Прем’єр-міністри Хорватії та Албанії зустрілись в Загребі для обговорення ситуації в регіоні 

Прем’єр-міністри Хорватії та Албанії зустрілись в Загребі для обговорення ситуації в регіоні 

В Хорватії на запрошення прем’єр-міністра А.Пленковича з офіційним візитом перебував прем’єр-міністр Албанії Еді Рама. Албанський глава уряду у Загребі заявив, що агресія парамілітарних формувань на півночі Косово викликає таке ж занепокоєння, як і реакція офіційного Белграда. «У нас є злочин, убивство поліцейського, і у нас є героїзація тих, хто його вчинив», — заявив Еді Рама, підкресливши, що це не повинно бути прийнятним для Європи, яка має протилежні цінності. Андрей Пленкович, зі свого боку, підкреслив, що ці кроки “не можуть залишитися без відповіді” і що рішення Белграда про день жалоби “майже передбачає ідентифікацію з тим, що сталося”. Він підкреслив, що буде розслідування, щоб повністю встановити, що сталося, після чого спеціальний представник ЄС з питань діалогу між Приштиною та Белградом Мирослав Лайчак внесе пропозиції щодо заходів реагування з боку Євросоюзу. Між тим, Європейська комісія також може ухвалювати заходи самостійно, без згоди всіх держав-членів, як це було зроблено у відношенні  Косово кілька місяців тому. Через невиконання вимог ЄС до Приштини ЄК вжила заходів щодо призупинення роботи в робочих органах у рамках Угоди про стабілізацію та асоціацію, а також відкликала запрошення на зустрічі на високому рівні та призупинила участь Косово у своїй програмі на 7,5 млрд євро. Прем’єр-міністр Хорватії підкреслив, що впевнений, що заходи будуть вжиті, а Е.Рама закликав застосовувати їх “не гаючи часу”, оскільки рішення Белграда про день жалоби не залишає місця для різних інтерпретацій.

Що стосується співпраці двох країн у сфері євроінтеграції, то «Хорватія є натхненням для Албанії на її шляху до Європейського Союзу», заявив прем’єр-міністр Еді Рама, подякувавши офіційному Загребу за допомогу в цьому процесі, відзначивши Хорватію «як приклад успіху» та країну, чиї досягнення за «лише одне десятиліття вступити до ЄС» є стимулом для Тирани. Е.Рама сказав, що Албанія отримала велику користь від прямої допомоги Загреба, додавши, що Хорватія створила велику базу досвіду в процесі вступу до ЄС. Албанія також хоче вчитися у Хорватії у сфері туризму, зміцнення кібернетичної безпеки та надання державної підтримки в процесі працевлаштування. Тирана розглядає Хорватію як одного з найважливіших партнерів. Під час візиту Е.Рами до Хорватії дві країни підписали дві угоди у сферах охорони здоров’я та соціальної політики, і прем’єр-міністр А.Пленкович підкреслив, що вони фактично стали імплементацією політики стратегічного партнерства, яке Албанія та Хорватія встановили п’ять років тому.

Прем’єр-міністр Андрей Пленкович нагадав, що торгівля між двома країнами досягла 170 мільйонів євро, але обидві, сусідні країни в ширшому сенсі, дуже зацікавлені в її подальшому розвитку. Обидва прем’єри також обговорили питання співпраці в енергетичному секторі та інфраструктурних проєктах з наголосом на Адріатично-Іонічному коридорі. Прем’єр-міністр Пленкович заявив, що Хорватія вирішила профінансувати будівництво цього коридору через свою територію, а Тирана знаходиться в процесі підписання контракту щодо основного сегмента коридору через Албанію. Крім того, з Підгорицею розглядається узгодження шляху його проходження територією Чорногорії.

А.Пленкович ще раз підкреслив, що Хорватія залишається сильним і послідовним прихильником шляху Албанії до ЄС. “Це час, коли агресія Путіна проти України прискорила процес розширення”, тому зараз в ЄС на нього дивляться зовсім по-іншому, підсумував прем’єр-міністр Хорватії. Е.Рама сказав, що дві країни, як члени НАТО, мають абсолютно узгоджене ставлення щодо війни в Україні і засудження російської агресії. А.Пленкович відвідає Тірану вже в середині жовтня, де візьме участь у саміті Берлінського процесу.

Під час переговорів президент Хорватії Зоран Міланович сказав прем’єр-міністру Албанії Еді Рамі, що продовжуватиме виступати за «якнайшвидший вступ Албанії до Європейського Союзу», країни, яку він описує як «надійного союзника в НАТО протягом тривалого часу». З.Міланович і Е.Рама оцінили відносини між двома країнами як “надзвичайно дружні та добрі”. Темою розмови була безпекова та політична ситуація в Південно-Східній Європі, під час якої було наголошено, що збереження миру та стабільності в регіоні становить великий інтерес для обох країн.

Підсумки переговорів між хорватським та албанським прем’єр-міністрами показали, що вони мають ідентичні погляди на важливі питання двосторонніх відносин та міжнародного життя. А.Пленкович та Е.Рама засудили вбивство косовського поліцейського групою озброєних сербів на півночі Косово. Вони вимагають санкціонувати офіційний Белград з огляду на фактичну підтримку акту тероризму із застосуванням зброї, що могла бути надіслана із Сербії. На їх переконання, у випадку підтвердження факту підготовки збройної провокації на півночі Косово на території Сербії, Євросоюз має вжити дієвих заходів впливу на Белград. Крім того, два глави уряду обговорили шляхи прискорення вступу Албанії до ЄС та надання цьому процесу всебічної підтримки з боку офіційного Загребу. А.Пленкович та Е.Рама висловили слова підтримки Україні у її боротьбі з російською агресією. Дві країни вже встигли надати реальну допомогу офіційному Києву у цій боротьбі. Загреб і Тірана не забувають надавати особливої уваги реалізації важливих двосторонніх економічних проєктів та регіональних енергетичних ініціатив щодо забезпечення потреб країн вуглеводнями. В регіоні Західних Балкан ці дві країни вбачаються офіційним Брюсселем як найбільш стабільні. Тісні особистісні контакти прем’єр-міністр Албанії має також з президентом Хорватії З.Мілановичем, який до обрання главою держави, працював радником у Е.Рами в Тірані протягом 2017-19 років.