- Щодо заяви міністра оборони БіГ стосовно створення військових таборів на території Республіки Сербської
Якщо вірити державному міністру оборони БіГ Зукану Хелезу, росіяни вже висадилися в Боснії та Герцеговині і вони є в районі Рогатиці та гори Маглич у східній Боснії. «Це не секрет, люди бачать, це села навколо Рогатиці, люди фотографують це посеред дня, там тренуються. У мене є фотографії, я покажу їх по телебаченню», – заявив Хелез. «Вони тренуються зі зброєю, і ми знаємо, звідки вони її взяли. Це подається під виглядом, нібито це законно, як частина МВС РС, потім це з’являється в іншому вигляді, і поки це не небезпечно для держави, реакції немає. Ми знайшли табори і стежимо за ними. Я сказав про це людям з міжнародної спільноти, і вони, звичайно, знають», – додав міністр оборони Боснії і Герцеговини. Однак, коли журналісти попросили його надати конкретні докази, на яких базуються ці тривожні заяви, він відповів, що «поки не може надсилати фотографії». Він також не захотів розкривати джерело інформації, зазначивши лише, що йдеться “про тренування якихось молодих людей і деяких осіб з Росії”. Близький соратник Мілорада Додіка, міністр зовнішньої торгівлі та економічних відносин Сташа Кошарац, негайно відреагував, попросивши голову Ради міністрів БіГ Боряну Крішто оперативно скликати екстрене засідання Виконавчого комітету з питань розвідки. «Це надзвичайно небезпечно, коли міністр оборони без жодних доказів публічно висуває такі претензії проти Республіки Сербської. Це можна кваліфікувати як розпалювання національної нетерпимості та страху. Такими діями він зовсім не сприяє стабілізації ситуації в Боснії та Герцеговині», – сказав Кошарац.
Мер Рогатиці Мілорад Ягодіч запевняє, що на території його муніципалітету немає жодних російських таборів. «Ми не джунглі, тож якщо ви не можете їх побачити, ви можете перевіряти ситуацію щодня. Чиста брехня», – заявив Ягодіч. Хелез так і не опублікував жодних фотографій, які б підтверджували існування російських таборів посеред країни, безпекою якої опікується НАТО. Тим часом, справа дійшла до Палати громад британського парламенту. Алісія Кернс, голова комітету у закордонних справах, сказала, що «дуже стурбована звітом міністра оборони Боснії та Герцеговини про табори, де, начебто, проходять навчання сербські та російські екстремісти».
Перший заступник міністра оборони Боснії і Герцеговини Александар Гоганович заявив, що досі немає відповіді на питання, чиї збройні сили незаконно перебувають на території Боснії і Герцеговини, і закликав владу якнайшвидше розслідувати ці звинувачення та повідомити про це громадськість, оскільки в даному випадку порушено Конституцію та суверенітет країни. «Без рішення президії БіГ військовослужбовці збройних сил інших країн не можуть перебувати на території Боснії і Герцеговини», – заявив Гоганович.
Мілорад Додік, президент Республіки Сербської, заявив, що тепер жодне рішення оборонного сектору не буде прийнято Радою міністрів БіГ, поки міністром є Зукан Хелез. Додік заявив, що Хелез своїми виступами поширює брехню.
У своєму листі член президії БіГ Цвіянович підготувала звернення, згідно з яким президія БіГ, як верховний головнокомандувач збройними силами БіГ, зобов’язує міністра оборони надати Раді міністрів повну інформацію про публічні звинувачення щодо існування воєнізованих таборів та формувань на території Республіки Сербської. «Президія Боснії та Герцеговини вимагатиме від Агентства розвідки та безпеки Боснії та Герцеговини, Міністерства безпеки, Агентства розслідувань та захисту, у співпраці з Міністерством внутрішніх справ Республіки Сербської провести розслідування в межах своєї компетенції з метою встановлення точної фактичної ситуації та обставин, пов’язаних із претензіями міністра оборони. Президія БіГ має доручити вищезазначеним інституціям надати запитувану інформацію не пізніше ніж через 15 днів після отримання цього звернення», – заявила Цвіянович.
