Вибори в Сербії: послаблення проросійських сил та боротьба опозиції за Белград

Вибори в Сербії: послаблення проросійських сил та боротьба опозиції за Белград
Opposition supporters protest in front of the state election commission in Belgrade, Serbia, December 18, 2023. REUTERS/Marko Djurica

Отже, другі з квітня 2022 року дострокові вибори в Сербії відбулися 17 грудня 2023 року. Явка становила близько 60%.

Ці вибори стали головною політичною подією на Західних Балканах цього року. Адже вони визначатимуть майбутнє Сербії, вектор її руху і головне – чи збереже президент Александр Вучич свій авторитарний стиль управління або результати виборів змусять його змінитися. Тому він навіть не ризикнув покинути країну навіть задля участі у зустрічі лідерів ЄС та держав Західних Балкан 13 грудня.

Вранці 27 листопада Республіканська виборча комісія Сербії оголосила, що до участі у дострокових парламентських виборах допущено 18 партій та блоків. Вони дуже різні за політичним забарвленням, але розділи програм, що стосуються внутрішнього життя країни, у таких різних партій багато в чому схожі – підвищення якості життя, зростання пенсій і зарплат, реформа систем освіти та захисту здоров’я, пожвавлення економки та стримування інфляції, забезпечення чесного правосуддя, прав людини та багато чого іншого. Відмінності у деяких питаннях зовнішньої політики – відносини з Україною, Росією, Китаєм, косовське врегулювання, євроінтеграція.

Перші результати та новий формат Скупщини. Поки що опрацьовано 95% виборчих бюлетенів з виборів до Народної Скупщини. Згідно попередніх результатів блок «Александар Вучич – Сербія не повинна зупинятися» став переможцем, набравши 46,71%. Проєвропейська опозиція Рух «Сербія проти насильства» спромоглася посісти друге місце і набрати 23,58%.

Коаліція «Івіца Дачич – прем’єр Сербії» набрала 6,579% (найгіршій результат з 2007 року, Дачич вже оголосив про те, що має намір піти з посади голови партії, оскільки вона потребує нових обличь), «Ми – голос народу», партія висуванця від групи громадян Броніслава Несторовича неочікувано отримала 4,69% (в штабі партії відсвяткували результати під радянську пісню «Катюша»), правий блок «Надія на Сербію» має 14 голосів 5,03%. «Двері» та «Завітники» отримали 2,7%. Крім того, у Скупщині 10 місць буде у двох бошняцьких та угорських партій.

Одним з основних результатів виборів стало те, що в парламент не пройшли партії правої проросійської опозиції, які мали найбільш критичні погляди за питанням невизнання Косова і введення антиросійських санкцій. Вибори буквально стали провалом для тих, хто зробив ставку на підтримку Росії та активні контакти з ключовими російськими функціонерами у період агітації. Отже, ці ідеї не знаходять підтримки серед сербських виборців, на що має зважати президент А. Вучич у формування подальшого зовнішньополітичного курсу Сербії. 

В той же час, коаліція «Сербія проти насильства» почала акції протесту перед Республіканською виборчою комісією, заявивши про свою незгоду з результатами виборів та їх фальсифікацію принаймні у Белграді. Опозиція стверджує, що більше 40 тисяч людей без легального перебування були організовано доставлені в Белград для підтримки провладної коаліції, що на їхню думку радикально змінило результати виборів у сербській столиці. В СПН вимагають визнання виборів в Белграді недійсними та їх повторного проведення, а також «чистки списку виборців».   

Попередні результати дозволяють передбачити формат нового складу Народної Скупщини.

Провладна коаліція. СПП А.Вучіча зберегла більшість, а союз із традиційним партнером соціалістами Дачича дає їм можливість повністю контролювати Скупщину та сформувати уряд. Цю ново-стару більшість, швидше за все, підтримають усі політичні суб’єкти, окрім Руху «Сербія проти насильства» і, ймовірно, Б.Несторовича.

