- В Києві відбувся саміт Україна – Південно-Східна Європа
У саміті взяли участь президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президенти Албанії, Молдови, Румунії, Сербії та Греції (онлайн), прем’єр-міністри Словенії й Хорватії, перший віцепрем’єр-міністр – міністр з європейських питань Північної Македонії, віцепрем’єр-міністр із закордонних та європейських справ Чорногорії та міністр закордонних справ Болгарії.
Було прийнято Київську декларацію, в якій учасники саміту, зокрема,
- наголосили, що «не може бути тривалого миру, безпеки, стабільності та процвітання в Європі без суверенної та незалежної України» та засвідчили «непохитну відданість наданню Україні всебічної підтримки»,
- підтвердили своє «засудження незаконної, неспровокованої та нічим не виправданої збройної агресії Росії проти України» та закликали Росію «негайно припинити цю війну»,
- засудили «посилені регулярні масовані атаки Росії на Київ та інші регіони України, що є грубим порушенням міжнародного права»,
- підтвердили «непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальне море»,
- підтримали «міжнародні зусилля щодо забезпечення відповідальності за злочини, скоєні проти України, зокрема через Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України»,
- закликали «до подальшого посилення санкційного тиску на Російську Федерацію»,
- підтвердили «готовність активно сприяти відновленню та відбудові України».
Президент Сербії Александар Вучич став єдиним з присутніх на зустрічі в Києві, хто не підписав Декларацію. Він не став пояснювати свого рішення, а журналістам після завершення саміту запропонував самим подивитися на текст і тоді нібито його пояснення вже будуть непотрібні. Як зауважили спостерігачі, йдеться про небажання Белграда погіршувати відносини із Москвою і ставити підпис під документом, який напряму засуджує російську агресію, вимагає притягнути Росію до відповідальності за порушення міжнародного права та закликає посилити санкції проти РФ.
Під Декларацією також немає підписів представників Боснії і Герцеговини та Косова, але вони цього разу не брали участі в саміті. Офіційних пояснень оприлюднено не було, але, ймовірно, в БіГ не було досягнуто консенсусного рішення щодо участі в зустрічі в Києві, а представників Приштини не запросила українська сторона через невизнання Києвом Косова.
Саміт Україна – Південно-Східна Європа, який був започаткований 2023 року для підтримки України та спільної протидії наслідкам російської агресії, відбувся вже вп’яте. Попередні зустрічі були в Афінах, Тирані, Дубровнику та Одесі. Наступний саміт відбудеться у Словенії в 2027 році.
- Розпочався стратегічний діалог між США та Сербією
Перший Стратегічний діалог між Сполученими Штатами та Сербією 17 липня у Вашингтоні очолили Державний секретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич. Зустріч відбулася в той час, коли Вашингтон і Белград відзначають 145 років дипломатичних відносин.
За підсумками було оприлюднено спільну заяву двох країн, у якій наголошено на спільній меті – зміцненні партнерства та розширенні двосторонньої співпраці задля сприяння миру, безпеці та процвітанню.
Було повідомлено про підписання двостороннього Меморандуму про взаєморозуміння щодо енергетичної інфраструктури та регіональної енергетичної безпеки. Як перший проєкт, визначений у рамках Міжурядової угоди з енергетики, Сербія продовжить проєкт гідроелектростанції Джердап III (Iron Gate III).
Групі Telekom Srbija буде надано гарантію кредиту в розмірі 50 мільйонів доларів США від Експортно-імпортного банку США для розгортання мережі 5G у Сербії з використанням перевірених постачальників (тобто не китайських).
У секторі безпеки Сполучені Штати та Сербія зобов’язалися прискорити темпи військової взаємодії, високо оцінивши двадцять років співпраці між Національною гвардією Огайо та Збройними силами Сербії. Окрім того, Белград звернувся з проханням про придбання продукції американського військово-промислового комплексу, що сприятиме підвищенню оперативної сумісності збройних сил двох країн.
Зазначено, що Державний департамент виділить 1,5 мільйона доларів США на продовження співпраці з питань гуманітарного розмінування.
У сфері науки та технологій Сербія висловила готовність підписати Угоди Артеміди – сукупність принципів прозорого, безпечного та відповідального цивільного дослідження й використання космосу, які дозволять розширити мирну співпрацю шляхом обміну знаннями та науковими даними.
Сполучені Штати та Сербія також підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розподілу витрат на програму Фулбрайта. Белград узяв на себе зобов’язання щорічно вносити 300 000 доларів США на підтримку розширення цієї історичної програми.
Сербія, окрім того, оголосила про свій намір відкрити нові консульства в Маямі та Сан-Франциско.
