації Єврокомісії від 12 жовтня 2022 року. (Йдеться про перелік умов, які Європейська Комісія сформулювала Боснії і Герцеговині в той же день, коли рекомендувала надати БіГ статус кандидата.)
Серед завдань, які має виконати Боснія і Герцеговина: прийняти новий закон про суди; «вжити рішучих заходів» для боротьби з корупцією та організованою злочинністю; забезпечити підвищення контролю за кордонами та міграцією (частково виконано після угоди БіГ з Frontex); забезпечити заборону катувань; гарантувати свободу вираження поглядів і медіа та захист журналістів; забезпечити результативність координаційного механізму євроінтеграції.
Рішення Євроради про відкриття переговорів з БіГ, яке передбачає виконання Боснією і Герцеговиною низки умов перед отриманням переговорної рамки і фактичним стартом переговорів про вступ, стало прийнятним для тих країн, які раніше висловлювали неофіційний скептицизм щодо «зеленого світла» для євроінтеграції БіГ. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте з цього приводу зазначив: «Ми підтримаємо пропозицію Європейської комісії про початок переговорів, але ми підтримуємо Комісію в тому, що до узгодження рамок переговорів вкрай важливо, щоб БіГ виконала всі необхідні дії з рекомендацій Європейської комісії».
- KFOR реагує на нестабільну ситуацію в Косово посиленням свого контингенту
21 березня прем’єр-міністр Косово Альбін Курті опублікував в соціальних мережах відео, на якому, як він стверджував, показані спецпідрозділи сербської армії поблизу з кордоном із Косово. «Це ненормально, що ця військова техніка під’їжджає лише за кілька метрів від кордону. Вони приїхали провокувати, але ми це зафіксували, довели, але ми нічого не зробили. Ми були обережні, якщо вони перетнуть кордон, але вони його не перетнули», – сказав Курті на засіданні Кабінету міністрів наступного дня після публікації кадрів.
«Миротворча місія Північноатлантичного альянсу (НАТО) в Косово – KFOR ретельно відстежує кожен сценарій, пов’язаний з безпекою, і реагує на все, що може вплинути на безпеку», – так у KFOR прокоментували претензії прем’єр-міністра Косово про пересування спеціалізованих підрозділів армії Сербії поблизу кордону з Косово. При чому місія НАТО не дала чіткої відповіді, чи спостерігалося переміщення сербських збройних сил у двох місцях поблизу сербсько-косовського кордону, як стверджував косовський прем’єр-міністр.
Загальну ситуацію в Косово у KFOR назвали мирною, але нестабільною, наголосивши, що мета місії – запобігти ескалації. «Ми готові та готові вжити всіх необхідних заходів для того, щоб виконати мандат, наданий нам Організацією Об’єднаних Націй щодо досягнення безпечного середовища та свободи пересування для всіх жителів Косова», — зазначили в місії НАТО в Косово.
Тим часом стало відомо, що Болгарія та Словенія посилюють присутність у KFOR, а Албанія продовжує участь свого контингенту.
21 березня Міністерство оборони Болгарії організувало урочисті проводи військового контингенту із 100 солдатів, які будуть посилювати місію НАТО в Косово.
В середині березня Рада міністрів Албанії вирішила продовжити участь своїх збройних сил у KFOR до 2027 року. Албанія наразі має 90 військових у місії НАТО в Косово.
Влада Словенії оголосила про намір збільшити свою присутність у KFOR під час зустрічі прем’єр-міністра Словенії з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб сказав, що більш конкретного плану ще не прийнято, але Словенія висловила готовність зробити більше, особливо для стабільності регіону Західних Балкан. Зараз Словенія бере участь у місії KFOR зі 103 солдатами.
Зараз місія KFOR складається з 4443 осіб з 28 країн. Після збройного конфлікту на півночі Косова у вересні минулого року близько 1000 додаткових солдатів було направлено до місії НАТО, і присутність KFOR на півночі було збільшено. Зокрема, втричі було збільшено кількість патрулів, у тому числі на адміністративному кордоні.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 14 березня оприлюднив щорічний звіт за 2023 рік , який охоплює всі аспекти роботи Альянсу за минулий рік. У частині, що стосується Західних Балкан, зазначено, що присутність НАТО в Косово залишається вирішальною для стабільності регіону Західних Балкан.
- Виповнилось 25 років з початку операції НАТО проти Югославії
Відзначення річниці повітряної операції Північноатлантичного альянсу проти Союзної Республіки Югославія проходило в Сербії із використанням радикальної антиНАТО та проросійської риторики.
