Берлінський процес – це формат щорічних зустрічей, який уряд Німеччини за часів канцлера Ангели Меркель започаткував у 2014 році, коли в Берліні проходила Конференція із Західних Балкан. У Тирані відбувся черговий саміт Берлінського процесу за участю лідерів Європейського Союзу, держав-членів ЄС і прем’єр-міністрів Західних Балкан. Це перший випадок, коли Саміт Берлінського процесу проходив за межами Європейського Союзу. У центрі уваги питання, пов’язані з інтеграцією регіону в єдиний ринок, процес європейської інтеграції, регіональне співробітництво, підтримка зеленого та цифрового переходу на Західних Балканах та інші питання.
У своїй вітальній промові прем’єр-міністр Албанії Еді Рама сказав, що протягом цих дев’яти років всі були свідками незліченних зустрічей. Західні Балкани були б немислимі без Берлінського процесу. Прем’єр-міністр Албанії також риторично запитав, «чи всі єдині проти дій Росії в Україні, адже ми передбачаємо або готуємо відповідь на політичні виклики, з якими стикається наша спільнота». Канцлер Німеччини Олаф Шольц у своїй промові зазначив, що Берлінський процес є найкращим інструментом не лише для розкриття повного потенціалу регіональної співпраці, а й для прискорення інтеграції всіх країн Західних Балкан до ЄС. “Берлінський процес є форумом для співпраці. Війна Росії проти України ще раз показала, наскільки важливо говорити єдиним європейським голосом і співпрацювати ще більше. Настав час подолати конфлікти та ці нещодавні ескалації на півночі Косово”, – сказав Шольц. Голова Європейської Ради Шарль Мішель у своєму виступі зазначив, що розширення ЄС є інвестицією в мир і процвітання як Європейського Союзу, так і його майбутніх членів. Берлінський процес відіграє важливу роль у сприянні ефективній та оперативній співпраці між партнерами Західних Балкан та ЄС, керівним принципом якого є інтеграція в ЄС. «Ми повинні підготуватися до прийому нових членів до 2030 року хоча цей термін був сприйнятий з деяким скептицизмом. Адже в Європейському Союзі розширення було і залишатиметься процесом, заснованим на заслугах”, – підкреслив Мішель.
Лідери країн Західних Балкан підписали в рамках Саміту Угоду про взаємне визнання професійних кваліфікацій медсестер, лікарів ветеринарної медицини, фармацевтів і акушерок. На саміті було прийнято Спільні декларації про Wi-Fi для Ініціативи Західних Балкан, про єдину платіжну зону в євро (SEPA), про наміри щодо регіонального кліматичного партнерства, про запобігання забрудненню пластиком, включаючи морське сміття, Угоди країн Південно-Східної Європи про транспортне співтовариство CEFTA щодо сприяння торгівлі та транспорту та про створення Обсерваторії конвергенції. Прем’єр-міністр Сербії А.Брнабіч заявила, що ці угоди сприятимуть кращій інтеграції Західних Балкан і зближенню з ЄС.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, чия країна головує в ЄС, вважає, що саміт проходить у вирішальний час, оскільки виклики континенту висунули питання розширення на перше місце в порядку денному ЄС. «Вторгнення Росії в Україну стало поворотним моментом, але не єдиним, пандемія COVID-19, цифрова та економічна трансформація, усі ці проблеми, з якими нам доводиться стикатися, показали нам, що ми маємо будувати майбутнє разом. Ми повністю працюватимемо для об’єднаної Європи», – сказав Санчес.
Треба розуміти, що Берлінський процес – ініціатива, спрямована на розширення регіонального співробітництва на Західних Балканах та надання допомоги в інтеграції країн регіону до Європейського Союзу. Берлінський процес проводиться за підтримки Європейської Комісії, міжнародних фінансових інституцій та держав-членів, залучених до процесу, разом із країнами Західних Балкан. Метою Берлінського процесу є прискорення співпраці з шістьма країнами Західних Балкан та інтеграція цього регіону в ЄС. Ініціатива в основному зосереджена на вирішенні двосторонніх і внутрішніх проблем регіону та покращенні економічного співробітництва, яке стане основою сталого розвитку регіону.
