- Парламент Сербії обрав новий уряд.
153 з 199 присутніх депутатів Народної Скупщини Сербії проголосували «за», 46 були проти, 51 депутат був відсутній. Підтримали новий уряд представники правлячої коаліції. Депутати від опозиційних партій, які були присутні на засіданні, виступили проти, тоді як частина опозиційних депутатів не прийшла на засідання.
Новий уряд очолить Джуро Мацут, один із провідних експертів Сербії в галузі ендокринології.
В складі уряду – 30 міністрів, 2/3 з яких були в попередньому кабінеті.
Серед нових членів уряду – критик студентських протестів, викладач Белградського університету Деян Вук Станкович, якого призначено міністром освіти.
Міністром з прав людини та прав меншин обрано Демо Беріша (Deme Berisha), військовослужбовця Збройних сил Сербії у відставці. Він очолює організацію албанців Сербії, Matica Albaniana, але неодноразово висловлювався проти незалежності Косова.
До членів уряду не увійшов проросійський політик Александар Вулін, проти призначення якого виступав Євросоюз. Але проросійський блок в новому уряді зберігся.
Лідер прокремлівської партії Zavetinici Міліца Джурджевич Стаменковскі залишається в уряді. Вона очолюватиме Міністерство праці, зайнятості, ветеранів та соціальних питань, замість Міністерства турботи про сім’ю та демографії.
Ненад Попович, якого США внесли в список санкцій через зв’язки з підсанкційними російськими компаніями, зберіг посаду міністра без портфеля.
Міністерством інформації і телекомунікацій керуватиме новий очільник – Борис Братина, прихильник дружби із Росією і критиком ЄС. Кілька років тому під час акції протесту він спалив прапор Євросоюзу. Братина є доцентом факультету філософії в Північній Митровиці, Косово, який працює в сербській системі і не визнається косовською владою, і входить до Редакційної Ради журналу Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО).
- Албанія відкрила черговий кластер у переговорах з Європейським Союзом.
Четверта міжурядова конференція Албанія – ЄС у Люксембурзі стала початком переговорів з Албанією щодо Кластера 2: “Внутрішній ринок”.
Цей кластер включаючи наступні розділи переговорів:
Розділ 1 – Вільний рух товарів,
Розділ 2 – Свобода пересування працівників,
Розділ 3 – Право на заснування та свобода надання послуг,
Розділ 4 – Вільний рух капіталу,
Розділ 6 – Право компаній,
Розділ 7 – Право інтелектуальної власності,
Розділ 8 – Конкурентна політика,
Розділ 9 – Фінансові послуги,
Розділ 28 – Захист споживачів і здоров’я.
“Розширення ЄС залишається в центрі наших пріоритетів. Цей конкретний прогрес відображає нашу тверду відданість нашим партнерам на Західних Балканах, регіоні, який є ключовим для стабільності та безпеки Європейського Союзу”, – підкреслив Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, країни, яка головує зараз в Раді Європейського Союзу.
На спільній прес-конференції з міністром Сікорським та Мартою Кос, єврокомісаром з питань розширення, прем’єр-міністр Албанії Еді Рама висловив вдячність польському головуванню в ЄС «за його стабільне керівництво та непохитну відданість просуванню цього процесу».
Динамічний процес євроінтеграції, який демонструє Албанія, сприятиме зміцненню позицій правлячої Соціалістичної партії на чолі з Рамою напередодні парламентських виборів, запланованих на 11 травня.
- Президент Сербії планує взяти участь у параді 9 травня в Москві, незважаючи на попередження ЄС
В Європейському Союзі заявили, що візит президента Сербії Александара Вучича до Москви 9 травня буде порушенням критеріїв ЄС для країн-кандидатів і може заблокувати процес євроінтеграції Сербії.
Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже повідомила, що під час вечері з партнерами із Західних Балкан 14 квітня обговорювалося питання узгодження зовнішньої політики та політики безпеки країн-кандидатів та ЄС. За її словам, переговори включали «дуже чіткі вказівки країн-членів ЄС» про те, що країни-кандидати не повинні брати участь у параді 9 травня в Москві.
