- «Студентський список» переміг на парламентських виборах у Сербії
На дострокових парламентських виборах у Сербії 25 жовтня перемогу здобув «Студентський список – Студенти перемагають», сформований студентським протестним рухом. Перемога «Студентського списку» стала результатом майже дворічних протестів, які почалися після падіння навісу на вокзалі в Новому Саді, внаслідок чого загинуло 16 людей. Протестувальники, в основному молодь, спочатку вимагали від влади знайти і покарати винних у трагедії, а потім, коли їхні вимоги не були виконані, студенти закликали оголосити дострокові вибори.
До сформованого протестним рухом «Студентського списку» із 250 кандидатів у депутати увійшли науковці, викладачі університетів, лікарі, культурні діячі та громадські активісти. Під час кампанії лідери об’єднання наголошували на першочерговості боротьби з корупцією, відновлення незалежності судової системи, захисту демократичних інститутів та свободи медіа.
29 жовтня Республіканська виборча комісія (РВК) оголосила попередні результати на основі опрацьованих 8338 виборчих дільниць із загальної кількості 8392, згідно з якими «Студентський список» набрав трохи більше ніж 53 відсотки голосів. На другому місці список «Александар Вучич – Єдина Сербія» з майже 39 відсотків голосів. Таким чином, «Студентський список» отримує в новому складі парламенту більшість і зможе самостійно сформувати уряд.
Результати голосування за регіонами показують, що правляча партія програла у більшості регіонів Сербії. «Студентський список» отримав у Белграді 63 відсотки голосів виборців проти майже 32 відсотки у «Єдиної Сербії». У Воєводині співвідношення становило 52 відсотки проти менше ніж 40 відсотків, у Шумадії та Західній Сербії 51 відсоток проти 40 відсотків. Натомість у Південній і Східній Сербії перше місце, з невеликою перевагою, посіла «Єдина Сербія» з 46 % проти 44 % у «Студентського списку».
Опозиція також здобула переконливу перемогу серед діаспори. На закордонних виборчих дільницях «Студентський список» отримав 73 % голосів, тоді як «Єдина Сербія» лише 25 %.
У виборах взяли участь 4 433 055 виборців, що становить рекордні 69 відсотків від загальної кількості зареєстрованих виборців. На думку експертів, саме висока явка, яка пояснюється активною участю у виборах протестного електорату, і створила умови для перемоги опозиційного руху.
Офіційні результати виборів ще не оголошені, тому що виборчий процес не завершений. На 1 листопада призначено повторне голосування на 53 виборчих дільницях, де результати голосування 25 жовтня неможливо було встановити або голосування було анульовано.
- Александар Вучич визнав поразку
Переконлива перевага опозиції привела до того, що багаторічний лідер Сербії Александар Вучич невдовзі після закриття виборчих дільниць публічно визнав поразку проурядового блоку «Александар Вучич – Єдина Сербія» та оголосив про перемогу «Студентського списку – Студенти перемагають». Втім, як стверджують медіа, за цим кроком ховалася гостра політична драма та ризик силового сценарію.
Як повідомляє британське видання The Times, у неділю ввечері правляча партія була готова застосувати силу для утримання влади. У центрі Белграда було стягнуто близько 4 000 поліцейських та понад 3 000 прихильників влади, готових до силових дій. Проте близько 21:30, за півтори години після закриття дільниць, силовики раптово залишили перекриті вулиці, а Вучич виступив із заявою про визнання результатів.
За даними джерел The Times, вирішальним чинником стали термінові телефонні дзвінки від європейських політиків та високопосадовців, які попередили Вучича про катастрофічні наслідки спроби силового захоплення влади.
Тим часом, офіційна речниця Александара Вучича категорично заперечила інформацію про підготовку державного перевороту. За її словами, висока концентрація правоохоронців у столиці була зумовлена виключно ризиками масових заворушень і провокацій з боку протестувальників.
- Перші кроки влади «Студентського списку»
Представники «Студентського списку» після виборів розповіли, якими будуть перші кроки майбутньої влади з ключових питань внутрішньої та зовнішньої політики.
Кандидат від «Студентського списку», професор та академік Радомир Саїчич, в інтерв’ю виданню NIN наголосив, що «спільними інтересами» «Студентського списку» є «верховенство права, боротьба з корупцією, звільнення медіа, економічний розвиток».
