Кадри поховання колишнього командувача Армією Республіки Сербської Ратка Младича в Белграді з усіма військовими почестями та за участі сербських міністрів шокували Європу й дали поштовх дискусії щодо європейського майбутнього Сербії.
Злочинець VS захисник
Голова Європейської ради Антоніу Кошта та очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн в ідентичних заявах, опублікованих у X, заявили, що фотографії з церемонії вшанування пам’яті Младича в країні, яка є кандидатом на членство в ЄС, були «шокуючими». «Елементи офіційної підтримки та присутність деяких високопосадовців Сербії на похороні викликають глибокий жаль» і «демонструють нездатність протистояти темній главі новітньої історії Європи та суперечать цінностям, що лежать в основі шляху Сербії до Європейського Союзу», – зазначили Кошта та фон дер Ляєн.
Заяви очільників ЄС є зрозумілими й прогнозованими. Але насправді вшанування Ратка Младича є не несподіваною сенсацією, а очікуваним проявом позиції сербської влади щодо трактування подій війни в Югославії та ролі окремих особистостей у подіях того часу.
Офіційний Белград ніколи не приховував і навіть наголошував, що не визнає геноцид у Сребрениці. Відповідно, вирок Гаазького трибуналу колишньому командувачу боснійських сербів сприймається сербською владою як несправедливий, і навіть як нелегітимний, а сам Младич оцінюється не як злочинець, а як захисник сербського народу.
Не ізгої
Ратко Младич не є винятком. У рамках панівної нині в Белграді ідеології, інші засуджені Гаазьким трибуналом сербські політичні діячі та воєначальники також не вважаються злочинцями. В попередні роки, коли засуджені в Гаазі сербські військові чи політики поверталися з в’язниці, вони ставали не ізгоями чи всіма забутими пенсіонерами, а активними учасниками політичного життя або поважними наставниками.
Генерала Владимира Лазаревича, який провів десять років за ґратами за вироком Гаазького трибуналу за воєнні злочини під час конфлікту в Косові, зустріли як героя після повернення з в’язниці у 2015 році. Після прибуття на Батьківщину колишній командувач Приштинського корпусу Югославської армії почав викладати в Сербській військовій академії. Перша його лекція, як писав BIRN, була присвячена темі «героїзму та людяності» сербських солдатів під час «контртерористичних операцій» у Косові у 1998–1999 роках.
Речниця ЄС тоді заявляла з приводу викладацької діяльності Лазаревича, що призначення «засудженого воєнного злочинця до Сербської військової академії» прямо суперечить принципам, яких Сербія повинна дотримуватися як кандидат на членство в ЄС. Утім, якихось системних висновків у ЄС не зробили.
Три роки тому засуджений Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії до 22 років позбавлення волі за воєнні злочини та злочини проти людяності під час війни в Косові колишній командувач Третьої армії Збройних сил Югославії Небойша Павкович прямо з в’язниці виступив онлайн на відкритому уроці в школі Нового Саду. Виступ був присвячений одній із битв часів війни в Косові. На заході також виступав мер міста.
Голова Сербської радикальної партії Воїслав Шешель, визнаний Гаазьким трибуналом винним у злочинах проти людяності – підбурюванні до етнічних чисток хорватів у Воєводині – є активним учасником політичного життя та дискусій на провладних телеканалах.
Товста червона лінія
З огляду на політику Белграда в останні роки, поховання Младича з військовими почестями та траурну церемонію за участі урядовців можна розцінювати як логічне продовження попереднього курсу. Але, судячи з усього, цього разу Белград перетнув червону лінію у відносинах із Брюсселем – через масштаб і жахливість злочинів, за які було засуджено колишнього командувача Армією Республіки Сербської, та через світовий резонанс глорифікації злочинця, під орудою якого було вчинено найбільший геноцид в Європі з часів Другої світової війни.
Європейський Союз ще не оголосив офіційно, як вшанування Младича вплине на заявку Сербії на вступ. На запитання журналістів про можливі наслідки речниця фон дер Ляєн відповіла, що ЄС усе ще «вивчає це питання». Але на умовах анонімності дипломат ЄС сказав Euronews: «Усім зрозуміло, що після цього мерзенного звеличення Младича відкриття Кластера 3 наразі повністю виключене».
Утім, процес відкриття переговорних розділів і так де-факто стоїть «на паузі» з початку 2022 року. Ключовими причинами цього називають згортання демократії в Сербії та відмову Белграда від узгодження зовнішньої політики з політикою ЄС, насамперед небажання запроваджувати санкції проти Росії через її агресію проти України. Однак після вшанування Ратка Младича на майже державному рівні не тільки відкриття кластерів, а й вступ Сербії до ЄС у принципі може зупинитися. Щонайменше такі пропозиції вже лунають.
Група членів Європейського парламенту з чотирьох основних політичних груп за ініціативою представника Чехії Ондржея Колара (ЄНП) вже надіслала комісарці з питань розширення Марті Кос листа з пропозицією призупинити процес євроінтеграції Сербії. «Ми просимо Європейську комісію розглянути питання про призупинення або заморожування процесу вступу Сербії, доки сербська влада однозначно не відкине прославляння та публічне вшанування осіб, засуджених за воєнні злочини та геноцид», – йдеться у листі, підписаному двадцятьма трьома депутатами від Європейської народної партії (ЄНП), Соціалістів і демократів (С&Д), Лібералів (Renew) та Зелених. «Країна, яка прагне членства в Європейському Союзі, не може прославляти таку людину (Ратка Младича) за її життя чи після її смерті, оскільки це несумісне не лише з фундаментальними цінностями, на яких заснований Європейський Союз, а й із базовою людською мораллю», — зазначають підписанти листа.
Шанс на «перезавантаження»
«Призупинення» чи «замороження» євроінтеграції дають Сербії шанс на політичне «перезавантаження» та поновлення руху до ЄС. Теоретично така можливість з’явиться у Сербії вже незабаром: 25 жовтня в країні відбудуться дострокові парламентські вибори, а потім, як очікують, і президентські. Утім, за всіма ознаками, на кардинальні зміни у владі та державній політиці розраховувати не варто. Александару Вучичу та його Сербській прогресивній партії наразі вдається зберігати провідні позиції на сербській політичній арені. Рейтинг справді проєвропейських демократичних сил, для яких Ратко Младич є не героєм, а злочинцем, є недостатнім для приходу до влади.
За результатами виборів мають відбутися лише деякі рокіровки: Вучич обійме посаду прем’єр-міністра, а хтось із його соратників – посаду президента. Але від цього політичний ландшафт Сербії, як і зміст та напрям внутрішньої й зовнішньої політики країни, суттєво не зміняться.
Якщо цей прогноз справдиться, це означатиме не лише стагнацію євроінтеграції Сербії. Це означатиме подальше просування Белградом великосербської ідеології, появу все більшої кількості зловісних тіней темного минулого та розвиток ситуації в регіоні за дуже небезпечним сценарієм.
Аналітична група CWBS
