- Лідери країн західних Балкан засуджують напад ХАМАС на Ізраїль
Президент Сербії Александар Вучич засудив жахливі атаки на Ізраїль, заявивши, що світ потребує, щоб ізраїльтяни та палестинці разом зупинили насильство. Протягом історії єврейський народ пережив великі страждання, і тому Ізраїль заслуговує на мирне та безпечне життя, сказав Вучич.
Президент Чорногорії Яков Мілатович засудив атаку ХАМАС на Ізраїль і висловив співчуття сім’ям загиблих. Чорногорія, за його словами, солідарна з Ізраїлем.
Член Президії БіГ Деніс Бечірович оголосив, що він із глибоким занепокоєнням стежить за ескалацією конфлікту на Близькому Сході та рішуче засуджує будь-який вид насильства, особливо коли гинуть невинні цивільні особи. Боснія і Герцеговина залишається відданою боротьбі з тероризмом, насильницьким екстремізмом і радикалізацією в усіх формах.
Голова Ради міністрів БіГ Боряна Крішто засудила раптовий напад на Ізраїль з боку палестинського угруповання ХАМАС, в якому загинули багато людей.
Лідери країн турбулентного регіону західних Балкан практично одностайно засудили напад бойовиків ХАМАС на Ізраїль. У всіх них є розуміння небезпеки провокаційних дій радикальних угруповань, які під прикриттям боротьби за національні права скоюють злочини проти невинного цивільного населення.
Варто зазначити, що геополітична турбулентність, що виникла внаслідок чергового палестинсько-ізраїльського конфлікту, безсумнівно вигідна Росії. Росію та Палестину пов’язують тісні взаємини ще з радянських часів. Зацікавлений у просуванні свого впливу серед країн арабського світу, СРСР прямо називав Ізраїль «пособником західного імперіалізму», а діяльність палестинців – «національно-визвольним рухом». На відміну від Хезболли, ХАМАС не є 100% проксі Ірану. ХАМАС має давні та багатопланові зв’язки з РФ. Представників угруповання приймають на високому рівні (аж до міністра закордонних справ РФ) у Москві (останній такий візит відбувся вже після початку повномасштабної російсько-української війни у вересні 2022 року). З 2015 по 2020 рік між вищим керівництвом МЗС РФ та ХАМАС було проведено 7 офіційних зустрічей. Крім цього, Росія буквально наповнює Сектор Газа різними видами озброєнь, зокрема ПТРК, здійснюючи постачання такої зброї через Сирію, Іран та Хезболлу.
- Етнічних сербів вербують до лав російської армії
Росія вербує сербських найманців і розміщує їх у студентському будинку в Підмосков’ї, плануючи сформувати повну сербську бригаду. Російська служба ВВС повідомила, що сербські найманці увійшли до складу 106-ї повітряно-десантної дивізії. Зокрема, сербський командир Давор Савичич, який з 2014 року воює на сході України; Олександр «Хірург» Залдостанов, лідер «Нічних вовків»; і син колишнього президента Югославії Марко Мілошевич, який проживає в Росії, займаються вербуванням. Російська служба BBC вивчила запис однієї з зустрічей, в якій брав участь Давор Савичич, на якій він заявив, що сформує повноцінну сербську бригаду у складі 106-ї Тульської дивізії ПДВ Росії до осені 2023 року, залучивши до тисячі громадян Сербії. Для цього проекту в Московській області була розроблена ціла система: іноземців, які приїжджали в Росію, розміщували в будівлях тимчасового розміщення студентів поруч зі стадіоном в Красногорську. Існує навіть список імен сербів, які були призвані в російську армію. Серед них був громадянин Сербії Вукашин Стеванович. Він заперечував, що підписав контракт, і зараз служить у 106-й повітряно-десантній дивізії. Вукашин Стеванович стверджує, що працює в Росії звичайним будівельником. Але на кількох фотографіях у своїх соцмережах він позує зі зброєю у військовій формі.
