- В Північній Македонії буде другий тур президентських виборів
Кандидатка від опозиційної ВМРО-ДПМНЕ Гордана Сіляновська-Давкова набрала 40% голосів на виборах президента Північній Македонії 24 квітня. Діючий президент Стево Пендаровський, якого підтримує правляча партія СДСМ трохи менше 20%.
Другий тур президентських виборів, в який виходять Гордана Сіляновська-Давкова та Стево Пендаровський, має відбутися 8 травня разом із парламентськими виборами.
Третє та четверте місце за підсумками першого туру зайняли два представника албанської меншини: міністр закордонних справ, кандидат від DUI Буяр Османі (13%) та мер Гостівара, кандидат від опозиційної коаліції “Вреді” (“Європейський союз за зміни”) Арбен Тараварі (9)%. Голоси албанських виборців можуть стати визначальними у другому турі. Експерти прогнозують, що голоси прихильників Османі можуть перейти до Пендаровського, тоді як опозиційно налаштовані албанці, що голосували до Тараварі, можуть не проголосувати за жодного кандидата.
- Європейський парламент проголосував за План зростання для Західних Балкан.
Новий план Європейського Союзу передбачає фінансування західнобалканських країн у розмірі шість мільярдів євро, з яких два мільярди будуть надаватися у формі грантів, а решта чотири мільярди у вигляді позик.
План зростання має доповнити існуючі інструменти передвступної допомоги, але виділення коштів з нового пакету фінансової допомоги обумовлено низкою додаткових умов. Передбачається, що країни-кандидати для отримання фінансування згідно із Планом зростання для Західних Балкан мають дотримуватися повного узгодження своєї політики із зовнішньою і безпековою політикою ЄС, включаючи приєднання до європейських санкцій проти Росії.
Для Косово і Сербії ще однією умовою є прогрес у процесі нормалізації відносин.
Додаткові умови роблять вкрай проблематичним отримання коштів за новим Планом зростання, насамперед, для Сербії.
- Сербію зобов’язали нормалізувати відношення із Косово для вступу до ЄС
Міністри закордонних справ країн-членів Європейського Союзу прийняли поправки до глави 35 у переговорах про вступ із Сербією, якими до зобов’язань Сербії додано кроки, спрямовані на нормалізацію відносин із Косово. Йдеться про реалізацію Угод, підтриманих Белградом та Приштиною в рамках діалогу за посередництва ЄС минулого року в Брюсселі та Охриді.
Серед основних пунктів угод – зобов’язання сторін взаємно визнати документи та національні символи, включаючи паспорти, дипломи, номерні знаки та зобов’язання Сербії не виступати проти членства Косова в будь-якій міжнародній організації.
Фактично, йдеться про необхідність де-факто визнання Белградом незалежності Косова і припинення сербської кампанії, спрямованої проти членства Косова в Раді Європи. Ці умови стають суттєвою перепоною для євроінтеграції Сербії.
- Розгляд резолюції щодо Сребрениці на Генеральній асамблеї ООН перенесли
Сесію Генеральної асамблеї ООН, на якій 2 травня мало відбутися голосування за Резолюцію щодо геноциду в Сребрениці, перенесли.
“Ми відправляємо текст резолюції на доопрацювання, якщо у країн-членів ООН будуть якісь інші пропозиції. …Ми хочемо дати більше часу для того, щоб усі ознайомилися з реальними фактами, а також для того, щоб усі, включно з тими, хто зараз виступає проти, дали свої пропозиції», – сказав посол БіГ при ООН Златко Лагумджія.
У резолюції щодо Сребрениці міститься заклик проголосити 11 липня Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду в Сребрениці 1995 року та включити інформацію щодо цього злочину в освітні програми країн-членів ООН. Проти цього категорично виступають серби Боснії і Герцеговини та Сербія, які вважають, що в Сребрениці стався злочин, але не геноцид.
Відкладення голосування за Резолюцію на Генеральній Асамблеї ООН пояснюють активністю Белграда на зовнішньополітичній арені та радикалізацією настроїв сербів та боснійців в БіГ.
- Відбулося чергове засідання РБ ООН щодо Косова
Рада Безпеки ООН обговорила черговий звіт генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша про роботу Місії ООН у Косово (UNMIK).
У звіті за період з 19 вересня 2023 року по 15 березня 2024 року, який представила на сесії глава UNMIK Каролін Зіаде, Генсек ООН, зокрема, засудив інцидент 24 вересня минулого року в селі Баньська, коли сталося збройне зіткнення між сербським парамілітарним угрупованням і поліцією Косова. «Закликаю завершити розслідування і негайно притягнути винних до відповідальності», — наголошує Гутерріш.
У звіті також висловлюється занепокоєння забороною на використання динарів у готівкових операціях Косово, тому що це негативно вплинуло на сербську спільноту. Генсек ООН закликав до термінового обговорення відкритих питань у рамках діалогу за посередництва Європейського Союзу.
