- Сі Цзіньпін та Вучич провели переговори в Пекіні щодо економічної та військової співпраці
Президент Сербії Александар Вучич здійснив офіційний візит до Пекіна на запрошення Голови КНР Сі Цзіньпіна. Центральною подією саміту стали переговори лідерів у Будинку народних зборів, які загалом тривали 4 години і 15 хвилин.
Окрім традиційних протокольних заходів, Пекін продемонстрував особливий статус двосторонніх відносин — Вучича нагородили Орденом дружби (найвищою державною нагородою КНР для іноземців). Окрім цього, під час візиту сербської делегації на Великому китайському мурі навіть станцювали традиційний сербський танець «коло».
Під час офіційної частини Голова КНР Сі Цзіньпін акцентував на необхідності єдності обох країн на тлі глобальної нестабільності. Сі Цзіньпін також запевнив, що Китай готовий ділитися досвідом державного управління в межах свого нового 15-го п’ятирічного плану розвитку, а поточний візит виведе всеосяжне стратегічне партнерство на нову висоту.
У відповідь Александар Вучич наголосив на економічних результатах співпраці, зазначивши, що лише за перші 4 місяці поточного року сербський експорт до Китаю зріс на 85%. За його словами, «сьогодні майже 40 000 наших громадян працюють на китайських підприємствах, а чотири з шести найбільших сербських експортерів — це компанії з Китаю».
Вучич також окремо подякував Китаю за політичну підтримку під час голосувань у Раді Безпеки ООН та інших міжнародних форумах, де «Сербія зазнавала нападів». Повідомляється, що сербська делегація отримала запевнення від КНР щодо непохитної підтримки територіальної цілісності Сербії в ООН.
За підсумками візиту сторони підписали щонайменше 33 двосторонні угоди та меморандуми, а також дві великі спільні заяви, зокрема про розбудову «спільноти спільного майбутнього Сербії та Китаю». Документи охоплюють мільярдні інвестиції, інфраструктурні проєкти та фінансову допомогу у підготовці до всесвітньої виставки ЕКСПО, яка відбудеться в Сербії.
Найбільшу увагу міжнародних аналітиків привернула закрита частина переговорів. Александар Вучич підтвердив журналістам, що у вузькому форматі та під час офіційної вечері з Сі Цзіньпіном детально обговорювалися «чутливі теми», зокрема, військово-технічне співробітництво. Як відомо, Сербія залишається єдиною європейською країною, яка активно купує китайське озброєння, а спецпідрозділи обох країн уже проводять спільні військові навчання. За словами Вучича, у Пекіна є «певні прохання та бажання» щодо постачання техніки, які наразі не призначені для широкого загалу.
- Україна та Сербія активізують роботу на договорі про вільну торгівлю
Делегація України на чолі віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та торгівельним представником Тарасом Качкою перебувала із офіційним візитом в Белграді.
21 травня з Тарасом Качкою зустрівся президент Сербії Александар Вучич. «Відкрита та предметна розмова з віцепрем’єр-міністром України щодо покращення двосторонніх відносин, європейського шляху наших країн та подальшого розвитку співпраці у сферах, що становлять взаємний інтерес. Ми зробили особливий акцент на темах зміцнення економічної співпраці, продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю, а також можливостях для додаткового збільшення обсягів торгівлі, інвестицій та співпраці у сферах торгівлі, енергетики та інфраструктури. Ми погодилися, що Сербія та Україна мають простір для значного розширення свого партнерства, особливо шляхом більш конкретного зв’язку економік та кращого використання існуючих потенціалів», – написав Вучич у Фейсбуці.
Того ж дня віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка та міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич підписали Спільну заяву про відновлення переговорів щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Урядами України та Республіки Сербія та Технічне завдання щодо переговорного процесу до цієї Угоди.
В рамках візиту української урядової делегації в Белграді відбувся Сербсько-український бізнес-форум. Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков наголосив: «Сербія для нас стратегічний партнер на Балканах. …Тримаємо у фокусі уваги аграрний сектор, продовольчий, енергетичний».