Потрібно нагадати, що справа спалахнула, коли генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відвідував Боснію і Герцеговину. На вечері з членами Президії БіГ він мав нагоду на власні очі побачити всі внутрішні розбіжності, коли йдеться про безпеку країни та її вступ до Альянсу. Невідомо, чи зацікавився Столтенберг звинуваченнями Хелеза, але показово, що вони були висловлені після того, як група сербських депутатів у парламенті БіГ надіслала листа до Конгресу США та Європейського парламенту, заявивши, що Боснія і Герцеговина «вже давно є притулком для радикальних ісламістів».
Тепер колеги Ж.Цвіянович з президії БіГ Желько Комшич і Деніс Бечирович мають можливість підтримати або відмовитися від обговорення цього звернення. Комшич і Бечирович також можуть запропонувати обговорити питання ширше, яке міститиме як заяви Зукана Хелеза, так і заяви з нещодавнього листа деяких парламентарів від Республіки Сербської, адресовані Сенату та Конгресу США, в яких зазначено, що Боснія і Герцеговина довгий час була притулком для радикальних ісламістів, що «у Федерації Боснії та Герцеговини є села, жителі яких дотримуються законів шаріату, а також що деякі частини Боснії та Герцеговини все ще є домом для численних сплячих осередків Аль-Каїди та ІДІЛ, які можуть потенційно бути активовані, якщо надійде наказ”.
Таким чином, заява міністра оборони Хелеза може розглядатися як своєрідна відповідь на звинувачення бошняків у потуранні ісламського фундаменталізму. Проте, якщо виявиться, що наведені факти не є дійсністю, то така заява стане зручним майданчиком для РС у звинуваченні бошняків та їх керівництва у фальсифікаціях, що тільки зміцнить їх позицію в пропагуванні сецесії та небажанні жити разом в одній державі. А от коли дійсно на території РС з’являться табори військової підготовки, згадана заява Хелеза стане черговою відмовкою у начебто нагнітанні ситуації офіційним Сараєво.
- Дипломатичний скандал між Белградом та Загребом
«Хорватія відповіла взаємністю та адекватно зреагувала на висилку Сербією хорватського дипломата», – заявив прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, попередивши, що такі кроки не сприяють довірі та співпраці між Загребом і Белградом. У своїй промові на засіданні уряду А.Пленкович підкреслив, що Хорватія відреагувала відповідно до принципу взаємності та належним чином, так як не було формального уточнення будь-яких деталей щодо видворення першого секретаря посольства Хорватії в Сербії Хрвоє Шнайдера. «Незалежно від передвиборчої атмосфери в Сербії, ми вважаємо, що такі кроки не сприяють встановленню довіри чи співпраці між двома країнами, і тому ми реагуємо на дії, які зроблені з боку Сербії», – підсумував Пленкович. Міністерство закордонних та європейських справ РХ, у свою чергу, оголосило радника посольства Сербії в Хорватії Петра Новаковича небажаною особою, як відповідь на дії Белграда.
Нагадаємо, що Міністерство закордонних справ Сербії заявило, що висланий хорватський дипломат грубо вийшов за рамки дипломатичних норм, а провладні сербські ЗМІ заявили, що Хрвоє Шнайдера видворили за шпигунство. Точніше в ноті МЗС Сербії зазначалося, що «Міністерство закордонних справ Республіки Сербія висловлює жаль з приводу поведінки вищезазначеного дипломата в минулому періоді, яка не сприяє покращенню двосторонніх відносин, добросусідській співпраці та загальному підвищенню рівня миру та стабільності. Тому в Міністерстві закордонних справ Республіки Сербія прийняло рішення оголосити персоною нон грата Хрвоє Шнайдера, першого секретаря Посольства Республіки Хорватія в Белграді, відповідно до ст. 9 Віденської конвенції, яка регулює дипломатично-консульські відносини». Йдеться про «задокументоване шпигунство та вербування для роботи на хорватську службу», – писали сербські таблоїди, і що сербська Безпеково-інформативна агенція викрила хорватського дипломата, який начебто намагався створити агентурну мережу в Белграді. Також стверджується, що він контактував з людьми з політики, бізнесу та ЗМІ, а коли були отримані всі відповідні докази, було вжито всіх заходів для припинення його начебто ворожої діяльності. З цього приводу послу Республіки Хорватія в Белграді Хідаєту Бішчевічу була вручена згадана дипломатична нота.
