- Президент України відвідав Сербію
7-8 серпня президент України Володимир Зеленський здійснив свій перший візит до Сербії, де зустрівся з президентом Александаром Вучичем та прем’єр-міністром Джуро Мацутом.
На переговорах в Белграді сторони обговорили створення зони вільної торгівлі між двома країнами. Відповідна угода може бути укладена до кінця 2026 року.
Питання постачання зброї чи боєприпасів Україні або запуск спільного військового виробництва на зустрічах не обговорювалися. «Ми сьогодні не говорили про будь-яку військову співпрацю», – зазначив президент Сербії на підсумкової пресконференції.
Серед досягнутих в Белграді домовленостей – пакет гуманітарної підтримки від Сербії для України, зокрема в медичній та енергетичній сферах. Вучич повідомив, що Сербія виділила значну допомогу медикаментами і планує підтримати Україну обладнанням, необхідним для енергетичного сектору перед зимою. За словами Зеленського, на підтримку енергетики Сербія виділить два мільйони євро.
Окрім розвитку двосторонніх відносин, візит мав важливе геополітичне значення. Белград, як відомо зберігає тісні зв’язки з Москвою і відмовляється приєднатися до санкцій, запроваджених Європейським Союзом проти Росії. В той же час, сербський президент неодноразово підкреслював підтримку територіальної цілісності України і за останні роки вже два рази побував в Україні на самітах «Україна – Південно-Східна Європа».
На пресконференції президент Сербії також заявив про підтримку територіальної цілісності України: «Ми підтримуємо Статут ООН, резолюції ООН, а це означає територіальну цілісність усіх членів ООН, що означає і територіальну цілісність України. …Ми будемо продовжувати цю принципову політику. Немає жодних «але» в цьому питанні».
В свою чергу президент України підтримав територіальну цілісність Сербії. На пресконференції він підкреслив, що позиція України щодо «односторонньо проголошеної незалежності Косова, залишається незмінною». «Ми завжди це підкреслювали, і політика України не змінилася», – наголосив Зеленський.
- Прем’єр Албанії закликав до підтримки України незважаючи на позицію Києва щодо Косова
Заява президента України Володимира Зеленського під час візиту до Белграда стосовно невизнання незалежності Косова викликала резонанс в регіоні. В Приштині та Тирані висловили незгоду із офіційною позицією Києва щодо Косова, водночас державні діячі, політики та експерти заявили про свою підтримку України, що бореться проти російської агресії.
Мер Приштини Перпарім Рама розпорядився демонтувати з фасаду будівлі у центрі міста великий банер із українським прапором, який був розміщений на знак підтримки України з початку російського повномасштабного вторгнення. Він заявив: «Наша емпатія та солідарність завжди будуть з народами, які стикаються з війною, насильством та переслідуваннями. …Але жодна справа та жодна політика не можуть бути побудовані на применшенні державності Косово та жертви його народу!”, – написав мер Приштини у Фейсбуці.
Очільник Міністерства закордонних справ Косова Глаук Конюфца підкреслив, що «Косово залишається непохитним у своїй підтримці суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України», водночас «з повагою, але твердо» відкидає «будь-яке трактування Республіки Косово через призму територіальної цілісності Сербії».
Міністерство Європи та закордонних справ Албанії виступило із заявою, в який дипломатично висловило незгоду із заявами президента України в Белграді щодо Косова і заявило про свою чітку підтримку як незалежності Косова, так і суверенітету, незалежності, територіальної цілісності та європейського майбутнього України.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама в своєму допису в мережі Х жорстко розкритикував тих, хто закликав припинити підтримку України через її позицію щодо Косова. «Який сором — втратити з виду просту істину: свобода не працює за принципом кешбеку», – написав він. На його думку, Україна помиляється у питанні Косова, проте її право бути вільною залишається беззаперечним. «Україна може помилятися — і так, вона помиляється щодо Косова, — але її право бути вільною залишається беззаперечним. Боротьба за це право означає боротьбу за Європу і за нас самих», – підкреслив Еді Рама.
- KFOR оптимізує свою присутність в Косово
Після майже трьох десятиліть присутність міжнародних сил під керівництвом НАТО в Косово, KFOR, починає скорочуватися. Зміни були анонсовані ще на початку літа, коли Альянс повідомив про поступову «оптимізацію» присутності KFOR у Косові.
