Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив, що НАТО має відновити контроль над північним Косово, інакше зіткнеться з продовженням насильства між етнічними сербами та етнічними албанцями в регіоні. Альянс оголосив, що розгорне додаткові сили, необхідні для стабілізації ситуації, а Німеччина та Велика Британія вже пообіцяли надати сотні солдатів на додаток до наявних сил у 4500 військовослужбовців, щоб тримати регіон під контролем. Албанський прем’єр наполягає на проведенні конференції високого рівня, яка включала б лідерів Франції та Німеччини та відновила участь США. «Змінити хід історії нелегко, для цього потрібне лідерство. Але якщо Франція та Німеччина змогли це зробити після Другої світової війни, якщо Саудівська Аравія та Ізраїль можуть це зробити зараз, то ми знаємо, що це може статися і на півночі Косово», – оцінив прем’єр-міністр Албанії. Е.Рама тривалий час утримувався від втручання в конфлікт у Косово, він зумів налагодити дружні стосунки з Белградом і виступає за входження Західних Балкан до ЄС. Але враховуючи зростаючу загрозу безпеці не лише для албанців у Косово, а й для регіону в цілому, він визнав, що йому доводиться називати речі своїми іменами. Е.Рама вважає, що нестабільність на Західних Балканах служить інтересам, перш за все, Москви. «Кремль хотів би побачити трохи Донбасу в Косово і розпалити вогонь сепаратизму в центрі Європи. Росіяни роблять це по всьому світу, від Африки до Близького Сходу, тому, вони пробують і в Європі, а Косово – це зручний інструмент для росіян”, – заявив албанський прем’єр-міністр.
Виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Чорногорії Дрітан Абазович, вважає, що Росія скоївши напад на Україну, може з часом теж саме вдіяти і з Західними Балканами. Він наголосив, що Подгориця вимушена була вислати з країни шість російських дипломатів, що займалися шпигунською діяльністю, а приєднання до антиросійських санкцій для країни є принциповою позицією, незважаючи на фінансові втрати, які вона несе у сфері туризму.
Питання про відповідальність за напад на косовську поліцію в Баньскій не вичерпується заявою колишнього віце-голови Сербського списку Мілана Радоїчича про те, що він особисто організував напад без відома Белграду, вважає посол США в Косово Джеффрі Ховеньє. США все ще досліджують події і вважають, що атака не була спонтанною, а була “координована” групою, яка використовувала військову зброю, більшість із якої має сербське походження, з метою дестабілізації північного Косова. Американський посол вважає, що заява Радоїчича, що він отримав зброю з Тузли у Боснії є «цікавою», але треба час, щоб перевірити такі твердження. Тверда позиція американського уряду зараз полягає в тому, що особи, відповідальні за злочин убивства поліцейського, за застосування сили для контролю над релігійною будівлею, за участь у перестрілці з поліцією та службами безпеки Косово, повинні бути притягнуті до відповідальності.
У Генеральній прокуратурі в Белграді Мілана Радоїчича допитали за підозрою в тому, що він і кілька невідомих осіб, скоїли злочинні дії з метою незаконного виробництва, зберігання, носіння і торгівлі вогнепальною зброєю та вибуховими речовинами та серйозні дії проти загальної безпеки. Як повідомила Генпрокуратура в Белграді, під час слухання Радоїчич заперечував вчинення інкримінованих йому кримінальних дій. Після слухання прокуратура запропонувала судді попереднього провадження Високого суду в Белграді взяти підозрюваного під варту через ризик втечі. Однак Мілан Радоїчич був звільнений через день після арешту.
Прем’єр-міністр Косово Альбін Курті заявив, що попередня інформація влади Косово свідчить про те, що більшість людей, причетних до нападу на косовську поліцію в Баньскій, були з організацій “Цивільний захист” і “Північні бригади”. У червні поточного року уряд Косова оголосив ці дві організації терористичними, наголосивши, що вони представляють серйозну і пряму загрозу конституційному порядку та безпеці Косова.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що він налаштований на пошук мирного рішення, а ситуація в Косово мала обговорюватися на саміті в Гранаді. Саміт відбувся 6 жовтня і у ньому взяли участь 47 глав держав і урядів, у тому числі президент Сербії Александар Вучич і президентка Косова Вьоса Османі. Публічно, президентка Косова відмовилась від будь яких перемовин з президентом Сербії до моменту введення проти нього санкцій. Втім, у Гранаді могли відбутися неформальні зустрічі лідерів Євросоюзу та країн Західних Балкан щодо ситуації в Косово.
