- ЄС призупинив виплати Сербії в рамках Плану зростання через суперечливі закони щодо правосуддя
Європейський Союз призупинив фінансові транші для Сербії в межах Плану зростання для Західних Балкан. Про це заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос. Причиною такого кроку став регрес у судовій системі Сербії через ухвалення на початку року пакету нормативних актів, які отримали назву «закони Мрдича».
У січні Сербія ухвалила судову реформу, яка викликала гостру критику як усередині країни, так і на міжнародному рівні. Ці зміни надають головам судів значно більші повноваження щодо звичайних суддів та фактично скасовують гарантії незалежності прокурорів. Критики зазначають, що «закони Мрдича» були прийняті саме тоді, коли тривали гучні розслідування корупції проти високопосадовців уряду та правової партії, що може означати спробу політичного контролю над слідством.
Дорадчий орган Ради Європи — Венеціанська комісія — оприлюднив висновок, у якому чітко вказав на недоліки реформи. Основні претензії фахівців: реформа впроваджувалася поспішно, без належного демократичного обговорення; ухвалені закони створюють ризики для незалежності правосуддя. Комісія надала пакет рекомендацій для усунення цих недоліків, виконання яких тепер є обов’язковою умовою для отримання грошей від ЄС.
«Ми наразі призупинили всі виплати за планом зростання, оскільки судова система регресувала. Доки це не буде вирішено, вони не зможуть отримувати європейську фінансову підтримку», — наголосила Марта Кос.
З коштів Плану зростання Сербія має право на загальну суму 1,588 мільярда євро на період між 2024 і 2027 роками.
Хоча сербські чиновники наголошують на тому, що офіційного рішення про заморожування коштів з Плану зростання Європейського Союзу не було прийнято, вони одночасно підтверджують, що Європейська комісія очікує на виконання рекомендацій Венеціанської комісії щодо суперечливих судових законів. За словами єврокомісара Марти Кос, доки ситуація в судовій системі не буде «відновлена», подальших виплат коштів Сербії не буде.
Як зазначив 2 травня міністр європейської інтеграції Неманья Старович, Сербія подала запит у липні 2025 року на виплату другого траншу з Плану зростання, але рішення щодо цього запиту досі очікує на розгляд Європейської Комісії. За словами міністра, причиною є саме судові закони. Старович підкреслив, що рекомендації Венеціанської комісії щодо комплексу судових законів будуть «повністю виконані», і що це питання буде розглянуто парламентом до кінця травня. «Ми інтенсивно працюємо над цим, сформовано робочу групу, і протягом травня всі рекомендації Венеціанської комісії будуть повністю виконані».
- Дострокові парламентські вибори в Косово призначені на 7 червня
Виконувачка обов’язків президента Косова Албулена Хаджіу (Albulena Haxhiu) призначила дострокові парламентські вибори на 7 червня. Це будуть вже треті парламентські вибори в Косово за останні півтора року.
Рішення щодо оголошення виборів було ухвалене після розпуску парламенту через те, що депутати не змогли обрати президента у встановлений Конституцією термін (до 29 квітня).
28 квітня, засідання скликалися чотири рази, до опівночі, проте жодного разу в залі не було 80 депутатів, необхідних для забезпечення кворуму. Опозиційні партії – Демократична партія Косова (PDK – Partia Demokratike e Kosovës), Демократична ліга Косова (LDK – Lidhja Demokratike e Kosovës) та Альянс за майбутнє Косова (AAK – Aleanca për Ardhmërinë e Kosovës), а також «Сербський список», відмовилися брати участь у голосуванні.
Прем’єр-міністр Альбін Курті звинуватив опозиційні партії у бойкоті сесій з виборів президента з метою навмисного блокування роботи інституцій, назвавши такі дії «неетичними та антиінституційними».
З іншого боку, представники опозиційних партій протягом усього процесу стверджували, що процес обрання президента Косова проводився «в односторонньому порядку та з кричущим порушенням Конституції Косово».
За оцінками Міністерства фінансів, дострокові вибори призведуть до значних фінансових втрат. Окрім 10 мільйонів євро, які коштуватиме організація виборів, будуть і значно більші втрати через неспроможність парламенту схвалити реформи, передбачені Планом зростання ЄС. Таким чином, Косово не зможе отримати 882 мільйони євро від ЄС, передбачені Планом.
