Бойові «іграшки» Белграда

Бойові «іграшки» Белграда

Сербія готується зробити новий крок у розвитку своєї оборонної промисловості – вже у вересні в країні планують відкрити спільний з ізраїльськими партнерами завод із виробництва бойових дронів. Цей проєкт має не лише посилити сербську армію, а й розширити експортні можливості Белграда та поглибити його технологічну співпрацю із Заходом.

Анонс на вересень

8 серпня Александар Вучич повідомив про заплановане відкриття в Сербії фабрики із виробництва дронів спільно із «ізраїльськими партнерами». Новину було озвучено на спільної пресконференції із Володимиром Зеленським. Як заявив Вучич, у вересні, «приблизно 15–20 вересня», «ми відкриємо тут завод із виробництва дронів, але разом з ізраїльтянами».

Про спільний сербсько-ізраїльський проєкт вже було відомо і раніше. Ще у квітні Вучич заявляв, що Сербія та Ізраїль спільно вироблятимуть військові безпілотники. З того часу анонсований проєкт, як ми бачимо, активно просувався, і фабрика дронів вже невдовзі буде презентована громадськості.

За даними медіа, спільне виробництво буде налагоджено з ізраїльською компанією Elbit Sistem. Це великий міжнародний виробник військових технологій та оборонного обладнання, який, зокрема, спеціалізується на розробці тактичних та розвідувальних безпілотників.

З публікацій в медіа відомо, що запланований завод нібито будується в Шімановцях, приблизно за 25 кілометрів від Белграда. За наявною інформацією, Elbit володітиме 51% акцій підприємства, а сербська державна компанія Jugoimport SDPR – 49%.

«Чудове підкріплення»

Згідно із публікаціями сербських медіа, на новій фабриці буде вироблятися “LANIUS-X” – пошуково-ударний безпілотник квадрокоптерного типу малої дальності з оглядом від першої особи (FPV), із вбудованим штучним інтелектом, призначений для бойових завдань у міських умовах. БПЛА здатний проводити розвідку у середині будівель, виявляти та класифікувати можливі загрози та швидко реагувати, в тому числі самостійно розпізнавати та відстежувати цілі.

«Він буквально виглядає як іграшка, має чотири ротори для входу в закриті простори, і на цьому частина опису «іграшка» закінчується, тому що це дуже небезпечна зброя в контексті використання спецпідрозділами, адже коли виникають ситуації із заручниками або потрібно ліквідувати людину, наприклад, снайпера, у неї є ця спрямована вибухівка, якої достатньо, щоб ліквідувати людину», – розказав в інтерв’ю журналістам Петар Воїнович, авіаційний експерт та редактор порталу Tango six.

За словами Воїновича, LANIUS-X використовує найсучаснішу технологію, яка дозволяє, якщо втрачається частота каналу керування, іншим дронам у “рої” взяти на себе управління та, за допомогою штучного інтелекту, продовжувати стежити за конкретною особою, визначеною командиром підрозділу, який його використовує.

Експерт розказав, що на навчаннях Збройних сил Сербії раніше цього року було продемонстровано, як в рамках симуляції операції зі звільнення заручників дрон входить у приміщення та виконує поставлену задачу.

Коментуючи навчання із використанням БПЛА, які відбулися наприкінці червня, Вучич назвав LANIUS-X чудовим підкріпленням для Збройних сил.

Бойові комарі

Збройні сили Сербії вже мають на озброєнні понад 30 типів безпілотних систем майже всіх можливих типів – баражуючі боєприпаси, дрони-перехоплювачі, тактичні безпілотні літальні апарати – ударні та розвідувальні. За даними Радіотелебачення Сербії, РТС, йдеться про БПЛА власного сербського виробництва, а також китайські та ізраїльські дрони.

Безпілотники виробництва Сербії – це FPV-дрони-камікадзе Komarac, Osica, тактичний мультифункціональний БПЛА Pegaz (створений в партнерстві із китайськими спеціалістами), розвідувальний безпілотник Vrabac, а також самонавідний боєприпас Gavran.

Окрім того, наразі Воєнно-технічний інститут Сербії (VTI) розробляє безпілотні системи виявлення та перехоплення дронів Kobac та Vihor. За словами Воїновича, Vihor – це копія концепту дрона-перехоплювача, який використовує українська армія. Як розказав експерт, VTI представив цей апарат на навчаннях в червні разом із засобом виявлення та глушіння безпілотників під назвою Kobac, який виявляє канали керування ворожими безпілотниками та передає дані системі Vihor для націлювання і завершальної фази (тобто знищення цілі).

З китайських систем Сербія вже кілька років має на озброєнні тактичний розвідувально-ударний дрон середнього радіуса дії CH-92A. В останні роки до нього додався більш потужний CH-95.

Ізраїль постачає Сербії тактичний безпілотний літальний апарат Hermes 900, призначений як для розвідки та спостереження та ударні дрони (баражуючі боєприпаси) SkyStriker. Виробник – Elbit Sistem.

Раніше медіа стверджували, що на фабриці зі спільного сербсько-ізраїльського виробництва дронів будуть виготовлятися саме Hermes та SkyStriker, втім наразі підтвердження цієї інформації немає.

Прагматичний розрахунок

Головною метою оснащення різноманітними дронами армії Сербії є її модернізація і посилення. Александар Вучич, як відомо, зробив підвищення військової потужності країни одним з основних напрямків свого політичного курсу, і крок за кроком просувається в цьому напрямку.

В той же час, відкриття нового виробництва безпілотників переслідує і суто економічні цілі. Розвиваючи одну з найбільш швидкозростаючих галузей сучасної військової промисловості, Сербія хоче збільшити доходи від продажу систем озброєння на експорт.

«Це [спільне виробництво безпілотників], перш за все, має допомогти нашій армії. Те, що ми не продамо нашій армії, продамо ринкові надлишки десь в іншому місці. Ринок для цього, безумовно, існує», – вважає Вучич. РТС, наводячи цю цитату президента, додає, що ізраїльська компанія (тобто, Elbit Sistem) вже має широку мережу виробничих потужностей та представництв по всій Європі, а її системи знаходяться на озброєнні численних європейських армій і армій НАТО.

Розвиваючи співпрацю з Ізраїлем, Белград, якщо він і не ставив собі це за мету, робить значний крок для інтеграції своєї оборонної індустрії в західну, «натівську» систему і віддаляється від радянських стандартів та від традиційних партнерів у військово-технічній сфері, Пекіна та Москви. Це скоріше суто прагматичний розрахунок, а не результат геополітичного вибору, однак вплив Вашингтону на рішення сербської влади в оборонній сфері теж виключати не варто.

Аналітична група CWBS