Торговельний оборот між Сербією та Україною у 2025 році склав $442,2 млн, а в першому кварталі 2026 року – $152,8 млн.
Напередодні візиту української делегації президент Сербії провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.
Володимир Зеленський в соцмережах зазначив: “Обговорили з Президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку”.
Вучич у Фейсбуці зазначив, що спілкування із Зеленським було «відкритим і добрим» і було присвячено «двостороннім відносинам наших країн, європейський шлях Сербії та України, а також можливості для додаткового покращення економічної співпраці та зв’язків у сферах спільного інтересу». Пізніше, коментуючи телефонну розмову, президент Сербії заявив: «Україна не визнала незалежність так званого Косова. Вона нічим нам не зашкодила. У нас найнормальніші стосунки», додавши, що вірить і сподівається, що Володимир Зеленський приїде до Белграда.
- Греція та Албанія посилюють оборонну співпрацю
Міністр оборони Греції Нікос Дендіас 25 травня здійснив офіційний візит до Албанії, де провів переговори з новопризначеним міністром оборони Ермалом Нуфі. Сторони обговорили поглиблення двосторонньої співпраці у сфері оборони, регіональну безпеку та координацію в рамках НАТО.
У заявах для журналістів Дендіас наголосив, що це була їхня перша зустріч, і він запросив албанського колегу відвідати Афіни наприкінці наступного місяця. За його словами, Греція та Албанія мають «узгодити спільне бачення геополітичних викликів» та посилити взаємодію в оборонній сфері.
Грецький міністр окремо відзначив важливість обміну досвідом у сфері кібербезпеки, зважаючи на масштабні кібератаки, яких Албанія зазнала останніми роками. Він підкреслив, що досвід Тирани може бути корисним для союзників у НАТО.
Міністр оборони Албанії Ермал Нуфі підкреслив, що Албанія розглядає зміцнення регіональної стабільності як стратегічний пріоритет. Він нагадав, що албанські військові беруть участь у місіях EUFOR Althea в Боснії і Герцеговині та KFOR у Косові, а також відзначив тісну координацію албанських і грецьких ВМС у Середземному та Егейському морях, включно з участю в операції НАТО Sea Guardian.
Серед інших тем, які обговорювалися – поховання грецьких солдатів, загиблих у Другій світовій війні. Міністри оборони домовилися негайно скликати Спільний комітет експертів з питань військових кладовищ.
Під час візиту Дендіаса прийняв прем’єр-міністр Албанії Еді Рама. Сторони обговорили геополітичну ситуацію в регіоні та Східному Середземномор’ї. Грецький міністр також згадав про походження своєї родини з Хімари, підкресливши, що грецька меншина є «мостом дружби між двома народами». Дендіас наголосив на важливості поваги до прав грецької національної меншини в Албанії, назвавши її «стовпом миру, безпеки та прогресу для регіону».
Візит Дендіаса демонструє, що Афіни очікують від Тирани зближення в рамках НАТО, а також реального прогресу в забезпеченні прав грецької меншини в контексті руху Албанії до ЄС.
- Європейська комісія виплатила новий транш фінансової підтримки в межах Плану зростання для Західних Балкан
Загальну суму в 158,9 мільйона євро розділили між собою Албанія, Чорногорія та Північна Македонія. Водночас виплати Сербії та Боснії і Герцеговині наразі заблоковані .
Ця виплата стала вже третім траншем програми і базується на успішному проведенні реформ за друге півріччя 2025 року. Брюссель позитивно оцінив прогрес країн у ключових секторах:
- Північна Македонія отримала €65,7 млн – за реформи в освіті та цифровізації;
- Албанія – €49 млн, Чорногорія – €44,2 млн – за покращення конкурентоспроможності бізнесу та інновації.
Загалом від початку дії програми у 2024 році Албанія вже отримала €212,8 млн, Північна Македонія — €142,1 млн, Чорногорія — €89,3 млн.
