- Всесербський сабор ухвалив проєкт Декларації про захист прав сербського народу
Перший Всесербський сабор (асамблея) 8 червня в Белграді ухвалив проєкт Декларації про захист національних і політичних прав сербського народу. Документ підтримали президент Республіки Сербія та президент Республіки Сербської, члени уряду Сербії та уряду Республіки Сербської, голови та депутати Народної скупщини Сербії та Народної скупщини Республіки Сербської, «з благословення» духовенства Сербської православної церкви».
Декларацію ухвалено «з метою збереження миру, стабільності, національної, культурної та релігійної самобутності, а також з метою посилення та поглиблення співробітництва та взаємного захисту».
В документі, зокрема, підкреслено, що «Косово і Метохія є невід’ємною частиною Республіки Сербія». Всесербський сабор зазначив, що «очікує, що Республіка Сербія продовжуватиме захищати права та життя своїх громадян у Косово та Метохії, використовуючи всі механізми захисту, передбачені внутрішнім та міжнародним правом». Підкреслюється, що виконання Брюссельської угоди, формування Асоціації сербських муніципалітетів і постійний діалог є єдиними життєздатними шляхами вирішення проблеми.
Всесербський сабор не підтримав Резолюцію щодо Сребрениці Генеральної Асамблеї ООН. «Вищезазначена резолюція була спробою колективно звинуватити весь сербський народ, що є неприйнятним і не може бути виконано», – наголошується в Декларації.
Всесербський сабор вважає, що загальна рамкова угода про мир у БіГ – Дейтонська мирна угода – була значно порушена, та закликає повернутися до поваги до «букви Дейтону». В Декларації також приділяється багато уваги правам Республіки Сербської згідно із Дейтонською угодою і вказується на недоцільність призначення Високого представника міжнародної спільноти в Боснії та Герцеговині.
В Декларації зазначено, що Республіка Сербія та Республіка Сербська «розглядають інтеграцію до Європейського Союзу як стратегічну мету, яка повинна реалізовуватися через партнерські політичні та економічні рамки з повною повагою до національних інтересів». Водночас, Всесербський сабор підтримав політику військового нейтралітету Республіки Сербія, і зазначив, що Республіка Сербська, «яка боротиметься за збереження військового нейтралітету в Боснії і Герцеговині, повністю погоджується з цією політичною позицією». Всесербський сабор також підтримав «співпрацю систем безпеки Республіки Сербія та Республіки Сербської».
Декларацію протягом 90 днів мають затвердити Народна Скупщина Республіки Сербія та Народна Скупщина Республіки Сербської.
***
У заходах в рамках Всесербського сабору (асамблеї) у Белграді взяли участь представники Чорногорії – голова парламенту Чорногорії та лідер партії «Нова сербська демократія» Андрія Мандич, голова Демократичної народної партії, депутат парламенту Чорногорії Мілан Кнежевич, а також інші члени парламенту, очільники місцевих органів влади, керівники державних компаній, які є сербами.
«Я вірю, що наша сьогоднішня присутність відкриє нові аспекти співпраці між Сербією та Чорногорією. Ми хочемо підписати міждержавну угоду про подвійне громадянство, ми хочемо особливих і духовних зв’язків із Сербією », – зазначив Мілан Кнежевич.
Андрія Мандич наголосив, що в майбутньому Всесербський сабор має зібрати більше країн, а не лише Сербію та Республіку Сербську.
***
“Всесербський парламент” є небезпечним проектом президента Сербії Александара Вучича, який безпосередньо пов’язаний зі спробами Росії дестабілізувати Південно-Східну Європу та відвернути увагу від російської агресії щодо України, заявив діючий голова Президентства (Президії) Боснії і Герцеговини Денис Бечирович.
На його думку, «створення та антидейтонська діяльність «Всесербського сабору»» становить загрозу мирній і рівноправній співпраці між європейськими державами.
«Такий сценарій підходить тільки для путінської Росії, і тому невипадково найвищі російські посадовці публічно підтримали проведення «Всесербського зібрання»», – сказав Бечирович.
Він наголосив, що організація всесербського парламенту суперечить практиці демократичного та цивілізованого світу, який поважає міжнародне право, і «є надзвичайно небезпечним кроком». «Жодному президенту держави в сучасній Європі не спаде на думку організувати «всефранцузьку», «всенімецьку», «всеіталійську», «всепольську», «всеіспанську»… асамблею», – сказав він.
Голова Президентства БіГ підкреслив, що текст Декларації, проєкт якої ухвалено на Всесербському саборі, не поважає міжнародне та національне право, а також існування незалежної, суверенної та неподільної держави Боснія і Герцеговина.
«Президент Республіки Сербія, виступаючи за реалізацію темної ідеї «один народ, один сабор», заперечує міжнародно-правове значення територіального принципу як основи для здійснення суверенної влади. Він намагається встановити безпрецедентну практику спільних засідань і прийняття рішень вищих органів Республіки Сербія та однієї адміністративно-територіальної одиниці в державі Боснія і Герцеговина», – наголосив Бечирович.
***
Член Президентства БіГ Желько Комшич впевнений, що декларація являє собою «покращену та більш адаптовану, відповідно до поточної геополітичної ситуації, політико-релігійну платформу, яка повинна служать основою для збирання та підготовки нового конфлікту». «У цій декларації «визначені цілі», а також метод підготовки», — наголосив він.
Комшич вважає, що автори декларації “готові чекати роками, поки якісь нові геополітичні обставини дозволять їм почати насильницьку реалізацію проекту”.
