Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 28.07.2026 – CWBS

Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 28.07.2026 – CWBS
  • Чорногорія запроваджує візи для громадян Білорусі, Китаю, Росії, Саудівської Аравії та Туреччини

23 липня уряд Чорногорії ухвалив Указ про внесення змін до Положення про візовий режим, згідно з положеннями якого громадянам Білорусі, Китаю, Росії, Саудівської Аравії та Туреччини з 1 листопада 2026 року буде потрібна віза для в’їзду до Чорногорії. Таким чином, нинішній режим безвізового перебування громадян цих країн буде діяти лише до 31 жовтня 2026 року.

«Чорногорія повністю гармонізувала свою візову політику з візовою політикою Європейського Союзу, тим самим виконавши один з остаточних критеріїв для закриття глави 24 переговорів – Правосуддя, свобода та безпека, а також одне з ключових зобов’язань із Порядку денного реформ. Це підтвердило відданість нашої країни європейській інтеграції, і створено умови для вилучення близько чотирьох мільйонів євро в рамках європейського Плану зростання для Західних Балкан», – повідомило Міністерство закордонних справ Чорногорії.

Чорногорську візу можна буде отримати не тільки у дипломатичних та консульських представництвах Чорногорії, але й у візових центрах компанії VFS Global, що значно спростить процедуру та зробить її швидшою та доступнішою, зазначили в МЗС. Міністерство також повідомило, що працює над новою Візовою інформаційною системою, «яка буде повністю сумісною з інформаційними системами Європейського Союзу та гармонізованою зі стандартами безпеки Шенгенської зони». Кінцевою метою цього проєкту є впровадження електронної візової системи (e-visa), яка дозволить подавати візові заявки в електронному вигляді.

Скасування безвізового режиму для громадян Росії обурило офіційну Москву. Посольство Російської Федерації в Подгориці розцінило рішення уряду Чорногорії як «недружню дію», а поточний стан відносин двох країн як «кризовий». «Росія, як і раніше, відрита до розгляду будь-яких пропозицій, спрямованих на подолання кризового стану двосторонніх російсько-чорногорських зв’язків, що виник не з її вини. Водночас залишаємо за собою право адекватного реагування на недружні дії», – зазначається в заяві російського посольства.

  • Уряд Угорщини ініціював розслідування щодо пільгового кредиту Північній Македонії

Позики загальним обсягом один мільярд євро два роки тому надав попередній уряд країни на чолі з Віктором Орбаном. Кошти виділяли через державний Ексімбанк.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр пояснив, що за поточним обмінним курсом сума пільгового кредиту для Північної Македонії становить трохи більше ніж 360 мільярдів форинтів, а процентна ставка за угодою – 3,25 відсотка. Це набагато вигідніше за умови, на яких кредити отримують угорські компанії та громадяни, а також позичає сама угорська держава.

За словами прем’єр-міністра, пільгова кредитна угода коштуватиме угорському бюджету понад 90 мільярдів форинтів через різницю між ринковою процентною ставкою та субсидованою процентною ставкою для Північної Македонії.

Ризик позики покривається 100-відсотковою державною гарантією Угорщини, тоді як сам Ексімбанк класифікував Північну Македонію як країну зі значним ризиком.

Петер Мадяр підкреслив, що уряд Орбана замість того, щоб підтримати угорський бізнес, надав пільговий кредит у розмірі кількох сотень мільярдів форинтів з державних коштів країні, класифікованій як ризикована. «Є підозри, що попередній уряд використовував державні кошти, призначені для угорського бізнесу, для підтримки союзників у зовнішній політиці та дружніх торгівельних структур», – наголосив угорський прем’єр-міністр. Він дав зрозуміти, що очікує ретельного розслідування, щоб з’ясувати, куди пішли гроші платників податків.

В той же час за даними журналістського розслідування, позику у розмірі 500 мільйонів євро для Північної Македонії Угорщина виділила з кредиту, отриманого від Китаю навесні 2024 року. За твердженням журналістів, Угорщина та уряд Віктора Орбана виступали посередниками китайського фінансового та геополітичного впливу на Західних Балканах.

