- Чорногорія вирішила два з восьми спірних питань з Хорватією
Уряд Чорногорії перейменував на честь Петра II Петровича Негоша муніципальний басейн в Которі, який з 2021 року носив ім’я колишнього ватерполіста Зорана «Джимі» Гопчевича. Загреб заперечував проти попередньої назви, стверджуючи, що Гопчевич служив охоронцем у таборі Морінь, де під час війни на початку 1990-х років утримувалися хорватські цивільні особи та військовополонені.
Уряд також офіційно схвалив встановлення меморіальної дошки біля входу до колишнього військового об’єкту в Морінї, яку було урочисто відкрито за участю чорногорських та хорватських урядовців в жовтні 2022 року. Рішення дозволяє залишити дошку на її нинішньому місці, з її існуючим дизайном та написом.
Перейменування басейну та офіційне схвалення дошки було двома з восьми вимог Загреба до Подгориці в процесі вступу Чорногорії до ЄС.
Шість інших вимог Хорватії стосуються компенсації колишнім ув’язненим у Морінї, пошуку 14 зниклих безвісти громадян Хорватії, покарання воєнних злочинців, повернення нерухомості хорватським родинам у Чорногорії, вирішення питання хорватсько-чорногорського кордону та повернення до Хорватії з Чорногорії навчального вітрильника «Ядран».
* * *
За умови завершення необхідних реформ та вирішення невирішених суперечок з Хорватією в дусі добросусідських відносин Чорногорія може підписати договір про вступ з ЄС до літа 2027 року, заявила єврокомісар Марта Кос, яка перебувала з дводенним візитом до Чорногорії. В інтерв’ю для Радіо-телебачення Чорногорії (RTCG) вона наголосила, що Чорногорія виконала майже всю необхідну технічну роботу, але їй потрібне зелене світло від кожної країни-члена ЄС для подальшого розвитку. За її словами, вимоги Хорватії формально не є частиною переговорів Чорногорії щодо вступу до ЄС, але невирішені питання із Загребом мають бути вирішені, оскільки подальший прогрес вимагає згоди всіх 27 держав. Кос зазначила, що останні кроки свідчать про те, що дві країни рухаються до вирішення суперечок.
В Албанії тривають протести молоді
В Албанії тривають масштабні протести молоді, які почалися з вимог щодо стану освіти, але переросли у ширший антиурядовий рух.
Протести розпочалися в Тирані 13 жовтня. Серед початкових вимог студентів були поліпшення умов навчання, зниження вартості освіти, збільшення фінансової підтримки та кращі можливості працевлаштування після завершення навчання. Уже першого дня акція біля Міністерства освіти переросла в зіткнення: частина протестувальників кидала каміння та інші предмети, а поліція застосувала сльозогінний газ і водомети.
Надалі студентський протест набув більш виразного антивладного спрямування, став більш масовим. Учасники почали вимагати відставки Еді Рами, а до демонстрацій долучалися школярі та молодь з інших міст.
Кілька днів протестів супроводжувалися серйозними сутичками. Під час протестів в Тирані демонстранти пошкодили будівлі деяких міністерств та поліцейську дільницю, спалили поліцейські авто. Протестувальники кидали каміння та «коктейлі Молотова», застосовували піротехніку, тоді як поліція розганяла демонстрантів за допомогою сльозогінного газу і водометів.
22 жовтня депутати від опозиції намагалися заблокувати роботу парламенту після того, як керівництво відхилило їхню вимогу обговорити студентські виступи. Опозиціонери демонстрували фотографії студентів, які, за їхніми твердженнями, постраждали від поліції, та блокували парламентську трибуну. Між депутатами від влади та опозиції сталася бійка.
Тим часом прем’єр-міністр Еді Рама відкидає вимогу про відставку і називає протести «гібридною війною». В своїх виступах протягом останніх днів Рама говорив про можливий російський вплив – після публікації в мережі Х поста кремлівського ідеолога Александра Дугіна на підтримку протестів. Втім, останньою версією глави уряду є причетність до студентських протестів в Албанії ліворадикального руху Antifa.
Міжнародні медіа розглядають протести в Албанії як частину масових виступів молоді в інших європейських країнах, насамперед, у Франції та Італії, зазначаючи, що в основі протестного руху є запит на соціальну справедливість.
- Президент Косова не підписала зміни до Закону про Спеціалізовані палати у Гаазі
Президент Косова Юстина Широка Пула повернула до парламенту на повторний розгляд ухвалені раніше зміни до Закону про Спеціалізовані палати у Гаазі. Рішення було ухвалене за офіційним запитом Демократичної партії Косова (PDK), яка й виступала автором цих поправок.
За словами представників DPK, вони звернулися до президентки з проханням відкликати закон для усунення юридичних елементів, які б могли ускладнити або заблокувати його практичне застосування. За твердженням партії, їхня ініціатива не є відмовою «від початкової мети», але передбачає залучення «експертів й омбудсмена для усунення спірних правових моментів».
