- Участь Вучича в параді 9 травня в Москві може зупинити євроінтеграцію Сербії
Президент Сербії Александар Вучич 7 травня прибув до Москви для участі в параді 9 травня. Сербському лідеру довелося летіти через Болгарію, Туреччину та Азербайджан, оскільки раніше Латвія та Литва відмовили йому у перельоті над їхньою територією.
В своїй заяві з російської столиці Вучич наголосив, що попри весь тиск, з гордістю представлятиме Сербію на 80-й річниці перемоги над фашизмом.
«Десятки мільйонів людей загинули, щоб ми могли жити сьогодні. Ми не маємо права переглядати історію. Ми не маємо права як нація, яка багато постраждала, нація, яка постраждала як від німецько-нацистських окупантів, так і від нацистських прислужників у регіоні. …Я пишаюся тим, що я президент Сербії і що зможу бути присутнім на вшануванні боротьби тут проти фашизму, бо якщо хтось і має право пишатися цією боротьбою, то це сербський народ », – наголосив президент Сербії.
Вучич зазначив, що через своє рішення відвідати парад Перемоги в Москві він очікує наслідків, але будь-які “покарання” Євросоюзу він готовий прийняти на себе.
“Я тут для того, щоб боротися за свій народ і свою країну. Мене зовсім не хвилює, що хтось інший у світі подумає чи скаже. Мене обрав сербський народ, мене обрали громадяни Сербії. Мене не обирають ні в Ризі, ні в Таллінні, ні у Вільнюсі, ні де б там не було ще”, – заявив Вучич журналістам Радіо і телебачення Сербії на Червоній площі.
“Я дав обіцянку президенту Путіну, але я ніколи не брехав про свій візит сюди, – зазначив глава Сербії, додавши, що він відкрито заявляв про свої плани приїхати до Москви 9 травня. «Що стосується Європейського Союзу, то я впевнений, що Сербія залишитися на європейському шляху. Якщо вони захочуть когось карати, нехай карають мене», – додав він.
***
В той же час, доповідач щодо Сербії в Європейському парламенті Тоніно Піцула впевнений, що візит президента Сербії Александара Вучича до Москви зупиняє подальший рух Сербії до ЄС.
Піцула на прес-конференції в Європарламенті заявив, що керівництво Сербії стверджує, що їхня мета — членство в ЄС, що передбачає виконання необхідних критеріїв, але це не так, і що лунає багато неоднозначних та суперечливих заяв, особливо коли йдеться про зовнішню політику. «Ми вважаємо, що той, хто стверджує, що його країна є демократичною та має демократичні та європейські прагнення, не може опинитися в ситуації участі в параді Путіна на Красній площі», – сказав Піцула.
Він підкреслив, що візит до Москви є «явним союзом з президентом Путіним», який «зловживає важливою датою перемоги над нацизмом для поширення власного наративу про події в Україні».
«Шлях до Москви – це перехрестя. …Президент Вучич дав чітку відповідь інституціям ЄС, що Сербія в своєму нинішньому стані не здатна просуватися європейським шляхом», – сказав Піцула журналістам.
За словами Піцули, візит «звужує простір для всіх європейських політиків, які хотіли б пом’якшити оцінку ситуації в Сербії», оскільки «сербський світ та ЄС не можуть бути в одному човні».
«Якщо ви стаєте на бік Путіна, це чіткий сигнал для демократій у ЄС. Подальший прогрес Сербії до ЄС буде неможливим», – підкреслив євродепутат. В той же час, за його словами, наразі важко сказати, чи буде євроінтеграція Сербії формально зупинена, чи просто заморожена, «як у випадку з Грузією та Туреччиною».
- Зірвалися анонсовані зустрічі Вучича з Трампом
Президент Сербії Александар Вучич раптово захворів під час перебування у Флориді (США). Про це стало відомо в ніч на 3 травня.
Згідно з офіційною версією, президент Сербії відчув сильний біль у грудях і в нього був високий кров’яний тиск. Він звернувся за медичною допомогою та після обстеження ухвалив рішення перервати свій візит до США та повернутися до Сербії. Одразу після прибуття до Белграда Вучич був госпіталізований до Військово-медичної академії. Через кілька годин його виписали з лікарні, а 7 травня він вже повернувся до роботи і вилетів до Москви.
