У Нью-Йорку відбулася Рада Безпеки ООН за головування Албанії

У Нью-Йорку відбулася Рада Безпеки ООН за головування Албанії

20 вересня за головування прем’єр-міністра Албанії Еді Рами у Нью-Йорку відбулася Рада Безпеки ООН. Фокусом уваги міжнародних делегатів стало питання агресії Росії проти України, зокрема, необхідність реформування міжнародних інституцій, включаючи Раду Безпеки, щоб вони могли більш ефективно реагувати на сучасні виклики, такі як військова агресія.

Засідання Ради Безпеки запам’яталось тим, що розпочалося з конфлікту. Постійний представник РФ в ООН Василь Небензя обурився через виступ президента України Володимира Зеленського, який взяв слово одразу після генсека ООН Антоніу Гутеріша – на початку засідання. «Ми хочемо вас запитати – на якій підставі ви вирішили надати слово президенту України Володимиру Зеленському до виступу членів Ради Безпеки?» – запитав Небензя у Рами. Він чотири рази намагався взяти слово, прагнучи зірвати виступ українського президента й вимагаючи, щоб Зеленського посунули у кінець списку – після всіх представників країн-членів РБ (постійних і тимчасових). 

Жорстко, проте дипломатично Еді Рама відмовив РФ у цьому проханні. «Повинен сказати, коли весь цей урок про порушення правил у цій будівлі виходить від вас, це справді вражає. Але оскільки ви кілька разів повторили, що порушення полягає в тому, що президент Зеленський говорить перед виступом членів Ради, у мене є рішення для цього, якщо ви погодитеся. Ви зупините війну, і президент Зеленський не буде говорити. Що зробило його важливим тут і чому важливо, щоб ми спочатку почули саме його, а потім обговорили це? Відповідальні за це ви, а не ми» – відповів Рама,висилаючи до того, що єдиною причиною необхідності пошуків рішень для припинення війни Росії проти України на Раді Безпеки ООН є неспровокована агресія Росії.

Варто зазначити, що перед засіданням Ради Безпеки прем’єр-міністр головуючої Албанії вичерпно окреслив позицію країни щодо російсько-української війни, зазначивши, що нещодавно важко було собі уявити, що катастрофічна війна, розв’язана постійним членом Радбезу, поставить безпеку Європи під загрозу, грубо підірвавши всі принципи, які породили ООН. 

«Як розуміти тих, хто каже «так, але» або закликає обидві сторони наводити аргументи, щоб не називати речі своїми іменами, відмовляючись називати це жорстокою агресією – єдиним і справжнім ім’ям. Ця агресивна війна має бути справою кожного. Якщо ми не зможемо одностайно визнати й голосно сказати, хто є агресором, а хто – жертвою агресії, це було б «образою інтелекту» Ради Безпеки. Боротьба України – це боротьба кожного, хто прагне жити в світі, де нації вільні й рівні, де територіальна цілісність незаперечна і їхнє право жити у світі незаперечне» – наголосив Рама. За його словами, зловживання правом вето зробило Раду Безпеки ООН заручником, паралізувало її роботу, «але не змусило замовкнути».

Ця думка лунала і від генсека ООН Антоніу Гутерреша, який відзначив, що зі зростанням геополітичної напруги, зростають глобальні проблеми, які неможливо вирішити, не змінивши підходи. «Світ змінився, а наші інститути – ні. Ми не можемо ефективно вирішувати проблеми сьогодення, якщо інститути не відображають світ таким, яким він є. Настав час змінити багатосторонні структури, ґрунтуючись на економічних і політичних реаліях цього століття», – відзначив Гутерреш. За його словами, якщо цього не станеться, на міжнародне співтовариство чекатиме «подальший розлом».

Президент України Володимир Зеленський пішов далі у своїх заявах. Він констатував, що ООН зараз у глухому куті щодо агресій, а те, що робить Організацію недієздатною – це привілеї членства в ній Росії, якими вона вдало користується: «У цьому кріслі в Раді Безпеки, яке Росія займає незаконно через закулісні маніпуляції після розпаду Радянського Союзу, сидять брехунці, чия робота – виправдовувати агресію та геноцид, що їх здійснює Росія. І всі дії ООН – чи то Ради Безпеки, чи то Генасамблеї, – які могли б зупинити цю агресію, розбиваються об привілей, який дає це крісло агресору. Вето в руках агресора – ось те, що загнало ООН у глухий кут».

