- Виступи прибічників Мілорада Додіка з блокадою шляхів
Прокуратура Боснії і Герцеговини нещодавно порушила кримінальні провадження проти президента Республіки Сербської Мілорада Додіка та в.о. директора Офіційної газети РС Мілоша Лукіча за невиконання рішень Офісу високого представника в БіГ. Ці звинуваченнявиникли після публікації в Офіційній газеті РС указу Президента РС, що рішення ОВП більше не публікуватимуться і не виконуватимуться в РС. В указі також зазначалося, що рішення Конституційного суду БіГ більше не будуть застосовуватися в РС. За ініціативи офіційної Баня-Луки, політичні прихильники М.Додіка вийшли на акції протесту в кількох місцях, скандуючи, що це “політичне звинувачення”. Мітинги також пройшли під гаслом “Кордон існує” і відбулисяна лінії розмежування РС та Федерації БіГ поблизу Східного Сараєво, Лопара, Добоя та Невесіньє. Однак на думку багатьох оглядачів ці протести зазнали фіаско. Кілька сотень громадян зібралися в Східному Сараєво, незважаючи, що було оголошено, що перед судом і прокуратурою БіГ зберуться 8 тисяч протестувальників. Біля Добоя зібралося трохи більше тисячі громадян, в інших місцях – від кількох десятків до кількох сотень. Однак президент Республіки Сербської сказав, що на протестах було 12 тис. людей. М.Додік зазначив, що громадяни мають право висловлювати свою думку і що є кордон між енттетами, а не адміністративна лінія. На протест у Добой прибули член президії БіГ Ж.Цвіянович, депутатиправлячої в РС партії СНСД, яку очолює м.Додік. На мітингу Желька Цвіянович зазначила, що «це лише генеральна репетиція того, що може відбутися. Президент РС не повинен нести відповідальність за неіснуюче кримінальне правопорушення», – сказала Цвіянович. Між тим, опозиція іншої думки. «Мілорад Додік зазнав серйозної поразки. Народ не хотів йти на його організовані протести під провокаційною назвою «Кордон існує». Більшість прийшли вимушено. Народ більше не хоче Додіка, це зрозуміло всім, крім нього самого. Його і на виборах не хотіли, але він брутально і нахабно змінив результати волевиявлення. Найкраще для нього було б піти», – заявив Ігор Црнадак, голова опозиційної ПДП у парламенті РС.
«Право на мирні зібрання та протест є основними ознаками кожної демократії», – заявили в посольстві США в БіГ. Однак будь-які спроби демонстрантів закрити дороги та заблокувати рух між Федерацією БіГ та РС є провокаційними та завдають шкоди суспільним інтересам. При цьому Верховний представник у БіГ Крістіян Шміт заявив, що свобода пересування між двома ентитетами має бути забезпечена завжди. Він оцінив, що «всі спроби представити лінію розмежування як лінію кордону є дешевою маніпуляцією громадянами. Лінія розмежування – це не кордон між РС та Федерацією БіГ, а виключно адміністративна лінія».
Можна констатувати, що М.Додік продовжує свою деструктивну політику щодо розхитування ситуації в БіГ. Очевидно, що його дії на розкол країни будуть продовжені. Відкрито проглядається лінія на створення кризової ситуації, що може привести до міжентитетських чи міжнаціональних зіткнень, яка може супроводжуватися людськими жертвами, щоб потім заявити, що спільне проживання в одній державі просто неможливе після того, як пролилася кров. Це дуже добре бачать в Брюсселі, Вашингтоні, Парижі та Берліні. Стає очевидним, що на таке загострення М.Додік не зміг би наважитися не отримавши карт бланш з Москви, куди він знову планує поїхати для зустрічі з Володимиром Путіним. Мітингарі в Республіці Сербській під час протестів несли також російські прапори та плакати з Володимиром Путіним, що може тільки підтверджувати вплив Кремля на організаторів демонстрацій. Багато в чому залежатиме як себе поведуть союзники М.Додіка у БіГ, а саме представники головної політичної сили хорватів у БіГ та власне частина політикуму у Загребі, зокрема в особі президента країни З.Мілановича, які встановили досить тісні стосунки з Баня-Лукою. При цьому М.Додік досить вміло грає на почуттях етнічних хорватів в БіГ, закликаючи разом обмежити вплив політичного Сараєво, щоб блокувати будь-які рухи в напрямку часткової централізації країни і ефективної діяльності загальнодержавних інституцій, начебто, що суперечить положенням Дейтонської мирної угоди.