Боснія і Герцеговина залишається єдиною країною, яка не отримала жодного євро, оскільки місцеві політики досі не змогли узгодити та ухвалити обов’язковий План реформ.
Сербія отримала від ЄС лише половину від запланованої суми, оскільки країна ухвалила суперечливі судові закони. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос раніше заявляла, що Сербія не побачить грошей, поки діють норми, які суттєво обмежують незалежність судової влади.
Косово перебуває на початковому етапі та минулого місяця отримало лише базове передфінансування.
План зростання для Західних Балкан — це фінансовий пакет ЄС для регіону вартістю 6 мільярдів євро (поєднання грантів та пільгових кредитів). Виплати відбуваються кожні шість місяців суворо за принципом «гроші в обмін на реальні реформи». Загальний обсяг уже виділених за програмою коштів наразі становить €673,6 млн.
- В Белграді пройшов багатотисячний мітинг, організований студентами
23 травня на площі Славія в Белграді пройшов мітинг «Ти і я, Славія» під гаслом «Студенти перемагають». Влада намагалася перешкодити участі громадян з інших міст в мітингу, зупинивши рух потягів до Белграда в день протесту на добу. Було оголошено, що причиною стали анонімні повідомлення про закладені бомби.
Незважаючи на перешкоди, участь громадян в акції була рекордною: неурядова організація «Архів публічних зібрань» оцінила кількість учасників у 180–190 000 осіб, хоча Міністерство внутрішніх справ Сербії стверджує, що було присутньо лише близько 34 000 громадян.
Основна частина мітингу пройшла мирно. Ситуація загострилася лише пізно ввечері, після завершення офіційної програми. Групи молодих людей почали кидати піротехнічні вироби, фаєри та смолоскипи в поліцію, натомість поліцейські, використовуючи світло-шумові гранати і дубинки, жорстко розігнали учасників протесту. Спеціальні поліцейські підрозділи на броньованих автомобілях та в повному екіпіруванні витіснили протестувальників з центральних вулиць міста.
Пізніше міністр внутрішніх справ Івіца Дачич заявив про затримання 23 учасників нападів на поліцейських.
Мітинг 23 травня став черговим проявом антиурядових протестів, які почалися після руйнування навісу залізничного вокзалу в Новому Саді в листопаді 2024 року, в результаті якого загинуло 16 людей. Трагедія викликала обурення громадян, в основному молоді, насамперед студентів, через корупцію та безкарність чиновників, які, на думку протестувальників, і призвели до трагічного інциденту.
Протестувальники вимагають дострокових парламентських виборів для зміни влади. Президент Александар Вучич оголосив, що вибори можуть відбутися раніше запланованих термінів, вже восени цього року, але остаточного рішення ще немає.
Оглядачі звернули увагу, що, незважаючи на проголошену мету боротьби проти авторитаризму та за демократію, деякі учасники мітингу прийшли на акцію із прапорами «Ні капітуляції» з картою Косова, а також з банерами, спрямованими проти Європейського Союзу та НАТО.
В середині травня студенти також опублікували Меморандум щодо Косова і Метохії на своїх офіційних профілях у соціальних мережах. Посилаючись на Преамбулу Конституції Сербії, вони заявили, що Косово є її ” невід’ємною частиною”.
- Між Боснією і Герцеговиною і Хорватією тимчасово відкрито новий прикордонний перехід
На прикордонному переході Градішка між Боснією і Герцеговиною (Республікою Сербською) та Хорватією 19 травня обвалилася частина огорожі мосту через річку Саву, повністю заблокувавши рух транспортних засобів та пішоходів. Конструкція зруйнувалась рано вранці за невстановлених обставин. Ніхто не постраждав.