Шольц вважає, що Німеччина, а також Франція та Італія особливо активні у пошуку мирного рішення. Раніше речниця МЗС Німеччини Катрін Дешауер оцінила відведення сербських військ від кордону з Косово як “важливий крок”, але закликала Белград зробити більше для послаблення напруженості.
Міністр закордонних справ Північної Македонії Буяр Османі заявив, що якщо буде доведено, що Сербія будь-яким чином причетна до атаки на півночі Косова, то його країна повинна переглянути свою участь у регіональній ініціативі «Відкриті Балкани». Це була ідея з добрих намірів. Однак після кривавих подій у Косово 24 вересня, Сербія повинна докласти зусиль, щоб довести, що вона не була причетна до цього, тому що, якщо було будь-яке втручання держави, це унеможливлює участь Північної Македонії і інших країн регіону в цьому проєкті, адже ідея «Відкритих Балкан», перш за все, полягала в примиренні.
Таким чином, абсолютна більшість країн Євросоюзу та США виступили за уважне розслідування кривавого інциденту на півночі Косова та необхідність покарання виконавців та замовників цієї провокації. Якщо Вашингтон, Берлін та Париж не поспішають робити висновків щодо тих, хто керував діями групи сербів, що напала на поліцейських на півночі Косова поблизу монастиря Банська, у офіційної Приштини сумнівів нема, що за всім цим стоїть офіційний Белград та особисто президент Сербії Александар Вучич.
Примітно, що колишній соратник президента Сербії, який покинув Сербську прогресивну партію через ідеологічні розбіжності, Драган Шормаз вважає, що Вучич особисто спланував збройний напад і тепер має піти у відставку. «Планом Вучича було створити на півночі Косово міжнародний протекторат або анексувати цю територію. Задачею групи Радоїчіча було заблокувати доступ косовській спеціальній поліції на північ» – заявив він в інтерв’ю агентству «Бета».
Президентка Косова закликає застосувати санкції Євросоюзу щодо Сербії та власне А.Вучича за ескалацію ситуації на півночі Косова. Між тим, офіційні Брюссель та Вашингтон не поспішають з висновками. Введення таких санкцій фактично означає припинення процесу євроінтеграції Сербії. Тоді вона дуже вірогідно вимушена буде остаточно кинутися в обійми Москві, яка цього тільки і чекає. У провідних західних політиків є серйозні підозри, що все це організувала власне Москва. Не даремно, що А.Вучич заявляв, що за подіями на півночі Косова не стоїть Белград, якому такий розвиток подій дуже невигідний, а третя держава. Адже, якби все це готувала Сербія, то за словами Вучича, вона б себе точно убезпечила від зйомки деяких компрометуючих кадрів з безпілотників.
Не даремно, що вже у перші години після провокації на півночі Косово президент Сербії зустрічався в Белграді з послом РФ Боцаном Харченко. На те, що найбільшу вигоду з ескалації ситуації отримує саме Росія вказав і прем’єр-міністр Албанії Е.Рама. А те що виконавець провокації Мілан Радоїчич став заявляти, що отримав зброю не в Сербії, а начебто в Боснії в Тузлі наводить на багато додаткових мірковувань. Протягом останнього року Радоїчич був в Боснії всього один раз і це була не Тузла, а Баня-Лука. Враховуючи, що президент Республіки Сербської є подовженою рукою Москви на Балканах, то чи не він і міг дати певні озброєння Радоїчичу, звісно за підтримки росіян. І чи не боснійський слід свідчить про те, що Кремль планував паралельно загострювати ситуацію в Боснії через Додіка, а на півночі Косова через Радоїчича, щоб створити одразу два серйозних конфлікти, з якими одночасно ЄС та США буде важче справитися.
Якщо ці факти підтвердяться, то дії європейців та американців будуть відповідного характеру і Вучич та Сербія не постраждають від санкцій. Але у випадку підтвердження підготовки провокації на півночі Косова з боку саме офіційного Белграду, президент Сербії і його найближче політичне оточення можуть потрапити під санкції. Не виключено, що санкції можуть оминути особисто Вучича, проте європейська вимога прибрати з органів влади Сербії усіх, хто мав до цього безпосереднє відношення, тобто керівників сербських збройних сил та спеціальних служб, цілком ймовірна.
