- Масове вбивство в Чорногорії в перший день Нового року
В перший день нового, 2025 року, 45-річний місцевий мешканець Ацо Мартинович (Aco Martinović) вбив 12 людей, в тому числі двох хлопчиків у віці дев’яти і 14 років у чорногорському місті Цетин’є (Cetinje). Більшість жертв – його родичи та друзі.
Перед вбивством Мартинович пиячив у барі, а потім пішов у будинок, взяв зброю, на яку, згідно з наявними даними, у нього не було дозволу, та розпочав стрілянину. Коли в ході поліцейської операції нападника було знайдено, з’ясувалося, що він намагався скоїти самогубство та вистрелив собі в голову. Через кілька годин Мартинович помер.
Після масового вбивства в Цетин’є Рада національної безпеки Чорногорії провела позачергове засідання, за підсумками якого було прийнято низку рекомендацій щодо покращення контролю за вогнепальною зброєю та забезпечення безпеки громадян.
Зокрема, заплановано внесення низки змін до Закону про зброю, серед яких підвищення вікового цензу для отримання зброї, скорочення терміну дії посвідчень на зброю, посилення покарання за незаконне зберігання та носіння зброї. До кінця поточного року буде проведено безпекові та психологічні перевірки власників легальної зброї.
Передбачається збільшення кількості особового складу поліції.
Втім, ці заходи сприймаються суспільством як недостатні.
5 січня в неділю тисячі людей зібралися в Подгориці та Цетин’є на протести з вимогою відставки чиновників після масового вбивства.
Обидва зібрання, організовані неформальною студентською групою Kamo Śutra? (Куди завтра?), розпочалися з 12 хвилин мовчання та запалення свічок у пам’ять про вбитих в Цетин’є в перший день 2025 року.
Лідери протесту заявили, що міністр внутрішніх справ Данило Шаранович (Danilo Šaranović) і віце-прем’єр-міністр з безпеки та оборони Алекса Бечич (Aleksa Bećić) повинні негайно піти у відставку. Цю вимогу також підтримує мер Цетин’є Нікола Джурашкович (Nikola Đurašković), який є представником опозиційної Соціал-демократичної партії Чорногорії (SDP).
Влада сприйняла протести і вимоги відставок членів уряду як кампанію опозиційних сил. Втім, в Kamo Śutra? спростовують ці звинувачення.
Чорногорія є серед світових лідерів за показниками наявності зброї у громадян. За даними з відкритих джерел, у Чорногорії мають легальну зброю майже 11% громадян – 68 тисяч з 633 тисяч населення – які володіють понад 100 тис. одиницями зброї. Окрім того, за оцінками, громадяни мають ще, щонайменше, 40 тисяч або навіть більше 100 тисяч одиниць незареєстрованої зброї.
- Белград готовий купити російську частку в компанії «Нафтова індустрія Сербії» (NIS)
Про це повідомив президент Сербії Александар Вучич. За його словами, сербська влада готова купити російську частку в Нафтовій індустрії Сербії (Naftna industrija Srbije, NIS) через загрозу запровадження санкцій США проти цієї кампанії. За інформацією сербського президента, про обмеження буде оголошено американською стороною 10 або 13 січня.
5 січня в інтерв’ю сербському національному телеканалу RTS Вучич наголосив, що викуп акцій NIS у російських компаній «Газпром» і «Газпром нефть» є крайнім варіантом для уникнення можливих обмежень. До того, як буде остаточно ухвалене рішення про купівлю російської частки NIS, Вучич збирається провести переговори з російською стороною, насамперед, з президентом РФ Володимиром Путіним.
NIS є провідною енергетичною компанією Сербії і регіональним лідером галузі. Компанії належить нафтопереробний завод «Панчево», нафтові та газові родовища, а також понад 400 АЗС. Мажоритарним власником NIS є російські енергетичні компанії «Газпром нефть» і «Газпром», які володіють 50% і 6,15% акцій відповідно. Уряд Сербії має у власності 29,87% компанії.
“У нас є гроші, щоб купити її (частку) відразу. Якщо компанія оцінюється в один мільярд євро, то ми говоримо про 600 мільйонів або щось в цьому роді. Чи це буде 500, 600 або 700 мільйонів, це не дуже важливо”, – сказав Вучич.
Як зазначають регіональні медіа, незрозуміло, на чому саме базувалися розрахунки, представлені Вучичем. Згідно зі списком 100 найбільших компаній Сербії за 2023 рік, складеним сербським урядом, оціночна вартість тільки активів NIS становить близько 4,4 мільярда євро.
- В Хорватії хочуть створити Хорватську Православну Церкву
Представники «Вітчизняного руху» (Domovinski pokret), який входить до правлячої в Хорватії урядової коаліції разом з HDZ (Hrvatska demokratska zajednica), підтвердили намір створити Хорватську Православну Церкву. Про це було заявлено 6 січня під час прийому на честь православного Різдва, який влаштувало об’єднання «Хорватський православний центр».
У своєму зверненні на прийомі представник «Вітчизняного руху» Предраг Мішич (етнічний серб) зазначив: «Головною метою нашого об’єднання є створення Хорватської Православної Церкви. Минулого року …ми говорили, що плануємо досягти цієї мети протягом п’яти років. Ми задоволені тим, як відбувався процес досягнення цієї мети протягом останнього року, тому сьогодні ми переконані, що зможемо досягти мети навіть раніше, ніж планували, – сказав він.
В прийомі «Хорватського православного центру» взяли участь депутати парламенту, міністр демографії Іван Шіпич та інші представники «Вітчизняного руху».
В різдвяному прийомі, який 6 січня організувала Сербська національна рада Хорватії за участі Сербської Православної Церкви був присутній прем’єр-міністр і лідер HDZ Андрей Пленкович. Коли журналісти запитали Пленковича, що він думає про створення Хорватської Православної Церкви, він відповів, що нічого про це не знає.
Очільник Сербської національної ради (SNV) і член парламенту від сербської національної меншини Мілорад Пуповац висловив своє незадоволення ідеєю «Вітчизняного руху». «Хорватська Православна Церква має жахливу історію з часів Другої світової війни… Це не може бути прийнятним», – сказав Пуповац після різдвяного прийому SNV, відповідаючи на запитання журналістів.
Сербські медіа опублікували різке засудження ідеї створення Хорватської Православної Церкви, зробивши акцент на подіях Другої світової війни.
Таким чином, розвиток цієї теми може сприяти як напруженню всередині Хорватії, так і загостренню по лінії Загреб-Белград, враховуючи тісний зв’язок сербського державного керівництва та Сербської Православної Церкви.
