- Саміт Європейської Ради щодо вступу Західних Балкан до ЄС
Лідери держав і урядів Європейського Союзу вирішили почати переговори про вступ з Україною і Молдовою, а також з Боснією і Герцеговиною, коли будуть виконані критерії членства. Грузія також отримує статус кандидата на повноправне членство в ЄС. Рішення глав держав і урядів ЄС підтвердив президент Європейської ради Шарль Мішель. Європейська рада запропонувала Європейській комісії повідомити до березня наступного року про ступінь відповідності Боснії та Герцеговини критеріям, щоб прийняти таке рішення. У підсумковому документі підтверджується однозначна прихильність перспективі членства Західних Балкан у ЄС. Глави держав та урядів ЄС закликали до прискорення процесу вступу. Вони також підкреслили, що розширення є рушійною силою для покращення економічних і соціальних умов європейських громадян, зменшення розбіжностей між країнами та має плекати цінності, на яких базується Союз. Країнам-претендентам запропоновано активізувати свої зусилля щодо реформ, зокрема у сфері верховенства права, відповідно до характеру процесу вступу, заснованого на заслугах, і за підтримки ЄС.
Таким чином, у переддень саміту Європейська Рада опублікувала свої висновки щодо розширення – документ, в якому оцінюється ситуація в країнах Західних Балкан, Україні, Молдові, Грузії та Туреччині. Потім відбувся саміт ЄС – Західні Балкани, за результатами якого було оприлюднено Декларацію. Це документи, написані брюссельською ідіомою, сповнені технічних мовних конструкцій, але з яких можна прочитати основні заперечення країнам, особливо у випадку Сербії та Косова. У висновках зазначено, що розширення є геостратегічним вкладенням у мир, безпеку, стабільність і процвітання. Копенгагенські політичні критерії є безсумнівними, і «Рада підтверджує необхідність справедливого та суворого обумовлення, принципу власних заслуг». Тому прискореного вступу, не буде ні для кого, навіть для України.
Треба зазначити, що Західні Балкани, як і очікувалося, не досягли успіху. Тому Рада попередила, що «потрібні рішучі зусилля для сприяння примиренню та регіональній стабільності, включаючи вирішення двосторонніх суперечок між партнерами та проблем, що кореняться в спадщині минулого, відповідно до міжнародного законодавства і встановлених принципів».
Чорногорія пройшла добре, головною проблемою є боротьба з корупцією та організованою злочинністю, як і в Північній Македонії. Албанію критикують за відсутність внутрішньополітичного діалогу та, серед іншого, вимагають посилення захисту основних прав. Туреччину просять вирішити кіпрську проблему. Нагадуючи про міжнародні зобов’язання Туреччини в цьому відношенні, Рада знову висловила свою серйозну стурбованість триваючим і глибоко тривожним занепадом у сферах демократії, верховенства права та основних прав. Справжньою проблемою є три країни Західних Балкан, що залишилися. Боснія і Герцеговина досі залишається без відкриття переговорів, було підкреслено негативний вплив на ситуацію Республіки Сербської. Також вимагається виконання вердикту суду у справі Сейдіч-Фінці, щоб представники національних меншин, а не лише конституційних народів, могли балотуватися на всі державні посади.
Прем’єр-міністр Косово Альбін Курті постійно говорить про свою країну як про приклад демократії на Західних Балканах, але у Висновках йдеться про «обмежений прогрес щодо верховенства права, боротьби з організованою злочинністю та боротьби з корупцією». Рада зазначає, що «Косово має виконати рішення Конституційного суду щодо монастиря Дечани без зволікання». Рішення про підтвердження права власності православного монастиря на 24 га землі було прийнято ще у 2016 році. Оцінка Ради була жорсткою, і коли йдеться про північ Косова, де проживає більшість сербів. Було заявлено, що «односторонні кроки Косово та Сербії посилили напруженість», і повторено, що необхідно сформувати Асоціацію сербських муніципалітетів. Послання Сербії однозначне: прогрес у сфері верховенства права та нормалізації відносин з Косово визначає загальний темп переговорів про вступ. Загалом ситуація оцінюється як погана, є необхідність боротися з організованою злочинністю, корупцією, недостатні захист меншин, свобода ЗМІ, верховенство права. Брюссель вимагає від уряду в Белграді об’єктивно і недвозначно говорити про ЄС. Щодо Спільної зовнішньої політики та політики безпеки, Рада повторила своє тверде очікування, що Сербія приєднається до неї і Белград займе більш жорстку позицію щодо Росії.
