- Гостра дискусія між високим представником в БіГ та президентом Республіки Сербської
Високий представник у БіГ Крістіан Шмідт на запитання, що станеться, якщо він прийме закон про державну власність, а Мілорад Додік у відповідь проголосить незалежність Республіки Сербської, сказав, що визначення прав, які використовує президент РС, є дивним, адже він діє за принципом «правильно лише те, що працює для мене». У Європі такий підхід не матиме успіху. Питання державної власності в БіГ чекало на вирішення майже 30 років, з моменту розпаду Югославії. «Відповідальність високого представника полягає в просуванні цього поділу. При цьому рішучість Додіка захистити кожен квадратний метр державної власності, яка йому не належить, пов’язана з великим боргом, який він накопичив у Республіці Сербській. Йдеться про справедливий розподіл державного майна», – зазначив Шмідт. Він додав, що необхідно прийняти закон, який би поширювався на всю країну. Однією з можливостей була б передача права власності спільному агентству, доходи якого розподілялися б справедливо. Однак для цього потрібна готовність до діалогу. Усі в Боснії готові до діалогу, окрім Додіка. Днем раніше президент РС заявив, що передав спецпредставнику уряду Німеччини на Західних Балканах Мануелю Сарацину, що РС проголосить незалежність, якщо високий представник вирішить передати майно на загальнодержавний рівень БіГ. Додік сказав, що Баня-Луці відомо, що Шмідта власне і залучили виключно для того, щоб він вирішив, що майно юридично буде власністю БіГ, що неприйнятно для Республіки Сербської.
«Погрози Мілорада Додіка, спрямовані на те, щоб заборонити високому представнику в БіГ в’їзд до Республіки Сербської, як голови інституції, заснованої Дейтонсько-Паризькою мирними угодами, представляють собою напад на конституційний лад Боснії та Герцеговини, в рамках якого високому представнику має бути гарантована свобода пересування», – заявило посольство Франції в БіГ, передаючи позицію зовнішньополітичного відомства країни. Париж підтвердив свою підтримку високого представника та єдність і територіальну цілісність БіГ. Франція закликала всі політичні сили в Республіці Сербській повернутися на шлях реформ, необхідних для досягнення перспективи членства БіГ в Євросоюзі. Речник Держдепартаменту США Метью Міллер засудив погрози президента Республіки Сербської заарештувати та видворити Високого представника, якщо той вирішить в’їхати до цього ентитету БіГ. США засуджують погрози Мілорада Додіка і однозначно підтримують Дейтонську мирну угоду та повноваження Шмідта щодо її виконання, а також державу Боснія та Герцеговина. «Погрози М.Додіка перешкоджати роботі та пересуванням Високого представника є незаконними, неконституційними та ескалацією нападок на Дейтонську мирну угоду та державу Боснію та Герцеговину», – заявив спецпредставник Великобританії на Західних Балканах Стюарт Піч. «Такі дії мають неминучі наслідки. Лондон повністю підтримує Високого представника та його зобов’язання щодо виконання своїх обов’язків по всій країні».
Між тим, Мілорад Додік поки що не дав задньої у своїх діях. Очевидно, що він має повну підтримку Росії та часткову підтримку Угорщини, яка постійно наголошує на приязних відносинах з президентом Республіки Сербської. Будапешт навіть виділяє кошти на підтримку бюджету РС, враховуючи її складний фінансово-економічний стан. Віктор Орбан фактично встромлює ножа в спину спільній європейсько-американській єдності в тиску на непіддатливого промосковського президента РС. Це охоробрило Мілорада Додіка, який публічно відповів на тиск Лондону, що його завданням є поважати Дейтонську угоду, а не подобатися британцям. Фінал протистояння Шмідта та Додіка близький. Очевидно, що високий представник принципово поїде до Республіки Сербської і навряд чи наказ Додіка на його арешт буде виконано. Високий представник має значну охорону та точно підстрахується готовністю сил Євросоюзу в БіГ EUFOR швидко зреагувати, у випадку авантюрних дій президента РС. Але, скоріше за все, Додік вчинить провокацію проти Шмідта не стільки силами власної поліції, скільки діями демонстрантів, які протестуватимуть проти дій високого представника. Це будуть прибічники президента РС, готові до насильницьких дій, але начебто мирного характеру. Не виключено, що хтось з цих «мирних демонстрантів» постраждає, тож це ще більше розв’яже руки до нової ескалації з боку офіційної Баня-Луки. Проте такий сценарій не є таємницею, тож охорона високого представника і EUFOR діятимуть максимально коректно, що не можна такого гарантувати щодо дій поліції РС.
