- Сім кандидатів зібрали необхідну кількість підписів для участі у виборах президента Північної Македонії.
Перший тур президентських виборів у Північній Македонії відбудеться у середу, 24 квітня, а другий — у середу, 8 травня, разом із парламентськими виборами. Для збору підписів на виборах президента Північної Македонії, які тривали з 23 лютого по 8 березня, було зареєстровано 15 кандидатів, вісім з яких не змогли зібрати необхідні 10 тисяч підписів зареєстрованих виборців.
Необхідну кількість підписів зібрали
- кандидатка від опозиційної ВМРО-ДПМНЕ (Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія за македонську національну єдність) Гордана Сіляновська-Давкова,
- діючий президент Північної Македонії Стево Пендаровський, якого підтримує правлячий Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ),
- мер Куманово і лідер ліво-патріотичного руху “ЗНАМ За нашу Македонію” Максим Димитрієвські,
- мер одного муніципалітетів Скоп’є – Карпош – і лідер партії ГРОМ («Громадянський вибір Македонії») Стевчо Якимовські
- міністру закордонних справ, кандидат від албанської партії Демократичний союз за інтеграцію (DUI) Буяру Османі,
- мер Гостівара, кандидат від опозиційної коаліції “Вреді” (“Європейський союз за зміни”) Арбен Тараварі,
- кандидат від лівої парламентської партії “Левица”, викладач політології Біляна Ванковська. Біляна Ванковська – член редакційної ради російського наукового журналу «Питання політології». В її програмі є вихід Північної Македонії з НАТО.
Раніше представники НАТО попереджали про загрозу гібридного втручання Росії в хід виборчої кампанії в Північної Македонії. Виступаючи в середині лютого перед підкомітетом Європейського парламенту з безпеки та оборони, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане згадав серед іншого майбутні парламентські та президентські вибори в Північній Македонії. Він висловив стурбованість тим, що відбувається з точки зору дезінформації та гібридних спроб вплинути на вибори. «Це викликає у нас велику стурбованість. Ми бачимо, як грають регіональні гравці, а також ми бачимо, як грають російські гравці», — сказав Джоане.
З огляду на політичний бекграунд Біляни Ванковської можна передбачити, що саме вона та її виборчий штаб будуть найактивніше поширювати проросійські та антизахідні наративи.
- Місцеві вибори в Белграді можуть відбутися 2 червня
Президент Сербії Александар Вучич запропонував провести вибори в Белграді 2 червня, і його пропозиція була прийнята. Про це він розповів ввечері 11 березня після зустрічі з лідерами партій правлячої коаліції.
За словами Вучича, блок «Сербія не повинна зупинятися» на чолі з правлячою Сербською прогресивною партією (СНС) матиме в новому складі Скупщини (парламенту) більшість, достатню для формування правлячої коаліції. Відповідно, він передбачає, що столичні вибори будуть призначені Аною Брнабич, як обраним головою Скупщини. На його думку, рішення може бути ухвалене 3 квітня, таким чином термін виборчої кампанії становитиме максимально можливий термін 60 днів.
Вучич на пресконференції 11 березня підкреслив, що під час підготовки до нових виборів в столиці виборів важливо дотримуватися рекомендацій БДІПЛ (Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини) щодо проведення виборів. Зокрема, він звернувся до Міністерства внутрішніх справ «дуже обмежено тлумачити закон про зміну місця проживання, особливо при зміні або отриманні місця проживання на території Белграда, до дати закриття списку виборців на виборах у Белграді».
Як відомо, вибори в Скупщину (місцеву раду Белграда) відбулися одночасно з парламентськими 17 грудня 2023 року. Міжнародні спостерігачі, громадські активісти та опозиція заявили про чисельні порушення. Найбільше нарікань викликало масове та організоване владою голосування в столиці мешканців Боснії і Герцеговини (Республіки Сербської), що мають сербське громадянство, але реєстрацію в Белграді отримали невдовзі до виборів. Опозиція деякий час виходила на протести, вимагаючи проведення нових виборів всіх рівнів.
Новообрана Скупщина Сербії почала роботу, але місцевої ради Белграда – ні, через відсутність кворуму. Це призвело до необхідності проведення нових виборів лише в столиці, що, як вважається, стало результатом компромісу, досягнутого між владою, міжнародною спільнотою та опозицією.
- Опозиція не змогла відправити у відставку голову парламенту Чорногорії
Більшість депутатів (Скупщини) парламенту Чорногорії проголосувала проти усунення лідера партії “Нова сербська демократія” (NSD) Андрії Мандича з посади голови парламенту Чорногорії.
Ініціатива щодо звільнення спікера Скупщини була подана опозиційною Демократичною партією соціалістів (DPS). Ініціатива виникла після відвідування президентом Республіки Сербської (РС) Мілорадом Додіком Подгориці і його зустрічі з Мандичем, на який два політика обговорили «особливі відносини» РС та Чорногорії. Окрім того, Додік, за його словами, розповів Мандичу про свою зустріч із Путіним, яка відбулася напередодні.
Під час зустрічі в Скупщині Чорногорії не було державного прапора Боснії і Герцеговини, лише прапор Республіки Сербської, після чого Міністерство закордонних справ БіГ виступило з протестною нотою.