На підсумковій конференції голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що на саміті вона представила лідерам новий план зростання для Західних Балкан, який має потенціал подвоїти розмір економіки країн регіону в цьому десятилітті. Новий план зростання для Західних Балкан має чотири стовпи – вступ Західних Балкан до єдиного ринку ЄС, створення єдиного регіонального ринку Західних Балкан, реформи та інвестиції. Першою опорою є вступ Західних Балкан до єдиного ринку ЄС, що фактично відкриває двері єдиного ринку ЄС для компаній Західних Балкан у семи ключових сферах, включаючи митне співробітництво, електронну комерцію, безготівкову оплату, роумінг. Друга опора передбачає, що суб’єкти Західних Балкан повинні завершити створення єдиного регіонального ринку, який збільшить валовий внутрішній продукт регіону на 100 відсотків. Третій стовп — це реформи, які необхідні для входження Західних Балкан до єдиного ринку ЄС і наблизять регіон до членства в Союзі та зроблять його більш привабливим для європейських інвесторів, враховуючи, що зараз економіки країн Західних Балкан знаходяться на рівні 35 відсотків середнього показника по ЄС. Четвертий стовп передбачає збільшення асигнувань ЄС на Західні Балкани за умови, що шість суб’єктів цього регіону здійснять необхідні реформи. Запропоновано інвестиційний пакет на шість мільярдів євро, з яких два мільярди – гранти і чотири – у вигляді позик.
Таким чином, саміт можна назвати успішним та продуктивним. Між тим, зустріч між прем’єрами Косово та Сербії так і не відбулася. За словами А.Курті, у нього були пропозиції А.Брнабич активізувати реалізацію досягнених домовленостей в Охриді, проте начебто відповіді він не отримав. Під час спільного фотографування сербська прем’єр була відсутня, як і раніше під час зустрічі міністрів закордонних справ, коли глава зовнішньополітичного відомства Сербії І.Дачич не прийшов на підсумкове фотографування. А.Брнабич, спробувала спростувати цю інформацію. Дійсно вийшло так, що вона за якийсь час таки з’явилася на спільне фотографування. Тобто на офіційному фото саміту її нема, а на світлині сербського урядового порталу вона була. Звичайно, що це не випадковість. Белград продовжуватиме політику блокади визнання Косова, хоча жодного впливу на події на цій території, окрім півночі він не має. Проте усі учасники саміту засудили події 24 вересня поточного року у Баньскій і тепер питання як притягнути до кримінальної відповідальності його учасників, які під час слухань могли б виказати, хто був замовником. Деякі аналітики вважають, що Сербія примітивно буде просто тягнути час, поки не увійде у виборчий процес, який буде оголошено 1 листопада. Тобто усі займуться підготовкою до виборів, які очевидно будуть 17 грудня, і, начебто, у цей час буде не до того. А от після виборів, будуть прийматися рішення. Європейці та американці це розуміють та будуть тиснути на А.Вучича раніше.
Тим часом президент Сербії поїхав до Пекіну, де проходить саміт «Один пояс, один шлях». Там він підписав з КНР угоду про вільну торгівлю, яка має вступити в силу навесні 2024 року. Передбачається, що угода охопить близько 10,5 тисяч позицій сербських та майже 9 тисяч китайських товарів. Натомість, Брюсель вже нагадав Сербії про те, що в день свого вступу до ЄС Белград має вийти з усіх двосторонніх угод про вільну торгівлю, що є обов’язковою умовою для всіх країн, які претендують на членство. На саміті «Один пояс, один шлях» присутній також В.Путін, тож не виключено, що Сербія досягатиме якихось домовленостей і з РФ.