У підсумковому документі Саміту наголошується, що потрібен швидкий і постійний прогрес до повного дотримання обмежувальних заходів, тобто запровадження санкцій. Що стосується напруження на півночі Косово, Рада незадоволена тим, що Сербія не вжила заходів для притягнення до відповідальності організаторів нападів у травні поточного року на членів КФОР і у вересні на косовську поліцію. Висновки встановлюють, що Белград все ще має великий вплив на сербів на півночі Косова, тому «Рада нагадує, що, відповідно до висновків від 26 і 27 жовтня 2023 року, неспроможність сторін деескалувати напруженість призведе до наслідків».
Прем’єр-міністр Сербії Ана Брнабіч висловила застереження щодо декларації саміту «ЄС-Західні Балкани», заявивши, що «Косово залишається невід’ємною частиною Сербії». Цю реакцію Брюссель розглядає в світлі виборів, які проходять у Сербії, а також в рамках створення простору для маневру, тому що президента Александра Вучича не було на зустрічі, і він може пізніше, відхилися від цього твердження. Проте виглядає дуже сумнівним, що після виборів, де перемагає А.Вучич, він змінить свою риторику. В цьому мабуть і є те, що Брюссель перебуває в оманливому стані, оскільки в Сербії лише 20% населення підтримує євроінтеграцію.
- Президентка Косово: «Сербія готує нові напади на мою країну!»
«На жаль, Сербією досі керують люди, які хочуть повернути наш регіон у 90-ті роки. Ми не повинні дозволити такій логіці перемогти, тому ми працюємо з нашими партнерами в ЄС, щоб посилити безпеку в Косово і особливо в аспекті безпеки навколо кордону з Сербією», – заявила президентка Косово Вйоса Османі в Брюсселі, напередодні саміту «ЄС-Західні Балкани». Було вказано, що Приштина має інформацію про плани Сербії щодо нових нападів на Косово. Османі сказала, що поінформує європейських лідерів про деталі, які Приштина зібрала зі своїми партнерами щодо цих планів Белграду. Вона зазначила, що необхідно вжити превентивних заходів, щоб запобігти дестабілізації регіону від можливих атак з боку Сербії.
Президентка Косова зазначила, що час, у який проходить саміт, складний для Європи та світу загалом через глобальні конфлікти. Проте вона додала, що саміт доводить важливість миру на Західних Балканах.
Пізніше у своєму зверненні до парламенту Косова Вйоса Османі більшу частину свого виступу присвятила нападу, який стався наприкінці вересня поточного року в Баньскій, а також нібито існуючій загрозі, яку Сербія становить для півночі Косова і не тільки. На її думку, напад 24 вересня є чітким свідченням того, що Сербія не зацікавлена ні в тривалому мирі, ні в добросусідстві, ні в завершенні процесу діалогу з Косово. «На жаль, сьогоднішня політика Вучича — це вчорашня політика Мілошевича», — вважає В.Османі. За словами президентки Косово, Баньска є «лише попередженням» і що «Сербія не відмовиться від своїх темних планів». «Гегемоністські дії не припинилися. По суті, цими діями Сербія атакує всю Європу, тому що працює в інтересах провокаційних факторів, а також чинників які мають на меті торпедувати як ЄС, так і НАТО через дестабілізацію на Балканах» – зазначила вона.
У продовженні свого виступу вона згадала також про албанців на території Сербії, зокрема в муніципалітетах Прешево, Буяновац і Медведжа. Вона закликала, щоб вони залишалися «наполегливими перед Сербією» та непохитними перед «величезними викликами безпеці».
