Резолюція Генеральної асамблеї ООН щодо геноциду в Сребрениці мала лише зафіксувати давно доведений міжнародними судами факт. Але серби сприйняли це практично як напад на сербський народ та Республіку Сербську.
Вучич організував в Нью-Йорку штаб, за допомогою якого намагався «торпедувати» заплановане голосування.
Додік скористався підготовкою Резолюції, щоб заявити про намір відділення Республіки Сербської.
Боснійці у відповідь зібралися боронити державу.
Атмосфера, як на початку 1990-х, пишуть журналісти.
Ускладнення ситуації
Сесію Генеральної асамблеї ООН, на якій 2 травня мало відбутися голосування за запропоновану резолюцію щодо Сребрениці, перенесли. В Белграді впевнені – це результат активних дій керівництва Сербії. Президент Александар Вучича та його команда розгорнули в останні дні інтенсивну міжнародну активність, спрямовану на протидію ухваленню Резолюції.
В Белграді була проведена цільоспрямована робота з посольствами, після чого деякі дипломати виступили з публічними заявами на підтримку сербської точки зору про те, що масове вбивство боснійських мусульман в Сребрениці було злочином, але не геноцидом. Зокрема, це зробили посли Ірану та Ізраїлю.
У Нью-Йорку Вучич створив штаб із протидії Резолюції і провів масштабні зустрічі з десятками дипломатичних представників Азії, Африки, Латинської Америки. Говорив він і з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем.
Підсумовуючи цю активність на дипломатичному фронті, президент Сербії заявив: “Нам вдалося трохи ускладнити ситуацію”.
За твердженнями сербських медіа, результатом діяльності команди Вучича стало зменшення кількості країн, які висловили готовність голосувати за Резолюцію, і збільшення тих, хто вирішив утриматися.
«Ускладнення», про яке говорить президент Сербії, було б неможливим без інших, на додачу до дипломатичних, форматів тиску на міжнародну спільноту.
Одним з них стало звинувачення в скоєнні геноциді сербів під час Другої світової війні. Вучич пообіцяв в разі ухвалення Генеральною асамблеєю ООН рішення щодо геноциду у Сребрениці щорічно подаватиме відповідні резолюції про те, «що хорвати вчинили геноцид у Ясеноваці», а «німці зробили це в Крагуєваці». Цю ідею Белграда активно підхопили росіяни, які звинуватили Німеччину у геноциді радянського / російського народу.
Загалом, стосовно питання Резолюції щодо Сребрениці взаєморозуміння Белграда та Москви було повним, що проказала зустріч в Нью-Йорку президента Сербії з постійним представником Російської Федерації при ООН Василем Небензею.
Однак ключовим фактором, який ускладнив прийняття Резолюції, стали все ж таки не дипломатичні зусилля Белграда, а стрімке погіршення безпекової ситуації в Боснії і Герцеговині на тлі підготовки до засідання Генасамблеї ООН.
Вперше за багато років спостерігачі констатувати: «це нагадує початок 90-х», а слово «війна» почало постійно з’являтися в заголовках новин з БіГ.
«Српска те зове»
Нагадаємо: в проєкті Резолюції пропонується щороку відзначати 11 липня як «Міжнародний день пам’яті геноциду, вчиненого в Сребрениці в 1995 році», засуджувати заперечення геноциду, а також героїзацію військових злочинців, а встановлені судом факти щодо злочину імплементувати в освітні програми країн-членів ООН, щоб запобігти ревізіонізму та повторенню геноциду.
Втім, політичні лідери сербів розцінили проєкт Резолюції ГА ООН як загрозу існування Республіки Сербської, і керівники РС негайно оголосили про намір від’єднатися від БіГ. Мілорад Додік фактично поставив ультиматум, заявивши: «Якщо Резолюція щодо Сребрениці буде прийнята на Генеральної асамблеї ООН, Республіка Сербська не бачить сенсу залишатися в Боснії і Герцеговині». «Ми будемо шукати і врегулювувати наш статус таким чином, щоб ми могли спробувати продовжувати самостійно”, – сказав він після зустрічі державного керівництва Сербії та керівників Республіки Сербської, що відбулася в середині квітня.
Через кілька днів після цього, під час багатотисячного мітингу «Српска те зове» («Республіка Сербська кличе тебе») в Баня Луці, Додік закликав мусульман відкликати Резолюцію щодо Сребрениці, якщо вони хочуть жити разом із сербами у Боснії і Герцеговині. «Якщо ні, то більше не згадуватимемо. …Наступними кроками буде рух до єдності з Сербією», – заявив він.
На 2 травня, коли на Генасамблеї ООН мала розглядатися Резолюція про геноцид, уряд РС призначив засіданні в Сребрениці. І хоча Додік наголошував, що керівництво РС готово віддати шану жертвам, похованим в Поточарах, ідея проводити урядове засідання на місці страшного злочину була сприйнята як загрозливе повідомлення місцевим боснійцям. Після відкладення розгляду Резолюції в ООН Додік заявив про перенесення засідання уряду, але не про його відміну.