- У фокусі саміту Ініціативи «Три моря» були енергетичні питання
Щорічний саміт Ініціативи «Три моря» (3SI) відбувся 28–29 квітня в Дубровнику. У форумі взяли участь 1500 учасників із понад 40 країн.
Ініціатива 3SI, започаткована десять років тому Хорватією та Польщею, об’єднує 13 держав-членів Європейського Союзу, розташованих між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями. Ініціатива отримує підтримку міжнародних партнерів, включаючи Сполучені Штати, Японію та Італію.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив на конференції, що регіон Тримор’я є одним із тих, що найшвидше розвиваються у світі. «Це ринок, який генерує загалом 2 трильйони євро щорічно, що становить майже 20% ВВП Європейського Союзу. Разом — усі 13 країн — ми формуємо сьому за величиною економіку світу», — сказав він під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем та президентом Словаччини Петером Пеллегріні.
Прем’єр Пленкович оцінив результати саміту як успішні, зазначивши, що на полях заходу було підписано дев’ять угод. Найважливішою він назвав угоду між Хорватією та Боснією і Герцеговиною про будівництво газопроводу «Південний інтерконектор», який з’єднає газову інфраструктуру двох країн.
Документ підписали прем’єр Пленкович та голова Ради міністрів БіГ Боряна Кришто. Проєкт надає БіГ доступ до LNG-терміналу на хорватському острові Крк і має стати ключовим елементом диверсифікації постачання газу для країни, яка з 1979 року повністю залежить від російського імпорту.
На церемонії підписання угоди в Дубровнику був присутній міністр енергетики США Кріс Райт (Chris Wright). Американська компанія AAFS Infrastructure and Energy, яку вважають пов’язаною з командою Дональда Трампа, має забезпечити фінансування проєкту і стати оператором частини газопроводу, що проходитиме територією БіГ.
Під час саміту уряд Сполучених Штатів та американські компанії оголосили про мільярди доларів нових інвестицій США в Хорватію та регіон. Як зазначається, це зміцнить енергетичну безпеку, розширить цифрову інфраструктуру та відкриє нові можливості для американських компаній.
Найбільшим із запланованих проєктів є американські інвестиції в центр обробки даних наступного покоління (проєкт Pantheon) вартістю понад 50 мільярдів доларів, який має вивести Хорватію на провідні позиції в галузі цифрової інфраструктури в регіоні «Тримор’я».
«Президент Трамп розпочинає нову еру співпраці для Центральної та Східної Європи. Ці партнерства ґрунтуються на нашій взаємній підтримці порядку денного щодо збільшення обсягів енергопостачання, створення більшої кількості робочих місць, ширших можливостей та більших інвестицій — усе це підтверджується угодами на мільярди доларів, які були підписані сьогодні», — наголосив міністр Райт.
- Албанія підписала зі США та Грецією угоду на $6 млрд щодо постачання LNG
28 квітня Албанія підписала зі Сполученими Штатами та Грецією довгострокову енергетичну угоду вартістю 6 мільярдів доларів, яка передбачає постачання американського скрапленого природного газу (LNG) та створення у Вльорі великого регіонального енергетичного хабу. Підписання відбулося 28 квітня у присутності прем’єр-міністра Еді Рами та посла США в Греції Кімберлі Гілфойл (Kimberly Guilfoyle), яка спеціально прибула до Тирани.
Угоду уклали державна компанія Albgaz, американська Venture Global LNG та грецька Aktor LNG USA.
Підписана угода передбачає створення у Вльорі повного інфраструктурного комплексу для прийому та регазифікації LNG, модернізацію існуючої теплоелектростанції та будівництво додаткових генеруючих потужностей. Також буде зведено газопровід Фієр–Вльора, який з’єднає новий термінал із національною та регіональною газотранспортною мережею.
За даними албанського уряду, контракт розрахований на 20 років і може перетворити Вльору на стратегічний енергетичний центр Західних Балкан, який забезпечить доступ до американського LNG для ринків Південно-Східної та Центральної Європи.
Прем’єр-міністр Еді Рама заявив, що партнерство зі Сполученими Штатами «є особливо міцним завдяки його всебічному характеру, який поєднує довгострокову безпеку постачання, розвиток критичної інфраструктури, досвід приватного сектору та спільне геополітичне зобов’язання щодо енергетичної стійкості».
Посла Гілфойл підкреслила, що угода «просуває енергетичний порядок денний президента Дональда Трампа» та «посилює енергетичну й національну безпеку регіону».