В офісі президента зазначили, що перегляд стосується насамперед питань юрисдикції та мандату Спеціалізованих палат, а також гарантування конституційних прав обвинувачених. Водночас Широка Пула наголосила на своїй позиції щодо захисту «визвольного характеру війни» Армії визволення Косова (УЧК) і підкреслила, що продовжує консультації для дипломатичної та міжінституційної підтримки колишніх лідерів УЧК.
Суперечки навколо Спеціалізованих палат (суду та прокуратури) Косова в Гаазі загострилася після 16 вересня 2026 року, коли Спеціалізовані палати винесли обвинувальний вирок чотирьом колишнім керівникам УЧК — Хашиму Тачі, Кадрі Веселі, Якупу Краснічі та Реджепу Селімі. За обвинуваченнями у воєнних злочинах їх засудили загалом до 81 року позбавлення волі.
У відповідь на цей вирок, на тлі протестів в Приштині на підтримку лідерів УЧК, Демократична партія Косова ініціювала законодавчі зміни, які парламент Косова ухвалив 6 жовтня. Поправки мали на меті звузити юрисдикцію Спеціалізованих палат, скоротити максимальний термін можливого покарання, запровадити механізм президентського помилування засуджених.
Ухвалення закону щодо змін в роботі Спеціалізованих палат в Гаазі викликала різку критику з боку західних партнерів Приштини.
Європейський Союз офіційно заявив, що ухвалені парламентом Косова зміни суперечать міжнародним зобов’язанням країни перед Євросоюзом. У Брюсселі наголосили на необхідності забезпечення незалежності судової системи, збереження мандату Спеціалізованих палат та захисту свідків, попередивши, що подібні кроки можуть серйозно зашкодити євроінтеграційному шляху Косова.
Зі схожими попередженнями виступили й Сполучені Штати Америки, закликавши владу Косова дотримуватися міжнародно-правових зобов’язань та не підривати легітимність заснованих за підтримки Заходу судових інституцій.
Міжнародний тиск, юридична невизначеність та суперечності всередині самої партії спричинили внутрішньополітичні потрясіння.
За день до відкликання закону, 21 жовтня, голова Демократичної партії Косова Бедрі Хамза оголосив про свою відставку з посади лідера партії. Попри те, що Хамза очолював DPK менше року, він зауважив, що бере на себе відповідальність за ситуацію, яка склалася навколо суперечливої законодавчої ініціативи, і відкриває шлях для внутрішньопартійних виборів.
Почесний голова опозиційного «Альянсу за майбутнє Косова», колишній командир УЧК та депутат парламенту Рамуш Харадінай назвав відкликання закону політичною грою та серйозним репутаційним ударом по країні. «Повернення Закону про Спеціалізовані палати до Скупщини є великим соромом і важким ударом для Косова», — заявив Харадінай.
- У Сербії почали будівництво трубопроводу для транспортування газу з США
У Сербії розпочалося будівництво інтерконектору, який з’єднає газотранспортні системи Сербії та Північної Македонії. До Вранської Бані вже доставили перші труби та розпочали їх зварювання, повідомив 21 жовтня уряд Сербії.
Виконувачка обов’язків міністра гірничої промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович заявила, що наразі доставлено труби для перших 20 кілометрів газопроводу. Загальна протяжність трубопроводу на території Сербії становитиме 147 кілометрів.
За даними сербського уряду, загальний обсяг інвестицій у будівництво газопроводу та супутньої інфраструктури становитиме 153 млн євро. Проєктна пропускна спроможність інтерконектора становитиме 1,5 млрд кубометрів газу на рік. Завершити будівництво як у Сербії, так і в Північній Македонії планують у 2028 році.
У Белграді наголошують, що значення проєкту полягає не лише у створенні додаткових потужностей, а й у зменшенні залежності Сербії від одного маршруту постачання газу – трубопроводу «Турецький потік» / «Балканський потік», яким російський газ постачається на Балкани.
Для Сербії диверсифікація залишається особливо важливою через значну залежність від російського газу. У 2025 році країна імпортувала близько 2,76 млрд кубометрів трубопровідного природного газу, з яких приблизно 2,45 млрд кубометрів надійшло з Росії.
Після з’єднання з газовою мережею Північної Македонії Сербія потенційно отримає доступ до скрапленого газу (LNG), що імпортується через термінал в Александруполісі (Греція). Прем’єр-міністр Північної Македонії Християн Міцкоський раніше заявляв, що цей маршрут може використовуватися для транспортування американського LNG з Александруполіса через Північну Македонію та Сербію далі до Угорщини й Австрії. Водночас інфраструктура не буде обмежена американським газом: нею зможе надходити газ і з інших джерел.
Проєкт вписується у ширшу концепцію Вертикального газового коридору, який має об’єднати газову інфраструктуру Греції, Болгарії та інших країн Південно-Східної і Центральної Європи.