Раніше було оголошено, що президент Сербії під час своєї поїздки до США зустрінеться з кількома високопосадовцями Республіканської партії. Сам Вучич анонсував дві зустрічі з президентом США Дональдом Трампом під час різних заходів. Втім, президент Сербії встиг лише зустрітися з колишнім мером Нью-Йорка Рудольфом Джуліані.
Колишні сербські дипломати, опозиційні політики та регіональні медіа стверджували, що причиною перерваного візиту стала невдала спроба Вучича взяти участь в засіданні Республіканського національного комітету та вечері для донорів, організованій командою Трампа у маєтку Мар-а-Лаго. За твердженням політиків та журналістів, сербський президент планував долучитися до заходів як приватна особа і використати цю нагоду для неформальної зустрічі з американським президентом, але нібито отримав відмову.
Пізніше речниця Білого дому в інтерв’ю Pavlović today заявила, що глава апарату Трампа не «заважала» президенту Вучичу відвідати захід у Мар-а-Лаго, «це фейкові новини».
Втім, в будь-якому випадку, анонсованих зустрічей із американськими високопосадовцями та Трампом не відбулося.
Експерти не виключають, що план Вучича, ймовірно, полягав у тому, щоб спочатку зустрітися з президентом США, а потім поїхати до Москви на парад Перемоги 9 травня, тим самим продемонструвавши свій намір зберігати геополітичний баланс. Але цей ймовірний план зірвався.
- Сербські студенти вимагають розпуску парламенту
Студенти всіх університетів Сербії, які беруть участь в протестах, вимагають розпуску Народної Скупщини Сербії та призначення позачергових парламентських виборів.
В своїй заяві, оприлюдненої в соціальних мережах, протестувальники також закликали всіх громадян підтримати на виборах політичну силу, якій вони висловлять довіру.
«Ми вважаємо, що демократія – це єдиний правильний шлях вирішення політичної кризи такого масштабу, тому закликаємо народ підтримати список, якому студенти, що блокують всі вищі навчальні заклади на території Сербії, висловлять свою довіру, щоб правда перемогла на терезах справедливості», – наголошується в заяві.
Студенти також нагадали, що вже понад п’ять місяців інтенсивно намагаються домогтися виконання своїх вимог усіма законними та мирними засобами, але, незважаючи на це, вимоги студентів не були виконані, а уряд не виявляє жодної ініціативи, щоб це сталося. «Студентський рух ініціював протести безпрецедентної кількості, показав, що голос молоді – це не просто шум, а сила, яка може ініціювати зміни, відновити гідність та пробудити надію на справедливість і свободу, і довів, що суверенітет нашої країни знаходиться в руках народу. З твердим переконанням у правильності наших вимог ми констатуємо, що коріння урядової корупції занадто глибоко проникло в державні інституції, яким таким чином заважають самостійно виконувати свої обов’язки», – йдеться у заяві студентів.
Як відомо, основними вимогами студентів, що беруть участь в протестах, є оприлюднення документів щодо реконструкції вокзалу в Новому Саді, притягнення до відповідальності винних у трагедії, розслідування насильства проти протестувальників, припинення репресій і збільшення фінансування освіти. Студенти також вимагають офіційного розслідування ймовірного використання звукової зброї під час протестів у Белграді в березні.
Лідер правлячої Сербської прогресивної партії, екс-прем’єр-міністр Мілош Вучевич назвав заклики до дострокових виборів «руйнівними» і заявив, що «вибори принесуть лише хаос».
- Європарламент затвердив звіти щодо євроінтеграції Сербії та Косово
У двох звітах, прийнятих 7 травня, депутати Європейського парламенту оцінили прогрес, досягнутий Косово та Сербією у їхніх зусиллях щодо вступу до Європейського Союзу протягом 2023 та 2024 років.
Косово досягло помітних успіхів у своїх виборчих реформах, економічній стійкості та захисті основних прав, зазначають депутати Європарламенту. Однак залишаються проблеми щодо судової реформи, свободи медіа, ефективності державного управління та цифровізації державних послуг. В звіті наголошується, що подальша відданість комплексним реформам та інклюзивному врядуванню є важливою для просування Косова на шляху європейської інтеграції.
Депутати Європарламенту констатують, що діалог між Приштиною та Белградом, на жаль, не дав очікуваних результатів, і просять обидві сторони виконати Брюссельську та Охридську угоди, включаючи створення Асоціації/Спільноти муніципалітетів з сербською більшістю, а також відмови Сербії від протидії членства Косова в регіональних та міжнародних організаціях.
