- Косово вступає до Ради Європи
27 березня Комітет з політичних питань і демократії Парламентської асамблеї Ради Європи затвердив позитивний висновок доповідача з питання Косова, представниці Греції Дори Бакояні, яким рекомендовано схвалення вступу Косова до Ради Європи.
В квітні цього року має відбутися голосування на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Після успішного голосування висновок буде надіслано до Комітету міністрів, який має проголосувати за членство Косово на наступній міністерській зустрічі, яка відбудеться у травні цього року.
За вступ Косова до Ради Європи проголосував 31 член політичного комітету, проти – 4, 1 – представник Греції – утримався.
Проти були дві представниці Сербії, одна – Боснії і Герцеговини та одна – Чорногорії.
Незважаючи на те, що Чорногорія визнала Косово, голова делегації Чорногорії в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Мая Вукічевич (член просербської Демократичної народної партії) проголосувала проти вступу Косова до Ради Європи. Натомість чорногорський міністр у справах Європи Маіда Горчевич, перебуваючи з візитом в Приштині, заявила, що Чорногорія підтримає вступ Косово до Ради Європи, коли комітет міністрів РЄ буде голосувати за це рішення.
Реакція Сербії на можливе прийняття Косово до Ради Європи буде потужною та відповідальною, попередив президент Сербії Александар Вучич, зазначивши, що поки не хоче говорити, як саме буде діяти Белград. Раніше сербське керівництво не виключало виходу Сербії з Ради Європи, якщо до цієї організації вступить Косово.
Іншим зовнішньополітичним ускладненням для Сербії стане прогнозоване погіршення відносин із Грецією через позицію грецького доповідача щодо членства Косово в Раді Європи.
Для Чорногорії існує інша небезпека – прямо протилежні позиції щодо Косова всередині правлячої чорногорської коаліції можуть призвести до внутрішньополітичних суперечок та урядової кризи в Чорногорії.
- Сербію чекають важкі дні
Президент Сербії Александар Вучич попередив, що Сербію та Республіку Сербську чекають важкі дні, спочатку написавши відповідний пост в соцмережах, а потім виступивши зі зверненням.
29 березня ввечері в своєму зверненні першим викликом він назвав прийом Косова до Ради Європи, другим – заплановане ухвалення в квітні на Генеральної асамблеї ООН резолюції про визнання масового вбивства боснійців в Сребрениці в 1995 році геноцидом.
Резолюція ГА ООН не матиме обов’язкової сили, але Вучич не виключає, що після визнання подій в Сребрениці геноцидом, буде ставитися під сумнів право на існування Республіки Сербської як утворення, сформованого на основі геноциду. Окрім того, на його думку, «на підставі лише одного необов’язкового вердикту також вимагатимуть від Республіки Сербської воєнних репарацій».
Документальних підтверджень цих планів наразі немає, що не заважає сербським політикам та російським медіа виступати з алармістськими заявами щодо майбутніх наслідків ухвалення резолюції щодо Сребрениці в ГА ООН для Сербії, Республіки Сербської та сербів загалом.
- Республіка Сербська висунула ультиматум через зміни закону про вибори
Високий представник міжнародної спільноти у Боснії і Герцеговині Крістіан Шмідт вніс технічні зміни до Закону про вибори. Зміни стосуються запровадження сканерів та відеоспостереження на виборчих дільницях, а Центральній виборчій комісії Боснії і Герцеговини надано повноваження призначати голів виборчих комісій.
Поправки також передбачають заборону на балотування для осіб, які були засуджені за воєнні злочини.
***
У відповідь Народна Скупщина Республіки Сербської ухвалила Резолюцію, в який просить протягом семи днів скасувати всі рішення Високого представника міжнародної спільноти Крістіана Шмідта, якого в документі названо таким, що «неправдиво представляє себе високим представником».
Якщо це не буде виконано, Народна Скупщина Республіки Сербської просить якомога швидше провести сесію парламенту (Парламентської Скупщини) Боснії і Герцеговини та оголосити незаконними та недійсними всі рішення Крістіана Шмідта і заборонити владі Боснії і Герцеговини застосовувати ці рішення. Окрім того, на тій самій сесії Парламентської Скупщини БіГ НСРС вимагає ухвалити Закон про вибори Боснії і Герцеговини.
Якщо Резолюцію Народної Скупщини Республіки Сербської не буде виконано, Республіка Сербська вийде з усіх угод на рівні БіГ (в тому числі про армію та оподаткування), а Народна Скупщина Республіки Сербської прийме власний закон про вибори Республіки Сербської.