Через надзвичайну ситуацію було тимчасово відкрито новий прикордонний перехід у Градішці. Про відкриття вдень, 19 травня, оголосило Міністерство безпеки Боснії і Герцеговини. «Місце через новий міст буде використовуватися під час призупинення руху на існуючому прикордонному переході Градішка, яке сталося через обвал частини захисної огорожі та пішохідної доріжки на мосту через річку Саву», – йдеться у прес-релізі.
Рішення Міністерства безпеки БіГ про тимчасове відкриття було прийнято через кілька годин після того, як Рада міністрів Боснії і Герцеговини не ухвалила пропозицію голови Ради міністрів Боряни Крішто про те, що через надзвичайні обставини слід відкрити новий прикордонний перехід. Міністри, що представляють боснійців, були проти цього.
Новий прикордонний перехід та новий міст, не працював, хоча його було завершено, оскільки Керуючий комітет Адміністрації непрямих податків Боснії і Герцеговини (Upravni odbor Uprave za indirektno oporezivanje BiH, UIO) не надав згоди щодо його відкриття у грудні минулого року, не ухваливши рішень, які б дозволили призначення митників на новий пункт пропуску. UIO вимагає врегулювати різницю між зібраним ПДВ та коштами, сплаченими суб’єктам, наголошуючи, що Республіка Сербська повинна сплатити Федерації Боснії і Герцеговини близько 150 мільйонів марок (близько 77 мільйонів євро).
В Республіці Сербської та в Хорватії вважають позицію Адміністрації непрямих податків Боснії і Герцеговини політично вмотивованою.
Через позицію UIO новий прикордонний перехід в юридичному сенсі працює як старий перехід, але фактично на новому місці, а його функціонування було забезпечено терміновим та тимчасовим переміщенням співробітників зі старого пункту пропуску на новий. Згідно з рішенням, тимчасовий перехід відкрито з 19 травня 2026 року до припинення обставин, що призвели до призупинення руху через існуючий міст, але не пізніше 19 серпня 2026 року.
- Кінцевий термін завершення продажу NIS продовжено
Угорська нафтогазова компанія MOL отримала схвалення від Сполучених Штатів на продовження терміну переговорів із російською компанією «Газпромнефть» щодо купівлі контрольного пакету акцій компанії «Нафтова індустрія Сербії» (НІС). Про це повідомила міністр гірничої промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович 22 травня. За її словами, сербську сторону офіційно поінформували про продовження терміну, який раніше встановило Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США. Попередній дедлайн спливав у п’ятницю, 22 травня. Новий термін завершення переговорів – 6 червня.
Як зазначила міністр, тристоронні консультації (між MOL, «Газпромнефтью» та урядом Сербії) наразі зіткнулися з труднощами. Головні розбіжності стосуються подальшої роботи єдиного в Сербії нафтопереробного заводу (НПЗ) у Панчево, що належить НІС, а також гарантій безперебійного забезпечення внутрішнього ринку Сербії нафтопродуктами після зміни власника. «Ситуація складна, але наше завдання та мета — знайти довгострокове рішення і захистити інтереси держави Сербія», — написала Джедович-Ханданович у соцмережах.
Потреба у терміновому продажу НІС виникла після того, як на початку 2025 року США запровадили санкції через те, що контрольний пакет компанії контролюється росіянами («Газпромнефть» та інші власники з Росії володіють 56,15% акцій). Метою санкцій є позбавлення Росії доходів від продажу енергоносіїв, які Кремль використовує для фінансування війни проти України. Застосування обмежень розпочалося у жовтні 2025 року.
Через американські санкції сербська компанія опинилася під загрозою повної зупинки: було заблоковано транспортування сирої нафти Адріатичним нафтопроводом (JANAF) із хорватського порту Омішаль до НПЗ в Панчево. Наприкінці лютого 2026 року OFAC видало тимчасову ліцензію на роботу NIS, яка дозволила прокачування сировини. Цю ліцензію кілька разів продовжували, і наразі вона діє до 16 червня 2026 року.
У середині січня 2026 року угорська MOL та російська «Газпромнефть» уклали рамкову угоду про викуп усього російського пакету акцій.