- Хорвати побили рекорд найнижчої явки на європейських виборах
Громадяни Хорватії на виборах 9 червня обрали своїх представників до Європейського парламенту. Всього було обрано 12 євродепутатів – HDZ отримала шість мандатів, SDP і партнери – чотири, по одному мандату – Domovinski pokret (Вітчизняний рух) та Možemo!, представники яких вперше проходять до Європарламенту.
Результати голосування не принесли сюрпризів та були очікуваними. Несподіванкою була дуже низька зацікавленість громадян європейськими виборами.
Явка виборців на виборах до Європарламенту Хорватія була найнижчої в Європі. Лише 21,34 відсотка виборців у Хорватії проголосували в неділю, що значно менше, ніж на попередніх виборах, коли проголосувало 29,85 відсотка.
У ЄС явка виборців склала близько 51 відсотка, що трохи вище, ніж на попередніх виборах у 2019 році, коли проголосувало 50,66 відсотка.
- Фредді Беллері, етнічний грек з Албанії, обраний депутатом Європарламенту за списком правлячої партії Греції “Нова демократія”.
Альфред (Фредді) Белері, етнічний грек, кандидат від опозиційної коаліції «Разом ми перемагаємо» на посаду мера курортного міста Хімара в албанському муніципалітеті Вльора, в травні минулого року виграв вибори, але за два дні до голосування його заарештували за обвинуваченням у “активній корупції” – підкупі виборців.
Белері було засуджено до двох років ув’язнення в березні цього року.
Грецька сторона поставила під сумнів справедливість суду над ним і попередила, що вирок ставить під загрозу євроінтеграцію Албанії.
Обранні Белері депутатом Європарламенту виносить суперечку між сусідніми країнами на рівень ЄС, що має ускладнити євроінтеграцію Албанії.
- Словенія, Румунія та Польща проігнорували заборону уряду Боснії і Герцеговини щодо дозволу на голосування громадян на європейських виборах
Громадяни Словенії, Румунії та Польщі в Сараєво голосували 9 червня на виборах до Європарламенту на виборчих дільницях у посольствах своїх країн, хоча Рада міністрів Боснії і Герцеговини не дала згоди на відкриття виборчих дільниць.
Заблокували надання дозволу три сербські міністри через підтримку цими країнами Резолюції про геноцид у Сребрениці в ООН минулого місяця.
Це перший випадок, коли влада Боснії і Герцеговини не надала дозволу іноземним громадянам голосувати на території країни.
Втім, посольства Румунії, Словенії та Польщі в Боснії і Герцеговині організували вибори в Сараєво відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні відносини. Відповідно до цієї конвенції громадяни мають вільний доступ до своїх дипломатичних представництв.
- Віце-прем’єр-міністр Сербії Александар Вулін відвідує із візитом Росію
Віце-прем’єр-міністр Сербії Александар Вулін зустрівся 10 червня в Москві із заступником міністра закордонних справ Російської Федерації Александром Грушком та підкреслив, що Сербія високо цінує принципову та послідовну підтримку Росії Федерації у збереженні територіальної цілісності Сербії та її національних інтересів. Він також попросив передати вдячність міністру Сергію Лаврову за підтримку Сербії в Генасамблеї ООН і голосування проти «ганебної резолюції щодо Сребрениці».
Як повідомляється, Александр Грушко та Александар Вулін обговорили поточну ситуацію на Балканах. “Обговорено ключові аспекти двосторонніх відносин, ситуація на Балканах, насамперед, косовське врегулюванні та ситуація навколо Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина)”, – зазначили у МЗС РФ міністерстві. “Підтверджено взаємну готовність сторін до розвитку багатопланового співробітництва”, – додали в міністерстві.
***
Заступник голови уряду Сербії Александар Вулін провів зустріч із секретарем Ради безпеки Росії Сергієм Шойгу.
Шойгу зазначив, що відносини Белграда та Москви, а також їх спільні цілі “давно відомі та зрозумілі”. “У нас багато питань, які так чи інакше підкреслюють рівень нашої співпраці, наших відносин. Протягом багатьох років Росія традиційно підтримує курс Белграда з усіх непростих питань, продовжуватимемо це робити”, – заявив він.
За словами Шойгу, плани, які були встановлені в минулі роки, реалізовуватимуться. “Це стосується не тільки військового, військово-технічного співробітництва, а й багатьох інших напрямів”, – зазначив секретар Ради безпеки РФ.
Вулін висловив бажання покращити відносини РФ і Сербії і подякував Росії за величезний внесок у боротьбі з резолюцією щодо Сребрениці.
***
Візит Вуліна є демонстрацією зміни курсу офіційного Белграда на розбудову більш тісної співпраці із Москвою.
- Додік зустрівся із Путіним
Росія не змінює своєї позиції щодо Дейтонської угоди, і ми вважаємо, що Дейтон є основою для збереження ситуації в Боснії і Герцеговини, а також для розвитку та зміцнення, заявив Володимир Путін на зустрічі з президентом Республіки Сербської Мілорадом Додіком у Санкт-Петербурзі.
Москва підтримує зусилля Республіки Сербської щодо дотримання букви Дейтонської угоди, констатував Додік після зустрічі з Путіним в Санкт-Петербурзі на полях Петербурзького міжнародного економічного форуму.
Чергова зустріч Додіка із Путіним – доказ узгодження своїх дій владою Республіка Сербської із Кремлем.