Те, що сербські найманці беруть участь у війні в Україні, підтвердили наприкінці серпня Давор Савичич і сербський снайпер Деян Берич в російському пропагандистському шоу Соловйов Live. Савичич розповів, що на початку війни його батальйон знаходився в районі аеродрому Гостомель під Києвом, після чого їх перекинули в Харківську область, а потім у село Богородичне Краматорського району Донецької області.
Треба зазначити, що найманство в Сербії є кримінальним злочином, тому серби, завербовані в російську армію, можуть отримати до 10 років ув’язнення на батьківщині. Проте щодо тих, хто воював проти української армії на Донбасі з боку російських сил ще з 2014 р., тобто до широкомасштабного військового вторгнення в Україну армії РФ, органи сербського правосуддя застосовували найлегші форми кримінального переслідування. Очевидно, що саме ці найманці свого часу передали православну ікону, викрадену з одного з луганських музеїв президенту Республіки Сербської Милораду Додіку. Тоді ще будучи членом президії БіГ він її подарував міністру закордонних справ РФ С.Лаврову, проте необачно виставив в соціальних мережах її фото, де видно печатку українського музею. М.Додік виправдовувався, що йому цю ікону подарували люди, які ніколи не були на Донбасі, що однак не знімає підозри, що вона була вкрадена саме сербськими найманцями з музейної колекції українського міста, що потрапило під тимчасову російську окупацію. Тоді С.Лавров вимушений був повернути крадену ікону назад М.Додіку.
- Після введення Європою санкцій щодо російської нафти Республіка Сербська вимушено міняє власника свого НПЗ у Броді
Нафтопереробний завод у Босанському Броді (Республіка Сербська, БіГ), який нині належить Росії, має перейти у власність до Азербайджану. Завершення цієї оборудки має відбутися в Москві, куди М.Додік, за його ж заявою, їде наприкінці жовтня цього року для зустрічі з В.Путіним та керівництвом РФ. Таке розгортання подій можна було передбачити із заяви Мілорада Додіка під час його візиту до Будапешта 20 серпня 2023 року, де він зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Тоді Додік заявив, що “Азербайджан зацікавлений в інвестуванні проєктів у сфері енергетики в Республіці Сербській”. До цього Додік за такою ж нагодою відвідав Азербайджан у травні цього року, де зустрівся з тамтешнім прем’єр-міністром Алі Асадовим.
Російська нафта через санкції ЄС проти цієї країни, причиною яких є військова агресія проти України, більше не може постачатися до нафтового терміналу та переробного заводу в Броді в Республіку Сербську, БіГ, але могла б легально йти через Азербайджан. Ще одна важлива причина такої «економічної акції» – продаж виробництва бітуму на Бродському НПЗ. Запаси цього продукту, які були на НПЗ, розпродані, попит на нього великий, особливо з Албанії. У цей же «пакет» входить також продаж мережі АЗС «Nestro petrol», що знаходиться на території Республіки Сербської, яка також належить Росії, але її має поглинути вже не Азербайджан, а угорська енергетична компанія-гігант «MOL». Додік тоді ж в Будапешті провів переговори з угорським прем’єром В.Орбаном, який дав згоду перебрати всі інвестиційні проєкти, від яких відмовилася Німеччина на території РС у знак осуду сепаратистських дій М.Додіка та його політичної сили.
Таким чином, проросійські політики РС з дозволу Москви переорієнтовують власність свого головного НПЗ, як найбільшого підприємства ентитету. Поява Азербайджану десь зрозуміла, оскільки Баку домовився з Сараєво про можливість постачання азербайджанського газу через Адріатично-Іонічний трубопровід, який будується від Албанії до Італії вздовж берега двох морів, в тому числі і через територію БіГ. Це газопостачання, та воно часто йде й поруч з нафтовими справами. Угорщина ж вирішила зайти зі своїми інвестиціями до Республіки Сербської, рятуючи її від банкрутства. Взамін Додік пообіцяв не тільки передати мережу АЗС, але й також запровадити вивчення угорської мови в усіх школах РС та вищих навчальних закладах. Нічого дивного, що проросійський Орбан допомагає проросійському Додіку, адже все це робиться з політичного та фінансового благословення Кремля.