10 серпня KFOR оголосили про поступову передачу косовської поліції обов’язків щодо безпеки у двох місцях, які мають величезну політичну та символічну вагу: монастирі Сербської православної церкви Високі Дечани та головному мосту через річку Ібар у Митровиці, що з’єднує північну частину міста, де переважно проживають серби, із південною частиною, де живуть албанці.
У KFOR підкреслили, що це не означає, що вони залишають Митровицю та північне Косово. Міжнародні сили продовжуватимуть зберігати присутність по обидва боки мосту та у всьому північному Косові, зберігаючи готовність для реагування на будь-яке погіршення безпекової ситуації.
Такий самий поступовий підхід застосовується і для забезпечення безпеки монастиря. 10 серпня KFOR офіційно підтвердили, що розпочали поступове включення представників поліції Косова до структури безпеки навколо монастиря Високі Дечани, наголосивши, що цей процес буде поступовим і залежатиме від безпекових умов. «Цей процес буде поступовим і базуватиметься на певних умовах, а також відбуватиметься у тісній координації з низкою учасників, включаючи представників Сербської православної церкви та інституцій у Косові, а також представників поліції Косова та Місії Європейського Союзу з питань верховенства права в Косові – EULEX», – заявили у KFOR.
«Сербський список», найбільша сербська політична партія в Косові, рішуче виступила проти будь-якого скорочення присутності KFOR, наголосивши, що косовська поліція не заслужила довіри сербської громади, а присутність KFOR забезпечує важливе відчуття безпеки та стабільності.
11 серпня, за ініціативою «Сербського списку», пройшла зустріч лідерів партії із командуючим силами НАТО в КосовоОзканом Улуташем.
Озкан Улуташ повідомив, що процес змін у присутності KFOR на головному мосту на Ібар знаходиться лише на початковій стадії, але навіть після його завершення KFOR збереже «сильну присутність» у Північній Митровиці та на півночі Косова. Щодо монастиря Високі Дечани, він наголосив, що KFOR, як і раніше, має першим реагувати на безпекові загрози.
Командуючий KFOR підтвердив, що процес «оптимізації» був ініційований у зв’язку з покращенням ситуації з безпекою в Косово, підкресливши, що йдеться про поступовий процес, який залежить від умов на місцях і який може бути зворотнім, якщо розвиток подій загрожуватиме постійній безпеці та регіональній стабільності.
- Пропозиції Вучича щодо зміни русла річки Ібар критикують в Приштині та Тирані
Президент Сербії Александар Вучич 9 серпня заявив, що сербська влада розглядає можливість зміни русла річки Ібар, яка бере початок у Чорногорії і протікає через Сербію та Косово.
Ібар живить водосховище Газіводе/Уйман та систему Ібар–Лепенац, які є ключовими для водопостачання, енергетики, промисловості та сільського господарства Косова.
Нинішня заява президента Сербії з’явилася після знесення майже двох десятків будівель, що належать сербам, на березі озера Газіводе. Влада Косова заявила, що приватні будинки та готель були побудовані без дозволу.
Запропонована Вучичем ідея зміни русла річки стала відповіддю на, як зазначають в Белграді, переслідування сербського населення в Косові. «Оскільки вони так знущаються над нашим народом, у нас є різні причини для зміни течії Ібара, а потім ми побачимо, що албанці зроблять і як вони поводитимуться», – заявив сербський президент. Він повідомив, що вже запросили «фахівців, людей із будівельного сектору, інженерів та інших», які мають розглянути питання та запропонувати можливі рішення.
Наступного дня Вучич поновив свою заяву, додавши, що він “розглядає питання водних шляхів на території Республіки Сербії відповідно до внутрішнього законодавства”. «У нас є свої інтереси, і ми дбаємо про них”, – сказав він.
Виконуюча обов’язки президента Косова Албулена Хаджіу назвала ідею Вучича щодо Ібара «абсурдною», «загрозливою» та «шовіністичною».
Прем’єр Албанії Еді Рама відреагував на заяви Белграда, наголосивши: «Територія Республіки Косово не є сербською територією, а природні ресурси, що там знаходяться, не є ресурсами Республіки Сербія». Окрім того, за його словами річка продовжуватиме текти відповідно до географії, а не фольклору, і що саме через такі ситуації існує міжнародне водне право.
