Після подвійних виборів президента та парламенту в Північній Македонії наступає епохі змін. Зміна влади призведе до концептуальних змін в зовнішньої та внутрішньої політиці, важливих не тільки для майбутнього країни, але всього регіону …і не тільки.
Розгром СДСМ
Під час другого туру виборів 8 травня чинний президент Північної Македонії Стево Пендаровський, якого підтримував правлячий СДСМ (Соціал-демократичний союз Македонії), не просто програв Гордані Сіляновської-Давкової, яку висунула опозиційна партія ВМРО-ДПМНЕ (Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія за македонську національну єдність), а програв з розгромним результатом – Пендаровський набрав лише 29%, тоді Сіляновська-Давкова – 65%.
На парламентських виборах стався аналогічний розгром – коаліцію на чолі з ВМРО-ДПМНЕ підтримали 43% виборців, що взяли участь в голосуванні. Відповідно, партія та її союзники отримають в новому парламенті 58 мандатів зі 120. Показники СДСМ – 15% і 18 місць в парламенті.
Результати албанського союзника СДСМ, блоку «Європейський фронт» (створеного на основі учасника правлячої коаліції, албанського Демократичного союзу за інтеграцію, DUI) виявилися кращими – 19 мандатів. Але цієї політичній силі все одно доведеться переходити в опозицію, тому що до урядової більшості ВМРО-ДПМНЕ вже запросила опонентів DUI – коаліцію опозиційних албанських партій ВЛЕН (ВРЕДІ), яка матиме 13 депутатів.
Завдяки урядової коаліції за участі як македонців, так албанців, тотальна зміна влади в Скоп’є не призведе до поновлення давно врегульованого македонсько-албанського конфлікту. Втім, здається, в найближчому майбутньому цей острівець стабільності буде скоріше виключенням, ніж правилом.
Македонія, просто Македонія
Насамперед, неспокійні часи очікуються для відносин Північної Македонії із сусідніми країнами – Болгарією та Грецією.
З Грецією конфлікт, по суті, вже почався.
Як відомо, ВМРО-ДПМНЕ була категоричним противником зміни назви держави – додаванням слова «Північна». Навіть якщо новий президент, парламент та уряд не будуть ініціювати вихід з Преспанської угоди, вони, судячи з усього, збираються де-факто не виконувати, чи ігнорувати цей договір.
Така політика вже втілюється в життя – представниця ВМРО-ДПМНЕ Гордана Сіляновська Давкова склала присягу як президент країни, яку вона назвала «Македонія», незважаючи на те, що в тексті присяги країна називається як «Північна Македонія». Посол Греції в Північній Македонії, запрошена на засідання парламенту для участі у інавгурації Гордани Сіляновської, залишила залу на знак протесту.
Очевидно, що це тільки «перші дзвіночки» ускладнень відносин між Скоп’є та Афінами.
Якщо враховувати, що тільки завдяки угоді про перейменування країни Північна Македонія змогла позбутися грецького вето та стати членом НАТО, суперечка двох балканських сусідів не тільки сприятиме нестабільності регіону, але може негативно вплинути на єдність західного військового блоку.
На болгарському напрямку суперечка, пов’язана із питаннями болгарської та македонської історії та македонської ідентичності, остаточно перейде в хронічну форму. ВМРО-ДПМНЕ неодноразово наголошувала, що не збирається йти на поступки Софії навіть заради розблокування процесу євроінтеграції, і судячи з усього, збирається виконувати обіцянки.
Одним з таких принципових моментів є відмова від внесення до Конституції Північної Македонії змін, які б оголошували болгар державотворчим народом. Незважаючи на те, що учасник майбутньої правлячої коаліції, албанський блок ВЛЕН / ВРЕДИ, в силу різних причин не був противником переписування преамбули Конституції на прохання Болгарії, у ВМРО-ДПМНЕ достатньо голосів, щоб не допустити конституційних змін.
Невирішена суперечка Болгарії і Північної Македонії буде негативно впливати і на регіон, і, знов таки, на атмосферу всередині НАТО, членами якого є обидві країни.