У Вашингтоні та Брюсселі оцінили початок Стратегічного діалогу як новий етап у відносинах двох країн.
Аналітики зазначають, що розвиток сербсько-американських відносин для Белграда є продовженням політики багатовекторності, тоді як для Вашингтона інтенсифікація відносин із Сербією може свідчити про зміну пріоритетів західнобалканської політики.
- Хорватія заблокувала закриття Чорногорією розділу 14 в переговорах з ЄС
На міжурядовій конференції в Брюсселі 14 липня Чорногорія закрила два нові переговорні розділи – 8 (Конкуренція) та 29 (Митний союз). Третій розділ, який був технічно готовий до закриття – 14 (Транспортна політика) – не отримав підтримки через блокування з боку Хорватії.
Хорватія заявила, що, зокрема, має застереження щодо каботажу – права іноземних перевізників здійснювати внутрішні перевезення в іншій країні. На думку хорватської сторони, чорногорські компанії можуть запропонувати дешевші послуги й відібрати частину ринку у хорватських перевізників, що і стало формальним приводом для блокування.
Другою причиною блокування стала суперечка щодо авіаційних карт. Хорватія вважає, що їхній нинішній вигляд може послабити її позицію у майбутньому визначенні кордону з Чорногорією. Хоча межі зон контролю польотів не є державними чи морськими кордонами, Загреб прагне уникнути того, щоб ці карти стали аргументом Чорногорії у можливому міжнародному спорі щодо кордонів.
Як відомо, раніше Хорватія вже блокувала закриття окремих розділів. У грудні 2025 року Загреб заблокував закриття Розділу 31, що стосується зовнішньої, безпекової та оборонної політики, висунувши низку двосторонніх вимог. Серед них компенсації колишнім в’язням табору в Моринї, зміна назви басейну в Которі, повернення Хорватії навчального вітрильника Jadran, що нині використовується Чорногорією, та інші питання, в основному пов’язані із війною в колишній Югославії на початку 1990-х.
- Албанія змінить законодавство, яке дозволяло забудову заповідників
Албанія скасує суперечливий Закон про стратегічні інвестиції, тоді як Закон про заповідні зони буде переглянутий і адаптований до стандартів Європейського Союзу. Про це прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив під час пресконференції у Брюсселі за підсумками Міжурядової конференції Албанія – ЄС, на якій Албанія вперше закрила три переговорних розділи.
Рішення албанської влади щодо термінового перегляду екологічного та інвестиційного законодавства ухвалено на тлі хвилі масових протестів громадян та критики з боку ЄС. Причиною кризи став масштабний проєкт будівництва розкішного курорту в природоохоронній зоні, який планує реалізувати компанія Джареда Кушнера (зятя Дональда Трампа). Щоб створити умови для реалізації цього проєкту, на початку 2024 року парламент Албанії вніс термінові поправки до законів, дозволивши зводити 5-зіркові готелі в заповідних зонах.
На тлі протестів в Албанії Європейський парламент ухвалив спеціальну резолюцію, в якій наголосив на необхідності приведення природоохоронного законодавства країни у відповідність до стандартів ЄС.
В Тірані дослухалися до вимог ЄС. Як зазначив на пресконференції в Брюсселі Еді Рама, закон про стратегічні інвестиції «потрібно скасувати», і наразі уряд «тісно співпрацює» з Європейською комісією над розробкою нового закону. Водночас закон про заповідні зони не буде скасовано, натомість його буде переглянуто на основі європейських стандартів. «Змінимо все, що їм не відповідає», – зазначив албанський прем’єр.
- Хорватія ініціює зміну виборчого закону Боснії і Герцеговини для захисту прав хорватів у БіГ
Хорватський Сабор (парламент Республіки Хорватія) ухвалив Резолюцію про зміцнення політичного становища хорватів у Боснії і Герцеговині. Ініціатором виступила партія «Вітчизняний рух» (Domovinski pokret, DP), яка входить до урядової коаліції, а фінальний текст став результатом компромісу між коаліційними партнерами, DP та Хорватським демократичним союзом (HDZ).
Головна мета документа – захист конституційних прав хорватів як одного з трьох конституційних народів Боснії і Герцеговини.
Ключовим пунктом Резолюції є заклик до створення окремого виборчого округу для обрання члена Президії БіГ від хорватського народу. Як наголошує хорватська сторона, чинна виборча система БіГ дозволяє чисельнішому боснійському населенню Федерації БіГ систематично обирати представника, який не представляє інтересів хорватів. Так, Желько Комшич, формально хорватський представник у Президії Боснії і Герцеговини, чотири рази вигравав вибори завдяки переважно голосам боснійських виборців.