У сфері економіки, за його словами, «протягом перших 30 днів буде забезпечено стабільність обмінного курсу динара, регулярну виплату зарплат і пенсій, а також енергопостачання, що включає нафту, газ і функціонування Електроенергетичної компанії Сербії». З цією метою, зазначив Радомир Саїчич, сербські делегації проведуть переговори у Вашингтоні щодо чинних американських санкційних обмежень проти «Нафтової індустрії Сербії» (NIS) та в Москві – щодо нової газової угоди, «з метою укладення довгострокових домовленостей». Також, за його словами, «буде визначено та прийнято бюджет на 2027 рік, де буде здійснено поворот у витрачанні коштів з більшою прозорістю». Крім того, «протягом 100 днів будуть вжиті заходи, спрямовані на очищення держави від криміналу, реструктуризацію та професіоналізацію управління».
Ілія Срданович, перший номер «Студентського списку», в інтерв’ю Радіо Вільна Європа (RSE) запевнив, що за нової влади Сербія продовжить євроінтеграцію. «Ми залишаємося на шляху європейської інтеграції», – підкреслив він. Пріоритетом на шляху до ЄС він назвав гармонізацію внутрішньої політики з переговорними розділами 23 та 24 (права людини та верховенство права).
Говорячи про ставлення майбутньої влади «Студентського списку» до Росії, Срданович підкреслив, що це, як і інші питання міжнародної політики, вирішуватиметься «у відкритому діалозі» з громадянами. На питання журналіста, чи означатиме це, що ставлення до санкцій проти Росії підлягає перегляду, Срданович заявив: «Це може означати, що громадяни Сербії однозначно визначатимуться з цими відносинами».
Говорячи про Косово і Метохію, Срданович наголосив: «Ми залишаємося відкритими, ми залишаємо простір для відкритого діалогу та вирішення питань в інтересах наших громадян та всіх у міжнародній спільноті». На пряме питання журналіста «Чи означає це повне виконання Брюссельської угоди?» (угода щодо нормалізації відносин, укладена Белградом та Приштиною за посередництва ЄС понад 10 років тому), Срданович відповів: «Це означає, що ми, як відповідальне суспільство та відповідальний уряд, будемо поважати міжнародно узгоджені протоколи в майбутньому». Водночас він наголосив: «Усі протоколи, які наші чиновники узгодили від імені Сербії, можуть бути, це не обов’язково означає, але вони можуть бути переглянуті з точки зору того, чи відповідають вони Конституції Республіки Сербія».
- Рада Безпеки ООН обговорила ситуацію в Боснії і Герцеговині
Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй 30 жовтня одноголосно продовжила мандат місії EUFOR Althea в Боснії і Герцеговині ще на один рік. Резолюцію щодо EUFOR, запропоновану Великою Британією, підтримали всі 15 членів Ради Безпеки.
Дискусію викликало інше питання – майбутнє Управління Високого представника міжнародної спільноти (Office of the High Representative, OHR).
Постійний представник Російської Федерації при ООН Василій Небензя вкотре вимагав закриття Управління Високого представника. Він оскаржив правову основу дій виконувача обов’язків Високого представника Луїса Крішока (Louis Crishock) та звинуватив західні країни у прагненні зберегти зовнішній контроль над управлінням Боснією і Герцеговиною. За його словами, подальша присутність Управління Високого представника несумісна з суверенітетом Боснії і Герцеговини та не є виправданою.
Певною мірою з цією позицією був згоден представник Китаю Сунь Лей. На його думку, інститут Високого представника та його розширені, так звані Боннські повноваження,є «спеціальними домовленостями на особливий період», і їх не слід продовжувати або перетворювати на постійне рішення. «Доля Боснії і Герцеговини має бути в руках її народу, а її громадяни повинні самостійно вирішувати державні справи», – сказав він, закликаючи міжнародну спільноту поважати суверенітет Боснії і Герцеговини та уникати втручання у її внутрішні справи.
Сполучені Штати підтримали роботу OHR на цьому етапі, не виключаючи, що в майбутньому ця інституція може бути скасована. «Успіх Високого представника передбачає побудову стабільної, безпечної та суверенної Боснії і Герцеговини, навіть якщо це означає, що його функція одного дня стане зайвою», – сказала представниця США в ООН Теммі Брюс.
Європейські країни – Велика Британія, Франція, Данія та Латвія – підтвердили свою підтримку Управлінню Високого представника.
Голова Президії Боснії і Герцеговини Денис Бечирович підкреслив, що ослаблення інституцій, покликаних захищати Дейтонську угоду, зокрема Управління Високого представника, матиме катастрофічні наслідки для миру та безпеки Боснії і Герцеговини та регіону. Він наголосив на необхідності обрання нового Високого представника, без скорочення його повноважень та мандату.
