- Байден попередив про небезпеку для Балкан у випадку припинення допомоги Україні
Президент США Джозеф Байден попередив, що в Європі, зокрема на Балканах, може порушитися мир, якщо Конгрес не ухвалить рішення про допомогу Україні.
“Якщо ми підемо, а Росія витримає їхню атаку і розгромить Україну, що, на вашу думку, буде з балканськими країнами? Як ви думаєте, що буде від Польщі до Угорщини?”, – заявив Байден під час зустрічі з американськими мерами 19 січня.
- Найсильнішою армією в регіоні Західних Балкан є армія Сербії,
яка покращила свої позиції й зараз посідає 56 місце в рейтингу Global Firepower.
Всього в списку 145 країн.
Зі значним відставанням йде Албанія – 90-я позиція в рейтингу.
Північна Македонія займає 110 місце, Боснія і Герцеговина – 116, Чорногорія – 129.
Частково визнане Косово, в якого немає армії, лише Сили безпеки, посідає 135 позицію.
GlobalFirepower (GFP) готує військовий рейтинг країн з 2006 року. Дослідження GFP вивчає потенціал для ведення війни на суші, морі та в повітрі, враховуючи понад 60 факторів.
- У період з 2014 по 2023 роки Сербія витратила на закупівлю озброєнь близько 2 млрд 870 млн доларів.
У цю суму не входять літаки МіГ-29, танки Т-72Б1МС і бронемашини БРДМ-2МС, передані Сербії Росією.
Про це йдеться в дослідженні програми “Дозволите…” Сербського радіотелебачення РТС.
У 2014 році армія Сербії мала військовий бюджет у 777 млн доларів. Частка оборонного бюджету у валовому внутрішньому продукті (ВВП) Сербії становила 1,6%.
У 2015 році ці показники склали 515 млн доларів або 1,35% ВВП.
У 2016 році – 654 млн доларів або 1,6% ВВП. Було закуплено два гелікоптери в Росії та почався процес із закупівлі вертольотів у компанії Airbus.
У 2017 році сербський військовий бюджет становив 639 млн доларів або 1,54% ВВП.
У 2018 році йшлося про 867 млн доларів та 1,71% ВВП.
У 2019 році військовий бюджет Сербії склав 986 млн доларів і 1,92% ВВП. Почалася закупка китайського зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) FK-3 (експортна версія ЗРК HQ-22), російського зенітно-ракетного комплексу Панцир-С1, російських вертольотів Мі-17 і Мі-35.
У 2020 році Белград спрямував на військові потреби 1 млрд 50 млн доларів, що становило 2% ВВП.
У 2021 році – 1 млрд 463 млн доларів або 2,54% ВВП.
У 2022 році 1 млрд 247 млн або 1,97% ВВП.
У 2023 році – 1 млрд 510 млн доларів, що є найбільшою сумою в новітній історії країни та становить 2% ВВП.
- Збільшення військового бюджету в період з 2014 по 2023 роки відбувалося в усіх країнах Західних Балкан (у доларовому еквіваленті).
Північна Македонія збільшила витрати на оборону у 2,37 раза.
Сербія – в 1,94 раза.
Албанія – у 2,08 рази.
Чорногорія – в 1,9 раза.
Боснія і Герцеговина збільшила військовий бюджет, але зростання було символічним – всього 5%.
- З 1 лютого євро буде єдиною валютою, дозволеною для здійснення готівкових платіжних операцій в Косово.
Сербський динар буде виключено з обігу. Рішення про це ухвалив Центральний банк Косова (ЦБК).
“Єдиною валютою, дозволеною для здійснення готівкових платіжних операцій у готівковій платіжній системі в Косово є євро”, – зазначає Регламент ЦБК про оплату готівкою. Інші валюти можуть використовуватися “лише як цінності для зберігання у фізичній формі” або на банківських рахунках, для міжнародних платежів або валютообмінних операцій.
Національний банк Сербії зазначив, що рішення Центрального банка Косова практично забороняє використання та доступність динарів для громадян Косова та Метохії, які отримують пенсії, зарплати та соціальні виплати в динарах, запобігає зняттю динарів у банкоматах, у поштових відділеннях і фінансових установах, а також операції між громадянами та підприємствами в динарах.
Нацбанк Сербії закликав до негайного скасування заходів, що перешкоджають обігу динарів у Косово та підкреслив, що “тимчасові інститути самоврядування в Косово і Метохії жодним чином не уповноважені проголошувати євро (або будь-яку іншу іноземну валюту) єдиною дозволеною валютою в Косово і Метохії, а також євро не може бути законним засобом платежів у Косово і Метохії, оскільки Національний банк Сербії є єдиною компетентною емісійною установою, уповноваженою приймати рішення щодо використання динара на всій території Республіки Сербія”.
Найбільша партія сербів у Косово, Сербський список, заявила, що це рішення “режиму [прем’єр-міністра Косово] Альбіна Курті” є “рішенням вигнати сербів із цих територій без застосування зброї”.