Центральний офіційний захід, за участі керівництва держави, пройшов у сербському місті Прокуплє. Президент Александар Вучич у своєму виступі на зібранні наголосив, що НАТО хотіло знищити Сербію бомбардуванням, але “пройшло 25 років, а ми все ще не здаємося, ми не погоджуємося на розчленування Сербії”, «ми ніколи добровільно не погодимося, щоб ви забрали у нас Косово і Метохію».
Кілька опозиційних партій патріотичного спрямування та правий рух «Народний патруль» організували маніфестацію в центрі Белграда. Біля будівлі колишнього Генерального штабу, яка була зруйнована під час бомбардування, відбувся мітинг, після чого учасники пройшли маршем центральними вулицями Белграда до російської церкви. На акції протесту були транспаранти з написами “Коли армія повернеться в Косово”, “Молися Богу і тримайся Росії” та прапор Сербії з літерою Z, яка є символом російського вторгнення в Україну.
***
Росія намагалася використати річницю як привід для антизахідної пропаганди, але невдало.
РФ ініціювала засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, на якому збиралася обговорити 25-ту річницю операції НАТО, але 25 березня РБ ООН не підтримала проведення дебатів з цього приводу. За російську пропозицію проголосували троє членів Радбезу – сама РФ, а також Китай та Алжир. Решта 12 країн утрималися.
Представник Франції на початку засідання зазначив, що, ініціюючи подібні дебати, Росія «хоче використати втручання НАТО в 1999 році, щоб виправдати війну в Україні, Грузії».
***
Найвищі посадові особи Чорногорії, яка в 1999-м році була частиною Югославії, а нині є членом НАТО, вперше вшановували пам’ять жертв бомбардувань. Голова парламенту Андрія Мандич і міністр оборони Драган Крапович поклали вінки до пам’ятників поблизу колишніх югославських військових баз у Даниловграді та у Подгориці, які зазнали повітряних ударів Альянсу.
Мандич відомий своїми радикально просербськими та проросійськими поглядами. В той же час Крапович представляє помірковано просербську та в значній мірі прозахідну партію Демократи.
Щоб покладання вінків «жертвам НАТО» не поставило під сумнів євроатлантичний вибір країни, глава Міноборони в заяві для медіа особливо підкреслив, що наразі Чорногорія – надійний член Північноатлантичного альянсу. В той же час, перше вшанування пам’яті жертв бомбардувань є однозначним сигналом про зміну вектору чорногорської політики на ще більш просербський.
- Косово може підвищити свій статус в Парламентської асамблеї НАТО
Постійний Керівний комітет Парламентської асамблеї НАТО в Естонії 24 березня вирішив підвищити статус Косова від спостерігача до асоційованого члена Асамблеї. Рішення, як повідомили косовські представники, буде оформлено голосуванням у Парламентській асамблеї НАТО на весняній сесії 27 травня в Софії.
Міністр оборони Косово Еюп Македончі наголосив, що йдеться про «великий крок вперед для безпеки та процвітання Косова та регіону».
Ця новина стала відома у 25-ту річницю початку повітряної операції НАТО проти Союзній Республіці Югославія. Президент Сербії Александар Вучич охарактеризував рішення комітету ПА НАТО як символічний крок, спрямований на підтримку Заходом Косова.
Якщо анонсоване рішення щодо Косово в травні буде ухвалене, воно дійсно має посилити позиції Косова на міжнародній арені.
- Безрезультатно завершився черговий раунд переговорів Сербії та Косово
У Брюсселі 25 березня пройшли двосторонні та трьохсторонні переговори між Сербією, Косово та ЄС за участі директора Управління у справах Косово і Метохії уряду Сербії Петаром Петковичем, делегації Косова на чолі з Бесником Біслімі та спеціального представника ЄС з питань діалогу Мірослава Лайчака.
Темою обговорення стала заборона на використання сербського динарів для готівкових операцій в Косово, запроваджена Приштиною.
Головний переговірник від Косова Бесник Біслімі після зустрічі заявив, що пропозиції сторін щодо динара ще далекі одна від одної, і «є необхідність провести ще одну зустріч, щоб побачити, чи є можливість наблизитися до рішення чи ні».
