Високий представник Крістіан Шмідт подав свою чергову доповідь Генеральному секретарю ООН з переліком подій, пов’язаних з імплементацією Загальної рамкової угоди про мир у Боснії та Герцеговині в період з 16 квітня по 15 жовтня 2023 року. Як останній авторитет у сфері дій, Високий представник застеріг від безпрецедентних нападів на Мирну угоду та конституційний правопорядок БіГ, включаючи Високого представника та Конституційний суд Боснії та Герцеговини як їхніх захисників. Він зазначив, що відповідальність за напади несе влада Республіки Сербської на чолі з президентом РС Мілорадом Додіком. Високий представник рішуче відкинув неправильне тлумачення Дейтонської угоди в РС, яке служить сепаратистським цілям, включаючи заяви, які заперечують спадкоємність Боснії та Герцеговини та спотворюють її конституцію. «Держава Боснія і Герцеговина не є союзом держав або конфедерацією. На території БіГ є лише одна держава, і це Боснія і Герцеговина», – підкреслив Високий представник, зазначивши, що міжнародному співтовариству залишаються доступними інструменти для протидії загрозам Мирній угоді. Ці інструменти необхідно підтримувати та зміцнювати. У доповіді також згадуються кроки, вжиті для покращення інституційної функціональності БіГ та прогрес у напрямку інтеграції до ЄС, як позитивні досягнення. Високий представник поінформував членів РБ, що протягом звітного періоду зросла кількість насильницьких нападів на репатріантів і що корупція все ще широко поширена. Є ще багато викликів, пов’язаних з адаптацією до європейських та міжнародних стандартів, зокрема у сферах демократії, верховенства права, економіки та соціальної політики.
Член Президії БіГ від сербського народу Желька Цвіянович заявила, що доповідь Крістіана Шмідта сповнена неправдивих і маніпулятивних речей, у яких намагаються звинуватити Республіку Сербську. “Немає нічого критичного в тому, що він не є Високим представником і що він не отримав необхідної легітимності чи законності”, – сказала Цвіянович, зазначивши, що “додаток 10 Дейтонської угоди чітко визначає, хто може бути Високим представником, а Шмідт не був затверджений у Раді Безпеки відповідною резолюцією”.
Голова Президії БіГ Желько Комшич, який особисто прибув до Нью-Йорка, звернувся до РБ ООН і сказав, що причина його звернення стосується минулого шестимісячного періоду, представленого у звіті офісу Верховного представника, з особливим наголосом на фактах, що формують політичні події в Боснії та Герцеговині, як і сама діяльність Високого представника. У своєму виступі Ж.Комшич висловив задоволення продовженням мандата місії EUFOR Althea. Він нагадав, що легітимною метою Дейтонської угоди було встановлення миру, але через 28 років після її підписання БіГ все ще не завершила шлях свого демократичного переходу і залишається ув’язненою у вирі етнічно заснованої політики. Дейтонський мир став інструментом різноманітних геополітичних змагань різних гравців на геополітичній арені. Етнічна політика та етнічні групи використовуються для створення напруги та дестабілізації. Не дивлячись на те, що в БіГ точаться політичні дебати щодо того, чи є Верховний представник легітимним, Ж.Комшич підтримав існування Офісу Високого представника (ОВП). А от щодо конкретної його доповіді, то тут виділив, що нинішній Верховний представник першим зіткнувся з масою протестів громадян БіГ. Є рішення ОВП, які є хорошими і спрямовані на захист конституційного ладу в Боснії та Герцеговині, але вони були недостатніми та нечіткими. Існує велика диспропорція між ставленням до поведінки акторів з Республіки Сербської, в якій вони говорять про нібито мирне роз’єднання, мирний розпуск, і чи слабка реакція Верховного представника викликана недостатньою спроможністю чи відсутністю підтримки з боку міжнародної спільноти. Є цінування зусиль Високого представника, коли виникають блокування у функціонуванні державних інституцій, де він намагався вирішити ці блокади через свою роль посередника. Однак дії нинішнього Високого представника не завжди виконують роль посередника, як того вимагає Додаток 10 Дейтонської мирної угоди. У відношенні до Федерації Боснії та Герцеговини, вони визначаються як проактивні, тоді як до Республіки Сербської як реактивні. Таке різне ставлення ставить Високого представника у дуже складне становище.
