- Затверджено новий уряд Сербії
152 депутати Народної Скупщини Сербії з 213 проголосували за новий уряд країни на чолі із Мілошем Вучевичем, лідером Сербської прогресивної партії (СНС). 61 депутат був «проти», тих, хто утрималися, не було.
Як зазначив Вучевич, «цей уряд з перших днів свого мандату зіткнеться з серйозними та далекосяжними зовнішньополітичними викликами», і, на його думку, «в цьому сенсі найбільшим викликом у найближчий період буде, без сумніву, захист суверенітет і територіальну цілісність країни, тобто боротьба за Косово і Метохію».
Новий глава уряду в своєму виступі в парламенті підкреслив, що «два наріжні каміння» зовнішньої політики – «політична незалежність і військовий нейтралітет». Повноправне членство в ЄС залишається стратегічним пріоритетом Сербії, зазначив він. В той же час, за його словами, Сербія не відмовиться від дружби з Росією, народ якої Сербія вважає братнім, але додав, що те ж саме стосується України та українського народу. “Ми чітко засудили напад Росії на Україну, але ми також висловили свою незгоду з політикою санкцій проти Російської Федерації, до якої ми не хочемо і не будемо приєднуватися”, – наголосив він.
Спостерігачі вже відмітили, що склад нового уряду Сербії дозволяє говорити про його проросійську та антизахідну спрямованість. Основою причиною для цих висновків стали кадрові призначення.
Так, віце-прем’єр-міністром став Александар Вулін, який свого часу очолював міністерство оборони, внутрішніх справ та, до листопаді минулого року, Безпеково-інформаційне агентство (розвідувальну службу) і перебуває під санкціями США. Його вважають головним провідником інтересів Кремля на Балканах.
Міністром у справах сім’ї та демографії призначена Міліца Джурджевич Стаменковскі, лідер відверто прокремлівської партії «Заветници».
А Ненад Попович, який перебуває під санкціями США та очолював місію спостерігачів від Сербії на виборах президента РФ у 2024 р. – міністр без портфеля.
- Оновлений проєкт Резолюції щодо Сребрениці спрямовано до Генеральної асамблеї ООН
Після кількох раундів інклюзивних консультацій оновлений проект резолюції про заснування міжнародного дня пам’яті геноциду в Сребрениці направлено до Генеральної асамблеї ООН.
1 травня постійний представник Боснії і Герцеговини Златко Лагумджія в ООН зазначив, що документ передано президенту Генасамблеї та всім постійним представництвам при ООН.
Узгоджений текст Резолюції проголошує 11 липня Міжнародним днем пам’яті та вшанування пам’яті геноциду в Сребрениці 1995 року, який відзначатиметься щороку.
В тексті Резолюції засуджується «будь-яке заперечення геноциду в Сребрениці» та міститься заклик до держави-членів ООН «зберегти встановлені факти», розробивши відповідні освітні програми, щоб запобігти запереченню та спотворенню інформації про геноцид в майбутньому.
У Резолюції також “засуджуються дії, які прославляють тих, хто визнаний винними у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та геноциді міжнародними судами, в тому числі відповідальних за геноцид у Сребрениці”.
Резолюція також наголошує на важливості завершення процесу пошуку та ідентифікації решти жертв геноциду в Сребрениці і закликає до продовження судового переслідування тих виконавців геноциду в Сребрениці, які ще не постали перед судом.
Незважаючи на гуманітарний характер Резолюції, керівництво Сербії та Республіки Сербської продовжує заявляти, що документ спрямований проти Республіки Сербської та усіх сербів, а його ухвалення призведе до загострення ситуації в Боснії і Герцеговині та регіоні.
- Чорногорія не хоче сваритися із Сербією через Резолюцію ООН
Чорногорія підтримає Резолюцію ООН щодо Сребрениці, але не стане її співавтором, повідомив прем’єр-міністр країни Мілойко Спаїч.
Посол Сербії в Боснії і Герцеговині Іван Тодоров заявив, що Чорногорія, оголосивши про те, що голосуватиме за резолюцію щодо Сребрениці в Генасамблеї ООН, продемонструвала, насамперед, безвідповідальність перед сербським народом у Чорногорії.
Президент Республіки Сербської Мілорад Додік назвав це рішення «морально, політично та історично катастрофічним» і назвав чорногорський уряд антисербським.
Намагаючись послати дружній просербський меседж, уряд Чорногорії направив дві поправки до Резолюції.
У першій поправці наголошується, що «провина за злочин геноциду є індивідуальною і не може бути приписана жодній етнічній, релігійній чи іншій групі чи спільноті в цілому». Таким чином чорногорські урядовці хочуть спростувати обвинувачення сербських політиків щодо намірів проголошення сербів геноцидним народом. У другій підтверджується непорушність Дейтонської угоди – «загальної рамкової угоди про мир» в Боснії і Герцеговині, що відповідає сербської позиції.
- Чорногорія планує виплатити компенсацію жертвам бомбардування НАТО
30 квітня, у 25-ту річницю бомбардування НАТО, під час якого загинуло шестеро цивільних, у тому числі троє дітей, у селі Муріно на півночі Чорногорії відбулися пам’ятні заходи.
Президент Чорногорії Яков Мілатович та голова парламенту Андрія Мандич поклали вінки до пам’ятника загиблим.
Президент Мілатович звернувся до парламенту та уряду з проханням якнайшвидше прийняти закон про компенсацію родинам жертв. «Давайте хоча б такою маленькою мірою відплатимо і хоча б трохи виправимо ту несправедливість, яка існувала в нашій державі останні 25 років», – сказав він.