В доповіді вказано на нагальність формування Асоціації сербських муніципалітетів, що є обов’язком Приштини за раніше досягнутими домовленостями в рамках діалогу за посередництва ЄС.
Більшість постійних і непостійних членів Ради Безпеки, підтримавши основні тези звіту Генсека ООН, висловили стурбованість через відсутність прогресу в розслідуванні покаранні винних в збройному інциденті в Баньський у вересні минулого року і заявили про необхідність виконання обома сторонами своїх обов’язків за раніше досягнутими домовленостями.
Засідання РБ ООН пройшло в напруженій атмосфері. Президент Сербії Александар Вучич був вкрай незадоволений присутністю на засіданні, поруч з президентом Косова Вьосою Османі, косовських жінок, що постраждали від сербів під час війни.
Фактично, засідання Ради Безпеки ООН стало частиною кампанії за і проти членства Косова в Раді Європи, які інтенсивно проводять в ці дні Белград і Приштина.
- Європарламент схвалив лібералізацію візового режиму для громадян Сербії, що мешкають в Косово.
За скасування віз для власників паспортів, виданих Координаційним управлінням Сербії, 23 квітня проголосували 406 із 597 депутатів Європейського парламенту, 97 були проти, 94 утрималися.
Остаточно затвердити рішення має Рада ЄС.
Всі країни Західних Балкан мають безвізовий режим з країнами Європейського Союзу.
Сербські громадяни в Косово, які є власниками паспортів, виданих Координаційною адміністрацією Сербії, залишаються єдиними мешканцями регіону, яким потрібна віза для поїздок до ЄС. Сербська влада неодноразово наголошувала, що такий стан речей є дискримінацією громадян Сербії, що мешкають в Косово.
- В Угорщині пройшли форуми, присвячені безпекової співпраці країн Центральної Європи та Західних Балкан
В Будапешті пройшла зустріч Центральноєвропейського оборонного співробітництва (CEDC) та Будапештський безпековий діалог (BSD), в рамках якого відбулася виставка оборонної промисловості. В заходах взяли участь 5 країн Центральної Європи (Австрія, Чехія, Хорватія, Угорщина (яка наразі є головуючою в CEDC), Словаччина та Словенія) та 6 країн Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія).
Основними темами переговорів CEDC стали поточні виклики безпеці Західних Балкан та європейська та євроатлантична інтеграція регіону, а також створення Академії безпеки та оборони Західних Балкан у Чорногорії.
В рамках Будапештського безпекового форуму йшлося про місце Центральної Європи та Західних Балкан в новій європейській архітектурі безпеки.
У вступній промові на BSD міністр національної оборони Угорщини Крістоф Шалай-Бобровницький наголосив: «усі говорять про війну, а мир — це наш найважливіший скарб», його необхідно зберегти і використовувати всі можливі можливості, щоб підкреслити важливість миру. Голос Центральної Європи та Західних Балкан має бути почутим у цьому надзвичайно важливому питанні, зазначив він. Наш обов’язок — «бути захисниками миру», підкреслив Шалай-Бобровницький.
Проведення заходів свідчить про те, Угорщина веде активну роботу із просування свого бачення європейської безпекової політики, насамперед, щодо війни в Україні та формування кола однодумців як в рамках ЄС, так і поза межами Євросоюзу – на Західних Балканах. Інтенсивна взаємодія угорської влади із Західними Балканами має на меті не тільки сприяння утвердженню Угорщини як регіонального лідера, але і вплив на зовнішньополітичну та безпекову політику західнобалканських країн з метою наближення її до позиції офіційного Будапешта.
- Додік зустрівся із Патрушевим
Президент Республіки Сербської Мілорад Додік взяв участь на «Міжнародній зустрічі високих представників з питань безпеки» в Санкт-Петербурзі. В кулуарах форуму Додік зустрівся із секретарем Ради безпеки РФ Николаєм Патрушевим.
Патрушев зазначив, що в Москві особливо цінують «принципову позицію» Республіки Сербської «проти приєднання до санкцій» та «тверду та послідовну лінію щодо української кризи».
Додік в свою чергу висловив Патрушеву подяку за те, як до Республіки Сербської «ставляться в Росії» – «ви особисто, президент Путін та російська держава». За його словами, йдеться про стратегічне співробітництво, яке «має ключове значення» для «подальшого існування» республіки.
Чергова зустріч лідера боснійських сербів із представниками російського керівництва напевно мала продемонструвати підтримку, яку РФ надає Республіці Сербської, і стати частиною сербської зовнішньополітичної кампанії із протидії ухваленню Резолюції щодо Сребрениці на Генеральній асамблеї ООН. Втім, офіційні повідомлення російської сторони за підсумками зустрічі Патрушева із Додіком змінили фокус на підтримку Республікою Сербською Росії. Висвітлення в російських джерелах зустрічі президента Республіки Сербської із секретарем Ради безпеки РФ показало, що Москва відчуває дефіцит підтримки на світовій арені не менший, ніж Республіка Сербська.