У своєму виступі Ж.Комшич зазначив, що стурбований поведінкою прем’єр-міністра А.Пленковича, що Хорватія лобіювала у Високого представника внесення таких змін до конституції та Закону про вибори Боснії та Герцеговини, які відповідають політичним інтересам сусідньої країни, і шкодять суверенітету БіГ.
Ж.Комшич також наголосив, що Високий представник продемонстрував свою упередженість, дозволивши сформувати новий уряд у Боснії та Герцеговині всупереч результатам виборів, призупинивши на 24 години дію конституції. Це був безпрецедентний напад на верховенство права в БіГ. Він висловив занепокоєння намаганнями Верховного представника вирішити питання державного майна у дивний спосіб. Уявлення Шмідта про державну власність відрізняються від практики та середовища в БіГ, оскільки власність не є територією, а територія не є власністю, вважає голова Президії БіГ.
Між тим, наприкінці свого звернення Ж.Комшич підкреслив, що підтримує існування ОВП, і закликав міжнародне співтовариство співпрацювати з ним.
Таким чином, Високий представник не поїхав до Нью-Йорку особисто представити доповідь, але туди відправився голова Президії БіГ, який досить критично оцінив його діяльність за звітний період. Очевидно, що Високий представник очікував такого гострого виступу, тож вважав за краще просто передати піврічний звіт країнам-членам РБ ООН. Власне Росія запустила наратив щодо його начебто нелегітимності, тож офіційна Москва в разі присутності на засіданні К.Шмідта спробувала б розвинути цю тему під час дебатів.
К.Шмідт відкрив декілька фронтів боротьби в БіГ, і провокативна діяльність президента РС щодо невизнання повноважень Високого представника, та відверта боротьба за відокремлення Республіки Сербської зі складу БіГ не єдина проблема, з якою бореться ОВП. Ж.Комшич публічно висловив своє незадоволення діяльністю на своїй посаді К.Шмідта, що боляче вдаряє по його авторитету серед країн-членів РБ ООН. Можливо, Високий представник міг бути більш рішучим у боротьбі з відвертим сепаратизмом М.Додіка, так у нього є ще багато конфліктів з іншими політичними таборами БіГ, що значно звужує його маневр діяльності на своєму посту.
Не обійшлося під час засідання РБ ООН і без гострих заяв. Після того, як голова президії БіГ прямо звинуватив прем’єр-міністра Хорватії, відреагував посол РХ в ООН І.Шимонович: «Щодо присутності пана Комшича на засіданні та його висновків, хотів би зазначити, що Хорватія не визнає його легітимним членом Президії Боснії та Герцеговини». Він додав, що Ж.Комшич потрапив на посаду члена Президії через «етнічну інженерію. Ми щиро сподіваємося, що зміни до виборчого законодавства унеможливлять подібні маніпуляції в майбутньому». Після цього у відповідь посол БіГ в ООН З.Лагумджія завив, що вважає неприйнятним те, що сказав глава дипмісії Хорватії.
Таким чином, Москва і М.Додік заявляють, що на своїй посаді К.Шмідт нелегітимний, Ж.Комшич гостро критикує Високого представника, проте не вважає його призначення спірним, а Хорватія у свою чергу підтримує дії Високого представника у БіГ, але заявляє про нелегітимність самого Ж.Комшича, який начебто став у сумнівний спосіб представником хорватського народу в Президії БіГ. При цьому, говорячи про виступ голови Президії БіГ Ж.Комшича на засіданні РБ, член президії БіГ Ж.Цвіянович сказала, що його звернення не було погоджено усіма членами Президії.
Єдиний висновок у всіх, хто спостерігав за таким дійством у Нью-Йорку на засіданні РБ ООН: ситуація в БіГ дуже напружена і проблематична. Тут багато об’єктивних чинників та негараздів суб’єктивного характеру, пов’язаних з особистою конфронтацією політичних лідерів країни, які ретранслюють бачення не тільки своїх прибічників, але і частини виборців, що вносить серйозний розлад в діяльність державних органів влади.