Але головним наслідком безкомпромісної позиції нової влади стане зупинка процесу вступу країни до ЄС на невизначений час.
Треба зазначити, що ВМРО-ДПМНЕ не заявляє про відмову від курсу на вступ до ЄС. Більше того, нову урядову коаліцію ВРМО-ДПМНЕ та ВЛЕН / ВРЕДИ вирішили будувати на принципах, яку звучать як «європейська інтеграція, економічний розвиток, верховенство права та боротьба зі злочинністю та корупцією будуть головними засадами роботи нового уряду» — про йдеться у спільному комюніке після зустрічі лідерів партій 11 травня в Скоп’є.
Тобто, ВМРО-ДПМНЕ переконує, що зможе почати переговори про вступ до Європейського Союзу без болісних для македонських патріотів компромісів, хоча на сьогодні не існує варіантів, які забезпечать Північної Македонії прогрес на шляху до ЄС без поступок Болгарії.
Тріумф Орбана
Викладені вище висновки є очевидними, про це багато говорили і до виборів. Єдине, що змінилося після голосування – це розуміння того, наскільки багато мешканців Північної Македонії не хотіли і не хочуть євроатлантичної та євроінтеграції за будь-яку ціну. Тому після 8 травня новий безкомпромісний курс країни виглядає як більш стійкий та довгостроковий.
Втім, є висновки, про які зазвичай говорять менше, але вони є не менш значущими для Західних Балкан і для всієї Європи.
Йдеться про тріумф Віктора Орбана.
Про тісний зв’язок лідера Угорщини і ВМРО-ДПМНЕ знають всі. Достатньо згадати, що у 2018 році колишній лідер ВМРО-ДПМНЕ і македонський екс-прем’єр Нікола Груєвський втік від звинувачень у корупції та отримав притулок саме в Угорщині за безпосереднього сприяння Орбана.
Зміна влади в Скоп’є насамперед, означатиме, що Орбан отримав союзника всередині НАТО, який, теоретично, може підтримати позицію Будапешта по всіх, чи, принаймні, по більшості питань. Наприклад, розділить угорський скептицизм щодо військової допомоги Україні.
Щоправда, у македонців особливе відношення до українців, що базується на співпраці Скоп’є та Києва у часи збройного конфлікту в Македонії на початку 2000-х. Але, зрештою, як казали давні греки, «πάντα ρεῖ καὶ οὐδὲν μένει» – все тече, все змінюється.
Головна загроза
Іншим наслідком угорсько-македонської дружби може бути, як не дивно це звучить, спроба «перезавантажити» процес євроінтеграції Північної Македонії.
У другій половині цього року Угорщина буде очолювати Раду Європейського Союзу. Угорські урядовці неодноразово наголошували, що під час головування в ЄС угорський уряд зробить усе можливе, щоб прискорити приєднання Західних Балкан, включаючи Північну Македонію.
Нова македонська влада може сподіватися, що підтримка Будапешту допоможе зняти проблему болгарського вето. Однак наразі ніщо не каже про те, що Будапешт зможе змусити Софію відмовитися від її вимог до Скоп’є.
Що буде, якщо варіант «безкомпромісної євроінтеграції» виявиться примарою?
По-перше, це означатиме консервацію Північної Македонії (чи Македонії?) в статусі вічного кандидата на вступ до ЄС ще на роки вперед. По-друге, відбудеться остаточне розчарування македонців в європейському векторі розвитку країни.
І ось тоді в гру вступлять інші геополітичні гравці.
Представники вже колишньої македонської влади під час виборчої кампанії наголошували: менше ЄС та Заходу в регіоні дорівнює більше Росії і Сходу, в т.ч. Китаю. Якщо згадати, що Будапешт є одним з небагатьох в Європі партнерів Пекіну і найбільш лояльним до Москви членом ЄС та НАТО, то можна зрозуміти, що загроза геополітичного розвороту Північної Македонії, дійсно існує. І це, насправді, і є найбільш небезпечним для країни і регіону результатом післявиборчих політичних змін в колишньої югославської республіці Македонія.
