Спроба лідерів трьох найбільших держав-членів ЄС, а також президента Європейської ради і високого представника досягти прогресу в процесі нормалізації відносин між Косово і Сербією провалилася під час переговорів у Брюсселі. За словами верховного представника ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозепа Борреля, причиною стали «умови однієї сторони, неприйнятні для іншої». Боррель висловив занепокоєння щодо тупикової ситуації в діалозі. Протягом дня відбулися окремі зустрічі представників і дипломатів ЄС з косовським прем’єр-міністром Курті та президентом Сербії Александром Вучичем. Спочатку відбулися зустрічі з президентом Франції Макроном, канцлером Німеччини Шольцем, прем’єр-міністром Італії Мелоні та президентом Європейської Ради Мішелем. На цих зустрічах Курті та Вучичу були передані повідомлення західних лідерів про те, що настав час виконати всі свої зобов’язання з попередніх домовленостей без зволікань і без попередніх умов. Потім Курті і Вучич мали зустрічі з представником ЄС з діалогу Лайчаком і радниками Шольца, Макрона і Мелоні, проте як виявилося без конкретного результату.
Курті та Вучич по-різному бачили те, що сталося цього разу. У прес-релізі прем’єр-міністра Косова говорилося, що він прийняв останню пропозицію, винесену на стіл представниками ЄС і США 21 жовтня, але просив, щоб ця пропозиція, а також попередня угода були підписані. На його думку, лише підпис означає прийняття, і лише підписані угоди гарантують імплементацію. Прем’єр-міністр Курті сказав, що він готовий підписати запропоновані документи в Брюсселі 27 лютого 2023 року та в Охриді 18 березня 2023 року та результати переговорів 26 жовтня 2023 року, підкресливши, що теперішній саміт Європейської Ради в Брюсселі є важливою подією і саме тим місцем для підписання Основної угоди, включаючи проєкт, наданий Європейським Союзом і США для виконання статті 7 у поєднанні зі статтею 10 Основної угоди. Незважаючи на таку пропозицію прем’єр-міністра Курті, президент Сербії Вучич відмовився підписати угоду з Косово та попросив прийняти супровідний лист, який практично скасовує три принципи Основної угоди, Імплементаційний додаток, а також документ, запропонований «п’ятіркою» 21 жовтня 2023 р. Крім того Курті під час переговорів повторив, що пріоритетом для Косово є безпека, особливо кордону з Сербією після терористичного нападу в Баньскій та Звечанах 24 вересня поточного року, а проти Белграду потрібно ввести санкції та покарання, щоб це ніколи не повторилося. Він нагадав, що членів терористичної групи, включаючи її лідера Мілана Радоїчича, слід екстрадувати до Косова.
Президент Сербії Вучич, у свою чергу, заявив, що відповідальність за невдачу переговорів несе косовська сторона. Він сказав, що Сербія не прийме членство Косова в ООН і не погодиться на повагу до територіальної цілісності та суверенітету Косово, а також не визнає Косово ні де-факто, ні де-юре, хоча згадані питання є частиною зобов’язань з раніше досягнутих домовленостей, де, серед іншого, зазначено, що Сербія «не буде проти членства Косова в будь-якій міжнародній організації» і що взаємні відносини будуть розвиватися на основі принципу рівноправності та поваги до принципів суверенітету та територіальної цілісності. Між тим, Вучич заявив, що «Сербія, виходячи зі своєї політики, хоче відноситись до всіх сторін, як це було підписано в 2013 році, поки не було підписано угод в Брюсселі та Охриді. Сербія не може прийняти ні членство Косова в ООН, ні незалежність Косова”. Разом з тим, він наголосив, що “документ”, який “п’ятірка” привезла до Белграда 21 жовтня, є хорошою основою для продовження переговорів у майбутньому, але із застереженнями щодо членства Косова в ООН і визнання незалежності та територіальної цілісності. Белград готовий до формування Союзу сербських муніципалітетів (ССМ) відповідно до отриманих пропозицій. На думку Вучича, під час переговорів, що відбулися в Брюсселі, всі зрозуміли, що мова йде не про якісь підписи, а про реалізацію того, що вже було підписано. Він заявив, що спочатку “косовська сторона повинна була виконати свою частину”, а Белград готовий виконати те, що було підписано паралельно. “Але я знаю, що вони цього не виконають”, – зазначив Вучич. Він повторив, що Сербія хоче миру “і що ми або досягнемо прогресу, або всім в Європі стане ясно, хто заважає прогресу”.
Таким чином, вже вкотре переговори щодо нормалізації сербсько-косовських відносин за посередництва керівництва ЄС, президента Франції, канцлера Німеччини та прем’єра Італії завершилися безрезультатно. Косовський прем’єр нарешті зрозумів, що треба більше притримуватися рекомендацій та політичних пропозицій ЄС, який намагається шляхом компромісних переговорів з Белградом домовити врегулювання ситуації на півночі Косово. Можливо тепер, Альбін Курті більше розуміє, що без формування Союзу сербських муніципалітетів він має дуже мало шансів втримати в стабільності північ Косова. Між тим, А.Курті намагався під час переговорів з європейськими лідерами вичавити максимум європейської підтримки в покаранні учасників збройної провокації 24 вересня поточного року в Баньскій, щоб Брюссель, Париж, Берлін та Рим підтримали ідею введення санкцій щодо Сербії або її політичного керівництва, яке, на його переконання, стоїть за цим кривавим інцидентом. Крім того, косовський прем’єр пропонував закріпити домовленості письмово, очікуючи, що А.Вучич не захоче цього робити, що так і сталося. З іншого боку, переговорна позиція Вучича значно погіршилася. Перемовини велися на тлі загального осуду інциденту у Баньскій. Крім того, А.Курті погодився на створення Союзу сербських муніципалітетів на півночі Косово, тож А.Вучичу прийшлося наполягати на реальному їх формуванні як першому кроці, при цьому він, будучи вже частково в передвиборчій кампанії, змінив позицію щодо досягнутих цьогорічних домовленостей у лютому в Брюсселі та березні в Охриді. Виглядає, що президент хоче розіграти карту Косово в передвиборчій кампанії та показати себе виборцям як рішучого і безкомпромісного борця за інтереси Сербії. Про це свідчить його звернення до сербських громадян відразу після переговорів в Брюсселі. А компромісні рішення, очевидно, в його передвиборчому штабі вважаються ознаками політичної слабкості.
Так що в результаті останніх переговорів в Брюсселі жодних результатів, проте з позитивом для А.Курті, як політика, який нарешті показав схильність до більшої співпраці з Брюсселем. Очільники ЄС могли б і більше обуритися поведінкою президента Сербії, проте розуміють, що він фактично вступив у передвиборчі парламентські перегони, що відбудуться 17 грудня поточного року. Після їх проведення А.Вучич буде менш залежний від якихось внутрішньо політичних зобов’язань. Крім того, можливо й уряд поміняється в разі перемоги опозиції. Тоді даються зовсім інші актори до переговорного процесу.