Серед інших претензій до Мандича – наявність сербського громадянства та участь в святкуванні в Белграді перемоги на виборах Сербської прогресивної партії (SNS).
За звільнення Мандича проголосувало 27 депутатів, проти – 44. Взяло участь в голосуванні 72 депутати, один бюлетень виявився недійсним. Відставку голови Скупщини підтримали DPS, Соціал-демократи (SD), партія албанців DUE i Хорватьска громадянська ініціатива (HGI), а також Боснійська партія (BS).
Після голосування під питанням опинилося входження представників Боснійської партії до уряду, можливість чого обговорювалася в останній час.
- Офіційна Софія обурилася через заяви політиків Північної Македонії щодо македонців в Болгарії
Посла Республіки Північна Македонія в Софії викликали до Міністерства закордонних справ Болгарії через «останні публічні коментарі політиків із сусідньої країни та їхні неправдиві заяви про Республіку Болгарію».
У заяві не вказується, яких політиків і яких висловлювань стосується цей крок, втім, місцеві медіа вважають, що негативну реакцію Софії викликала недавня публічна заява президента Північної Македонії і кандидата на другий президентський термін Стево Пендаровські. Він, зокрема, заявив, що македонська меншина в Болгарії зазнавала знущань «десятиліттями, принаймні 70-80 років» і «пройшла через страшні муки і Голгофу».
Свою заяву президент зробив в контексті обговорення ймовірності можливості включення македонської меншини в конституцію Болгарії. Цей крок пропонує македонська опозиція як відповідь на вимогу Софії включити в конституцію Північної Македонії згадку про болгар як державотворчий народ. Ця вимога є однією з умов Софії до Скоп’є для розблокування переговорів про членство Північної Македонії в ЄС.
Дипломатичне загострення між двома сусідніми країнами стало черговим проявом існуючого конфлікту між Софією та Скоп’є навколо питання національної ідентичності македонців та македонської історії, який фактично заблокував євроінтеграцію Північної Македонії.
- Вирок обраному меру, представнику грецької спільноти, загрожує євроінтеграції Албанії
Спеціальний суд першої інстанції з корупції та організованої злочинності (GJKKO) в Тирані засудив обраного мера курортного міста Хімара (муніципалітет Вльора, Албанія) Фреді (Альфреда) Белері, до двох років ув’язнення.
Белері, етнічний грек, кандидат від опозиційної коаліції «Разом ми перемагаємо», був затриманий напередодні голосування на місцевих виборах у травні 2023 року за звинуваченнями в “активній корупції” – підкупі виборців. Він спросовує всі звинувачення, а рішення суду називає «фальсифікацією».
Адвокати оскаржили вирок GJKKO щодо Белері, і тепер справу розглядатиме Апеляційний суд.
Рішення албанського суду щодо одного з лідерів грецької спільноти Албанії викликало обурення офіційних Афін. Міністерство закордонних справ Греції у своій заяві наголосило, що рішення засудити обраного мера Хімари до двох років ув’язнення є необ’єктивним, явно непропорційним по відношенню до масштабів злочину, в якому його звинувачують, та не відповідає принципам верховенства права. «Уряд Греції буде уважно стежити за справою та чекатиме справедливого та об’єктивного рішення на другому рівні юрисдикції», – йдеться у повідомленні МЗС Греції.
Державний міністр Греції Макіс Ворідіс, в свою чергу, заявив, що справа Белері є приводом для «заморожування» шляху Албанії до ЄС.
Грецькі оглядачі зазначають, що справа Белері матиме наслідки, насамперед, для двосторонніх відносин – зокрема, стане на заваді підписанню угоди між Афінами та Тираною щодо визначення виключних морських економічних зон.
- Розвідка США попереджає про ризик спалаху насильства на Західних Балканах
Західні Балкани, ймовірно, зіткнуться з підвищеним ризиком локального міжетнічного насильства протягом 2024 року, попереджає останній щорічний звіт Офісу директора національної розвідки США (ODNI).
Автори документу вважають, що націоналістичні лідери регіону можуть посилити напруженість, тоді як зовнішні гравці використовуватимуть етнічні відмінності, щоб «збільшити або захистити свій регіональний вплив» або перешкодити ширшій інтеграції Балкан до ЄС чи євроатлантичних інституцій».
В документі згадуються зіткнення між сербськими націоналістами та косовською владою у 2023 році, які призвели до жертв і поранених, зокрема миротворців НАТО.
В Боснії і Герцеговині, як зазначається в документі, можливі спалахи насилля через провокаційні дії президента Республіки Сербської Мілорада Додіка.
«Лідер Республіки Сербської (БіГ) Мілорад Додік робить провокаційні кроки, щоб нейтралізувати нагляд з боку міжнародного співтовариства в БіГ і забезпечити де-факто відділення Республіки Сербської. Його дії можуть спонукати лідерів боснійського (боснійсько-мусульманського) населення зміцнити власний потенціал для захисту своїх інтересів і, можливо, призвести до насильницьких конфліктів, які можуть зашкодити миротворчим зусиллям», – попереджає звіт.