Європарламенту також зазначив, що Косово стало об’єктом іноземного втручання та дезінформаційних кампаній, зокрема з боку Росії та Китаю, з метою дестабілізації регіону та підриву європейської інтеграції Західних Балкан. Тому Європарламент закликає уряд Косова посилити свій потенціал для боротьби з такими загрозами.
Звіт було прийнято 353 голосами «за», 145 голосами «проти» та 78 голосами «утрималися».
Доповідач Ріхо Террас (Riho Terras) (Європейська народна партія, Естонія) сказав: «Очевидно, що процес інтеграції Косова потребує нового імпульсу – нам потрібен новий розділ у переговорах між Приштиною та Белградом. Надзвичайно позитивно, що всі основні партії в Косово рішуче підтримують інтеграцію з ЄС. Майбутнє Косова – в європейській родині, і ми будемо разом працювати над порядком денним реформ, оскільки будь-яке майбутнє приєднання має ґрунтуватися на заслугах».
***
В звіті, присвяченому Сербії, зазначається, що, незважаючи на певний прогрес у переговорах, Сербія все ще має подолати основні перешкоди. На думку депутатів Європарламенту, Белграду необхідно покращити свій внутрішній політичний діалог, захистити верховенство права, провести антикорупційні реформи та працювати над досягненням всеохоплюючої угоди про нормалізацію відносин з Косово та повністю узгодити зовнішню політику ЄС.
Європарламент закликає владу Сербії забезпечити незалежність ключових інституцій, включаючи регуляторів медіа, таких як Регуляторний орган електронних медіа (REM). Белград також має повністю виконати всі невиконані рекомендації Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ/БДІПЛ) та органів Ради Європи щодо виборчої реформи задовго до будь-яких нових виборів.
Євродепутати вимагають повного та прозорого судового розгляду та офіційного розслідування падіння навісу на залізничному вокзалі в Новому Сад 1 листопада 2024 року, а також неупередженого розслідування щодо ймовірного використання «незаконних технологій контролю натовпу проти протестувальників» (йдеться про т.зв. звукову гармату). Висловлюючи жаль з приводу триваючого насильства щодо студентів, депутати Європарламенту також глибоко стурбовані зростаючим політичним та фінансовим тиском на викладачів та університетських професорів, які підтримують колективні дії студентів.
Звіт було прийнято 419 голосами «за», 113 голосами «проти» та 88 голосами «утрималися».
Доповідач Тоніно Піцула (Tonino Picula) (Група Прогресивного альянсу соціалістів і демократів, Хорватія) сказав: «Тривала політична криза, що посилюється відсутністю прогресу за фундаментальними критеріями, такими як корупція, верховенство права, свобода медіа та виборча реформа, безпосередньо впливає на прогрес Сербії на шляху до членства в ЄС. Занадто довго Сербія намагалася отримати найкращі кошти ЄС, водночас відкидаючи наші основні цінності та нашу геополітичну орієнтацію. Процес розширення базується на заслугах, і прогрес Сербії може позитивно вплинути на регіон».
***
Повільні реформи, пов’язані зі свободою медіа та верховенством права, та відсутність прогресу в процесі нормалізації відносин Белграда та Приштини, є спільними проблемами Сербії та Косово, які стають на заваді євроінтеграції. Водночас, невідповідність політики Белграда «основним цінностям» та «геополітичної орієнтації» Європейського Союзу, іншими словами, проросійська зовнішня політика сербської влади, є суто проблемою Сербії. Євродепутати підкреслили, що без узгодження зовнішньої політики із ЄС Сербія не зможе забезпечити просування на шляху до ЄС.
Хоча Звіт, затверджений Європарламентом, не є юридично обов’язковим для виконання документом, його політичне значення та вплив є суттєвими.
- БіГ перебуває в найсерйознішій кризі з часів Дейтону
На черговій сесії Ради Безпеки ООН Верховний представник міжнародної спільноти у Боснії і Герцеговині Крістіан Шмідт представив доповідь про ситуацію в країні, попередивши, що Боснія і Герцеговина переживає найскладнішу політичну кризу з часів підписання Дейтонської мирної угоди в 1995 році.