- Македонський прем’єр знову апелює до необхідності внесення поправок до Конституції, та опозиція поки не відгукується
Прем’єр-міністр Північної Македонії Дімітар Ковачевський оцінив, що його країна лідирує в готовності і що вона може стати членом Європейського Союзу до 2030 р. Він сказав, що «Європа на багатьох швидкостях» також стосується країн Західних Балкан, а це означає, що першими до ЄС приєднаються ті, хто першим підготується, зробить необхідні реформи, повну гармонізацію законодавства. «Ми чекали 17 років. Разом із Хорватією ми розпочали наш європейський шлях. Сьогодні Хорватія є членом ЄС, членом Шенгену та країною, яка ввела євро. Ми тільки почали переговори минулого року”, – сказав прем’єр-міністр Північної Македонії. За його словами, якщо Північна Македонія зараз не прийме необхідних рішень, то це означатиме, що Чорногорія, Сербія та Албанія підуть перед нею, а його країна залишиться в компанії Боснії та Герцеговини та Косова. “Я переконаний, що якщо ми приймемо необхідне парламентське рішення, то в 2030 році Північна Македонія стане першою країною на Західних Балканах, яка стане членом ЄС”, – сказав Ковачевський.
Потрібно розуміти, що Північна Македонія почала першу фазу передвступних переговорів з ЄС ще у липні минулого року, але для того, щоб перейти до другої фази та почати відкривати переговірні розділи, вона повинна ввести болгарську меншину до Конституції, для чого правляча коаліція не має необхідну підтримку опозиційної Внутрішньої Македонської Революційної Організації – Демократична Партія Македонської Національної Єдності (ВМРО ДПМНЕ). У середині серпня в парламенті почалося пленарне засідання щодо конституційних поправок для введення болгар до Конституції, але голосування було відкладено на невизначений термін, поки правляча коаліція не забезпечить більшість у дві третини, для якої вона потребує голосів депутатів ВМРО ДПМНЕ. Неофіційний термін ухвалення конституційних поправок – кінець цього року, враховуючи, що друга конференція Північної Македонії та ЄС буде проведена після завершення скринінгу, запланованого на листопад. Та чи відгукнеться опозиція на заклики прем’єра пришвидшити процес переговорів з ЄС шляхом внесення поправок до конституції – навряд чи. Бажання дострокових виборів, де є шанс перемогти, та внутрішньопартійний егоїзм, очевидно переважають над загальнодержавними інтересами. І виглядає, те, що буде мінімум півроку затримки в переговорному процесі країни з Брюсселем, не є аргументом, якщо ти хочеш знову прийти до влади після років перебування в опозиції.
- Хорватія матиме найсильніші ВПС у регіоні
Прем’єр-міністр Андрей Пленкович заявив, що Хорватія матиме найсильніші військово-повітряні сили в цій частині Європи завдяки реалізації інвестицій у французькі багатоцільові винищувачі Rafale. Пленкович зазначає, що стратегічна позиція Хорватії зміниться завдяки інвестиціям, які чекали десятки років, і йдеться про багатоцільові винищувачі. «Наступного року стратегічна позиція Хорватії повністю зміниться з точки зору оборони та безпеки. Таких сильних, сучасних, боєздатних військово-повітряних сил між Німеччиною та Грецією, у цій частині Європи, практично ні в кого не буде», — сказав Пленкович. Він оголосив, що оборонний бюджет із трохи більше одного мільярда євро ніколи не був більшим, і після нових інвестицій у військово-повітряні сили з’явиться нове фінансування у військово-морський флот.
Треба розуміти, що хорватський уряд розпочав процес закупівлі багатоцільового винищувача у 2019 році. Тоді США (новий F-16 C/D Block 70), Швеція (новий Gripen C/D), Франція (б/в Rafale F3-R) та Ізраїль (використаний F-16 C/D Block 30) надали свої пропозиції. Уряд Хорватії визнав пропозицію Франції найкращою і вирішив закупити 12 багатоцільових винищувачів Rafale. Придбання багатоцільового винищувача Rafale F3-R значно збільшить можливості ВПС Хорватії. Цим вперше Хорватія досягне 2% ВВП, які виділяються на зміцнення обороноздатності, що є метою всіх членів НАТО. У нинішніх хорватських винищувачів МіГ-21 надто застарілого радянського зразка закінчується термін служби в 2024 році. Вони використовуються ще з часу отримання Хорватією незалежності та двічі проходили капітальний ремонт. Нові бойові літаки дозволять підняти рівень національної безпеки до безпрецедентного рівня. Можна вважати, що це не лише найбільша інвестиція у Збройні сили Хорватії за часи незалежності, а й найбільша інвестиція в забезпечення міцного миру в регіоні усіх Західних Балкан.