Додав напруження і візит Додіка в Росію. В кінці квітня президент РС, разом із міністром безпеки Боснії і Герцеговини Ненадом Нешичем та сенатором Республіки Сербської, колишнім директором розвідувальної служби Сербії Александаром Вуліним, відправилися в Санкт-Петербург на «Міжнародну зустріч високих представників з питань безпеки». В кулуарах форуму Додік зустрівся із секретарем Ради безпеки РФ Николаєм Патрушевим. Судячи із офіційних повідомлень, жодних доленосних рішень на зустрічі не ухвалювалося. Втім, навіть сам факт переговорів президента Республіки Сербської із куратором російських силових структур, наближеним до Путіна, є явною демонстрацією підтримки Кремлем Додіка та його політики (в тому числі, планів щодо відокремлення).
“Domovina te zove”
Активність президента Республіки Сербської була сприйнята боснійцями однозначно – як загроза територіальної цілісності Боснії і Герцеговини.
«Крок Додіка до відділення» – «це оголошення війни», заявив міністр оборони Боснії і Герцеговини Зукан Хелез, коментуючи зустріч Додіка та Патрушева в Санкт-Петербурзі в інтерв’ю боснійському телебаченню. «Я знаю, що робити, якщо виникне проблема. Я маю захищати кордони Боснії і Герцеговини, що прописано в Законі про оборону», – підкреслив глава оборонного відомства. Втім, він також заспокоїв громадян, наголосивши, що в порівнянні із початком 1990-х в БіГ вже є власні потужні державні інституції, які в змозі захистити країну, є місія EUFOR, є присутність НАТО. Окрім того, міністр нагадав, що Додік говорить про відділення вже 20 років, але в реальності цього не відбувається.
Нинішня криза, дійсно не є першим подібним загостренням в БіГ за останні кілька років. Але вперше за довгий час заяви та дії сербських лідерів призвели до активізації боснійського спротиву.
27 квітня сотні людей з усієї Боснії і Герцеговини зібралися в Сметово поблизу Зениці на мітинг “Domovina te zove” («Батьківщина кличе тебе»), який організував Рамо Ісак, лідер Snage naroda («Сила народу») та міністр внутрішніх справ Федерації Боснії і Герцеговини.
«Я наполегливо кажу людям спати спокійно, що війни не буде. Але якщо хтось наважиться на таке, я в дитинстві взяв гвинтівку, тож для мене не проблема буде захищати кордони, які ми нікому не дозволимо стерти», – заявив Ісак на мітингу.
«Я знаю, що всі ви, хто знайшов час приїхати сюди, показали велику силу, силу народу на чолі зі справжніми патріотами. Ми можемо діяти тільки разом, насамперед через інституції держави БіГ, а потім як добровольці, щоб утримати цю державу, ми її не віддамо, і ніхто не може їй загрожувати. Ми не вміємо здаватися”, – сказав Ісак.
Як повідомляється, на мітингу був присутнім екс-командувач Армії Республіки Боснії і Герцеговини під час війни, перший начальник Генерального штабу АРБіГ, генерал Сефер Халілович, який, зокрема, заявив: «Війни не буде і не повинно бути, але нехай ті, хто відкрито про це говорять, знають, що ми готові».
І Рамо Ісак, і Сефер Халілович є достатньо суперечливими фігурами боснійської політики, і наразі цей рух опору не можна назвати таким, що користується загальнобоснійською підтримкою. Але, очевидно, в суспільстві збільшився і став більш явним запит на більш радикальну, ніж зазвичай, реакцію на плани лідерів Республіки Сербської щодо відокремлення, тобто розвалу БіГ.
Мобілізація і дестабілізація
Радикалізація настроїв боснійців відбувається на тлі невідомо ким організованих гібридних спецоперацій, метою яких мобілізація та озброєння боснійців та виведення їх на вулиці.
Наприкінці квітня в соціальних мережах та у Телеграм-каналах почав циркулювати лист на бланку парламенту Федерації Боснії і Герцеговини про необхідність громадянам БіГ долучитися до оборони країни та про закриття кордонів для чоловіків віком 16-63 років.
Окрім того, громадяни БіГ отримали через Фейсбук повідомлення нібито від «Цивільного захисту», згідно з яким чоловікам віком від 18 до 48 років в обов’язковому порядку треба було з’явитися до відділків поліції для мобілізації та отримання зброї.
Представники влади назвали всю цю інформацію фейком (все це дійсно не виглядає як офіційні документи). Але, судячи з того, що люди сприйняли ці звернення серйозно і стали звертатися до чиновників з питаннями, що ж їм робити, фейкові повідомлення знайшли благодатний ґрунт.
Якщо додати, що, за повідомленнями медіа, в БіГ наразі розслідується випадок ймовірного тренування радикальних ісламістів на полігоні Збройних сил Боснії і Герцеговини біля Мостару, ситуація в країні виглядає ще більш загрозливою.
В цих умовах не виключено, що перенесення дати розгляду Резолюції щодо Сребрениці пояснюється не стільки успішним «наступом» Вучича на дипломатичному фронті, як загрозою дестабілізації ситуації в Боснії і Герцеговині. Що, напевно, налякало світову спільноту.
Навряд чи в БіГ є можливим розгортання масштабного збройного конфлікту – військова місія ЄС, EUFOR, в останні тижні з метою проведення навчань збільшила свою присутність в Боснії і Герцеговині, залучивши резерви, причому не тільки солдат, але і техніку. Але країна в останні тижні помітно посунулася в бік, протилежний від сталого миру.