  • Албанія візьме у США кредит у розмірі 302 мільйонів доларів на модернізацію армії

Парламент Албанії 27 липня схвалив кредитну угоду зі США на суму 302 мільйони доларів, спрямовану на модернізацію збройних сил країни. Гроші будуть спрямовані на закупівлю зброї та військової техніки відповідно до оперативних потреб Міністерства оборони. Передбачається, що кошти будуть спрямовані на покупку продукції американських виробників.

За угоду проголосували 74 депутатів правлячої Соціалістичної партії.

Законодавці розглянули угоду під час закритого засідання, за прискореною процедурою. За твердженням представників правлячої більшості, саме така процедура була необхідною, оскільки супровідні документи містили секретну інформацію, а також для того, щоб уникнути зриву термінів, встановлених американськими партнерами для першого етапу фінансування.

Після голосування лідер парламентської групи соціалістів Таулант Балла (Taulant Balla) заявив, що перші поставки військового обладнання очікуються у вересні.

Депутати від опозиційної Демократичної партії бойкотували засідання, назвавши процедуру неконституційною, хоча й заявили, що їхні заперечення пов’язані лише зі способом ратифікації угоди, а не зі змістом угоди чи стратегічним партнерством між Албанією та Сполученими Штатами.

Лідер Демократичної партії в парламенті Газмент Барді (Gazment Bardhi) розкритикував відсутність прозорості, заявивши, що законодавцям опозиції не було надано доступу до повної угоди перед голосуванням. Тим не менш, він назвав залучення коштів необхідним, заявивши, що Албанія потребує таких інвестицій.

  • Військовослужбовці Збройних сил Сербії пройшли навчання в США

У навчаннях на військовій базі Грейлінг у штаті Мічиган взяли участь підрозділи Національної гвардії Огайо, рота угорської армії, розвідувальний підрозділ та штабні офіцери Першої армійської бригади Збройних сил Сербії.

Під час двотижневих заходів основна увага приділялася перевірці та вдосконаленню можливостей командного складу, а оперативні підрозділи в польових умовах відпрацьовували тактичні дії на полі бою.

Як повідомило Міністерство оборони Сербії, Збройні сили Сербії та Національна гвардія Огайо успішно співпрацюють протягом двох десятиліть у рамках Програми партнерства між Сербією та Огайо. «Спільні навчання – це лише один із багатьох напрямків співпраці, реалізація якого покращує можливості Збройних сил та сприяє розвитку загальних відносин між Республікою Сербія та Сполученими Штатами», – зазначили в Міноборони.

Навчання в Огайо проходили на тлі початку Стратегічного діалогу між Вашингтоном і Белградом, який передбачає розширення співпраці у військовій сфері.

  • Підсанкційний російський державний фонд передає пропагандистську літературу школам у Сербії та Республіці Сербській

Фонд «Російський світ» («Русский мир») передав освітню літературу у десятки шкіл Сербії та Республіки Сербської у Боснії і Герцеговини, де викладають російську мову. Серед переданих книг – «Про Росію та росіян: Посібник з читання та країнознавства для тих, хто вивчає російську мову як іноземну” (“О России и русских: Пособие по чтению и страноведению для изучающих русский язык как иностранный”). Підручник, виданий у 2021 році, називає анексію українського Криму «поверненням Республіки Крим в Росію», а також визначає Абхазію та Південну Осетію, що входять до складу Грузії, як «незалежні країни». Ці твердження суперечать офіційній політиці Белграда, який заявляє про повагу територіальної цілісності України та Грузії.

В коментарі для «Радіо вільна Європа» (RSE) Інститут покращення освіти та навчання Сербії повідомив, що згадана книга має статус додаткової і не подавалася до Інституту на експертну оцінку «в порядку, передбаченому Законом про підручники».

Фонд «Російський світ» («Русский мир») був створений за указом Володимира Путіна у 2007 році та фінансується урядом РФ. У 2016 році Європейський парламент визнав Фонд інструментом кремлівської пропаганди, який використовується для паплюження демократичних цінностей, розколу Європи та поширення дезінформації. У 2022 році, після повномасштабної російської агресії проти України, Європейський Союз ухвалив рішення про запровадження санкцій проти цієї організації. Втім, Фонд продовжує працювати в Сербії та Республіці Сербської без будь-яких обмежень.