«Після трьох з половиною годин прямих дискусій із стороною Приштини, де ми говорили про пропозиції, потім також відбулися двосторонні дискусії з ЄС, і домовлено про продовження переговорів у Брюсселі 4 квітня», — сказав головний переговірник Сербії Петар Петкович. Він звинуватив косовську сторону в тому, що вона не виявила «жодної політичної волі» для досягнення угоди, а Європейський Союзу в тому, що він «ЄС або не може, або не хоче знайти рішення”.
Раніше США та ЄC закликали владу Косово відтермінувати запровадження заборони на використання динара. Але Приштина не відмовилася від свого рішення, незважаючи на тиск партнерів, і не заявляла про готовність йти на компроміси з цього питання.
- Сербський футбол став частиною російського гібридного впливу
Міністр закордонних справ і перший віце-прем’єр-міністр Сербії Івиця Дачич побував у Москві, де провів переговори з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим та відвідав 21 березня товариський матч між футбольними командами Сербії та Росії. Сербська збірна стала першою футбольною командою Європи, що зіграла в РФ після початку російської повномасштабної агресії проти України.
Після візиту Дачича до Москви та відвідання ним футбольного матчу, Державний департамент США зазначив: «Ми не вважаємо, що будь-яка країна повинна надавати пану Путіну платформу для просування або виправдання його триваючої агресивної війни проти України».
Через два дні, 23 березня, в столиці Сербії зіграли товариський матч “Црвена Звезда” (Белград) і “Зеніт” (Санкт-Петербург). Під час поєдинку фан-група белградського клубу розмістила на трибуні гігантське зображення солдата в камуфляжі зі зброєю, російські та сербські прапори та банер з перекресленим логотипом ЄС та НАТО. Вболівальники скандували «Росіяни і серби, брати навіки».
Під час перебування «Зеніту» у Белграді відбулася зустріч делегацій «Црвени Звезди» і «Газпрому», на якій було досягнуто домовленості про продовження спонсорського контракту белградської команди з російською газовою компанією до 2027 року.
Сербсько-російські футбольні матчі та фінансування «Газпромом» провідного клубу Сербії є черговою ілюстрацією російської присутності в сербському футболі і серйозним симптомом перетворення наймасовішого виду спорту в Сербії на інструмент російського гібридного впливу.
- В регіоні все більше військових навчань
За даними Balkan Defense Monitor 2024, в абсолютної більшості країн регіону минулого року спостерігалося зростання кількості міжнародних військових навчань. Звіт охоплює Албанію, Боснію і Герцеговину, Хорватію, Чорногорію, Північну Македонію та Сербію.
У 2023 році Північна Македонія брала участь у 31 навчанні порівняно з 20 у 2022 році. Албанія взяла участь у 20 міжнародних військових навчаннях, що на три більше, ніж у 2022 році. У Чорногорії у 2023 році було проведено 25 навчань порівняно з 17 у 2022 році та лише з 10 у 2021 році.
У випадку з Хорватією кількість навчань різко зросла з 14 у 2022 році до 66 у 2023 році.
Автори дослідження констатували, що чотири з шести досліджуваних країн є членами НАТО, і зростання кількості військових навчань можна пояснити зростанням «пильності НАТО».
Боснію і Герцеговина, яка офіційно є кандидатом на вступ до Північноатлантичного альянсу, провела 14 міжнародних військових навчань у 2023 році. Хоча ця кількість менша, ніж у членів НАТО в регіоні, вона все одно вища, ніж у 2022 році, коли за участі БіГ було проведено лише дев’ять міжнародних навчань.
Сербія – єдина країна, яка не дотримується регіонального тренду. Минулого року країна провела лише одні міжнародні військові навчання – «Платиновий вовк 2023», які позиціонувалися як підготовка до миротворчих операцій – і жодного у 2022 році. Ця ситуація пояснюється рішенням уряду Сербії призупинити військові навчання за участю міжнародних учасників, яке було ухвалене незабаром після початку повномасштабної війни в Україні. До рішення про мораторій Сербія проводила навчання як з НАТО, так і з Росією (та Білоруссю).
Наразі НАТО та США залишаються домінуючими партнерами в навчаннях для всіх країн регіону, зазначили автори дослідження. Навіть Сербія, де діє мораторій на міжнародні військові навчання, зробила виключення для того, щоб прийняти на своєму полігоні навчання «Платиновий вовк 2023», де сербсько сторона виступила організатором разом із американцями. Автори звіту оцінили це рішення як «жест доброї волі по відношенню до Заходу», і зазначили, що подібних кроків можна очікувати від Белграду і в майбутньому.