Через кілька днів після ухвалення Резолюції голова Хорватського Сабору Гордан Яндрокович зустрівся із головою Палати народів Парламентської Скупщини Боснії і Герцеговини, лідером Хорватського демократичного союзу БіГ (HDZ BiH) Драганом Човичом, який перебував з робочим візитом у Хорватії. На зустрічі Яндрокович підкреслив: «Для нас надзвичайно важливо рішуче виступати за рівність і виборність хорватського народу та обрання законних представників хорватського народу на виборах, які відбудуться у жовтні 2026 року».
Чович висловив Хорватському Сабору «велику вдячність за те, що ця Резолюція була прийнята, щоб чітко показати, наскільки повага до рівності народів є важливою для європейського шляху Боснії і Герцеговини та її внутрішньої стабільності», висловивши переконання, що боснійці також розуміють, що це основа стабільності країни.
Втім, Резолюція Хорватського Сабору про зміцнення політичного становища хорватів у Боснії і Герцеговині викликала обурення боснійських політиків.
Голова Президії БіГ, представник боснійців Денис Бечирович назвав рішення хорватського парламенту «неприйнятним втручанням Хорватії у внутрішні справи суверенної та незалежної держави». За його словами, ухвалення подібних резолюцій порушує принципи міжнародного права та Статут ООН, а питання конституційного та виборчого устрою країни можуть вирішуватися виключно всередині інституцій самої БіГ.
Міністр закордонних справ БіГ Елмедін Конакович заявив, що хорвати в БіГ «мають більше прав, ніж їм належить згідно із законами», і що цей статус вони здобули за рахунок обмеження прав боснійського народу. Він анонсував на 5 серпня спеціальну конференцію у Сараєві, яка має стати предметною відповіддю на закиди хорватської сторони.
- Суд у Північній Македонії виправдав Груєвського і повернув майно ВМРО-ДПМНЄ
Основний кримінальний суд у Скоп’є ухвалив виправдувальні рішення у резонансних кримінальних справах «Талір 1» та «Талір 2».
Справа «Талір 1» стосувалася обвинувачень у систематичному незаконному фінансуванні партії ВМРО-ДПМНЄ у період з 2009 по 2015 рік на суму близько 4,6 млн євро. За версією слідства, кошти вносилися на партійні рахунки від імені фізичних осіб, які часто навіть не підозрювали про це. Втім, суд виніс виправдувальний вердикт.
Справа «Талір 2» стосувалася угоди між ВМРО-ДПМНЄ та будівельною компанією «Бетон» про зведення штаб-квартири партії у Скоп’є, так званого «Білого палацу» (Белата палата). Згідно з новим вироком, попереднє рішення про конфіскацію будівлі на користь держави скасовано та повністю зняті претензії до ВМРО-ДПМНЄ.
Окрім того, виправдано екс-прем’єр-міністра і колишнього лідера ВМРО-ДПМНЄ Ніколу Груєвського у справі «Талір 2». Раніше, у червні 2022 року, судом першої інстанції у справі «Талір 2» Груєвського було засуджено до шести років позбавлення волі. Новий, виправдувальний вирок став наслідком змін до Кримінального кодексу, прийнятих у 2023 році, ще за попередньої влади. (Нагадаємо, що Нікола Груєвський наразі перебуває в Угорщині, де він отримав політичний притулок ще за часів влади Віктора Орбана.)
Прем’єр-міністр Північної Македонії та голова ВМРО-ДПМНЄ Христіан Міцкоскі привітав ухвалені рішення, назвавши справи «Талір 1» і «Талір 2» вигаданими і звинувативши попередню владу в політичних переслідуваннях. За його словами, рішення суду щодо ВМРО-ДПМНЄ «є вердиктом, що відповідає справедливості та всім очікуванням громадян». «Нарешті справедливість восторжествувала», – підкреслив він.
Щодо виправдання Груєвського, Міцкоскі зазначив, що таке рішення було зумовлене законодавчими змінами, прийнятими за часів попередньої влади (очолюваної СДСМ).
Нині опозиційний Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ) оцінив виправдання колишнього прем’єр-міністра Ніколи Груєвського у справі та скасування конфіскації активів ВМРО-ДПМНЄ як черговий доказ того, що правосуддя перебуває під політичним контролем. «Судова система та прокуратура під контролем Міцкоського врятували Ніколу Груєвського від відповідальності за справу ‘Талір 2’ та розморозили злочинні активи ВМРО», – заявила речниця СДСМ.
Незалежні аналітики зазначили, що виправдання колишнього прем’єр-міністра Ніколи Груєвського за звинуваченнями у корупції є тривожним сигналом про те, що в Північній Македонії політики, які зловживають владою, ніколи не будуть притягнуті до відповідальності.