«Що було дуже чітко обговорено та сказано різними державами-членами, так це те, що будь-яка участь у парадах чи святкуваннях 9 травня в Москві не буде сприйнята легковажно європейською стороною, враховуючи, що Росія веде повномасштабну війну в Європі», — сказала Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас журналістам. За її словами, Євросоюз «дуже чітко дав зрозуміти, що ми не хочемо, щоб якась країна-кандидат брала участь у цих подіях 9 травня в Москві».
«Нам потрібно переконатися, що вони розуміють, що певні рішення коштують дорого, — сказав Генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії Йонатан Всевіов. – Наслідком буде те, що вони не приєднаються до Європейського Союзу».
Однак президент Сербії у відповідь заявив, що не змінив своїх планів.
“Ми наближаємося до періоду величезної дипломатичної активності, а також великого тиску з нагоди Параду Перемоги 9 травня в Москві, 80 років перемоги над фашизмом, в якому я та один підрозділ сербської армії оголосили про свою участь. Я не знаю, що вирішать інші, чи зможе армія витримати тиск, але я не змінив свого рішення до цього моменту. Я готовий до того, що ціле небо впаде на мою голову”, – сказав Вучич 16 квітня.
Якщо плани сербського президента будуть втілені в життя, і він поїде в Москву, це буде демаршем, який означитиме, що Белград готовий до призупинення процесу євроінтеграції.
- Сербські студенти продовжують акції протесту
Під час провладної маніфестації 12 квітня президент Сербії Александар Вучич оголосив про завершення “кольорової революції”.
Центральний мітинг у рамках триденної акції «Не віддамо Сербію» з нагоди заснування нового політичного об’єднання навколо Вучича, Руху за народ і державу, пройшов перед Будинком парламенту у Белграді.
В своєму виступі Вучич також озвучив від імені учасників акції вимоги до державних установ “для відновлення порядку і миру в країні”, заявивши, що не відмовиться від них, доки вони не будуть виконані.
Тим часом протести в Сербії тривають.
Ввечері 16 квітня в Кралєво кілька тисяч людей зібралися на черговий багатолюдний протестний мітинг. Напередодні студенти та старшокласники, які беруть участь в блокаді своїх навчальних закладів, прийшли до Кралєво пішки з кількох міст Сербії.
В Белграді з вечора 14 квітня триває блокування Радіо-телебачення Сербії (РТС).
Протестувальники звинувачують державний медійний сервіс у неповному і необ’єктивному висвітлення протестних акцій студентів. Зокрема, за їхнім твердженням, РТС не повідомило про студентів, які на велосипедах вирушили до французького Страсбургу з метою привернути увагу європейської громадськості до ситуації в Сербії.
16 квітня представники студентів з Сербії на велосипедах дісталися французького Страсбурга. Учасники акції відвідали Європейський парламент, Раду Європи та Європейський суд з прав людини, передали листи і розповіли європейським чиновникам про ключову вимогу протестів – встановити політичну та кримінальну відповідальність влади Сербії за загибель 16 людей через падіння навісу на вокзалі у Новому Саді.
- Судан вирішив визнати незалежність Косово.
Про це повідомила президент Косово Вьоса Османі. Вона опублікувала в соціальних мережах відео зустрічі із міністром закордонних справ Судану Алі Юсуфом аш-Шаріфом в кулуарах дипломатичного форуму в турецькій Анталії і зазначила, що отримала від суданського міністра повідомлення про те, що президент Судану вирішив визнати Косово і що дві країни встановлять дипломатичні відносини.
Визнання від Судану відбувається через кілька тижнів після визнання, яке було підтверджено Кенією – ще однією країною на африканському континенті. Президент Косово підкреслила, що темпи визнання не зупиняться.
Як і у випадку з Кенією, сербські офіційні особи, а також деякі аналітики говорять про лобістську кампанію представників Приштини для отримання визнання для Косово. Вважається, що ключову роль у цьому зіграв колишній косовський міністр закордонних справ і президент Косово Беджет Пацоллі, який наразі знаходиться в опозиції. Отримання більше визнань для Косово може допомогти Пацоллі повернутися до влади.