Таким чином, Вйоса Османі знову закликала ввести обмежувальні заходи Сербії через події в Баньскій, а також напади на солдатів КФОР і журналістів у травні поточного року, оскільки їх відсутність, на її думку, тільки заохочує до продовження застосування насильства. Разом з тим, Османі подякувала поліції Косова, а також косовським спецслужбам, заявивши, що події 24 вересня мотивувала косовську молодь приєднатися до поліції Косова.
Глава Косова також дала оцінку проекту статуту Союзу муніципалітетів із сербською більшістю, який 21 жовтня доставили до Приштини європейські та американські представники. Османі вважає, що Косово обов’язково створить такий Союз, однак якщо проект статуту буде відповідати положенням конституції країни, що буде перевірено Конституційним судом Косова. У такий спосіб Приштина шукає юридичний шлях невиконання цієї пропозиції Брюсселя та Вашингтону, у разі, якщо Белград заблокує процес визнання Косова де-факто, що є також вимогою ЄС та США.
- Суд Боснії і Герцеговини відхилив апеляцію Додіка, щоб перенести судове засідання з Сараєва до Баня-Луки
Суд Боснії і Герцеговини (БіГ) відхилив апеляцію захисту президента Республіки Сербської Мілорада Додіка, який просив перенести процес із Сараєва до Баня-Луки, підтвердив його адвокат Горан Бубіч додавши, що нове слухання заплановане на 20 грудня поточного року.
Захист просив перенесення судового процесу, серед іншого, «через сумніви в об’єктивності та неупередженості Суду Боснії та Герцеговини». 6 грудня поточного року суд Боснії і Герцеговини задовольнив клопотання захисту Мілорада Додіка і відклав початок основного судового засідання, доки не буде вирішено клопотання захисту про перенесення процесу із Сараєва до Баня-Луки. Президенту РС Мілораду Додіку та виконувачу обов’язків директора «Офіційного вісника» РС Мілошу Лукічу прокуратура Боснії і Герцеговини висунула звинувачення у кримінальному злочині: «невиконання рішень Високого представника в Боснії та Герцеговині», а Суд підтвердив обвинувальний акт 11 вересня 2023 р.
Нагадаємо, що парламент Республіки Сербської прийняв два закони в червні цього року, які передбачають, що рішення Конституційного суду Боснії і Герцеговини не будуть виконуватися на території цього ентитету, а також рішення Високого представника міжнародної спільноти в Боснії та Герцеговині, що було опубліковано в Офіційному віснику РС. 1 липня Високий представник у Боснії та Герцеговині К. Шмідт скасував обидва закони та вніс зміни до Кримінального кодексу Боснії та Герцеговини. Вносячи ці зміни, Високий представник постановив, що посадову особу, яка не виконує та не поважає рішення Високого представника, можна покарати позбавленням волі на строк від шести місяців до п’яти років, а також заборонити виконувати будь-які посадові функції в будь-якому органі, який повністю або частково фінансується з бюджету.
Таким чином, стискується правовий обруч навколо Мілорада Додіка, який розуміє, що Високий представник створює правові підстави для його відсторонення, хоча має повноваження це зробити і без рішення суду. Дії президента РС все більше набувають радикального характеру, з тим, щоб після прийняття рішення про його відсторонення створити хаос в Республіці Сербській. Однак ЄС та США доволі спокійно реагують на «викрутаси» президента РС, розуміючи, що скоро пролунає рішення про його відсторонення, при чому воно буде мати абсолютно правовий характер і звинуватити Високого представника у свавільному рішенні офіційній Баня-Луці буде куди складніше. Хоча М.Додік показав повну лояльність президенту Сербії в ході дострокових парламентських виборів, публічно закликавши голосувати за його партію, та це навряд чи змусить Белград відкрито вступити в конфронтацію з європейською спільнотою та США на тлі можливого звільнення з посади президента Республіки Сербської. Очевидно, що М.Додік і відкладає свій візит до Кремля, щоб зробити його саме в час останнього засідання суду, для того, щоб так і залишитися в Москві. Очевидно, що вже поповнено його рахунки в московських банках, тож бідувати не прийдеться.