Швидше за все, Вучич і Дачич будуть знову разом, навіть незважаючи на деякі розбіжності між ними та відверті домагання лідера соціалістів стати главою уряду. Він зафіксував свої бажання у назві виборчого списку та в інтерв’ю агентству Beta, заявивши, що буде найкращим прем’єр-міністром для Сербії. Схоже, що Вучич прихильно ставитися до такої ідеї, оскільки не проти замінити Анну Брнабич. А новий кандидат – ось він, перевірений і зрозумілий, навіть незважаючи на деякі проблемки.

Зовнішню політику не буде принципово змінено й надалі заперечення антиросійських санкцій та незалежності Косова, євроскептицизм та політична та військова нейтральність Сербії, балансування між Заходом та Сходом залишаться її характерними рисами.

Проте Вучич, після перемоги, опинився у складній ситуації. Вже найближчим часом він має продемонструвати ЄС (та й США) своє бачення та готовність прийняти західні пропозиції щодо косовського врегулювання, розпочати імплементацію своїх зобов’язань у цьому контексті, а також нарешті вирішити – чи приєднається офіційний Белград до антиросійських санкцій. Позитивна відповідь на ці питання створить умови для поновлення євроінтеграційного курсу країни. Інакше – ізоляція з боку ЄС, припинення фінансової допомоги та зменшення обсягів економічного співробітництва.

Визнання Косова, навіть де-факто, означає необхідність змін Конституції, наслідком чого стане політична смерть Вучича. Чи це йому потрібно, мабуть ні. Така ситуація змушує президента обрати стратегію затягування ухвалення рішень, одночасно йдучи на деякі поступки. Можливо, він піде і на приєднання до антиросійських санкцій. На його рішення впливатимуть й геостратегічні зміни у світі, які неминуче позначяться на Сербії.

Десь між опозицією та провладним блоком сидить у роздумах Б.Несторович, який не хоче «розчинити» свою партію у владних блоках, особливо у Белграді. Хоча вже після виборів він заявив – на 99% буде приєднуватися до ніякої коаліції.  Скоріш всього, беручи до уваги його проросійські погляди та «м’який» сербський націоналізм він буде ситуативним союзником то Вучича, то опозиції. А іноді й критикувати владу, але не так різко, як це робили парламентські правонаціоналістичні партії «Двері» та «Завітники».

Опозиція. Рух «Сербія проти насильства» стає основною опозиційною силою в Скупщині. Такий результат в умовах абсолютного домінування у мас-медіа провладної партії – серйозна заявка на майбутнє та свідчення появи формалізованої демократичної опозиції. Ніколи раніше громадянська опозиція не мала такого результату. І тому майже чверть її мандатів у Скупштині вважатимуться важливою перемогою.

Рух не має єдності, між учасниками чимало протиріч. Тому перед ним стоїть завдання збереження своєї єдності та підготовка до нових виборів, які за словами  Вучича, будуть лише у 2027 році. 

Доречно відзначити, що ані СПП, ані СПС не змогли досягти результатів парламентських виборів 2020 року. Соціалісти втрачають голоси вже треті вибори поспіль – з 31 мандату у 2020 до 18. А от партія Вучича у порівняні з виборами 2022 року збільшила кількість мандатів лише на 8 – з 120 до 128 (результати попередні).    

Які ж особливості виборчої кампанії 2023 року?

Перша – інформаційна блокада проєвропейської опозиції у мас-медіа. Саме Вучіч та СПП стали «зірками» ЗМІ Сербії, більшість із яких контролюються владою. На них припадало від 20 до 50% телевізійних репортажів та публікацій друкованих ЗМІ під час виборчої кампанії. Російські «Супутник» та «RT Balkan» стали справжніми рупорами влади.

Друга – поява громадянської ініціативи небайдужих громадян ProGlas, вихід на політичну арену якої ініціювала група лідерів громадської думки, переконаних у необхідності «розбудити громадян та повернути їм вкрадену Сербію». І проголосувати не за Вучича.

