- Вучич планує піти у відставку з посади президента Сербії
На запитання ведучого «Радіо Белград 1», чи планує він піти у відставку в найближчі три-чотири місяці, президент Сербії Александар Вучич відповів, що «можливо, навіть раніше». Президент підкреслив, що це буде саме відставка, а не скорочення мандату. «Я не збираюся говорити людям, що я скоротив свій мандат, я збираюся сказати, що я подав у відставку», – сказав Вучич. Для підтвердження своїх намірів він розповів, що вже «почав пакувати книги» в своєму офісу.
У разі відставки Вучича, згідно із законом, виконувати обов’язки президента буде голова Народної Скупщини (парламенту) Сербії, і це означає, що Вучича замінить спікер парламенту Ана Брнабич. Такий період «тимчасового президентства» не може тривати довше трьох місяців. Крім того, закон вимагає, щоб нові вибори президента були оголошені протягом 90 днів з моменту відставки.
Аналітики передбачають, що після того, як Вучич піде у відставку з поста президента, він прийме запрошення своїх однодумців із Сербської прогресивної партії і буде балотуватися на посаду прем’єр-міністра.
Нещодавно Мілош Вучевич, голова Сербської прогресивної партії (СНС) і радник президента, заявив, що очікує побачити президента Александара Вучича майбутнім прем’єр-міністром, бо він «все ще має енергію та знання» і «було б дуже шкода втрачати такий капітал, який у нього є». Ана Брнабич також дотримується тієї ж думки – вона оголосила, що керівництво СНС розмовлятиме з Александаром Вучичем про те, щоб він став їхнім кандидатом на посаду прем’єр-міністра.
За прогнозами аналітиків, парламентські вибори, які приведуть до зміни уряду, пройдуть в Сербії восени, а ближче до кінця року – президентські вибори.
Вучич, говорячи в своєму радіоінтерв’ю про терміни оголошення парламентських виборів повідомив, що вибори відбудуться через кілька місяців. «Вибори будуть через кілька місяців. Виборів у липні чи серпні не буде, це точно», – сказав він.
- Саміт ЄС – Західні Балкани пройшов в Чорногорії
5 червня в чорногорському місті Тіват відбувся саміт Європейського Союзу та Західних Балкан під гаслом «Спільне процвітання та стабільність ЄС та Західних Балкан». Зустріч зібрала понад тридцять іноземних делегацій, включаючи лідерів держав та урядів ЄС, керівників європейських інституцій, а також представників Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Захід пройшов на тлі посилених заходів безпеки, значних транспортних обмежень та був дещо затьмарений скандалом, пов’язаним з невдалою спробою 90 активістів правлячої в Сербії Сербської прогресивної партії (СНС) прибути на чартерному рейсі до Тівата, забезпечивши таким чином підтримку Александару Вучичу.
У фокусі безпосередньо форуму було питання провадження реформ, необхідних для європейської інтеграції регіону та поглиблення співпраці з Єдиним ринком ЄС.
«Ми відкриваємо сектори Єдиного ринку для компаній із Західних Балкан, і тому країни регіону повинні впроваджувати реформи та створювати рівні умови для бізнесу, оскільки наші інвестиції йдуть за реформами», – наголосила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
«Моє послання Західним Балканам чітке: зараз саме час скористатися імпульсом та провести реформи», – підкреслив президент Європейської Ради Антоніо Кошта.
Особливістю саміту стало те, що учасники заходу домовилися не готувати підсумкових спільних документів чи декларацій, що вказує на складність досягнення компромісних формулювань, прийнятних для всіх сторін.
Однієї зі складних тем стало питання зовнішньополітичного курсу країн-кандидатів, а точніше, відмова Сербії приєднатися до санкцій проти Росії.
Президент Єврокомісії фон дер Ляєн після саміту наголосила, що Сербія має дуже чіткі умови для відкриття наступного, третього пакету переговорних розділів. За її словами, це реформи у сферах верховенства права, свободи медіа та виборчого законодавства та гармонізація зі спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС.
В повідомленні ЄС за підсумками саміту цитується виступ президента Євроради , якому зазначається, що «повне узгодження наших партнерів із Західних Балкан із Спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС залишається важливим вираженням нашої єдності».
Президент Сербії Александар Вучич після зустрічі підтвердив, що кілька країн наполягали на запровадженні санкцій проти Росії через війну в Україні, які Сербія не запровадила. «Саме про це вони нас просили», – сказав він.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив журналістам у Тіваті, що Сербія повинна чітко визначитися, де вона бачить своє майбутнє. «Неможливо вести політику коливань між Росією, Китаєм та Європою. Шлях Сербії до ЄС відкритий, але вона повинна вирішити, на чиєму боці вона буде», – сказав він.