Речник ЄС Петер Стано, відповідаючи на запитання щодо рішення ЦБК, яке набуде чинності 1 лютого, сказав, що європейський блок все ще аналізує це питання. “Ми все ще аналізуємо і шукаємо роз’яснень щодо цього рішення, мотивів і наслідків, які воно може мати… Косово і Сербія повинні уникати нескоординованих дій, які не сприяють нормалізації відносин і можуть мати негативний вплив на ситуацію на землі”, – сказав Стано. Він повторив заклик до обох сторін розв’язувати це питання в рамках діалогу для нормалізації відносин, який відбувається за посередництва ЄС.
Президент Александар Вучич попросив президента Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн вплинути на Приштину, щоб Косово не скасовувало платіжні операції із використанням динара.
- Відкладено підписання протоколу про вільний доступ до ринку праці в країнах “Відкритих Балкан” – Сербії, Албанії та Північної Македонії.
Про це повідомив уряд Північної Македонії.
Підписання документа щодо взаємного відкриття ринку праці в країнах “Відкритих Балкан” було анонсовано на 21 січня в Скоп’є, під час чергової зустрічі лідерів країн-членів цієї регіональної ініціативи – прем’єр-міністрів Північної Македонії та Албанії Димитара Ковачевського та Еді Рама, а також президента Сербії Александара Вучича.
Запровадження вільного доступу до ринку праці, як було оголошено, відкладається до того моменту, коли будуть повністю створені технічні умови для застосування цієї домовленості в кожній з країн-членів ініціативи – Албанії, Сербії та Північній Македонії. “Наразі узгоджено протоколи, пов’язані з умовами вільного доступу до ринків, а також схеми електронної ідентифікації. На їх основі технічні групи в кожній країні проводять відповідні завершальні дії”, – зазначається в повідомленні. Координаційні та технічні тести” показали, що потрібен додатковий час для тестування та налаштування послуг у системах трьох країн, щоб зробити їх загальнодоступними для всіх громадян”. “Інститути, відповідальні за впровадження, активно працюють над додатковим тестуванням і гармонізацією системи, враховуючи важливість, потреби та переваги для громадян”, — йдеться в заяві уряду Північної Македонії.
- Президент Сербії Александар Вучич представив програму “Стрибок у майбутнє – Serbia Expo 2027”.
Формальним приводом для презентації стала підготовка до Міжнародної виставки Expo 2027, яка пройде в Белграді, але представлений Вучичем документ являє собою план розвитку країни на найближчі 4 роки. Програма розрахована на період з 2024 по 2027 рік і передбачає підвищення рівня життя громадян, реалізацію проєктів в галузі науки та техніки, освіти, охорони здоров’я, екології, розвиток інфраструктури, промисловості, енергетики, сільського господарства, туристичної галузі. Суть усіх проєктів, які були представлені – успішна Сербія, зазначив Вучич.
Інвестиції в заплановані проєкти в найближчі чотири роки, включаючи безпосередньо підготовку до проведення Expo 2027, будуть на рівні річного бюджету країни та складуть 17,8 млрд євро.
У 2027 році, якщо Сербія досягне успіху і виконає заплановане, вона збільшить свій валовий внутрішній продукт до 92,7 мільярда євро, що буде більш ніж у тричі краще, ніж результат 2012 року, зазначив Вучич.
Передумовою для реалізації всіх запланованих проєктів є збереження миру, наголосив сербський президент, додавши, що країна не зійде з європейського шляху. “У цих умовах, при такій геополітичній ситуації у світі, для нас пріоритетним є збереження миру у регіоні, якщо вже ми не можемо вплинути на світову ситуацію. Також важливо, що, попри те, що ми часто справедливо сердимося через заяви багатьох з Європи, особливо коли йдеться про Косово і Метохію та територіальну цілісність нашої країни, Сербія повинна надіслати сьогодні ввечері чітке повідомлення про те, що вона намагатиметься прискорити свій європейський шлях, зберігаючи, звичайно, наших традиційних друзів, зберігаючи нашу свободу і незалежність”, — підкреслив Вучич.
- Україна просить Белград припинити діяльність в Сербії “Іншої України” Віктора Медведчука
Посольство України в Сербії направило офіційний протест до Міністерства закордонних справ Республіки Сербія, в якому міститься прохання про припинення діяльності представництва “Іншої України” в Сербії.
Таке прохання дипломати обґрунтовують положеннями ст. 29 Закону Республіки Сербія про господарські товариства, яка не допускає використання назви країни в офіційному найменуванні юридичної особи без дозволу відповідної іноземної держави.
У посольстві України наголошують, що в цьому питанні є й політичний аспект. “Сербія є країною-кандидатом на членство в ЄС, яка разом зі 140 іншими країнами світу засудила кровопролитну війну проти України, оголосивши Росію країною-агресором. Із сумом доводиться констатувати, що тривають спроби окремих політичних сил реалізувати антиукраїнський сценарій, сприяти поширенню брудних провокацій з боку кума міжнародного злочинця Путіна”, – йдеться у відповіді українського диппредставництва сербській газеті Danas.
Представництво “Іншої України”, офіційним засновником якого є Віктор Медведчук, було відкрито в Сербії у 2023 році. Юридичним представником організації у Сербії є Драган Станоєвич. В Україні з вересня 2015 року Станоєвич перебуває під санкціями. На останніх парламентських виборах в Сербії Станоєвича обрано депутатом від списку “Ми – голос народу” Бранимира Несторовича.