Зеленський назвав Раду Безпеки ООН «найбільш помітною в світі трибуною», зазначивши, що вірить у те, що Організація здатна на більше, але для цього багаторічні розмови та проекти щодо реформування ООН повинні стати конкретним процесом реформування ООН.

«Людство вже не покладає надій на ООН, коли йдеться про захист суверенних кордонів націй. Лідери світу шукають нові майданчики, альянси, які могли б зменшити катастрофічний обсяг проблем, які тут, у цих стінах, зустрічають риторику, а не рішення, зустрічають прагнення компромісів з убивцями, а не захист життя. Життя варто захищати безкомпромісно, щоб захист був успішним. Українські солдати зараз своєю кров’ю роблять те, що Рада Безпеки ООН має робити своїми голосуваннями – зупиняють агресію та захищають принципи Статуту ООН» – заявив президент України.

Думка щодо того, що використання права вето постійними членами Ради Безпеки ООН має бути обмежене, набула підтримки і серед представників інших делегацій. Наприклад, президент Естонії Алар Каріс зазначив, що Рада Безпеки залишається заручником агресора. За словами Каріса, не повинно бути права вето з боку постійних членів Радбезу, «якщо є підозра, що причиною цього може бути акт, який суперечить міжнародному праву». «Сумною реальністю стало те, що Рада Безпеки не в змозі діяти рішуче й виконувати свій мандат для забезпечення реалізації завдань, передбачених Статутом ООН», – сказав він.

Через годину після виступу Зеленського до зали зайшов міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров і розпочав, як висловилося німецьке видання Die Welt, свій «довгий і складний для сприйняття історичний трактат» про, начебто, лицемірство Заходу та його намагання знищити чи принизити Росію. Лавров відстоював право Росії на застосування права вето в Радбезі ООН та різко критикував США за «відкрите втручання у внутрішні справи України» з моменту розпаду Радянського Союзу.  Іншими словами, «прийшов, виголосив свою, як завжди брехливу промову і пішов» – як висловилася очільниця МЗС Франції Катрін Колонна.

Тож, Рада Безпеки ООН за головування Албанії хоч і мала стати відкритою дискусією щодо російсько-української війни, підняла питання набагато ширші, бо йшлося не тільки про ідеї миру, але й про життєздатність і ефективність Радбезу і ООН загалом, щодо яких, виникають небезпідставні сумніви на тлі російської агресії. 

Піднімалися питання і щодо розширення органу за рахунок нових членів з інших регіонів світу – Африки, Латинської Америки, Азії, Тихоокеанського регіону. Бразилія, Індія та Німеччина наполягають щодо надання їм членства у РБ далеко не перший рік, а ідея розширення Радбезу також має підтримку США. Не зважаючи на це, найближчим часом навряд слід очікувати суттєвих змін у складі РБ та позбавлення РФ права вето. Складно уявити, що Росія погодиться на розширення Ради Безпеки, навіть не зважаючи на те, що зможе посилити свої позиції за рахунок країн, на які Кремль має політичний вплив. І Німеччина, і Японія зможуть посилити вплив в Радбезі трансатлантичних демократій, що є невигідним як Росії, так і Китаю. В той же час, існує кон’юнктура, яка навряд сприятиме позбавленню РФ права вето. Саме тому Німеччина не підтримала цю ідею, оскільки сама не є постійним членом Радбезу і не зможе туди потрапити, якщо публічно наполягатиме на цьому. Росія зможе ветувати включення до Ради Безпеки будь-якої країни, яка стоятиме на необхідності обмеження або скасування права вето. 

Не зважаючи на градус дискусії, варто відмітити, що прем’єр міністр Еді Рама гідно провів засідання Ради Безпеки ООН. Намагання російського посла принести безлад у проведення засідання знайшло професійну відповідь Еді Рами, який показав себе досвідченим дипломатом та надійним гарантом дотримання Статуту ООН. 

Між тим, результати засідання РБ отримали й інші оцінки. Зокрема, Александар Вучич заявив, що «на засіданні Ради Безпеки найбільш агресивними щодо захисту територіальної цілісності України були ті, хто найагресивніше руйнував територіальну цілісність Сербії». Навряд від президента Сербії можна було очікувати іншої реакції. Також, Вучич, наголосив, що Сербія має намір скликати спеціальне засідання Ради Безпеки щодо ситуації в Косово, яке має відбутися вже в жовтні за головування Бразилії. Вочевидь, принципи албанського головування в РБ ООН не дуже надихають Белград.