- Зустріч президентки Вьоси Османі з Генеральним секретарем НАТО щодо ситуації на півночі Косово
Під час зустрічі президентки Косово Вьоси Османі з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом останній заявив, що будь-яка операція місцевого спецназу має бути попередньо схвалена KFOR і потребує тісних консультацій з владою Приштини та KFOR. З приводу такої позиції Столтенберга колишній учасник переговорів у косовсько-сербському діалозі Авні Аріфі висловив здивування, сказавши, що це регрес і крок назад для Косова. У минулому поліція Косова ніколи не мала потреби інформувати когось про свої дії, але очевидно усі стали пожинати плоди дій уряду Курті на півночі Косова. Не виключено, що НАТО має інформацію про можливість хвилювань на сербському боці.
«Нам би хотілося, щоб ситуація на півночі Косова була кращою і охопити більше наших громадян там, але Белград підриває ці зусилля та заважає косовським сербам користуватися гарантованими їм правами», – заявив Беснік Біслімі, перший віце-прем’єр-міністр Косова та головний переговірник у діалозі між Белградом і Приштиною. «Мета Сербії полягає в тому, щоб зобразити Косово як невдалу державу, а інституції Косова як некомпетентні, і що вони не хочуть інтегрувати сербську меншину, що просто неправда», – вважає Біслімі. У Приштині усвідомлюють, що нинішні мери на півночі не мають «повної легітимності» і що є проблема з поліцією. Інституційний вакуум нікому не потрібний. Приштина намагається вирішити цю проблему, «але вона не може цього зробити, поки Белград тисне і залякує косовських сербів. Тому що Брюссельський діалог — це не лише нормалізація двосторонніх відносин, а й нормалізація обох суспільств по відношенню до їхніх спільнот», – підсумував косовський перший віце-прем’єр.
Можна прогнозувати, що офіційна Приштина бажає знайти більше союзників серед європейців та американців у вирішенні ситуації на півночі Косово. Проте зараз через занадто жорстку позицію косовського прем’єра Альбіна Курті це зробити непросто. Непіддатливість Курті перед порадами Брюсселю та Вашингтону щодо спокійнішого тону у розмові з косовськими сербами, а також його намагання позиціонуватись як лідера усіх албанців, коли під час неофіційної поїздки до Північної Македонії вивішувались прапори великої Албанії, привели до часткової втрати довіри цього політика серед впливових західних інституцій. Тому для виправлення ситуації зараз активно задіюється президентка Косово, яка має згладити суперечності, що виникли. А прем’єр-міністр Косово Альбін Курті продовжує роботу на паралельному треку. Він взяв активну участь у нещодавніх Афінському саміту ЄС- Західні Балкани та Бледському безпековому форумі. Крім того, він заявив, що Приштина досягла дипломатичного прогресу у спілкуванні та співпраці з іноземними державами, особливо з Грецією, яка близька до визнання незалежності Косова. Прем’єр-міністр Курті зазначив, що з п’яти членів Європейського Союзу, які не визнають незалежність Косова, Греція найближче до зміни свого рішення. Прем’єр вважає, що бажання Косово вступити до ЄС мотивоване не лише його власними інтересами, а і тим, що країна хоче зробити свій внесок у Союз, який є найважливішим політичним мирним проектом після Другої світової війни.
- Заява президента Александара Вучича у зв’язку з продовженням протестів сербської опозиції
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що остаточне рішення про позачергові вибори на вимогу опозиції прийме після майбутніх переговорів щодо Косова та після сесії Генасамблеї ООН. Вучич сказав, що він уже мав певні дискусії з представниками правлячої коаліції щодо цього питання і що серед них є позитивний настрій. “Якщо опозиція збирається виграти, то у нас з цим немає проблем”, – сказав Вучич і додав, що періодичні вибори важливі для демократії в Сербії. Міністр закордонних справ Сербії та лідер соціалістів Івіца Дачич заявив, що впевнений у перемозі на виборах, коли б вони не були. «Вибори, як правило, прагнуть партії, які мають певні шанси перемогти, і я не маю нічого проти зустрічі з тими, хто точно програє», – заявив він. Після останніх виборів у Белграді та на державному рівні партія Вучича вперше не змогла сформувати більшість без соціалістів. Діючий мер Белграда Александар Шапіч заявив, що «кожна серйозна людина має завжди бути готовою піти на вибори», але, він має ще побачити, чи будуть вони.
Треба розуміти, що для того, щоб вибори в Белграді були призначені, А.Шапіч мав би піти у відставку, щоб міська скупщина була розпущена, що є умовою для призначення нових виборів. Інший варіант – заміна міського голови правлячою коаліцією, але така можливість набагато менш вірогідна, тому що, це був би поганий передвиборчий посил виборцям правлячої партії. Крім того, навряд чи чинний мер промовчить про такий розвиток ситуації, який може ще більше ускладнити відносини в правлячій Сербській прогресивній партії, а можливо, навіть призвести до виходу Шапіча з її лав і його самостійного виступу на виборах. Шапіч на останніх виборах мера міста був флагманом прогресистів, проте від нього очікували набагато більше голосів. Зрештою, відразу після формування влади в Белграді Вучич показав, що розчарований діями мера столиці і вже більше року ці два політики не спілкуються. Опозиційні ж сили в країні продовжують твердо вимагати проведення дострокових виборів в столиці та і у всій державі. Вони вважають, що мають реальні шанси перемогти і припинити монополію на владу Александара Вучича і Сербської прогресивної партії та її союзників.