Третя – явна підтримка Вучича деякими іноземними лідерами. Під час виборчої кампанії російський посол часто виступав на ТБ та в пресі, розхвалюючи ситуацію в Сербії та її президента. Віктор Орбан направив на адресу Вучича листа підтримки з його вихваляннями та побажаннями перемоги, що спряло підтримки сербськими угорцями провладного блоку. А Милорад Додік заявив, що обов’язково проголосує за Вучича. Був у Белграді й спікер Скупщини Чорногорії Б.Мандич, який має сербський паспорт.

Четверте – ані тема антиросійських санкцій, ані тема Косова не стали домінуючими протягом усієї передвиборчої кампанії. Їх старанно обходила більшість учасників виборчих перегонів, а ті сили, які обрали їх ключовими – провалилися. 

П’яте – страх бути покараним за відмову підтримувати провладний блок. За це постраждало кілька співробітників муніципалітетів у різних частинах Сербії, про що розповіли ЗМІ. Щоб мали на увазі інші службовці, які отримують державне чи місцеве фінансування.

Шосте – перемогти Вучичу допомогли косовські серби. Нібито їм заборонили голосувати в сербських общинах Косово й тому вони були змушені їхати до Сербії. Але ніякої заборони офіційної Приштини не було. Косовський уряд не забороняв голосування, але нагадав, що існуюча практика вимагає від держави, де відбуваються вибори, запросити дозвіл на відкриття виборчих дільниць. У Белграді не захотіли робити такий крок, оскільки він міг бути сприйнятий як фактичне визнання незалежності Косово. Й тому сотні автобусів та автівок з 3-4 години ранку 17 грудня вирушили до міст Сербії, на визначені для них виборчі ділянки. Поки немає даних, як там відбувалося голосування, але вони проголосували. Й скоріш всього, не на користь «Сербії проти насильства».  

Сьоме – опозиція, вперше за останні роки, майже зрівнялася за підсумками голосування у Белграді з провладною коаліцією, отримавши 43 місця у міській Скупштині зі 110, що створює можливості впливу на міські справи. Такий результат став можливим навіть всупереч того, що за останній місяць у місті було видано майже 50.000 особистих посвідчень без прописки, а сотні автобусів привезли до столиці до 40.000 сторонніх виборців, в основному з Республіки Сербської БіГ. 

Й нарешті восьме – вибори пройшли з масовими порушеннями: маніпуляції з виборчими списками, підвезення фейкових виборців до Белграда та інших великих міст, порушення протоколів проведення виборів, фізичні спроби недопустити громадян до виборчих дільниць, напади на спостерігачів, купівля голосів, завезення фейкових виборців та інші. У цьому ряду і обіцянки президента виплатити 13 пенсію, додаткові виплати від 80 євро соціально незахищеним категоріям населення, підвищення зарплати бюджетникам. Велика кількість порушень і призвела до того, що опозиція не визнала результатів голосування в Белграді й вже ввечері провела мітинг протесту з вимогою відміни результатів в столиці та проведення нових виборів. 

Свою стурбованість та різку критику великої кількості порушень висловили ЕС, США й навіть ОБСЕ. А ось Росія залишилася незадоволеною, ні, не порушеннями. А тим, що націоналістичні та проросійські партії, крім «Ми – голос народу», не представлені в Скупщині. Тому, пише російська преса, «Сербією треба займатися».  

 Все це було у неділю. Усі очікують на остаточні результати. Зрозуміло, що Вучичу вдалося зберегти та посилити свою владу. Він отримав можливість уникнути ухвалення небезпечних для нього рішень «вже сьогодні» і максимально відтягувати цей момент із допомогою затягування процесу конституювання Скупщини та уряду, на що виборче законодавство дає до 120 днів. 

А з іншого боку всі побачили що, час змін та демократичних перетворень у Сербії ще не настав.