Таким чином, відбувся обмін висилками дипломатів між офіційними Белградом і Загребом. Прем’єр-міністр РХ А.Пленкович зазначив, що не отримав конкретних свідчень того, що хорватський дипломат займався діяльністю, яка суперечить його дипломатичному статусу. І у зв’язку з цим, висилається у відповідь сербський дипломат із Загреба. Сам А.Пленкович добре ознайомлений з деталями дипломатичного життя, так як більшість часу своєї кар’єри провів на дипломатичній службі, він довгі роки був в МЗС, досягнувши поста першого заступника міністра закордонних справ, працював на відповідальних посадах в хорватських посольствах в Брюсселі та Парижі, тому добре розуміє деталі перебування дипломата за кордоном. З іншого боку, прем’єр РХ добре підмітив, що висилка хорватського дипломата відбулася у час загострення ситуації в Сербії у зв’язку з підготовкою до позачергових виборів, тому дії офіційного Белграда могли бути пов’язані з необхідністю посилання певних політичних сигналів власним громадянам, тобто є виборчою технологією. Цікаво, що висилка хорватського дипломата відбулася вже в час, коли з посади вже звільнився керівник Безпеково-інформативної агенції Вулін, який постійно висловлювався гостро у бік Хорватії. Сам Вулін втягнувся у передвиборну боротьбу і не виключено, що міг вплинути на прийняття рішення про висилку Хрвоє Шнайдера, вже не будучи на посаді, або завчасно підготувавши таке рішення перед своєю відставкою. Ніхто не виключає можливість, що воно все-таки було обґрунтованим. Треба розуміти, що якщо хтось і займався діяльністю, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини, то як правило ніколи публічно не зізнається у діях, які суперечать статусу дипломата.
- Чи прийме умови Брюсселю щодо Косово опозиція, якщо вона переможе на виборах у Сербії?
Франко-німецький план став основною одиницею мірила співпраці серед різних опозиційних партій, яка навіть залежить від умов надання підтримки, тобто можливого майбутнього об’єднання різних опозиційних сил з метою повалення влади Александра Вучича. Чітко не заявлено, що європейська опозиція підтримає пропозицію Брюсселя та Вашингтону щодо вирішення проблеми. Зелено-лівий фронт і Рух вільних громадян не соромляться висловлюватися з цього приводу, вважаючи франко-німецький план хорошою основою для розвитку в напрямку вирішення проблеми, тоді як інші члени цієї коаліції більш стримані. Тобто вони різними способами ухиляються від чіткої заяви, тоді як деякі з них навіть мовчазно виступають за неприйняття франко-німецького плану. Беручи до уваги відсутність чіткої позиції коаліції «Сербія проти насильства», зрозуміло, що виборці цієї коаліції також коливаються від думки, що план хороший, через розуміння неминучості прийняття пропозицій Брюсселю, до позиції, що його слід відхилити. Тобто всередині коаліції немає єдиної думки з цього приводу, як немає єдиної позиції і серед тих, хто підтримає їх і проголосує за цей список на виборах. І це, мабуть, найбільша проблема коаліції – така неоднорідність.
Треба зазначити, що на думку деяких сербських аналітиків, здається несправедливим настільки наполягати на тому, щоб ставити лідерів опозиції до стінки для отримання відповіді стосовно врегулювання в Косово, тоді як скептично налаштовані праві опозиціонери не мають чіткого плану з цього приводу. Зрозуміло, праві хотіли б отримати політичну вигоду на цій темі без чіткого вирішення косовської проблеми. Крім того, нещодавно голова Народної партії колишній міністр закордонних справ Вук Єреміч заявив, що уряд, який буде сформований після виборів, повинен буде відхилити франко-німецьку пропозицію. В іншому випадку, зазначив він, Народна партія не братиме участі в цьому уряді. На відмові наполягають коаліція Надія (Нова демократична партія Сербії і ПОКС), а також коаліції Двері і Заветник.
Таким чином, праві опозиційні партії з початку виборчої кампанії наполягають на тому, щоб проєвропейський блок, об’єднаний у коаліцію «Сербія проти насильства», заявив, чи прийме він, чи відкине франко-німецький план вирішення косовського питання, якщо переможе на виборах. Але чіткої відповіді від більшості членів коаліції так і нема. Ніхто не хоче ризикувати голосами своїх виборців, якщо зараз визначиться з формулою вирішення косовської проблеми. Політтехнологи не радять партіям визначати свою позицію до виборів, адже це може вплинути на результати голосування виборців, які у своїй більшості скоріше схильні до патріотичної риторики у цьому питанні.
