Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перебуває з чотириденним візитом у Північній Македонії, Косово, Чорногорії, Сербії та Боснії і Герцеговині.
Голова Єврокомісії і прем’єр-міністр Північної Македонії Дімітар Ковачевскі провели спільну прес-конференцію після двосторонньої зустрічі в уряді. «Я сьогодні тут, щоб сказати громадянам Північної Македонії, що ви на шляху до вступу в ЄС. Я з нетерпінням чекаю вітати вас там» – заявила голова ЄК, зазначивши, що ЄС має довгу історію, і він не завжди був Союзом із 27 членів, а постійно розширювався. Тому одного разу ЄС зустріне Північну Македонію з її унікальною ідентичністю та власною мовою. «Сьогодні ми вже маємо 24 різні мови в ЄС, і колись ми включимо до них македонську мову», – сказала фон дер Ляєн. Північна Македонія вже втілює девіз ЄС – єдині в різноманітності, і тому Скоп’є отримало престижне звання Європейського міста культури на 2028 рік, нагадала голова ЄК. Вона висловила сподівання, що усі партії країни підтримають конституційні зміни, оскільки на всіх лежить відповідальність за майбутнє держави. Другий меседж – необхідно консолідувати економіку країни. Брюссель має інвестиційний план для держав регіону на суму 30 мільярдів євро, який швидко може виконуватися.
Д.Ковачевський сказав, що під час зустрічі було обговорено чіткий план зростання економіки, який принесе конкретні переваги країні та громадянам перед повним членством. З його реалізацією, яка також залежить і від ЄС, Західні Балкани подвоять обсяг економіки регіону, із зростанням приблизно на 10 відсотків свого ВВП. Деякі з переваг плану: можливість відкриття доступу на ринок ЄС для македонських товарів, збільшення обсягу безмитних товарів, позитивний рух послуг у сфері електронної комерції та підвищення якості освіти. Було констатовано, що з моменту здобуття незалежності до сьогодні підтримка ЄС для Північної Македонії становить понад 3,3 мільярда євро.
В Тирані голова Єврокомісії після зустрічі з президенткою Вьосою Османі заявила, що Косово має прийняти проект створення Спільноти муніципалітетів із сербською більшістю, тоді як Сербія має «де-факто» визнати Косово. На спільній прес-конференції з Османі, фон дер Ляєн заявила, що висловила співчуття у зв’язку з убитим косовським поліцейським у Баньскій 24 вересня, і підкреслила, що подібні напади є абсолютно неприйнятними, а винні мають бути притягнуті до відповідальності. Голова ЄК зазначила, що Косово досягло стабільного прогресу, особливо у зміцненні демократії шляхом реформ, але попереду ще багато роботи. «Усі ці речі, кроки вперед і успіхи можуть відбутися лише в тому випадку, якщо Косово і Сербія нормалізують свої відносини»,- підкреслила Фон дер Ляєн, зазначивши, що економіка Косово становить 27 відсотків від середнього значення економіки ЄС і що потрібно зробити ще багато роботи. У свою чергу, президентка Османі заявила, що важливо підвищити статус Косово до країни-кандидата на грудневому саміті Ради ЄС. Вона підкреслила необхідність скасування ЄС каральних заходів проти Приштини, оскільки косовські інституції зробили реальні кроки до проведення нових виборів на півночі Косова. В.Османі зазначила, що Косово сповнене рішучості поважати свою Конституцію, яка надає більші права меншинам, ніж в багатьох інших європейських країнах.
Під час візиту голови Європейської Комісії до Чорногорії, на спільній прес-конференції з президентом Яковом Мілатовичем, останній згадав значні порівняльні переваги, які роблять Чорногорію ближчою до ЄС, ніж інші країни-кандидати, і що перспектива повного членства до 2030 року є реалістичною та можливою датою, наголосивши, що «вступ Чорногорії до Європейського Союзу стане чудовим повідомленням для всіх інших країн-кандидатів про те, що процес розширення триває. «Я вказую на важливість плану зростання для Західних Балкан, який ще більше зосередить питання розширення від переважно політичного до економічного аспекту», – сказав Мілатович, додавши, що поглиблення регіональної економічної співпраці за підтримки ЄС сприятиме оптимальному використанню передвступної підтримки та стане додатковим мотивом для прискорення суттєвих реформ на внутрішньому рівні. Президент Чорногорії вважає, що найближчим часом нове скликання парламенту ратифікує зобов’язання з Берлінського процесу і зробить повний внесок країни у його виконання.
Візит голови Єврокомісії до країн Західних Балкан триває і він є знаковим. Офіційний Брюссель вирішив дати чотирьом державам регіону додатковий меседж щодо готовності ЄС до процесу розширення, тож країни-кандидати на членство мають швидше виконувати попередньо взяті на себе зобов’язання, що реально прискорить набуття їх членства. Термін 2030 рік є реальним для вступу всіх країн регіону до ЄС. І тільки відсутність бажання виконувати взяті на себе зобов’язання може залишити ту чи іншу країну за бортом нової хвилі розширення ЄС. Якщо раніше країни Західних Балкан часто звинувачували Брюссель у відтягуванні термінів їх вступу до Євросоюзу, то тепер все залежить виключно від них самих. Про це почули усі громадяни країн Західних Балкан, які відтепер можуть впливати на свої уряди, щоб ті не затягували в часі виконання вимог Брюсселю. Адже це може коштувати втрати реальної можливості приєднатися до впливового Союзу 27 держав Європи.