- День незалежності Північної Македонії
Прем’єр-міністр Північної Македонії Дімітар Ковачевський заявив, що 80 відсотків громадян країни підтримують Європейський Союз. Про це він сказав на урочистому засіданні з нагоди національного свята 8 вересня – Дня незалежності: «32 роки тому, у 1991 році, більшістю голосів понад 95 відсотків громадян було реалізовано мандат на створення власної незалежної македонської держави. 32 роки потому перед нами голоси громадян, у більше ніж 80 відсотків, за життя в Європі, в ЄС, але в рідній Республіці Північна Македонія”, – зазначив Ковачевський. «Якщо ми разом із сусідами із Західних Балкан не зробимо прорив у євроінтеграції, нашій країні знову загрожує ізоляція, непотрібні очікування і блокування, а це означає втрачений шанс для прогресу і шлях назад у нову темряву, в якій можливо блукати довго, як вже блукали 11 років», – сказав Ковачевський, натякаючи на роки правління Ніколи Груєвського та зараз опозиційної ВМРО ДПМНЕ.
Прем’єр-міністр Північної Македонії знову використав слушну нагоду для пропагування в країні цілей реалізації євроінтеграційного курсу. Уряду потрібні дві третини голосів у парламенті, щоб прийняти необхідні поправки до конституції країни для продовження руху до ЄС, проте опозиційна ВМРО ДПМНЕ не дає необхідну парламентську підтримку і веде країну до дострокових виборів. Ковачевський знову згадав період правління в країні цієї політичної сили, коли багато років офіційний Скоп’є так і не зробив необхідних кроків у євроінтеграційному напрямку. Все це дійсно так, та ціна була дуже зависокою – зміна назви країни за наполяганням Греції. Правляча нині соціал-демократична партія це зробила та очевидно у низки виборців залишилися питання щодо інших дій діючого уряду, чим і хоче скористатися опозиція та виграти вибори. Але прем’єр Ковачевський ще зробить вирішальну спробу проведення голосування у парламенті щодо затвердження необхідних змін в основному законі країни. У разі його провалу готується терен щодо звинувачення опозиції в обструкції та небажанні реалізувати євроінтеграційний курс, який підтримують більше 80% населення країни з тим, щоб зайняти кращі передвиборчі позиції. При цьому глава уряду зазначає, що 80% македонського експорту йде до країн-членів ЄС, а 50 відсотків імпорту в країну надходить з Євросоюзу. ЄС за 32 роки незалежності інвестував 3,3 мільярда євро, тому що вірить у щиру рішучість Скоп’є у реалізації європейської інтеграції, як стратегічної мети.
- Представниці трьох держав Західних Балкан відвідали Київ для участі в Саміті перших леді та джентельменів
6 вересня у Києві відбувся третій Саміт перших леді та джентльменів, ініційований першою леді України Оленою Зеленською, у якому взяли участь представники 29 країн світу. Від країн Західних Балкан на заході були присутні перша леді Сербії Тамара Вучич, перша леді Албанії Арманда Бегай та перша леді Північної Македонії Елізабета Гьоргієвська.
Особистий візит першої леді Сербії Тамари Вучіч до Києва став для багатьох сюрпризом, враховуючи те, що тільки два тижні тому президент Сербії виправдовувався за участь прем’єрки Анни Брнабіч у Кримській платформі, акцентуючи на тому, що вона не відвідала захід особисто, а долучилась онлайн.
Тамара Вучич мала почесне місце у першому ряду за кілька крісел від голови офісу президента України Андрія Єрмака та першої леді України і виступала спікером в одній з панелей. На своїй сторінці в Instagram в день Саміту перша леді Сербії опублікувала кілька фото, на яких вона привітно спілкується з президентом України Володимиром Зеленським та його дружиною і написала, що «Саміт є чудовою можливістю для чисельних зустрічей у кулуарах».
Візит дружини Александара Вучича до України є показовим для Сербії кроком, який свідчить про те, що незважаючи на неготовність приймати антиросійські рішення і бажання підтримувати дружні стосунки з Росією, країна прагне зберегти шляхи діалогу з цивілізованим світом, зокрема, в українському питанні. М’яка дипломатія є одним з дієвих шляхів донесення певних сигналів щодо політичної позиції країни тоді, коли такі сигнали не можуть бути донесені традиційними шляхами. Візит Тамари Вучич в Україну був двояко сприйнятий проросійською частиною сербського суспільства, першій леді Сербії довелося навіть окремо підкреслити той факт, що темою Саміту було виключно психічне благополуччя.