Регулярні саміти ЄС-Західні Балкани проводяться з 2020 року, коли Хорватія, яка на той час головувала в Раді Європейського Союзу, запропонувала щорічні зустрічі регіональних лідерів на знак визнання європейської перспективи Західних Балкан.
Це була перша велика зустріч найвищих представників Європейського Союзу та партнерів із Західних Балкан, яка відбулася в Чорногорії. Очікується, що саме Чорногорія стане 28-м членом ЄС до 2028 року.
- Дострокові вибори в Косово можуть не вирішити політичну кризу
На дострокових парламентських виборах у Косово, що відбулися 7 червня, партія нинішнього глави уряду Альбіна Курті «Рух Самовизначення» (LVV) лідирує з великим відривом, хоча й втратила кілька відсотків порівняно з голосуванням на попередніх дострокових виборах в грудні минулого року (43% порівняно з 51% у грудні 2025 року). Це означає, що правляча партія не змогла забезпечити абсолютну більшість у парламенті та залишається далекою від більшості у дві третини, необхідної для одноосібного формування уряду та обрання нового президента Косова.
Опозиційна Демократична партія Косова (PDK) набрала 21% голосів, Демократичну лігу Косова (LDK) підтримали 17% виборців, а Альянс за майбутнє Косова (ААК) отримав понад 7%.
У громадах із сербською більшістю перемогу отримав «Сербський список», в якого майже 7%.
Також у виборах брала участь інша сербська партія, «За свободу, справедливість і виживання» на чолі з Ненадом Рашичем, яка набрала близько 0,8%, переважно в суто албанських районах.
Таким чином, дев’ять з 10 гарантованих сербам мандатів отримає «Сербський список», тоді як один мандат – партія Рашича.
Явка виборців була значно нижчою, ніж на парламентських виборах, що відбулися 28 грудня минулого року – лише близько 36,8 % порівняно з 45%. Падіння зацікавленості громадян було прогнозованим – це були вже треті парламентські вибори в Косово за півтора року.
Нагадаємо, що позачергові вибори було призначено після того, як косовський парламент не зміг обрати нового президента країни у визначений Конституційним судом термін після закінчення терміну повноважень Вьоси Османі у квітні.
Результати червневих виборів показують, що Альбін Курті та його партія змушені будуть формувати коаліцію з однією з основних албанських опозиційних партій, щоб сформувати уряд, забезпечити обрання президента та уникнути нових дострокових виборів.
- Місію НАТО в Косово буде скорочено через «покращення безпекової ситуації»
«Оскільки безпекова ситуація в Косові залишається загалом стабільною, НАТО оптимізує присутність KFOR у Косові та поступово коригуватиме їхню поточну чисельність протягом наступного року», – зазначається в заяві SHAPE (Supreme Headquarters Allied Powers Europe).
«З огляду на стабільну безпекову ситуацію», присутність KFOR «можна відповідно скоригувати, одночасно ефективно підтримуючи безпечне середовище для всіх людей та громад, що проживають у Косово, а також свободу пересування відповідно до мандату ООН», «у тісній координації з поліцією Косова та Місією ЄС з верховенства права в Косово (EULEX)», підкреслюється в заяві.
«НАТО та KFOR повністю віддані безпеці в Косово» і «саме ця відданість призвела до підвищення стабільності, оскільки організації безпеки в Косово стали більш спроможними», – стверджує генерал ВПС США Алексус Грінкевич, Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR). «Поточні умови надають можливість для подальшої оптимізації розміру та структури KFOR», – наголосив він, підтвердивши «тверду відданість НАТО Західним Балканам, регіону стратегічного значення для Альянсу, безпека якого безпосередньо пов’язана з безпекою в євроатлантичному регіоні». За його словами, «НАТО не дозволить виникнути вакууму безпеки».
Оптимізація, оголошена на честь 27-ї річниці місії НАТО в Косово, буде здійснюватися «після ретельного огляду та оцінки ситуації з безпекою на основі розвідувальних даних». Процес «відбуватиметься поступово та відповідно до умов на місцях», і може бути зупинений, «якщо цього вимагатимуть відповідні події у сфері безпеки».
Очікується, що скорочення проходитиме «відповідно до національних циклів ротаційного розгортання та передислокації з цього часу до наступного року».
Наразі в Косово перебуває понад 4600 військових KFOR з 31 країни, що значно менше, ніж у 1999 році, коли їх було близько 50 000.
Як зазначили сербські медіа, новина про скорочення місії НАТО надсилає чіткий сигнал про те, що місія повільно, але впевнено рухається до свого остаточного згортання.