Прем’єр-міністр Мілойко Спаїч написав у соцмережі Х: «Після 25 років уряд виплатить компенсації сім’ям жертв. …Наш обов’язок – не робити різниці між жертвам, а проявляти однакове ставлення до всіх, тому що це єдиний шлях до справжньої громадянської держави, в якій ніким не нехтують», – зазначив він.
Зміна в чорногорської політиці відношення до бомбардування НАТО демонструє бажання Подгориці синхронізувати свою політику із Белградом, незважаючи на членство Чорногорії в НАТО.
- Британські політики хочуть досягти більш активної участі Лондона в збереження миру на Західних Балканах
Велика Британія не планує приєднуватися до військової місії в Боснії і Герцеговині ЄС EUFOR Althea. Про це заявив під час дебатів в нижньої палаті британського парламенту щодо безпеки на Західних Балканах парламентський заступник Державного секретаря у закордонних справах Девід Ратлі.
Натомість «Велика Британія продовжує підтримувати збройні сили Боснії і Герцеговини», що підтверджує розгортання першого батальйону Королівського Англійського полку для навчання разом із персоналом збройних сил БіГ в жовтні та листопаді минулого року, зазначив він.
В той же час депутати пропонували посилити британський внесок в підтримання миру в БіГ через військову присутність.
Голова Комітету у закордонних справах Алісія Кернс під час дискусії підкреслила, що Західні Балкани можуть стати місцем «третього великого глобального конфлікту», поряд з Україною та Газою, якщо не вжити превентивних заходів. Вона закликала уряд співпрацювати з союзниками, щоб розглянути альтернативну EUFOR миротворчу місію під керівництвом НАТО. «Дейтонська угода дає НАТО чіткий дозвіл на законне створення сил у Боснії для підтримки миру без обмеження часу чи схвалення ООН», що «означає, що ні Додік, ні Путін не можуть його заблокувати, на відміну від поточної домовленості з EUFOR», підкреслила Кернс. «Як мінімум, Сполучене Королівство має надіслати миротворчі сили НАТО в стратегічний район Брчко. …Навіть один батальйон військ НАТО в Брчко унеможливив би відокремлення з військової точки зору та мав би стабілізуючий вплив на всю політику Боснії», – наголосила голова Комітету.
Екс-командувач британського батальйону миротворчих сил ООН у Боснії в 1992 і 1993 роках, нині незалежний член парламенту Великої Британії Боб Стюарт заявив, що британський батальйон був би «найкращим батальйоном», який можна відправити в південно-східну Європу, щоб допомогти зберегти мир.
Після обговорення парламентарії ухвалили рішення, в якому, зокрема, визнали загострення безпекової ситуацію на Західних Балканах, підтримали територіальну цілісність і суверенітет Косово та Боснії і Герцеговини та закликали уряд посилити співпрацю з регіональними партнерами та міжнародними союзниками для покращення ландшафту безпеки на Західних Балканах.
Дискусія в британському парламенті стала ще одним доказом більш активного залучення британських політиків до підтримання миру на Західних Балканах. Хоча офіційний Лондон наразі уникає радикальних дій на кшталт створення альтернативи EUFOR, у випадку погіршення безпекової ситуації в регіоні цей варіант може опинитися на столі.
- В Сербії відзначили річницю масового вбивства в белградської школі
3 травня в Сербії кількома комеморативними заходами за участі перших осіб держави вшанували пам’ять жертв масового вбивства в початковій школі “Владислав Рібнікар” у Белграді.
Рік тому 13-річний учень вбив дев’ятьох однокласників і охоронця. Наступної ночі, між 4 та 5 травня, відбулося нове масове вбивство в сільському районі, в Дубоні та Малому Ораш’є, де загинули молоді люди.
Трагедії викликали хвилю громадянських протестів – десятки тисяч людей вийшли на вулиці Белграда та інших міст по всій Сербії, вимагаючи приборкати насильство в громадському просторі, політиці та медіа. Абсолютна більшість вимог не була задоволена.
На основі протестного руху був створений політичний блок «Сербія проти насильства», до якого приєдналися провідні опозиційні партії. Після виборів 17 грудня 2023 року рух «Сербія проти насильства» зміг пройти до парламенту, але не зміг набрати більшість голосів для зміни влади.
- Балканська наркомафія є лідером в Європі
Агентство Reuters оприлюднило розслідування про балканську наркомафію, яка, за свідченнями правоохоронців Південної та Північної Америки та Європи, наразі є лідером із постачання наркотиків до європейських країн.
«Коли ми говоримо про великомасштабні постачання для європейського континенту, єдиною групою, яка є гегемоном, є Балкани», – цитують журналісти детектива федеральної поліції Бразилії.
«Балканські відбитки пальців тепер можна знайти на більшості кокаїну, який потрапляє в Європу щороку, заявили представники відділу боротьби з наркотиками США та Європи. Морський центр аналізу та операцій, європейське агентство, яке координує викриття наркотиків у водах Атлантики, повідомило, що минулого року в морі було вилучено рекордні 9,11 тони кокаїну, пов’язаного з балканськими злочинцями, що на 300% більше, ніж у 2015 році», – зазначається в матеріалі.
Серед основних фігурантів розслідування – серби, чорногорці та македонці.
Очевидно, що розвиток кримінальних «бізнесів» в балканських країнах створює сприятливе середовище для підтримання високого рівня злочинності в регіоні та забезпечення постійного потоку тіньових фінансів, що сприяє корупції та купівлі політичного впливу. Без аналізу цих факторів неможливо повноцінно оцінювати політичні ландшафти балканських країн.