Рішення Народної Скупщини Республіки Сербської стало, по суті, є черговим кроком влади Республіки Сербської в бік відокремлення від Боснії і Герцеговини і свідчить продовження загострення ситуації в Боснії і Герцеговині.
- Косово та Чорногорія розвиватимуть транскордонне співробітництво
Косово та Чорногорії підписали Угоду щодо транскордонного співробітництва на період 2021-2027 років. Свої підписи під документом поставили віце-прем’єр-міністр Косово Бесник Біслімі (Bislimi) і міністр у справах Європи Чорногорії Маіда Горчевич.
Метою програми є сприяння добросусідству, інтеграції до ЄС, а також соціальний та економічний розвиток транскордонних територій.
За словами Біслімі, підписаний документ дає змогу отримати підтримку з боку Європейського Союзу для проектів у категорії «транскордонне співробітництво» на суму 8,4 мільйона євро.
Підписання угоди відбулося майже відразу після голосування в політичному комітеті ПАРЄ щодо вступу Косова до Ради Європи. Таким чином, окрім прямого призначення, документ мав нейтралізувати негатив від голосування чорногорського представника проти приєднання Косова до РЄ та попередити погіршення відносин Приштини та Подгориці.
- В Сербії піднімали по тривозі винищувачі для перехоплення невідомого літального об’єкту.
31 березня о 10:39 «постійно діючі сили з контролю та захисту суверенітету повітряного простору Республіки Сербія виявили над Валєво на висоті 5500 метрів невідомий літальний об’єкт», для перехоплення якого була спрямована пара винищувачів МіГ-29, що були на чергуванні, повідомили в Міністерстві оборони Сербії. Невдовзі ціль зникла з екранів радарів. «Після обстеження зони пара винищувачів, що була на чергуванні, отримала наказ повернутися на аеродром базування, а решта сил продовжила регулярний моніторинг та спостереження за повітряним простором», – пояснили в Міноборони.
Наступного дня президент Сербії Александар Вучич під час свого візиту на військовий аеродром у Батайниці повідомив, що невідомим літальним об’єктом виявилася повітряна куля, яка швидко залишила територію після збору даних.
На його думку, реакція сербських військових була адекватною. Але наступного разу, коли невідомий літальний об’єкт з’явиться, необхідно використати відповідні засоби, щоб його збити та визначити, чий він, зазначив Вучич.
Події навколо повітряної кулі над Валєво демонструють важливу складову нинішньої внутрішньої політики президента Вучича, який намагається тримати суспільство в «мобілізованому стані», для чого постійно каже суспільству про існуючи загрози та запевняє громадян у здатності Сербії ним протидіяти.
- Президент Північної Македонії попередив про посилення російського впливу через гальмування євроінтеграції
Підтримка приєднання до ЄС серед етнічних македонців різко падає через позицію Болгарії, яка фактично заблокувала просування до Європейського Союзу сусідньої країни. Одночасно, через гальмування євроінтеграції в регіоні посилюється російський вплив і лунають ідеї щодо співпраці з БРІКС.
Про це розповів президент Північної Македонії Стево Пендаровський в ексклюзивному інтерв’ю хорватському телебаченню.
Відповідаючи на питання, чи падає підтримка вступу до ЄС серед етнічних македонців через 20 років перебування «в залі очікування», Пендаровський наголосив: «Різко падає, і ось вам дані: за останні два роки ця підтримка скоротилася вдвічі». На його думку, це відбувається через позицію Болгарії, яка виступила «з неєвропейською, антиєвропейською політикою» та вимагала, щоб «їхній історичний наратив був повністю прийнятий Македонією та македонським народом».
Президент Північної Македонії підкреслив, що македонці розраховували на підтримку свого вступу до ЄС з боку провідних країн Європейського Союзу, але не отримали її.
Він також наголосив, що не дуже велика увага ЄС до Західних Балкан «широко відкрила двері для російського впливу в регіоні». За його словами, через війну Росії в Україні в регіоні наразі більш активно працюють «так звані регіональні проксі». «Є цілі структури у регіоні, який не можуть дочекатися, що так звана «європейська історія» піде в архів і що прийде якась нібито російська альтернатива. І не тільки російська, можливо, китайська, третя», зазначив президент Північної Македонії, додавши, що останнім часом ці структури багато говорять про БРІКС.
Заява Стево Пендаровського пов’язана із парламентською та президентською виборчою кампанією в Північною Македонії. За прогнозами, у опозиції, яка весь час виступала проти компромісів, пов’язаних із ідентичністю македонців, заради європейської інтеграції, є шанси прийти до влади на тлі гальмування вступу Північної Македонії до ЄС через позицію Болгарії.