- Придбання Сербією партії ударних гелікоптерів
Президент Сербії Александар Вучич відвідав у військовому аеропорту Батайніца поруч з Белградом прийом 11 бойових гелікоптерів Мі-35П з Кіпру та оголосив, що країна продовжить модернізацію та оснащення збройних сил та продаж озброєнь за кордон. А.Вучич зазначив, що для сербської армії дуже важливо збільшити свої можливості для захисту країни та повітряного простору. «Ми пишаємося величезними інвестиціями в систему оборони. І ми все це робимо, не збільшуючи державний борг, і будемо це робити й надалі», – сказав Вучич. Він підтвердив, що Сербія закуповує безпілотники та інші озброєння, але не захотів уточнити, з яких країн буде закуповуватися зброя та в якій кількості. Вучич додав, що угода з Кіпром укладена таким чином, що половина грошей була забезпечена за рахунок експорту в цю країну реактивної артилерії вітчизняного виробництва типу “Нора” і “Тамнава”. Уряд Кіпру та Сербія ще у 2021 році домовилися про закупівлю застарілих гелікоптерів Мі-35, які потребують капітального ремонту. «Погляньте на цих гелікоптерних красенів… Кілька потребують капітального ремонту та модернізації. Це буде робота для наших підприємств, але нам також знадобиться допомога зі сторони», – сказав Вучич і додав, що до січня шість екземплярів цього типу будуть у льотному стані та в підрозділах. Він сказав, що збройні сили тепер матимуть понад 60 гелікоптерів Мі-35М і Мі-35Р, а також типів Н-145М, Газель, Мі-17 і Мі-8, що є дуже великою цифрою для країни розміром із Сербію. Вучич підтвердив, що з однією країною було підписано угоду про експорт 48 сербських самохідних гаубиць “Nora B52”, калібру 155 міліметрів, загальною вартістю 311 мільйонів євро. Про яку саме країну йдеться, він сказати не захотів, бо ще чекає проходження процедури у парламенті, але натякнув, що таких контрактів буде більше.
Всім зрозуміло, що публічне представлення посилення парку військових гелікоптерів Сербії було направлено на потенційних виборців політичної сили, що очолює А.Вучич, напередодні парламентських виборів. Діючий президент представляє нові озброєння для зміцнення обороноздатності Сербії в контексті захисту країни від можливої агресії. Проте, якщо дослівно розшифровувати меседж Вучича, то звідки ж може бути небезпека для державності Сербії? На південному сході вона межує з членами НАТО Північною Македонією та Болгарією. До цього часу не було жодних випадків усних чи письмових заяв від офіційних Скоп’є та Софії щодо бажання захопити якусь частину Сербії, враховуючи, що Болгарія за розмірами співставна з Сербією, а Північна Македонія набагато менша. На сході та півночі Сербія межує з країнами-членами НАТО Румунією та Угорщиною. При цьому офіційний Будапешт вже довший час позиціонує себе як відвертий друг Сербії, точніше це лінія особистої комунікації Орбан-Вучич, а Бухарест також жодним чином ніколи не натякав на якісь проблеми з Белградом. На сході Сербія межує з Хорватією та Боснією і Герцеговиною. Хорватія є член НАТО, проте Загреб ніколи не закликав до необхідності військового зіткнення з Белградом, а от з боку БіГ, яка не є членом Альянсу та набагато менша Сербії, взагалі важко спрогнозувати військову загрозу для Белграду. Крім того, Сербія межує з БіГ виключно через територію Республіки Сербської, що є головним союзником Белграду. На півдні Сербія межує з Чорногорією, яка менша її в десять разів та Косово, що менше в чотири рази, і незалежність якого не визнає Белград. Отже прямих небезпек від сусідів для Сербії нема, а от сама Сербія може бути небезпечною для Косово, БіГ та Чорногорії, які мають військовий потенціал навіть сумарно менший в декілька разів ніж сербський. А враховуючи заяви президента РС М.Додіка, що потрібно створити сербську державу в кордонах Сербії, очевидно включаючи північ Косово, Республіки Сербської та Чорногорії, то придбані Белградом бойові гелікоптери можуть використовуватися саме на цих трьох напрямках справді для захисту повітряного простору Сербії, але у разі її нападу на своїх південних чи східних сусідів.