- Сербія оголошує «небажаними» хорватських громадян через «загрозу безпеці»
Протягом 7-9 квітня Посольство Хорватії в Белграді отримало повідомлення про видворення з Сербії трьох хорватських громадян. Посол Хорватії в Сербії Хідаєт Бішевич сказав журналістам, що, за наявними даними, рішення щодо видворення громадян Хорватії ухвалювалося на підставі того, що вони нібито становлять загрозу для безпеки Сербії.
Серед небажаних в Сербії опинилися голова Хорватської торгової палати та громадянка Хорватії, яка живе в Белграді 12 років і має там родину – чоловіка і неповнолітню дитину.
Міністерство закордонних справ надіслало ноту протесту Сербії щодо «неприйнятної поведінки щодо громадян Хорватії» «без будь-яких вагомих аргументів».
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович 10 квітня зажадав від Белграда пояснень щодо видворення трьох хорватських громадян, яке він назвав “неприйнятним”, відкинувши «інсинуації про те, що наші громадяни будь-яким чином втручаються у внутрішні справи Сербії».
11 квітня Єврокомісія заявила про свою стурбованість видворенням громадян Хорватії з Сербії.
«Ми стурбовані повідомленнями про випадки видворення громадян Європейського Союзу, яким влада Сербії наказала залишити територію, оскільки вони нібито становлять загрозу безпеці», — заявив речник Комісії Гійом Мерсьє (Guillaume Mercier). “Заходи, вжиті в інтересах національної безпеки, повинні відповідати правовій базі Сербії та відповідати європейським і міжнародним стандартам прав людини, і такі заходи не повинні обмежувати свободу пересування осіб, включаючи іноземних громадян”, – додав Мерсьє.
Загалом за останні місяці влада Сербії ухвалила рішення про видворення 16 громадян Хорватії за звинуваченнями у створенні загрози безпеці, ще 16 громадянам Хорватії було заборонено в’їзд до Сербії.
Прем’єр-міністр Хорватії вважає, що вигнання хорватів із Сербії не є поодинокими випадками, а скоріше “якоюсь системою”, яку потрібно припинити. «Будь-які внутрішньополітичні питання Сербії» не повинні мати впливу на Хорватію чи її громадян, підкреслив Пленкович.
Як відомо, раніше сербська влада звинувачувала Хорватію в причетності до організації студентських протестів («кольорової революції») в Сербії. Хоча доказів цих тверджень наведено не було, кампанія із видворення хорватських громадян, очевидно, пов’язана саме із цими звинуваченнями Белграда.
Після перших випадків заборони на в’їзд до Сербії та видворення з Сербії хорватських громадян кілька місяців тому, офіційний Загреб вже рекомендував громадянам Хорватії відкласти всі несуттєві поїздки до Сербії.
- Північна Македонія та Угорщина підписали Меморандум про зміцнення співпраці.
Угода встановлює «інституційну та офіційну» співпрацю між міністерствами з європейських справ двох країн і має на меті сприяння інтеграції балканської країни в Європейський Союз. Співпраця включатиме навчальні курси та програми стажування для чиновників з особливою увагою до ефективного використання фінансування ЄС.
«Між Угорщиною та Північною Македонією існує міцне стратегічне партнерство, засноване на спільних цінностях і взаємних інтересах, і це також стосується питань процесу європейської інтеграції», – сказав після переговорів у Скоп’є 11 квітня Янош Бока, угорський міністр з європейських справ.
«Це партнерство приносить конкретну підтримку на нашому шляху до ЄС через обмін досвідом, експертними знаннями та спільний підхід до викликів інтеграції», – підкреслив міністр з європейських справ Північної Македонії Орхан Муртезані.
Меморандум про зміцнення співпраці став ще одним кроком в побудові особливих відносин між Будапештом і Скоп’є. Віктор Орбан продовжує активно розбудовувати мережу своїх прихильників на Західних Балкан, спираючись на Північну Македонію, а також на Сербію та Республіку Сербську в Боснії і Герцеговині, намагаючись зміцнити свій міжнародний і регіональний вплив.