- Намагання просербських сил в Чорногорії отримати місця в новому уряді
У кількох муніципалітетах Чорногорії громадяни перекрили рух на знак протесту проти формування уряду, в якому, як було оголошено, не буде коаліції «За майбутнє Чорногорії», що складається з просербських партій — Нової сербської демократії та Народно-демократичної партії. Один з учасників акції протесту Іван Міліч заявив, що вони зібралися, тому що «не допустять зради. І ми запрошуємо переговірників із формування нового уряду повернутися до тієї великої перемоги 30 серпня 2020 року. Ми залишимося тут до кінця”, – заявив Міліч. Протестувальники в Подгориці заблокували рух в частині міста. Прибічники «За майбутнє Чорногорії» також зібралися в Барі, Беранах, Нікшичі, Плевлі, Бієлом Полю та Зеті. У Чорногорії тривають переговори щодо формування 44-го складу уряду, мандат на формування якого має Мілойко Спаїч від руху «Європа зараз», який оголосив, що майбутній уряд, окрім руху «Європа зараз», складатиметься з Демократичної Чорногорії, Боснійської партії, Хорватської громадянської ініціативи та албанських партій. Процес залучення додаткових політичних сил країни до складу уряду ще триває.
Акції протесту просербських партій мали свій інформаційний ефект, проте можна прогнозувати не настільки вирішальний, що обов’язково вплине на перегляд рішення щодо залучення коаліції «За майбутнє Чорногорії» до складу нового уряду. Після набуття Чорногорією членства в НАТО вплив Росії і Сербії на внутрішню і зовнішню політику країни значно зменшився. З початком військового нападу на Україну межа російського впливу на події в Чорногорії об’єктивно ще зменшилася і залишається виключно в сегменті просербських партій. Президент Сербії А.Вучич публічно заявив, що не втручатиметься у процес формування нової виконавчої влади Чорногорії, проте міністр закордонних справ Сербії, голова проросійської Соціалістичної партії Сербії І.Дачич активно включений до цього процесу. Він заявив про неможливість нехтування сербського фактору при створенні нового уряду в Подгориці. Є
певні тертя і внутрі самого руху «Європа зараз», зокрема між Мілойком Спаїчем та ново обраним президентом країни з лав цієї політичної сили Яковом Мілатовичем. Так що якісь непередбачені зміни в конфігурації майбутнього уряду можливі.
- Шеф російської розвідки поширює фейки щодо війни в Боснії
«Організатори агресії НАТО на Республіку Сербську (1995 р.) не зробили жодних уроків із скоєного». Таку оцінку діям північноатлантичного альянсу дав голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін. Виступаючи на круглому столі, присвяченому 28-м роковинам початку операції НАТО «Обдумана сила», яка, за словами глави російської СЗР, є «віроломним нападом НАТО на Республіку Сербську в ході Боснійського конфлікту». Наришкін зазначив, що балканський регіон став «однією з перших жертв геополітичних амбіцій Вашингтону», які сформувалися відразу після закінчення Холодної війни, коли колишній баланс сил, що забезпечував глобальну стабільність, виявився втраченим. «Операція НАТО проти боснійських сербів стала наочним прикладом політики подвійних стандартів Заходу. Що формальним приводом для початку цієї агресії став вибух у Сараєво, що стався 28 серпня 1995 року. І хоча встановити винуватців провокації до ладу не вдалося, Сполучені Штати поспішили покласти всю відповідальність на сербську сторону, а за два дні обрушили на боснійських сербів понад тисячу бомб. Нальоти тривали понад два тижні, доки сербська сторона не була змушена прийняти всі умови Заходу», – йшлося у промові Наришкіна.
Цікаво, що виступ Наришкіна був явно направлений на спонукання керівництва Республіки Сербської продовжувати займати анти західну позицію та загострення ситуації в БіГ. Жоден з політиків РС ніколи після закінчення війни не дозволив собі зневажливо висловлюватися щодо жертв вибуху на сараєвському базарі Маркале наприкінці серпня 1995 р., який забрав майже 90 життів мирних громадян. Хоча, дійсно, не було остаточного висновку щодо того, хто це зробив, проте первісні намагання керівництва боснійських сербів перекласти провину на боснійських мусульман, які і загинули, начебто у бажанні створити провокацію для того, щоб відреагували західні сили, просто викликали зневагу у світового співтовариства. Схожі методи використовувала російська сторона на початку свого широкомасштабного військового вторгнення в Україну, коли заявляла, що українці самі обстрілюють свої житлові квартали, щоб пожалітися на росіян Заходу. Можна констатувати, що ще під час війн на теренах Боснії та Хорватії Москва опрацьовувала створення провокаційних інформаційних фейків з тим, щоб вводити в оману локальне та світове співтовариство, які активно використовує і дотепер та постійно модернізує у своїй інформаційній війні проти усього демократичного світу.