- Саміт міністрів закордонних справ Західних Балкан у Тирані у рамках Берлінського процесу
У столиці Албанії Тирані відбулася зустріч міністрів закордонних справ Західних Балкан у рамках Берлінського процесу. Під час зустрічі обговорювалися поточна геополітична ситуація, безпека регіону, важливість і виклики регіональної співпраці, європейська перспектива Західних Балкан, досягнення в рамках Берлінського процесу, інструменти для прискореного процесу економічного розвитку в контексті Нового плану зростання, який Європейська комісія представила у травні, та діяльність із впровадження Спільного регіонального ринку.
Такі зустрічі, як ця в Тирані, зміцнюють колективну рішучість країн Західних Балкан досягти повноправного членства в ЄС. Коли йдеться про політику розширення Європейського Союзу щодо Західних Балкан за останні два роки, то вона відбувалася на тлі глибоких геополітичних змін не лише в Європі, а й на світовій арені. Країни Західних Балкан спільно прагнуть підтримувати стабільність, демократичні цінності та суверенітет у регіоні та забезпечити безпечне та процвітаюче майбутнє для всіх. Прагнення громадян країн Західних Балкан – досягти кращої якості життя та політичного середовища, яке забезпечує майбутнє без страху за завтра. Країни регіону також прагнуть запровадити Спільний регіональний ринок, особливо в контексті запропонованої прискореної інтеграції ЄС до єдиного ринку. Добре функціонуючий спільний регіональний ринок покращує економічну співпрацю між країнами Західних Балкан і гармонізує економіку зі стандартами та практикою ЄС.
Треба розуміти, що Берлінський процес відіграв ключову роль у сприянні діалогу, покращенні інфраструктури, зміцненні економічного співробітництва та вирішенні регіональних проблем у країнах Західних Балкан. Це свідчить про прихильність ЄС надавати підтримку Західним Балканам на шляху країн регіону до членства в Євросоюзі. Берлінський процес – це регіональна ініціатива, започаткована у 2014 році з метою прискорення європейської інтеграції країн Західних Балкан, економічного та інфраструктурного розвитку та покращення регіональної співпраці.
Проте, не обійшлося без конфузів. Міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич не взяв участь у спільній фотосесії міністрів закордонних справ Західних Балкан і Європейського Союзу по закінченню саміту. Сербський міністр зазначив, що не прийшов на спільне фотографування, оскільки, серед іншого, за спинами міністрів був прапор Косово. Таким чином, Белград із зрозумілих причин не визнає державності Косово та ігнорує її існування, хоча, якщо бажає вступити до ЄС має у якійсь формі це зробити.
- Мирослав Лайчак виступає за зняття санкцій ЄС з Косова
Спеціальний представник Європейського Союзу з питань діалогу між Косово і Сербією Мирослав Лайчак заявив про можливе зняття санкцій ЄС проти Косова через останні події на півночі країни. Він повторив європейську позицію, що нормалізація має бути досягнута шляхом діалогу і що це єдине можливе рішення. На його думку, провокація 24 вересня поточного року на півночі Косова не була випадковою. Це була жахлива річ, яка трапилася, і це треба добре розслідувати. Справа в тому, що багато речей змінилося і впливатиме на продовження діалогу в багатьох аспектах, але є одна річ, яка не змінилася і не зміниться, це те, що для нормалізації відносин між Косово і Сербією потрібна угода, яка означає компроміс, якого ми можливо досягти лише шляхом діалогу, вважає М.Лайчак. Він вважає, що той, хто каже, що діалог мертвий, говорить, що європейське майбутнє мертве, оскільки шлях Косово і Сербії до Європи проходить виключно через нормалізацію. У нинішніх обставинах, що склалися, це не дуже добре, що Косово є під негативними заходами ЄС і що питання має бути вирішене, запропонував М.Лайчак.