Звіт Високого представника охоплює період з 16 жовтня 2024 року по 15 квітня 2025 року. Шмідт оцінив, що період, охоплений звітом, ознаменувався «значним зростанням політичної напруженості», особливо протягом першого кварталу 2025 року.
Він звернув особливу увагу на дії президента Республіки Сербської Мілорада Додіка, якого у лютому суд засудив до одного року позбавлення волі та шести років заборони на політичну діяльність за ігнорування рішень Верховного представника. За словами Високого представника, після винесення вироку Додік посилив риторику щодо сецесії, а Республіка Сербська під його керівництвом здійснила низку законодавчих кроків, що підривають конституційний лад Боснії і Герцеговини.
Високий представник розповів, що люди все частіше запитують його: «Пане Шмідт, чи можете ви запобігти ще одній війні?» Його відповідь була рішучою: «Небезпеки війни немає». «Це надзвичайна криза — найглибша з часів Дейтона — але досі немає жодних ознак того, що це криза безпеки», — сказав Високий представник. «Народ Боснії і Герцеговини хоче жити разом. Немає жодної підтримки сецесії чи екстремізму. Міжнародна спільнота повинна допомогти цьому народу та показати, що про нього не забуто», – сказав він.
Невдовзі після того, як Шмідт розпочав свою доповідь, посол Росії в ООН Василь Небензя демонстративно покинув зал засідань, протестуючи проти Високого представника. «Я не визнаю легітимність Крістіана Шмідта як високого представника, оскільки Рада Безпеки ніколи офіційно не схвалювала його. Він може бути присутнім лише як приватна особа. Я не хочу слухати його упереджені погляди», – сказав Небензя перед тим, як залишити засідання.
- Хорватія виділятиме три відсотки ВВП на оборону до 2030 року
Про це повідомив міністр оборони Хорватії Іван Анушич, який взяв участь в конференції, присвяченої обороні та безпеці в Центрально-Східній Європі в Варшаві Defense24Days.
В своєму виступі на панелі під назвою «Нові основи оборонної системи. Переозброєння Європи як шанс на незалежність озброєнь» міністр наголосив на ролі Хорватії у Південно-Східній Європі, охарактеризувавши цей регіон як потенційно небезпечний. Стабільність Південно-Східної Європи є пріоритетом для Хорватії, підкреслив Анушич.
«Хорватія має досвід Вітчизняної війни, який ми не хочемо повторювати. Наша мета — стабільне та безпечне середовище, а це означає мир і безпеку в Південно-Східній Європі», – підкреслив він.
На думку хорватського міністра, що російська агресія може не закінчитися в Україні. За його словами, що нинішня міжнародна ситуація є вкрай небезпечною, і немає часу для глибших роздумів. «Ми ведемо гонку з часом і несемо відповідальність за безпеку наших країн і народів, тому ми повинні пришвидшити процес озброєння»,– сказав Анушич.
Він наголосив, що уряд Хорватії останніми роками вирішив збільшити фінансування своїх збройних сил, зокрема виділивши значні кошти на модернізацію армії. Зокрема, шляхом закупівель у Франції (Rafale) або Туреччині (безпілотні літальні апарати Bayraktar). Також увага приділяється розвитку можливостей протиповітряної оборони у співпраці зі Сполученими Штатами.
За словами міністра, витрати Хорватії вже досягли «двох відсотків ВВП на оборонні витрати», а до 2030 року Хорватія «виділятиме три відсотки ВВП».
Він додав, що хотів би, щоб Хорватія рухалася в напрямку розвитку власної збройової промисловості та спиралася на польський досвід у цьому відношенні. «Хорватія розглядає Польщу, з якою у нас чудові двосторонні відносини, як чудового союзника та партнера, з яким ми можемо розробляти спільні проекти, коли йдеться про розвиток оборонної промисловості», – зазначив Анушич.
Основні теми панелі стосувалися безпекової ситуації в Європі після російської агресії проти України, зусиль країн щодо модернізації своїх збройних сил та плану ReArm Europe.
У березні Європейська комісія оголосила про план ReArm Europe, який передбачає збільшення витрат на оборону на 1,5 відсотка річного ВВП країн-членів. Міністра оборони Хорватії наголосив, що план «не повинен залишатися просто гарною історією, а стати конкретним проектом для створення європейської незалежності у сфері безпеки».
***
Не виключено, що в майбутньому співпраця Загреба та Варшави у військовій сфері може стати основою для оборонного союзу в регіоні Тримор’я.
