1. ВСТУП
Стабільність Боснії і Герцеговини (БіГ) та ширшого регіону Західних Балкан залишається одним із ключових викликів сучасної європейської безпекової політики. Хоча від закінчення війни в БіГ минуло понад двадцять років, численні чинники продовжують підривати стабільність і функціональність боснійських інституцій. Водночас глобальні безпекові виклики, зокрема російське вторгнення в Україну, ще більше ускладнюють регіональні процеси.
Питання стабільності БіГ не можна розглядати ізольовано. Воно тісно пов’язане з геополітичними процесами, впливом великих держав, регіональними прагненнями та, звісно, внутрішніми слабкостями. Цей звіт аналізує всі ці аспекти, з особливою увагою до паралелі між участю США у мирному процесі в БіГ у 1990-х роках та їхньою сучасною роллю у контексті України.
2. КЛЮЧОВІ ФАКТОРИ СТАБІЛЬНОСТІ БОСНІЇ І ГЕРЦЕГОВИНИ
2.1. Дейтонська структура та політична блокада
БіГ — держава з унікальною й надзвичайно складною політичною структурою. Вона виникла в результаті Дейтонської мирної угоди, яка була нав’язана як рішення для припинення війни, але з часом стала джерелом дисфункціональності. Два утворення — Федерація БіГ і Республіка Сербська — а також район Брчко, ділять владу з державними інституціями, а політичні рішення домінують за етнічним принципом.
Попри наявність інституцій, які мали б забезпечувати баланс, політичні блокади стали буденністю. Оспорювання рішень Конституційного суду БіГ, відмова від імплементації законів і періодичні погрози сепаратизмом з боку влади Республіки Сербської постійно випробовують міцність конституційного ладу.
2.2. Роль Високого представника та міжнародної спільноти
Офіс Високого представника (OHR), як спадок мирного врегулювання з 1995 року, залишається одним із ключових механізмів збереження миру. Крістіан Шмідт, чинний Високий представник, стикається з запереченням своєї легітимності з боку Республіки Сербської та з погрозами, що інституції цього утворення більше не визнають його рішень. Попри це, OHR продовжує у певних сегментах втручатися в законодавчі та інституційні процеси, намагаючись запобігти глибшим кризам.
2.3. Слабка економіка і корупція
Країна також стикається з хронічним безробіттям, відтоком населення і нефункціональним правосуддям. Згідно зі звітами Transparency International, корупція є системною і присутньою на всіх рівнях влади. Це поєднання економічної та правової слабкості ще більше підриває довіру громадян до інституцій.
3. ВПЛИВ РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ НА РЕГІОН
3.1. Геополітична напруга
Російське вторгнення в Україну у 2022 році змінило логіку безпеки в Європі. Хоча БіГ безпосередньо не загрожує війна, її внутрішні поділи та інституційна слабкість роблять її вразливою до зовнішніх впливів. Російська Федерація використовує політичних акторів у регіоні, особливо в Республіці Сербській, для поширення свого впливу, підриву західних цінностей і дестабілізації ситуації.
3.2. Діяльність російського посольства та проросійських мереж у БіГ
Російське посольство в Сараєві — це не лише дипломатична установа, а й політичний гравець. Через заяви, участь у заходах у РС і прямі зустрічі з місцевими лідерами посольство підтримує риторику, що суперечить зовнішньополітичному курсу БіГ. Приклади — участь російських дипломатів у святкуванні 9 січня, неконституційного Дня РС, та відкрите заперечення геноциду в Сребрениці.
Окрім посольства, в РС і за її межами діють проросійські організації та медіа, які поширюють наративи, що принижують Україну, виправдовують російську агресію і представляють Захід як ворога. Дезінформація та пропаганда спрямовані на розхитування громадської думки і подання Росії як захисника «православного світу».
3.3. Участь громадян Сербії та БіГ у війні в Україні
З 2014 року було зафіксовано участь кількох десятків добровольців із Сербії та РС, які воювали на боці проросійських сил у Донбасі. Хоча в Сербії юридично заборонено участь громадян у іноземних війнах, покарання здебільшого були символічними. Вербування здійснюється через ветеранські мережі, портали та соціальні медіа, що становить загрозу безпеці також для БіГ.
4. ПІДХІД США: ПОРІВНЯННЯ БОСНІЇ І УКРАЇНИ
Сполучені Штати Америки у 1990-х роках відіграли ключову роль у припиненні війни в БіГ. Посередництвом у Дейтоні, за підтримки ЄС і НАТО, було досягнуто угоди, яка припинила збройний конфлікт і визначила політичну структуру країни. Хоча ця структура згодом стала джерелом дисфункцій, втручання США було прямим, рішучим і спрямованим на швидку стабілізацію.
У випадку з Україною США є найбільшим військовим і фінансовим донором спротиву проти російського вторгнення. Проте, на відміну від БіГ, наразі не існує формату прямих мирних переговорів за участю американського посередництва. Участь США проявляється у постачанні зброї, дипломатичній підтримці, санкціях проти Росії та підтримці прагнення України до членства в НАТО та ЄС.
Якщо в БіГ США були гарантами миру, то в Україні — партнерами у війні, але не гарантами перемовин. Це відображає ширшу зміну в глобальній політиці і демонструє, наскільки змінилася роль США в міжнародних кризах.
5. МАЙБУТНІ ВИКЛИКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
БіГ має терміново подолати інституційні блокади, ухвалити реформи, що ведуть до членства в ЄС, і зміцнити антикорупційні механізми. Крім того, необхідно розробити стратегію протидії зовнішньому впливу і дезінформації.
Роль OHR слід чітко визначити і спрямувати на створення внутрішніх спроможностей. Присутність EUFOR слід зберегти як фактор безпеки, а партнерство з НАТО — зміцнити через конкретну співпрацю.
В умовах російської агресії БіГ має узгодити зовнішню політику з ЄС і США, а також чітко засудити порушення міжнародного права. Проросійські дії, хай навіть символічні, не повинні залишатися без відповіді. Також необхідно законодавчо врегулювати питання участі громадян БіГ у закордонних конфліктах.
6. ВИСНОВОК
Стабільність БіГ залежить від поєднання внутрішньої відповідальності та зовнішньої підтримки. Російське вторгнення в Україну — це нагадування, що мир не є даністю, а результатом постійної боротьби з агресією, дезінформацією та інституційною слабкістю. Західні Балкани залишаються вразливою зоною, а БіГ — її найуразливішою частиною. У цьому контексті чітка позиція щодо агресії, інституційна реформа і спротив авторитарним впливам — це передумови для довгострокової стабільності.
Nino Bilajac. Journalist, Balkan Investigative Reporting Network (BIRN) BiH
Статті, опубліковані у розділі «Думки», відображають особисту позицію автора і не обов’язково є офіційною точкою зору Центру.