Треба пам’ятати, що Європейський Союз ввів санкції проти Косово ще в червні поточного року, посилаючись на те, що Косово “не врахувало прохання Брюсселю вжити термінових заходів для зниження напруженості на півночі протягом травня”.
Проте зараз, спеціальний посланник ЄС з діалогу між Белградом і Приштиною Мирослав Лайчак вважає, що необхідно нормалізувати відносини між Белградом і Приштиною, при цьому він вкотре відкинув заяви прем’єр-міністра Косова Альбіна Курті про те, що став на бік Сербії. Президенти країн-членів Ради Безпеки ООН, з якими розмовляв у Нью-Йорку М.Лайчак, дуже стурбовані відносинами між Сербією та Косово повідомив спеціальний посланник ЄС на регіональному форумі у Будві (Чорногорія). Він не даремно зазначив, що немає нормального майбутнього для двох сторін без нормалізації відносин, що має бути досягнуто виключно шляхом діалогу. Косово і Сербія мають великий вплив на ситуацію усіх країн Західних Балкан і це вже даність.
- Заступник генерального секретаря НАТО про ситуацію на Західних Балканах
Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане заявив, що цей рік був важким для регіону Західних Балкан, а особливо в Косово, де в травні були поранені 93 солдати місії KFOR, а останнім часом спостерігається посилення насильства. Потім, 24 вересня стався напад на патруль косовської поліції, в результаті якого один поліцейський був убитий і ще двоє були поранені. Подальший конфлікт у монастирі Баньска призвів до загибелі кількох нападників. Тому це насильство має припинитися, заявив М.Джоане під час виступу на конференції “Бути в безпеці” в Будві.
Він нагадав, що НАТО у відповідь на посилення напруженості розгорнуло сотні додаткових військових у Косово. Тільки минулого тижня Сполучене Королівство розгорнуло ще 600 військовослужбовців, і Альянс готовий вносити подальші зміни в позицію KFOR, якщо це необхідно. KFOR продовжує уважно стежити за ситуацією, і всі готові реагувати, при цьому нейтралітет і неупередженість є ключовими для успіху місії KFOR.
М.Джоане нагадав, що командувач військами НАТО в Косово перебуває в постійному контакті з усіма своїми основними співрозмовниками, включно з косовськими безпековими структурами та керівниками сербських сил. При цьому КФОР вживатиме всіх необхідних заходів для виконання місії згідно з резолюцією 1244 Ради Безпеки ООН, тобто збереження безпечного середовища та свободи пересування для всіх громадян у Косово.
Таким чином, НАТО рішуче підтримує діалог між Белградом і Приштиною за посередництва ЄС. Спірні питання на думку офіційного Брюсселю, можна вирішити лише політичною домовленістю. Це вимагає сумлінності, терпіння, наполегливості та компромісу. Тому настав час для деескалації. Говорячи про ситуацію в БіГ, М.Джоане вважає, що “сепаратистська риторика і дії викликають серйозне занепокоєння. НАТО буде рішуче підтримувати суверенітет і територіальну цілісність Боснії та Герцеговини та зусилля країни щодо євроатлантичних реформ. Так само, офіційний Брюссель підтримує європейську та євроатлантичну інтеграцію всіх країн Західних Балкан, як і операцію під керівництвом ЄС в рамках угоди “Берлін плюс” та відновлення мандату EUFOR.
Офіційний Брюссель вважає, що політика відкритих дверей НАТО добре послужила для багатьох країн Західних Балкан. Оскільки Чорногорія та Північна Македонія набули членства в НАТО, то тепер більшість країн регіону є союзниками Альянсу, тим самим роблячи весь регіон набагато безпечнішим.
